Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №441/2071/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 441/2071/25 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 33/811/1609/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 07 вересня 2026 року,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення - штраф в розмірі 7 (сім) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, за наступних обставин.

Так, 30.08.2026 о 16 год 45 хв у с. Дубаневичі на вул. Заставська, біля будинку № 80, Львівського району Львівської області, ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив конфлікт з ОСОБА_2 у громадському місці, чим порушив громадський порядок.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Витребувати у ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області повні відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які здійснювали виїзд за адресою його проживання 30.08.2026. Допитати в суді як свідка його дружину ОСОБА_3 .

В обгрунтування вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Вказує, що суд першої інстанції не дослідив реальних обставин та тривалого кримінального конфлікту з родиною заявниці ОСОБА_2 .

Зауважує, що його розмова через паркан 30.08.2026 була приватною телефонною розмовою та побутовим з`ясуванням стосунків із вимогою припинити небезпечну поведінку сусіда. Зазначає, що у його діях не було хуліганського умислу чи наміру порушити громадський спокій.

Стверджує, що працівники поліції, прибувши на виклик, порушили ст. 30 Конституції України та незаконно ввірвалися на його приватне подвір`я.

Зазначає, що свідки у справі є зацікавленими особами, один із них син - ОСОБА_2 , який раніше нападав із ножем.

У судове засідання апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від такого не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 023028 від 30.08.2026 (а.с.1); протоколі про прийняття заяви (а.с.3); письмових поясненнях ОСОБА_1 (а.с.5); письмових поясненнях ОСОБА_2 (а.с.6); письмових поясненнях ОСОБА_4 (а.с.7); рапортах працівників поліції (а.с.8,9); та інших матеріалах адміністративної справи.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, взаємоузгоджуються між собою, у зв`язку з чим твердження апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є необґрунтованими.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним та розцінює як спосіб уникнення останнім відповідальності, оскільки зазначене спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.

Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом.

Суддя місцевого суду всебічно, повно та об`єктивно дослідив та з`ясував усі обставини справи, та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

За змістом ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що зазначених вимог закону суд дотримався в повній мірі, а вид та розмір адміністративного стягнення обрані судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП і з таким рішенням погоджується суд апеляційної інстанції.

Як слідує з постанови суду першої інстанції, суд належним чином врахував обставини цієї справи, зокрема, характер вчиненого правопорушення, яке посягає як на громадський порядок, дані про особу ОСОБА_1 , враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, є необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Враховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги апелянта про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, є безпідставними.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 07 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення – залишити без змін.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук