Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №615/1715/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1715/26

Провадження № 2/615/656/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретар судового засідання – Клименко Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

встановив:

10.06.2026 позивач звернулася до суду з позовною заявою, просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення, в розмірі 80000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вироком Валківського районного суду Харківської області від 27.04.2026 у справі №615/340/26 відповідач засуджений за ч.3 ст.299 КК України, а саме за жорстоке поводження з тваринами, які належать до хребетних, вчинене з хуліганських мотивів, що призвело до загибелі двох тварин, вчинене активним способом.

Внаслідок протиправних дій їй завдано значної моральної шкоди, оскільки відповідач умисно застрелив двох собак, врятованих нею під час воєнних дій, були частиною її сім`ї, джерелом емоцій та фактичним сенсом повсякденного життя. Їх втрата стала для неї глибокою психологічною травмою, яку переживає до теперішнього часу.

Після цього випадку відчуває постійний страх за власне життя та безпеку, так як відповідач використовував вогнепальну зброю, викликає страх у мешканців села. Боїться виходити з дому, що суттєво обмежує нормальне життя, пересування та соціальні контакти. До того ж, подія набула розголосу в засобах масової інформації, зокрема, публікації в газеті, що додатково спричинило для неї емоційні переживання, стрес та приниження.

Вважає, що моральна шкода полягає у: глибоких душевних стражданнях у зв`язку із жорстокою загибеллю тварин; втраті емоційної підтримки та звичного способу життя; постійному почутті страху та небезпеки; вимушеному обмеженні соціальної активності; психологічному стресі через публічність події.

Додаткових моральних страждань завдало тривале очікування повернення тіл собак, які після загибелі перебували на експертному дослідженні протягом 8 місяців. Увесь цей час була позбавлена можливості належним чином попрощатися з тваринами та здійснити їх поховання, що посилювало душевні переживання, почуття безпорадності та емоційний біль. Після завершення експертизи була змушена за власний кошт їхати до м. Харкова для отримання тіл собак та організації їх перевезення, що спричинило моральні переживання, стрес і негативно вплинуло на її емоційний стан.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 12.06.2026 відкрито провадження у цивільній справі.

З урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.

03.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вказав, що собаки позивача перебували на безконтрольному само вигулі та систематично проникали на територію домоволодіння відповідача, де поводилися агресивно та завдавали реальної шкоди його приватному господарству та майну. Саме бездіяльність позивача, яка не забезпечила належних умов утримання своїх тварин та допустила їх протиправне перебування на чужій приватній території, стала першопричиною та тригером тривалого конфлікту. З позиції представника, оскільки позивач сама допустила грубе порушення закону у вигляді безконтрольного само вигулу собак, що шкодили господарству літньої людини, її вимоги про стягнення значних сум моральної шкоди є безпідставними.

Звернув увагу, що позивач наголошує на винятковому ступені та глибині своїх психологічних страждань, проте її процесуальна поведінка під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження №615/340/26 свідчить про зворотне. Заявлений позивачем цивільний позов про стягнення моральної шкоди повернуто їй без розгляду через недотримання процесуальних вимог закону. Надалі позивач не скористалася своїм правом належним чином оформити та повторно заявити такий позов до початку розгляду кримінального провадження по суті. Повністю проігнорувала можливість вирішити цей спір у межах кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , хоча мала для цього всі умови та значний проміжок часу. Така пасивна поведінка суперечить твердженням про невідкладність та критичність завданої шкоди, які вимагали б негайного судового захисту.

Позивач оцінює свої моральні страждання у розмірі 80 000 грн, проте в матеріалах справи повністю відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які б підтверджували таку суму відповідно до вимог ст.77-80 ЦПК України. Позивач зазначає про глибоку психологічну травму, постійний страх та погіршення здоров`я, проте до позову не додано жодної медичної довідки, виписки з амбулаторної карти, рецептів на заспокійливі препарати чи доказів звернення до лікарів, які б підтверджували об`єктивне погіршення її фізичного чи психічного стану. Надані позивачем письмові пояснення її родичів містять виключно емоційне та суб`єктивне сприйняття ситуації і не є професійними джерелами фіксації психологічного стану позивача. Позивачем не проводилося експертне дослідження або висновок фахівця-психолога із застосуванням стандартизованих методик. Суму 80 000 грн представник вважає абсолютно довільною та нічим не підтвердженою.

Позивач вказує, що додаткових моральних страждань їй завдало тривале очікування тіл тварин протягом вимушених восьми місяців, які перебували на експертному дослідженні. Відповідач наголошує, що призначення, проведення та тривалість судових експертиз у кримінальному провадженні регулюються виключно процесуальними строками органів досудового розслідування та експертних установ. Відповідач жодним чином не мав впливу на хід та строки проведення цієї експертизи, тому процедури досудового розслідування не можуть бути поставлені йому в провину та трансформуватися у додаткові грошові зобов`язання в межах цивільної відповідальності.

Наголошує, що грошове відшкодування моральної шкоди за своєю правовою природою повинно мати виключно компенсаторний характер, спрямований на відновлення емоційного та психологічного стану потерпілої особи, а не ставати способом покарання чи джерелом додаткового доходу. Заявлена позивачем сума позовних вимог у розмірі 80 000 грн за жодних обставин не може вважатися співмірною, виправданою чи справедливою. Вона носить явний некомпенсаторний характер та свідчить про очевидне бажання безпідставного збагачення за рахунок відповідача, що повністю суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звернув увагу, що відповідач є особою похилого віку, наразі 74 роки, пенсіонер, не одружений, не працює та має статусу внутрішньо переміщеної особи. Єдиним джерелом його доходу є державна пенсія, сума якої мінімальна. Стягнення суми у розмірі 80 000 грн поставить відповідача у критичне матеріальне становище, що повністю суперечить засадам гуманності та справедливості.

Відповідач під час кримінального процесу щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину і не чинив жодних перешкод досудовому розслідуванню. Його поведінка свідчить про відсутність умислу на завдання шкоди особисто позивачу,

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.11.2025 близько 14:00 ОСОБА_2 , перебуваючи на території власного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , побачив, що до його домоволодіння наближаються три безпородні собаки. Шляхом залякування собак гучно крикнув, тим самим тварини, злякавшись, почали бігти в напрямку вул. Широкої с. Газове. Після чого ОСОБА_2 сів за кермо свого автомобіля ВАЗ 212140, д.н.з. НОМЕР_1 , та поїхав в слід за собаками в напрямку вул. Широкої с. Газове, де в подальшому їх наздогнав.

Перебуваючи в лісосмузі поблизу вул. Широкої с. Газове, ОСОБА_4 вийшов з автомобіля, в цей час у нього виник злочинний умисел на жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних. З метою реалізації свого злочинного наміру, діючи умисно та бажаючи діяти саме таким чином, усвідомлюючи наслідки, що можуть наступити від його злочинних дій, бажаючи їх настання, діючи з хуліганських мотивів, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині ставлення до тварин, проявляючи жорстокість щодо двох тварин, активним способом дістав із свого автомобіля рушницю (гладкоствольну, мисливську) ИЖ-58, № НОМЕР_2 , яка відповідно до Витягу з Єдиного реєстру зброї про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв, патронів до них, сформованого на підставі Протоколу про оцифрування номер запису 731985 (виданого СКОЗ Харківського районного управління поліції №3 ГУ НП в Харківській області) належить ОСОБА_2 .

Тримаючи в руках власну споряджену гладкоствольну рушницю, діючи з прямим умислом, направленим на жорстоке поводження з собаками, як тваринами, що належать до хребетних, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, всупереч вимогам ст.18 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими передбачено, що при поводженні з тваринами не допускається нанесення побоїв, травм, отруєння тварин, та забороняються інші дії чи бездіяльність, що суперечать, принципам захисту тварин від жорстокого поводження, бажаючи загибелі тварин, а саме собаки свійської, жіночої статі, рудого кольору, віком до 2-х років, родини псових (собачих), яка належить до класу савців, типу хордових по кличці «Тося» та собаки свійської, жіночої статі, чорно-рудого кольору, віком до 2-х років, родини псових (собачих), яка належить до класу савців, типу хордових по кличці «Герда», що віднесені до хребетних тварин, які утримувалися та належали потерпілій ОСОБА_1 , із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом та завдають тваринам мучення, фізичного болю і страждань, здійснив не менше двох пострілів в напрямку вказаних собак із гладкоствольної мисливської рушниці ИЖ-58, №P58950, внаслідок чого тварини померли.

За висновком експерта №17078/17079 собака по кличці «Тося» отримала тілесні ушкодження у вигляді: ранового отвору шкіри округлої форми діаметром 0,5 см у верхній третині грудної клітки праворуч між 5 та 6 ребрами дає початок рановому каналу, який утворює обширний крововилив в підшкірну клітковину в верхній третині грудної клітини праворуч, розмірами 7х10 см, рановий отвір міжреберних м`язів округлої форми діаметром 0,5 см у верхній третині грудної клітки між 5 та 6 ребрами праворуч, рановий отвір плеври округлої форми у верхній третині грудної клітки між 5 та 6 ребрами праворуч діаметром 0,5 см, рановий отвір правої серцевої частки легень округлої форми діаметром 0,5 см рановий отвір правої діафрагмальної частки легень округлої форми діаметром 0,5 см рановий отвір округлої форми лівої діафрагмальної частки легень діаметром 0,5 см, спричиняє крововилив у грудну порожнину, рановий отвір діафрагми округлої форми діаметром 0,5 см ліворуч, утворює два ранові отвори шлунка на лівій його стінці округлої форми діаметром 0,5 см, рановий отвір очеревини округлої форми діаметром 0,5 см у верхній третині грудної клітки ліворуч між 10 та 11 ребрами, рановий отвір міжреберних м`язів округлої форми діаметром 0,5 см у верхній третині грудної клітки ліворуч між 10 та 11 ребрами, утворює обширний крововилив в підшкірну клітковину в верхній третині грудної клітки ліворуч, розмірами 8х15 см та закінчується рановим отвором шкіри округлої форми діаметром 0,5 см у верхній третині грудної клітки ліворуч між 10 та 11 ребрами. Дно ранового каналу відсутнє, даний рановий канал є наскрізним ушкодженням та носить прижиттєвий характер. Причиною смерті собаки по кличці «Тося» є кровотеча з гострою крововтратою в сукупності з травматично-больовим шоком, які виникли внаслідок отриманих тілесних ушкоджень.

Крім того, за висновком експерта №17073/17074 собака по кличці «Герда» отримала тілесні ушкодження у вигляді: перфоративна рана в ділянці передостної ямки лівої лопатки; перфоративна рана в ділянці заостної ямки лівої лопатки; відкол в ділянці шийки лівої лопатки; непроникаюча наскрізна рана у середній третині грудної клітки в ділянці лівої лопатки; наскрізна, проникаюча рана в середній третині грудної клітки між 6 та 7 лівими ребрами; багатоуламковий косий перелом середньої третини тіла 5-го правого ребра; багатоуламковий косий перелом верхньої третини тіла 8-го ребра ліворуч; дві наскрізні, проникаючі вхідні рани між 7 та 8 лівими ребрами в нижній третині лівої грудної стінки; сліпа непроникаюча рана в середній третині грудної клітки ліворуч; дві вхідні проникаючі, наскрізні рани нижньої третини лівої грудної стінки між 7 та 8 ребрами; дві вихідні, наскрізні рани нижньої третини правої грудної стінки між б і 7 правими ребрами; наскрізна проникаюча рана у верхній третині лівої реберної стінки 8-го ребра; вхідна наскрізна проникаюча рана у пупковій ділянці ліворуч; вихідна наскрізна проникаюча рана у пупковій ділянці праворуч; рана лівої серцевої частки легені; рана між лівою верхівковою й серцевою частками легені; три рани лівої діафрагмальної частки легені; рана правої верхівкової частки легені; дві рани правої серцевої частки легені; рана правої діафрагмальної частки легені; розрив капсули і паренхіми селезінки; анемія печінки, кишківника; гіперемія і набряк головного мозку; геморагічний (гостра крововтрата), ішемічний, гіповолемічний та травматично-больовий шок тяжкого ступеня. Причиною смерті собаки по кличці «Герда» є гостра крововтрата і травматично-больовий шок в результаті поєднаної травми шиї, грудних стінок та органів грудної і черевної порожнин.

Після вказаних дій ОСОБА_2 , сівши за кермо свого автомобіля ВАЗ 212140, д.н.з. НОМЕР_1 , з місця вчинення злочину поїхав та повернувся до свого місця проживання.

Вироком Валківського районного суду Харківської області від 27.04.2026 у справі №615/340/26 ОСОБА_2 засуджений за ч.3 ст.299 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік.

Цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди повернуто без розгляду, що не позбавляє її права пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Вирок суду набрав законної сили 28.05.2026 та звернутий до виконання.

За змістом ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Ч.7 ст.128 КПК України встановлено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 своїми протиправними діями скоїв жорстоке поводження з тваринами, які належать до хребетних, вчинене з хуліганських мотивів, що призвело до загибелі двох тварин, вчинене активним способом.

За змістом ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ч.1 ст.1177 ЦПК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.5 постанови від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

П.9 Постанови вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, враховуючи істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, наміру, з яким діяв відповідач.

Ст.180 ЦК України визначено, що тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі, тобто собака є майном, об`єктом права власності.

За ст.9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» при супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду, без повідків і намордників, а вільний вигул дозволяється лише на ізольованій та добре огородженій території.

Аналізуючи наведені норми, суд вважає, що неправомірні дії відповідача, які полягають в жорстокому поводженні з тваринами, які належать до хребетних, вчиненому з хуліганських мотивів, що призвело до загибелі двох тварин, вчиненому активним способом, перебувають у причинному зв`язку зі смертю собак, які утримувалися та належали позивачу, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, та є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій відповідача.

Обставини смерті собак, які утримувалися та належали позивачу, із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом та завдають тваринам мучення, фізичного болю і страждань, беззаперечно заподіяли позивачу моральних та фізичних страждань.

Отже, неправомірні дії ОСОБА_2 перебувають у причинному зв`язку із завданою позивачу моральною шкодою, вина відповідача в її заподіянні доведена у встановленому законом порядку.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги, що позивачем не надано докази, які б свідчили про особливу тяжкість психосоматичних та психоемоційних змін в її житті.

Суд не приймає як належні та допустимі докази в розумінні ст.92 ЦПК України письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , долучені позивачем до позовної заяви, оскільки матеріали справи не містять документів, які б дозволяли достовірно встановити їх особи та підтвердити, що пояснення надані саме ними .

Враховуючи вимоги розумності, справедливості та ступінь моральних страждань позивача, суд вважає достатнім розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати у справі відповідно до положень ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя А.П. Токмакова