Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №639/4430/24 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/4430/24

Провадження №3/639/1720/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 року м. Харків

Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Кісь Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 121 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 902823 від 17.07.2024, в цей день, тобто 17.07.2024 о 15:10 водій ОСОБА_1 , який надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом № 1592 Пісочин-Харків, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно не пройшов його, а також встановлено, що ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, постанова БАД № 827 від 26.12.2023, чим порушив вимоги п. 31.3. «б» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Бабаскін К.С. просив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог захисник посилався на: неузгодженість фабули правопорушення, сформованої у протоколі з положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 121 КУпАП; відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУПАП.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи захисника, суд приходить до таких висновків.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 31.3.б ПДР України встановлено заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті, зокрема для вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років встановлена періодичність технічнічного контролю - кожні два роки.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ч. ч. 3, 4 ст. 121 КУпАП.

Так, частина 4 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, а частина 3 статті 121 КУпАП – за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до п.1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Як роз`яснив Пленуму Верховного Суду України у пункті 27 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Згідно сформованої у протоколі серії ААД № 902823 від 17.07.2024 фабули (суті адміністративного правопорушення): … ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів…

При цьому за змістом Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176, послуги з перевезення пасажирів надають автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Водночас стаття 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв за керування транспортними засобами, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшли.

Таким чином, сформоване у протоколі серії ААД № 902823 від 17.07.2024, інкриміноване правопорушення, не узгоджується зі ст. 121 КУпАП, в ньому не зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, його марку, реєстраційний номер тощо.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у п. 77 Рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, MessegueandJabardo v. Spain) від 06 грудня 1988 року звернув увагу, що зміст принципу презумпції невинуватості, який закріплено п. 2 ст. 6 Конвенції, вимагає щоб тягар доведення покладався на сторону обвинувачення і будь-який сумнів тлумачився на користь обвинуваченого.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення судам необхідно дотримуватися принципів диспозитивності, свободи в поданні учасниками справи суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на захист, верховенства права, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, спрямованої на додержання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої стандарти та вимоги кримінального провадження поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" рішення від 15.05.2008 року, справа Озтюрк проти Німеччини " рішення від 21.02.1984 року, Маліге проти Франції рішення від 23.09.1998 року, Гурепко проти України від 08.04.2010 року).

Конституційний суд України в абзаці 2 п. 4 Рішення від 26.02.2019 р. № 1-р/2019 також вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «IN DUBIO PRO REO», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що у протоколі не сформовано суті адміністративного правопорушення, яке б інкримінувалось ОСОБА_1 та узгоджувалось з ч.ч. 3, 4 ст. 121 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.П. Кісь