Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №610/3460/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3460/26

Провадження № 2-а/610/76/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Петрової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

29.07.2026 ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Корнієнко Н.В. звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій просить скасувати постанову від 23.12.2024 № 1094/п про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає оскаржувану постанову такою, що винесена з порушеннями норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з таких підстав. До оскаржуваної постанови відповідачем не долучено копію повістки, за якою позивач мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 01.12.2024, не додано копію поштового відправлення на підтвердження отримання позивачем вказаної повістки. До того ж, представник позивача стверджує, що позивач взагалі повістку про виклик до РТЦК не отримував, наміру ухилятися від проходження військової служби не мав, добровільно вступив до лав ЗСУ 21.03.2025 та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді механіка-водія. Крім того, представник позивача зазначила, що справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 була розглянута з порушенням порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності (а.с. 2-5).

Позивач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити (а.с. 38).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 35). відзив не подав, заяв та клопотань від нього не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.08.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задоволено. Зупинено стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1094/п від 23.12.2024, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 77666325, відкритого 04.04.2025 головним державним виконавцем Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гірею І.В. (а.с. 28-29).

07.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було прийнято до розгляду Балаклійським районним судом Харківської області, відкрито провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст. 286 КАС України. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову № 1094/п від 23.12.2024, документи, що містять інформацію, щодо отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови із обов`язковим зазначенням дати її отримання; документи, що містять інформацію щодо відвідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та/або ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 23.12.2024 до 29.07.2026, із зазначенням дати та підстав такого відвідування (а.с. 33-34).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 21.10.1997 (а.с. 8, 32).

З військового квитка серії НОМЕР_2 убачається, що ОСОБА_1 з 21.03.2025 до 12.05.2025 був курсантом в/ч НОМЕР_3 , з 13.05.2025 і до теперішнього часу проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді механіка-водія (а.с. 9).

23.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, було винесено постанову № 1094/п, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн (а.с. 12).

З вказаної постанови убачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення вимог ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не з`явився за викликом у строк, зазначеній у отриманій ним повістці – 01.12.2024, до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дані про отримання ОСОБА_1 копії постанови або відмови від її отримання у присутності свідків відсутні.

Постановою державного виконавця Балаклійського ВДВС в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77666325 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1094/п від 23.12.2024 (а.с. 11).

Ухвала суду від 07.08.2026 про витребування доказів відповідачем виконана не була.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 3 статті 288 КУпАП передбачено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до пунктів 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Мотиви суду.

Як було встановлено судом, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме за те, що він у порушення вимог абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 3 п. 1 Додатку 2 до Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, абз. 2 ч. 10 ст. ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" не з`явився за викликом у строк, зазначеній у отриманій ним повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме – 01.12.2024.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з підпунктом 2 п. 1 Додатку 2 до Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Підпунктом 2 п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки – особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Натомість матеріали не містять жодних доказів на підтвердження існування повістки, про яку йдеться в оскаржуваній постанові, її вручення або надсилання позивачу, отримання її останнім або відмови від її отримання.

Судом витребувалися докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке він був притягнутий до адміністративної відповідальності, проте відповідач ухвалу суду не виконав, відповідні докази суду не надав.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було порушено обов`язок щодо прибуття за викликом до відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відтак притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що ставиться йому у вину, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 1094/п від 23.12.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, у встановленому ч. 1 ст. 139 КАС України порядку відшкодуванню підлягають витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,50 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 19, 20, 139, 143, 159, 160, 241-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 від 23 грудня 2024 року № 1094/п у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

СуддяЮ.А. Феленко