Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №621/2952/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Суд: Зміївський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №621/2952/26

Суддя: Овдієнко В. В.

621/2952/26

2/621/2384/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши за відсутності учасників справи, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

03.08.2026 ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надіслала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 15 жовтня 2016 року Зміївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 129.

На обґрунтування позову зазначила, що вони з відповідачем з 15 жовтня 2016 року перебувають у шлюбі. Мають спільну малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя не склалося через різні погляди на життя, ведення

домашнього господарства, втрату почуттів та взаємоповаги. Шлюбні фактичні відносини припинені. На теперішній час спільне господарство не ведуть.

Спору про поділ майна та про місце проживання дитини між ними немає.

Подальше збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, тому вона звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.08.2026 позовну заяву залишено без руху з підстав, що не сплачений судовий збір, а також позивачем не додано доказ надсилання іншим учасникам справи на дійсну зареєстровану адресу проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України та не додано доказ на підтвердження того, що відповідач зареєстрований в Електронному кабінеті, як користувач Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

11.08.2026 позивач ОСОБА_1 надіслала заяву про усунення недоліків, в якій долучила квитанцію про сплату судового збору, доказ надсилання відповідачу на дійсну зареєстровану адресу проживання копій поданих до суду документів.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.08.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 01.10.2026.

01.10.2026 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 засобами телефонного зв`язку повідомив, що позовні вимоги визнає, та просив проводити судовий розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними копій свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 , свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 підтверджується, що сторони перебувають у шлюбі з 15 жовтня 2016 року та мають спільну малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 3 зворот, 4, 13, 14).

З довідки відділу центру надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-21/1729 від 14.08.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16).

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом № 11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно до частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

У відповідністю зі статтею 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З позовної заяви слідує, що на цей час сторони не підтримують шлюбних стосунків. Відповідачем зазначені обставини не заперечувалися.

За змістом встановлених судом обставин, фактично сторони припинили шлюбні відносини, подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.

Спір про поділ майна та місце проживання дитини у цій справі відсутній.

Відповідач ОСОБА_2 визнав позов до початку розгляду справи по суті, це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб і, відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання щодо розподілу судових витрат суд не вирішував.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 206, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 15 жовтня 2016 року Зміївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 129, - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений - 01.10.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua