Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №461/7163/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/7163/25 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 22-ц/811/4413/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонаті» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивували тим, що 19 березня 2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z64.00612.003773592, за умовами якого відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості та платності надані кредитні кошти в сумі 49999.00 грн.

Надавши позичальнику грошові кошти, банк виконав свої зобов`язання за умовами кредитного договору.

В подальшому Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право вимоги за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» на підставі договору факторингу № 25/07 від 25 липня 2023 року.

Відповідач не здійснював належним чином погашення кредиту, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 102751.65 грн., з яких 36293.99 грн. – прострочена заборгованість за тілом кредиту, 18603.89 грн. – прострочена заборгованість за процентами, 47853.77 грн. – прострочена заборгованість за комісіями.

У зв`язку з невиконанням зобов`язання щодо умов повернення кредиту відповідачу надіслано вимогу про сплату заборгованості, однак така залишилася без виконання.

З наведених підстав просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» заборгованість у розмірі 102751.65 грн.

Заочним рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк», – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» заборгованість у розмірі 102751,55 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2025 року оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що він фактично отримав кредитні кошти в розмірі 41000 грн, а не 49999 грн як зазначено в позовній заяві.

Вказує, що він на виконання умов кредитного договору він сплатив 14600 грн тіла кредиту без прострочень платежів, що не враховано судом першої інстанції при визначені розміру заборгованості.

Позивач неправомірно нарахував йому проценти за користування кредитними коштами після спливу строку кредитного договору.

Заборгованість за комісіями та штрафами становить половину загальної суми заборгованості, що суперечить принципу добросовісності, а нарахування комісії за обслуговування кредиту суперечить вимогам законодавства, тому така не підлягає стягненню.

Крім того, не підлягають стягненню комісії банку, що не є оплатою реальної послуги.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості належним чином не обґрунтовано, а відтак такий не підтверджує факту заборгованості та її розміру.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували законність переходу права вимоги за кредитним договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті», а саме, повідомлення боржника, акту приймання-передачі первинних документів тощо.

Позовні вимоги пред`явлено з пропуском строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Просить заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з нього лише фактичну суму тіла кредиту.

В судове засідання сторони не з`явилися,тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи предмет спору, складність справи, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів ухвалила проводити розгляд справи без участі сторін.

Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення – 02 жовтня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк, однак відповідач прострочив погашення поточних платежів та нарахованих відсотків, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 102751.65 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який набув права вимоги за кредитним договором.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст.10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов`язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Судом встановлено, що 19 березня 2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z64.00612.003773592, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 49999.00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (за наявності), а позичальник зобов`язується повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості ) згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1.2. кредитного договору № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року передбачено, що банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 24 місяців.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року за користування кредитом позичальник сплачує банку річну змінювану проценту ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,5 % (маржу банку).

Станом на день укладення договору замінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5 %, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15 % (п. 1.4. кредитного договору № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року).

Згідно з п. 1.10. кредитного договору № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року позичальник щомісячно в терміни та в розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе: надання інформації по рахунках позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу на погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника з використанням засобу електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, направлені банку позичальником з використанням різних каналів зв`язку тощо.

У графіку щомісячних платежів за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року передбачено суму платежу за розрахунковий період, яким є один календарний місяць, що включає в себе розмір місячних платежів: на погашення суми кредиту, на погашення процентів за користування кредитом та на погашення плати за обслуговування кредиту.

25 липня 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» укладено договір факторингу №25/07, за умовами якого Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступає за плату Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» права вимоги до боржників, що визначені в реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з витягом з реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 25 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року.

26 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» надіслало ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення), в якій вимагало протягом тридцяти днів з моменту направлення вимоги повернути заборгованість за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року в розмірі 102751.65 грн.

З наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 рокувбачається, що така становить 102751.65 грн., з яких 36293.99 грн. – заборгованість за основним боргом, 18603.89 грн. – заборгованість за нарахованими процентами, 47853.77 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

Випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 19 березня 2018 року по 25 липня 2023 року підтверджується, що 19 березня 2018 року на його банківський рахунок перераховано кошти за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року в розмірі 49999,00 грн, з яких 43477.39 грн – видача кредиту та 6521.61 грн – страховий платіж.

Разом з тим, випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 19 березня 2018 року по 25липня 2023 року також підтверджується, що позичальником вносилися кошти на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року, укладеним між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , а саме: 19 квітня 2018 року – 3590 грн., 12 червня 2018 року – 18.21 грн., 03 вересня 2018 року – 10000 грн., 22 грудня 2018 року – 10000 грн., 23 січня 2019 року – 7150 грн.

Отже, ОСОБА_1 сплатив 30758.21 грн на погашення заборгованості за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року, укладеним між ним та Акціонерним товариством «Ідея Банк».

З виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 19 березня 2018 року по 25 липня 2023 року вбачається, що кошти, сплачені позичальником на погашення заборгованості за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року зараховувалися банком наступним чином: 13705.01 грн. – на погашення заборгованості за тілом кредиту, 5738.19 грн – на погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, 11315.01 грн – на погашення плати за обслуговування кредиту.

Пунктом 1.10 кредитного договору № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року позичальнику встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та розміри, визначені графіком щомісячних платежів, що включає в себе надання інформації по рахунках позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу на погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника з використанням засобу електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, направлені банку позичальником з використанням різних каналів зв`язку тощо.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, пунктом 1.10 кредитного договору № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 рокупозичальнику фактично було встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, надання інших послуг, за вказану плату, умовами договору не передбачено.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року),щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі 496/3134/19.

Отже, ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися йому безоплатно, відтак п. 1.10 кредитного договору № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року є нікчемним, тому у банку не виникало права нараховувати позичальнику плату за обслуговування кредиту.

Оскільки плата за обслуговування кредиту нараховувалася неправомірно, кошти, які були зараховані банком як плата за обслуговування кредиту, сплачувалися відповідачем на погашення кредитної заборгованості, а тому повинні зараховуватися банком на погашення заборгованості за тілом та процентам за користування кредитними коштами.

Погашаючи заборгованість за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року, ОСОБА_1 сплатив 32980.42 грн, з яких 11315.01 грн неправомірно стягнені як плата за обслуговування кредиту, тому їх слід перерахувати на погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року в розмірі 43582.87 грн.,з яких 36293.99 грн. – заборгованість за основним боргом та 7288.88 грн – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» в частині стягнення з ОСОБА_1 на його користь 43582.87 грн., що становить 42.42 % позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1027.58 грн. судового збору за подання позову, що пропорційно до задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та відмову у задоволенні позовних вимог на 57.58 %, то з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2092,23 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи наведене, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1064.65 грн. судового збору.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2025 року – змінити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» заборгованість за кредитним договором № Z64.00612.003773592 від 19 березня 2018 року в розмірі 43582 (сорок три тисячі п`ятсот вісімдесят два) гривень 87 копійок,з яких:

36293 (тридцять шість тисяч двісті дев`яносто три) гривень 99 копійок – заборгованість за основним боргом;

7288 (сім тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 88 копійок – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» на користь ОСОБА_1 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривень 65 копійок судового збору

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.