Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №641/6253/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/4092/2026 Справа № 641/6253/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Щепелевої Г.М.,

секретар судового засідання Кривенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу №641/6253/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просило стягнути заборгованість за Договором № 4295699 від 11.06.2021 у розмірі 14839,39 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.06.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідач уклали кредитний договір № 4295699 в електронній формі. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 4500,00 грн., строком на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90%. ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі. 04.02.2022 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 04-02-02/2022, за умовами якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 4295699. 10.03.2023 ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали договір № 10-03/2023 про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги, за умовами якого до ТОВ Коллект центр» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 4295699. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 14839,39 грн, а саме: тіло кредиту 4500,00 грн, заборгованість за відсотками 10260,00 грн, заборгованість за пенею/або штрафами 0,00 грн, заборгованість за комісіями 0,00 грн, інфляційні збитки 72,00 грн, нараховані 3% річних 7,39 грн.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 02.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження з викликом сторін.

01.10.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 11.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4295699 про надання споживчого кредиту.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що на умовах, встановлених Договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 4500,00 грн, тип кредиту - кредит.

Згідно з п. 1.4 Договору строк кредиту складає 30 днів; дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строку кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Як вбачається з п. 1.5 Договору, тип процентної ставки - фіксована.

Приписами п. 1.5.1 Договору передбачено, що стандартна процентна ставка - 1,90 % в день від суми кредиту та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки і у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору.

Згідно п. 1.5.2 Договору, знижена процентна ставка 1,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою..

Відповідно до п. 1.7 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 24079,41 % річних (п. 1.7.1), за зниженою процентною ставкою 3,71 % річних (п. 1.7.2).

Згідно з п.1.8 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 7065 грн 00 коп. (п. 1.8.1), за зниженою ставкою 4513 грн 50 коп. (п. 1.8.2).

Приписами п. 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до п. 4.3.1 Договору Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Згідно п. 4.3.2. Договору Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору.

Відповідно до п. 10.2. Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Пунктом 10.11. Договору передбачено, що всі додатки до цього Договору підписані сторонами є невід`ємними частиною Договору.

Як вбачається з Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту сторони погодили Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту № 4295699.

Крім того, 11.06.2021 відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) в якому зазначено всі умови кредитування, аналогічно викладені в договорі про надання споживчого кредиту № 4295699.

Підписання вказаних документів здійснено ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором М554174.

Згідно листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» вих. №6711-ВП від 03.06.2026, підтверджено здійснення 11.06.2021 переказу коштів на суму 4500,00 грн. на картку маска картки НОМЕР_2 .

Згідно наданої позивачем картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) складеного ТОВ «Авентус Україна» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4295699 від, складає у розмірі 14839,39 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4500,00 грн., заборгованість за процентами 13252,50 грн.

Підпунктом 3 п. 5.1. кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

04.02.2022 між ТОВ «Авентус України» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 04-02/2022, згідно умов якого первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грощової вимоги, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг , укладеними між клієнтом і боржниками. За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, Право Вимоги за якими передається. (п. 2.1.,2.3).

Відповідно до п. 6.1.34 договору право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників..

04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) складено Акт приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04-02/2022 від 04.02.2022

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 04-02/2022 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4295699 у розмірі14760,00 грн.

Згідно платіжного доручення №327400005 від 04.02.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Авентус Україна» оплату лота згідно п. 7.1. Договору факторингу № 04-02-01/2022 від 04.02.2022 в розмірі 669272,75 грн.

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ Вердикт Капітал» ОСОБА_1 за кредитним договором № 4295699 від, складає у розмірі 14760,00 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4500,00 грн., заборгованість за процентами 10260,00 грн., нараховано за період із 04.02.2022 по 23.02.2022 3% річних - 7,39 грн. та інфляційні збитки – 72,00 грн.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до п. 2.1. якого за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Згідно з п. 5.2. Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

З наданої позивачем копії акту приймання - передачі Реєстру боржників за Договором 10-03/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 вбачається, що ТОВ «Вердикт капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв Реєстр Боржників кількістю 207 307, після чого, з урахуванням умов Договору 10-03/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023, від ТОВ «Вердикт капітал» до ТОВ «Коллект Центр» переходять права вимоги заборгованості до боржників і ТОВ «Коллект Центр» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.

Відповідно до реєстру боржників до Договору 10-03/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а позивач прийняв право вимоги до відповідача за Договором № 4295699 в розмірі 14839 грн 39 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4500 грн 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 10260 грн 00 коп., відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України - 79 грн 39 коп.

На підтвердження оплати за договором 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 згідно п.7.1-7.2. Договору позивачем надано Акт зарахування однорідних зустрічних вимог від 31.03.2023.

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Колект центр» ОСОБА_1 за кредитним договором № 4295699 від, складає у розмірі 14760,00 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4500,00 грн., заборгованість за процентами 10260,00 грн., 3% річних - 7,39 грн. та інфляційні збитки – 72,00 грн.

Умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернуто, що має наслідком утворення заборгованості.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на дату укладення договорів) передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Вказані договори факторингу є чинними, оскільки їх дійсність ніким не оспорено, а тому вони підлягають виконанню.

В межах заявлених вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 4500,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 10260,00 грн;

Відповідно до ст. 1082 ЦК України (в редакції, чинній на дату укладення договорів) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4500,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Проте, суд не погоджується із визначеним розміром заборгованості стосовно стягнення з відповідача суми заборгованості за відсотками.

Згідно умов договору позики № 4295699 строк договору - 30 днів.

Таким чином, строк кредитування сплив 11 липня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.1 строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.

Пунктом 4.2. Порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача (далі - пролонгація): 4.2.1. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. Договору.

Дійсно, розділ 4 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.

Однак, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 10 липня 2021 року.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 11 липня 2021 року по 13 листопада 2021 року, відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 30 днів, починаючи з 10 червня 2021 року по 10 липня 2021 року, розмір яких складає 2565,00 грн (4500 грн х 1,9%) *30 днів).

З розрахунку суми заборгованості за договором позики вбачається, що відповідачем 16.07.2021 сплачено 2992,50 грн.

Отже, стягненню підлягає заборгованість, з урахуванням їх оплати відповідачем у розмірі 4072,50 грн. (4500+2565-2992,50= 4072,50).

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

У ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

За змістом ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16 дійшов висновків, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

У цій справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК.

У зв`язку із простроченням відповідачкою сплати суми за умовами договору, позивачем заявлені вимоги про стягнення індексу інфляції за час прострочення в розмірі 72 грн 00 коп. та трьох % річних у сумі 7 грн 39 коп., нарахованих на суму заборгованості за період з 04.02.2022 по 23.02.2022, що підлягають стягненню.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 4295699 підлягають частковому в розмірі 4151,89 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає.

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, провадження № 14-20цс22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу по даній справі позивачем надано наступні копії документів: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024; заявка на надання юридичної допомоги №1758 від 01.05.2026, витяг з акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026.

Отже, матеріалами справи підтверджується обсяг наданих адвокатом правничих послуг по справі.

Разом з тим, оцінивши подані стороною позивача докази, враховуючи, складність справи, реальність (дійсність та необхідність), обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу розміру виконаної адвокатом роботи в суді, та те, що підготовка позовної заяви не потребувала тривалих затрат часу, представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути ТОВ «Коллект Центр» на свою користь з ОСОБА_1 з 9 000,00 грн. до 2 000,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 559,57 грн. (4151,89/14839,39 х 2000 = 559,57).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

З огляду на викладене, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 744,90 грн. (4151,89/14839,39х 2662,40= 744,90)

Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитом в сумі 4151,89 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 744,90 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 559,57 грн., всього на суму 5 456 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн. 36 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: ТОВ «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Г.М.Щепелева