Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №953/13948/26
Суддя: Муратова С. О.
Справа № 953/13948/26
н/п 2-о/953/205/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) заінтересована особа: Київський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області (ЄДРПОУ: 40024734, адреса: 61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 17) про встановлення факту смерті,-
ВСТАНОВИВ:
29.09.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява, в якій заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_2 в м. Жданівка Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Померлий похований у місті Жданівка Донецької області. Причиною смерті є гіпертонічна хвороба з ураженням серця. Померлий є батьком заявника, що підтверджується свідоцтвом про народження заявника. Факт смерті померлого на території непідконтрольній державній владі України, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 №254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» одночасно є тимчасово окупованою територією України, підтверджують: свідоцтво про смерть від 04.02.2026, серії НОМЕР_2 , медична довідка про смерть від 02.02.2026, серії 21 № 2011.34533, що видані медичними закладами та органами реєстрації, які знаходяться на території непідконтрольній державній владі України.
В судове засідання заявник не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, 01.10.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить провести судове засідання без її участі.
Представник заінтересованої особи Київського районного у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносини, оцінивши докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, приходить до наступного.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду за результатами розгляду листа Віце-прем`єр-міністру України - Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07 квітня 2021 року № 22/4-1801-21 відповідно до ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування було надано роз`яснення щодо особливостей розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, згідно з якими, положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів. Звернуто увагу, що згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. З огляду на наведене, роз`яснено, що під час розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 317 КПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до положень частини 2 статті 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Положення ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачають, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.
Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров`я або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545.
Зокрема, Інструкцією серед іншого встановлено, що: лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину (пункт 2.2.); у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину (пункт 2.3.); забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті (пункт 2.4.).
Таким чином, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20.03.1996, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батька: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_3 .
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , судом було досліджено надані заявником докази, а саме: лікарське свідоцтвом про смерть серії 21 №2011.34533 ОСОБА_2 від 02.02.2026, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 04.02.2026, видане Шахтарським міськрайонним відділом запису актів цивільного стану Управління РАЦС Донецької Народної Республіки, фотографію з місця поховання ОСОБА_2 .
Кабінетом Міністрів України 07.11.2014 була прийнята постанова № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», пунктом 3 якої встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації мають забезпечити до 01.12.2014 переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2014 № 247/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області» відділи державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області, що знаходилися на тимчасово неконтрольованій території, переміщено на підконтрольну Україні територію, але бланки суворої звітності вивезені не були, у зв`язку з чим, видані на цій території після 01.12.2014 документи про державну реєстрацію актів цивільного стану не є документами територіальних органів Міністерства юстиції України.
Заявник є донькою померлого та має намір зареєструвати смерть ОСОБА_2 у передбаченому законодавством України порядку, але відсутність належно оформленого свідоцтва про смерть чинить їй перешкоди у цьому.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Жданівка Донецької області. Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації смерті її батька.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 76- 81, 259, 264-265, 293-294, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) заінтересована особа: Київський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області (ЄДРПОУ: 40024734, адреса: 61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 17) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Жданівка Донецької області, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Жданівка Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ).
Заінтересована особа: Київський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Харківській області (ЄДРПОУ: 40024734, адреса: 61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 17).
Суддя Муратова С.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua