Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №638/17872/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/17872/26

Провадження № 3/638/3613/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Невеніцина Є.В., за участю захисника Грищенка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові об`єднаний адміністративний матеріал, який надійшов від Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2026 о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2108» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Луговій у с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер 7510 та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Крім того, ОСОБА_1 керував автомобілем за вказаних вище обставин, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи.

Захисником подано до суду клопотання, в якому він просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. На обґрунтування своєї позиції вказав, що зазначені у протоколах обставини не підтверджуються жодними достатніми та допустимими доказами. Не зафіксовано факт зупинки транспортного засобу та керування ним ОСОБА_1 , пропозиція проходження огляду на стан сп`яніння, а також відмова від проходження такого огляду. Також матеріали справи не містять направлення на огляд водія. Крім цього, вказав, що доказів правомірності зупинення транспортного засобу матеріали справи не містять, а тому всі подальші дії працівників поліції слід визнати незаконними.

В судовому засіданні захисник Грищенко О.В. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на викладені у клопотанні доводи.

Незважаючи на вказану позицію сторони захисту, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, яке мало місце 19.07.2026 о 20 год. 00 хвил. та полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується наступними доказами:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723733 від 19.07.2026, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2026;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.07.2026, в якому зазначено ознаки алкогольного сп`яніння;

-рапортом поліцейського Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області С.Резніка від 19.07.2026, в якому вказано, що 19.07.2026, приблизно о 20 год, під час патрулювання с. Капитолівка, біля буд. 18 вул. Лугової було зупинено автомобіль ВАЗ-2108 н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення п.п. 31.4.7г ПДР. Під час спілкування з водієм, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Спілкування з неповнолітнім ОСОБА_1 відбувалось у присутності його бабусі;

-відеозаписами з бодікамери поліцейських, на яких зафіксовано рух автомобіля «ВАЗ 2108» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , його зупинка, повідомлення причин зупинки (не працюючий замок багажника, який відкрився під час руху), виявлення ознак алкогольного сп`яніння, повідомлення про це водію, пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння на місці та у медичному закладі, відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Також зафіксовано процедура складання матеріалів, під час якої ОСОБА_1 погодився із порушеннями.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджується наступними доказами:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723752 від 19.07.2026, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

-рапортом поліцейського Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області С.Резніка від 19.07.2026, в якому вказано, що 19.07.2026, приблизно о 20 год, під час патрулювання с. Капитолівка, біля буд. 18 вул. Лугової було зупинено автомобіль ВАЗ-2108 н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення п.п. 31.4.7г ПДР. Надалі встановлено, що водій не мав права керування транспортним засобом;

-довідкою начальника САП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Р.Спорника від 22.07.2026, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно обліків ІКС ІПНП посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував;

-відеозаписами з бодікамери поліцейських, на яких зафіксовано рух автомобіля «ВАЗ 2108» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , його зупинка, повідомлення причин зупинки (не працюючий замок багажника, який відкрився під час руху), встановлення відсутності у водія права керування транспортними засобами. Зафіксовано процедура складання матеріалів, під час якої ОСОБА_1 погодився із порушеннями.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також п. 2.1.а ПДР, згідно якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, у розумінні ст. 251 КУпАП, визнає їх належними, допустимими та такими, що повністю доводять вину ОСОБА_1 у вказаному вище правопорушенні.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та за ч. 2 ст. 126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Доводи захисника не спростовують вказані висновки суду у зв`язку з наступним.

Факти зупинки транспортного засобу, керування ним ОСОБА_1 , пропозиція проходження огляду на стан сп`яніння та відмова від проходження такого огляду зафіксовані на відео з бодікамер працівників поліції, що досліджені в судовому засіданні.

В матеріалах справи міститься направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2026.

Стосовно твердження захисника про незаконність зупинки транспортного засобу, то такий довід при розгляді справи також не підтвердився.

У рапорті поліцейського Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області С.Резніка від 19.07.2026 зафіксовано, що автомобіль ВАЗ-2108 н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено за порушення п.п. 31.4.7г ПДР, згідно якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни.

За результатами дослідження відеозаписів з бодікамер поліцейських встановлено, що працівники поліції одразу та неодноразово в подальшому повідомляли про вказану причину зупинки, у свою чергу, ОСОБА_1 погоджувався з несправністю замку багажника, який відкривався під час руху.

Таким чином, захисником не зазначено та судом не встановлено порушень, які б ставили під сумнів законність та справедливість процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає підстав для визнання доказів недопустимими та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно із ч. 1,2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Разом з тим, правопорушення вчинені 19.07.2026 ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто неповнолітньою особою у віці 17 років.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Статтею 24-1 КУпАП встановлено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Дослідженням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що раніше він до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, вчинив правопорушення у неповнолітньому віці.

За повідомленням захисника, батько ОСОБА_1 загинув на війні, його вітчим наразі проходить військову службу у ЗС України. Вказані дані підтверджуються спілкуванням за участю ОСОБА_1 , зафіксованим на відеозаписах з бодікамер поліцейських.

Також, п. 4 ч. 1 ст. 34 КУпАП вчинення правопорушення неповнолітнім визначено як обставину, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Суд, враховуючи характер вчинених правопорушень, наведені вище дані про особу порушника, вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 захід впливу у виді суворої догани, що буде необхідний й достатнім для запобігання правопорушенням та його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У зв`язку з тим, що на ОСОБА_1 не накладається адміністративне стягнення, судовий збір з нього не стягується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 13, 24-1, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, захід впливу у виді суворої догани.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя Є.В. Невеніцин