Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №610/992/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/992/26

Провадження № 2/610/1317/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю секретарів судового засідання Афоніної Д.О., Петрової І.В.,

представника відповідача - адвоката Гуслякова М.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

11.03.2026 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (далі - ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ") звернулося до Балаклійського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024 у сумі 27 768,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 02.04.2024 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит № 5614216, за умовами якого відповідач отримала 8 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, згідно з графіком сплати кредитних коштів. Договір був підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, який був надісланий в її особистий кабінет в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця. В особистому кабінеті відповідач зазначила реквізити банківської картки для зарахування кредитних коштів. Електронна ідентифікація відповідача була здійснена при вході в особистий кабінет шляхом перевірки правильності введення одноразового ідентифікатора, який був надісланий відповідачу на її мобільний номер телефону або електронну пошту, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. ТОВ "МІЛОАН" умови договору про споживчий кредит виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на вказану вище суму шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі. Натомість відповідач умови договору не виконала, кредитні кошти не повернула, проценти за користування ними не сплатила.

29.07.2024 між первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено Договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024.

У зв`язку із порушенням зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 її заборгованість за договором про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024 становить 27 768 гривень, та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 8 000 грн, простроченої заборгованості за сумою процентів - 18 408 грн, простроченої заборгованості за комісією - 1 360 грн.

Посилаючись на викладене, ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн.

24.06.2026 через електронний кабінет в системі "Електронний суд" представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Відзив мотивований тим, що застосування денної процентної ставки понад 1,5 % після 22.04.2024 суперечить імперативним положенням Закону України "Про споживче кредитування". Отже, умови кредитного договору в частині застосування денної процентної ставки 2,45 % та ставки 2,30 % на день після 22.04.2024 є нікчемними в силу закону та не підлягають застосуванню судом. Тому проценти, нараховані після 22.04.2024, не можуть бути стягнуті, оскільки вони ґрунтуються на нікчемних умовах договору. Представник відповідача навів свій розрахунок процентів, відповідно до якого замість заявлених процентів у розмірі 18 408 грн з відповідача не може бути стягнуто більше ніж 3 504 грн. Решта процентів є нарахованою на підставі нікчемних умов договору та не підлягає стягненню.

Також представник відповідача вважає безпідставними позовні вимоги в частині стягнення комісії за надання кредиту, оскільки за умовами кредитного договору комісія визначена як одноразова винагорода за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги. Тобто така комісія фактично встановлена за дії, які кредитодавець вчиняє для власного оформлення, організації та видачі кредиту, а не за окрему самостійну послугу, фактично надану споживачу понад сам кредит.

До того ж представник відповідача стверджує, що позивачем не доведено належного укладення електронного кредитного договору саме відповідачем, оскільки надані позивачем документи не утворюють належного та взаємопов`язаного ланцюга доказів, який би підтверджував особисте волевиявлення відповідача на укладення саме цього кредитного договору. Сам по собі електронний кредитний договір, сформований кредитодавцем, не підтверджує укладення правочину саме відповідачем. Факт зазначення у договорі або довідці одноразового ідентифікатора не підтверджує, що SMS-повідомлення було фактично доставлено на відповідний номер телефону, що SMS-повідомлення отримала саме відповідач, що саме відповідач ввела відповідний код, не доводить наявність внутрішньої волі відповідача на укладення договору, не підтверджує належність номера телефону саме відповідачу, не виключає використання номера телефону, пристрою або облікового запису іншою особою. Сама по собі IP-адреса, зазначена в анкеті-заяві, не ідентифікує фізичну особу, не підтверджує належність пристрою відповідачу та не доводить, що саме відповідач виконувала дії в особистому кабінеті.

Також представник відповідача стверджує, що позивачем не доведено фактичного отримання відповідачем кредитних коштів. Надана позивачем копія платіжного доручення № 127221231 від 02.04.2024, відповідно до якого кошти начебто були перераховані на картку № НОМЕР_1 , не доводить, що кошти були фактично зараховані саме на банківський рахунок відповідача. За відсутності банківської виписки або довідки банку-емітента картки про зарахування коштів саме на рахунок відповідача позовні вимоги є недоведеними.

Крім того, представник відповідача вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн не підлягають стягненню у заявленому розмірі Ціна позову становить 27 768 грн. Заявлені витрати на правничу допомогу становлять майже 29 % від ціни позову. Спір є типовим для мікрокредитних правовідносин. Позовна заява має шаблонний характер. Значна частина тексту позову складається із загального викладу норм законодавства та типових аргументів, які використовуються у подібних спорах. Обсяг виконаної представником позивача роботи не свідчить про складність справи, яка б обґрунтовувала витрати у розмірі 8 000 грн. Крім того, заявлений у акті час на ознайомлення з матеріалами кредитної справи та складення позовної заяви не підтверджує реальної необхідності саме такого обсягу витрат, оскільки спір ґрунтується на стандартному наборі документів (а.с. 64-68).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Позовна заява містить клопотання про розгляд справи за його відсутності. аналогічне клопотання було подано представником позивача 03.06.2026 (а.с. 56).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, наведених у відзиві.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

01.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 24.06.2026, задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 46-47).

24.06.2026 судове засідання було відкладено до 22.09.2026 за клопотанням представника відповідача.

Ухвалою від 22.09.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про продовження строку на подання відповіді на відзив та прийняття її до розгляду відмовлено (а.с. 87, 90).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 02.04.2024 між ТОВ "МІЛОАН" і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 5614216, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у кредит, а позичальник зобов`язалася повернути кредитні кошти, сплатити комісію за їх надання та проценти на користування ними у визначений договором строк.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума (загальний розмір кредиту) становить 8 000 грн.

Кредит надається загальним строком на 101 день з 02.04.2024 (дата надання кредиту), який складається з поточного та пільгового періоду (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 1.3.1 Договору пільговий період складає 11 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.04.2024 (рекомендована дата платежу).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 12.07.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2 Договору).

Пунктом 1.4 Договору визначено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 13.04.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 12.07.2024 (останнього дня строку кредитування).

Відповідно до 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту становить 1 360 грн, яка нараховується за ставкою 17 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Пунктами 1.5.2, 1.5.3, 1.6 Договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 1 848 грн та нараховуються за фіксованою процентною ставкою 2,10 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 16 560 грн нараховуються за стандартною фіксованою процентною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно з п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_4

На підставі зазначених умов було складено відповідний графік платежів, що є Додатком № 1 до Договору (а.с. 14).

Аналогічні умови зазначені також у заявці на отримання кредиту, створеної 02.04.2024, яка є Додатком № 2 до Договору (а.с. 15).

До договору також долучено анкету-заяву на кредит № 5614216 від 02.04.2024, погоджену ТОВ "МІЛОАН" (а.с. 18).

Згідно з п. 6.1. договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Пунктом 6.2 Договору визначено алгоритм укладення договору в електронній формі.

Відповідно до п. 6.7 Договору позичальника ідентифіковано та верифіковано шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника.

Договір було підписано відповідачем 02.04.2024 о 18:10 год електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 461251, який було надіслано відповідачу на її мобільний номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 13 зворот).

Довідкою б/н від 10.09.2025 ТОВ "МІЛОАН" підтвердило, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з якою укладено договір про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024, була ідентифікована Товариством. Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 461251, що був відправлений 02.04.2024 о 18:10 год на її номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 17).

З платіжного доручення № 127221231 від 02.04.2024 убачається, що ТОВ "МІЛОАН" свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024 виконало і надало кредитні кошти позичальнику у повному обсязі, здійснивши переказ грошових коштів в сумі 8 000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 19).

З витребуваної судом інформації в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) було емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку у період з 02.04.2024 до 09.04.2024 було здійснено зарахування коштів у сумі 8 000 грн (а.с. 52).

За даними відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 5614216 від 02.04.2024 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 8 000 грн. За умовами договору ТОВ "МІЛОАН" було нараховано комісію у сумі 1 360 грн за оформлення кредиту, протягом пільгового періоду з 02.04.2024 до 13.04.2024 (11 днів) здійснено нарахування процентів за процентною ставкою 2,10% на день у загальному розмірі 1 848 грн, протягом поточного періоду з 14.04.2024 до 12.07.2024 (90 днів) за процентною ставкою 2,30 %- у загальному розмірі 16 560 грн (а.с. 20).

29.07.2024 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" був укладений Договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги від ТОВ "МІЛОАН" до ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" у т.ч. і за договором про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024, укладеним між ТОВ "МІЛОАН" та відповідачем, що підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 29.07.2024, копією Витягу з реєстру Боржників від 10.09.2025 до Договору відступлення права вимоги № 108-МЛ від 29.07.2024 (у новій редакції згідно з додатковою угодою № 1 від 04.02.2025, якою було змінено форму реєстру боржників) (а.с. 23-26, 30, 32).

Як убачається з вказаного вище Витягу з реєстру Боржників, сума заборгованості відповідача становить 27 768 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн; заборгованість за процентами - 18 408 грн; заборгованість за комісією - 1 360 грн (а.с. 32).

Відповідно до платіжної інструкції № 4238 від 29.07.2024 на виконання умов вказаного вище договору ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" здійснило плату ТОВ "МІЛОАН" за відступлення прав вимоги (а.с. 31).

Таким чином, до ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" перейшли всі права ТОВ "МІЛОАН" щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024 у сумі 27 768 грн.

04.02.2026 позивач надіслав на адресу відповідача претензію, у якій повідомило про відступлення йому прав вимоги ТОВ "МІЛОАН", у т.ч. за договором № 5614216 від 02.04.2024 та вимагало сплатити заборгованість за вказаним договором у сумі 27 267 грн із зазначенням нових реквізитів (а.с. 33).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Мотиви суду.

У судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі договору про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024.

Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредиту, строки та умови його повернення, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.

Спір стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту.

Договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 461251, який був надісланий на її фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

З наданих суду позивачем доказів убачається, що відповідач вчинила певну сукупність дій спрямовану на отримання кредиту у ТОВ "МІЛОАН", а саме, зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ "МІЛОАН") з одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого їй позивачем одноразового ідентифікатора.

Особу відповідача було ідентифіковано та верифіковано як споживача через систему BankID НБУ (п. 6.7 Договору).

Отже, факт укладення договору № 5614216 від 02.04.2024 між ОСОБА_1 і ТОВ "МІЛОАН" доведено позивачем належними і допустимими доказами, тоді як відповідачем та її представником вказаний факт спростовано не було. Як і не було спростовано належність ОСОБА_1 фінансового номера телефону НОМЕР_2 , зазначеного в п. 10 договору, на який їй було відправлено одноразовий ідентифікатор 461251 для підписання договору.

Відтак твердження представника відповідача щодо недоведення позивачем факту укладення спірного договору між сторонами суд вважає безпідставними.

Відповідно до умов договору сторони визначили, що кредит надається позичальнику безготівково у загальному розмірі 8 000 грн шляхом зарахування на її банківську карту № НОМЕР_1 , номер якої зазначено у п. 2.1 кредитного договору.

Факт отримання відповідачем грошових коштів від первісного кредитора підтверджується копією платіжного доручення № 127221231 від 02.04.2024, а також витребуваною судом за клопотанням позивача у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацією, якою підтверджено належність відповідачу банківської картки з повним номером НОМЕР_4 та зарахування 02.04.2024 грошових коштів в сумі 8 000 грн на рахунок цієї картки.

Крім того дата та час укладення договору співпадають з датою та часом проведення транзакції з перерахування кредитних коштів, що також підтверджує факт видачі кредитних коштів саме первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН".

Згідно з пунктом 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Доказів того, що банківська картка з відповідним номером відповідачу не належить, матеріали справи не містять. Також відповідачем не надано доказів того, що на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 не було перераховано кредитні кошти у сумі 2 500 грн. Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і вона мала можливість представити суду виписку з свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.

Позивачем кредитні кошти були перераховані на банківську картку, номер якої було повідомлено відповідачем після проходження відповідної ідентифікації. Суд зазначає, що в даному конкретному випадку обов`язок доводити факт виконання відповідного платежу покладено на позивача, тоді як обов`язок доводити неотримання кредитних коштів покладається саме на відповідача.

Позивач довів факт перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача.

Натомість заперечення представника відповідача в цій частині суд вважає безпідставними, оскільки доведення факту неотримання кредитних коштів покладається саме на відповідача, як і доведення факту неналежності їй банківської картки та фінансового номера телефону, які зазначені у договорі.

Крім того, відповідач та її представник не були позбавлені права подати клопотання про витребування доказів, які б могли підтвердити їхні доводи щодо неналежності банківської картки № НОМЕР_1 відповідачу та ненадходження кредитних коштів на рахунок цієї картки. Проте вони своїм правом не скористалися, відповідне клопотання не подали.

Також судом встановлено, що на підставі договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29.07.2025 набуло статусу кредитора за договором, укладеним 02.04.2024 між відповідачем та первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН".

Факт переходу до позивача права вимоги до відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями договору відступлення прав вимоги, актом приймання-передачі реєстру боржників, витягом з Реєстром боржників та платіжної інструкції щодо здійснення оплати за відступлення прав вимоги, які приймаються судом як належні і допустимі докази.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, здійснений первісним кредитором, було перевірено судом і встановлено, що нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування.

Проценти за період з 02.04.2024 до 13.04.2024 за процентною ставкою 2,10 % у сумі 1 848 грн та за період з 14.04.2024 до 21.04.2024 за процентною ставкою 2,30 % у сумі 1 472 грн нараховані первісним кредитором правомірно відповідно до умов, узгоджених сторонами договору.

Проте, стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у період з 22.04.2024 до 12.07.2024 нарахованих за ставкою 2,30 % за кожен день користування кредитними коштами, суд зазначає таке.

22.11.2023 прийнято ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023.

Цим Законом внесено зміни до ЗУ "Про споживче кредитування", зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

На підставі ч. 5 ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування", починаючи з 241 дня з дня набрання чинності ЗУ №3498-ІХ, тобто з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 ЗУ "Про споживче кредитування" не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ЗУ "Про споживче кредитування" (Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17) тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 07.09.2026 (справа № 552/672/23) зауважив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення.

За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того, щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року.

Договір № 5614216 був укладений 02.04.2024. Відтак, під час його укладення при визначенні розміру процентної ставки не було застосовано норми ЗУ "Про споживче кредитування".

Водночас пунктом 1.3 Договору визначено строк кредиту 101 день (до 12.07.2024).

Отже, у даній справі проценти за користування кредитними коштами слід обраховувати відповідно до вимог п. 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" таким чином.

Як було зазначено вище, проценти за період з 02.04.2024 до 13.04.2024 за процентною ставкою 2,10 % у сумі 1 848 грн та за період з 14.04.2024 до 21.04.2024 за процентною ставкою 2,30 % у сумі 1 472 грн були нараховані правомірно.

За період з 22.04.2024 до 12.07.2024 процентна ставка має не перевищувати 1,5 % на день. Таким чином, за цей період розмір процентів становить 9 840 грн (8 000 х 1,5% х 82 дні).

Отже, загальний розмір заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитними коштами складає 13 160 грн (1 848 + 1 472 + 9 840).

Щодо нарахування комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

У пункті 1.5.1. Договору сторони погодили, що комісія за надання кредиту становить 1 360 грн та нараховується за ставкою 17 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно із положеннями частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно із положеннями частин першої, другої, п`ятої та сьомої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024 свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1 360 грн, встановлена пунктом 1.5.1 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що комісія за надання кредиту підлягає стягненню з відповідача, оскільки прямо передбачена умовами договору, які були узгоджені сторонами, відноситься до загальних витрат за споживчим кредитом, відповідає положенням ЗУ "Про споживче кредитування" та ЗУ "Про захист прав споживачів", не порушує принцип добросовісності та не призводить до істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на шкоду споживача.

Отже, враховуючи встановлені обставини, а також те, що відповідачем не надано до суду доказів виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі заборгованості 22 520 грн, з яких 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 160 грн - заборгованість за процентами, 1 360 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

В іншій частині позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати.

Щодо витрат зі сплати судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2 662,40 грн судового збору (а.с. 1).

У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 2 159,22 грн (22 520 х 2 662,40 / 27 768 = 2 159,22).

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

01.07.2025 між Адвокатським об`єднанням "Апологет" і ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" укладено договір про надання правничої допомоги № 0107, до якого додається акт № Д/17880 наданих послуг від 12.02.2026, яким підтверджується факт надання адвокатським об`єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положень укладеного договору, зокрема за кредитним договором № 5614216 від 02.04.2024, де боржником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Сума наданих послуг складає 8 000 грн (а.с. 34-37).

З детального опису наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 12.02.2026 убачається, що на вказані вище послуги було витрачено 6 год 30 хв. (а.с. 38).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих сторонами документів, суд вважає співмірним наданий адвокатом обсяг послуг з їх вартістю 8 000 грн, враховуючи фактичний вид правової допомоги, складність справи, затрачений час на надання таких послуг.

Натомість представником відповідача не доведено неспівмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не надано доказів необґрунтованості поданого позивачем акта з детальним описом наданих послуг та свого альтернативного розрахунку.

Відтак внаслідок часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню в сумі 6 488,04 (22 520 х 8 000 / 27 768 = 6 488,04).

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 207, 512, 514, 526, 530, 612, 626, 628, 629, 633, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за договором про споживчий кредит № 5614216 від 02.04.2024 у сумі 22 520 (двадцять дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 159 (дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) гривень 22 копійки та на професійну правничу допомогу в сумі 6 488 (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 04 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 41557199.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

СуддяЮ.А. Феленко