Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №621/2744/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2744/26

Провадження № 2/621/2285/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

01 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання – Сумцова С. О.,

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 ,

третя особа – ОСОБА_4 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, третя особа – ОСОБА_4 ,

у с т а н о в и в:

21.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 з наступними вимогами: визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача судові витрати по справі.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18.04.2008 приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Трубніковою В.В., реєстровий № 840, належить на праві спільної часткової власності 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 (колишня Лермонтова), буд. 13.

Співвласником іншої 1/3 частки вказаного нерухомого майна є донька позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована у вищезазначеній квартирі, крім того, разом з нею в квартирі зареєстрований також відповідач ОСОБА_3 .

Разом з тим, ОСОБА_3 не проживає за адресою місця своєї реєстрації з 2019 року, особисті речі відповідача у квартирі відсутні.

Так, відповідач не проживає в належному позивачу та третій особі будинку, не сплачує комунальні платежі в утриманні житла участі не приймає. Перешкод в користуванні ані позивач, ані інші члени сім`ї, відповідачу не чинили.

При цьому, відповідач має інше житло для проживання, а саме квартиру АДРЕСА_3 , яка залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 , та від права на обов`язкову частку у спадщині на яку ОСОБА_1 відмовилася на користь ОСОБА_3 .

З моменту полишення відповідачем житла в якому він зареєстрований ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільного господарства не ведуть, утриманням квартири відповідач не займається та не бере участі у сплаті комунальних послуг.

Позивач ОСОБА_1 має інвалідність ІІІ групи та є непрацездатною особою, в зв`язку з чим має право на тримання державної допомоги – житлової субсидії.

Реєстрація відповідача за вищевказаною адресою порушує її права, як співвласника, з огляду на те, що позивач, маючи проблеми зі здоров`ям та будучи особою з інвалідністю, крім витрат на вартісне лікування, змушена сплачувати комунальні платежі у повному обсязі, оскільки має складнощі в оформленні субсидії.

Таким чином, факт реєстрації відповідача порушує право позивача, як співвласника майна, на вільне розпорядження і користування належним їй майном, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.08.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 14.08.2026.

14.08.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд було відкладено до 21.09.026.

21.09.2026 у зв`язку з неявкою учасників справи судовий розгляд відкладено до 01.10.2026.

01.10.2026 належним чином повідомлені учасники справи не з`явилися у судове засідання повторно.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гетьман О. М. до канцелярії суду надала заяву, відповідно до якої просила проводити розгляд справи за відсутності позивача та її представника, на задоволенні позову наполягала, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на його адресу зареєстрованого місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки ОСОБА_7 не повідомив, відзив на позов не надав, будь-яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань, в тому числі заперечень щодо суті позову та заяв про відкладення судового розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірним є право користування відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 .

Згідно копій договору купівлі-продажу квартири від 18 квітня 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Трубніковою В. В. та зареєстрованого в реєстрі за № ,840 Витягу з Державного реєстру правочинів № 5809608 від 18.04.2008, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19074322 від 04.06.2008, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 481952870, дата формування 16.06.2026, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної часткової власності в розмірі часток 2/3 частки квартири - ОСОБА_1 та 1/3 - ОСОБА_8 (а. с. 8- 11).

З копії довідки про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 809 від 15.06.2026 наданої відділом Центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області за № 809 від 15.06.2026, інформації наданої відділом Центру надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області №01-21/1576 від 24.07.2026, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 14, 23).

Разом з тим, відповідно до копії акту обстеження про факт не проживання особи складеного 16.06.2026 комісією ОСББ "Будинок 76", у складі бухгалтера ОСОБА_9 , сусідів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , 1985 року народження в квартирі АДРЕСА_1 , не проживає (а. с. 15).

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, згідно з вимогами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 163 Житлового кодексу України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Підпунктом 2 пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, передбачено, що зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

За змістом вказаних норм, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас вимогу про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Позивачем ОСОБА_1 надані докази того, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в належному їй житловому приміщенні, понад рік у спірному житловому приміщенні не проживає без поважних причин, відсутні будь-які відомості щодо існування домовленості між власниками житла та відповідачем щодо збереження за ними права користування цим житловим приміщенням.

Відповідачем не надано доказів на спростування доводів позовної заяви.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача, належить стягнути понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331 грн 20 к.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене – 01.10.2026.

Позивач – ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Третя особа – ОСОБА_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Головуючий: