Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №638/1486/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/1486/25

Провадження № 3-в/638/144/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Яковлева В.М., розглянувши заяву адвоката Бишкова Олександра Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського (до зміни найменування Дзержинського) районного суду м. Харкова від 16.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною 5 статті 126 КУпАП та частиною 3 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб не перебуває у приватній власності порушника.

Відповідно до положень частини другої статті 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2026 року Клопотання захисника Бишкова О.В. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено.

Поновлено строк н апеляційне оскарження постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП України

Апеляційну скаргу Бишкова О.В. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП України залишено без змін.

28 вересня 2026 року адвокат Бишков О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що 07.04.2026 рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від постанова інспектора Управління патрульної поліції серії ЕНА № 3328093 від 23.10.2024 року була скасована.

Перевіривши матеріали за заявою адвоката Бишкова О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення – КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення не визначені порядок і право осіб на перегляд постанови у справі про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами.

Згідно з положеннями ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Проте, навіть у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ суд першої інстанції не наділений.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 року, провадження №51-4998ска19, дійшов висновку, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами.

Так само нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд дійшов висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП, крім того, прийняття заяви до розгляду не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ.

Крім того, суд зауважує, що зміст заяви не узгоджується з її прохальною частиною, у якій адвокат просить скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2025 та закрити справу за спливом строку давності притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви за нововиявленими обставинами слід відмовити, а заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами належить повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 283 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Бишкова Олександра Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами - повернути заявнику.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Яковлева