Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №454/3177/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 454/3177/25 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.

Провадження № 22-ц/811/917/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А.Левика, М.М. Шандри

секретар: Л.М.Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 03 березня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області Галій В.В., що полягають у неправомірному розрахунку заборгованості по аліментах, -

в с т а н о в и в:

28 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області Галій В.В., що полягають у неправомірному розрахунку заборгованості по аліментах.

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у Сокальському ВДВС перебуває ВП №79156028 судовий наказ №454/3177/25, виданий Сокальським районним судом 21.08.2025р., яким стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку. Незважаючи на примусове стягнення аліментів, боржником 18.11.2025р. перераховано на рахунок дочки 4000грн, 28.11.2025р. перераховано 3000грн та 03.12.2025р. перераховано 2000грн, всього згідно вказаних квитанцій перераховано 9000грн. 16.12.2025р. ОСОБА_1 звернувся з заявою до державного виконавця з вимогою щодо проведення перерахунку аліментів та зарахування коштів, які він добровільно перерахував на рахунок дитини в рахунок погашення аліментів, однак йому відмовлено. З такими діями Сокальського ВДВС скаржник категорично не погоджується, оскільки неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними. Таким чином, вважає, що дочка отримуючи кошти на свою картку в якості аліментів зможе повністю їх використовувати за тим призначенням, яким вона забажає. Більше того, вона проживає в одному будинку з обома батьками, які зможуть у разі необхідності контролювати фінансові витрати дочки.

Крім того, зазначає, що копію відповіді Сокальського ВДВС від 31.12.2025р. він отримав 02.01.2026р., що підтверджується відповідною відміткою. Однак у зв`язку із постійними відключеннями електроенергії в січні 2026р. через обстріли енергетичної системи України і погодні умови, вчасно звернутися з даною скаргою не було можливості. Просив поновити строк для подання даної скарги. Визнати неправомірним розрахунок заборгованості по аліментах від 31.12.2025 року, що складений старшим державним виконавцем Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Галій В.В. у виконавчому провадженні № 79156028. Зобов`язати старшого державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Галій В.В. або іншу уповноважену посадову особу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області, в провадженні якої перебуває виконавче провадження № 79156028, вжити дій щодо скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 31 грудня 2025 року та здійснити перерахунок розміру заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_1 за період з листопада 2025р. по грудень 2025р. з урахуванням сплачених ним сум в цей період у розмірі 9000грн., що перераховані на особистий рахунок дитини.

Оскаржуваною ухвалою у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

Зазначає, що вважає ухвалу незаконною, необґрунтованою,такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Стверджує, що Сокальський ВДВС зобов`язаний зарахувати кошти в розмірі 9000 грн, що перераховані на особистий рахунок ОСОБА_5 в рахунок сплати аліментів та провести перерахунок, оскільки аліменти є власністю дитини та вона має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними. Просить ухвалу суду скасувати та скаргу ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , апеляційну скаргу підтримав.

Старший державний виконавець Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області Галій В.В. в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, тому суд дійшов висновку про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч.1,3 ст. 195 СК України).

Відповідно до ч.1,3 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Згідно з розділом XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що 21.08.2025р. Сокальським районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_1 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 21.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судовий наказ стягувачем ОСОБА_3 звернуто до примусового виконання.

22.09.2025р. державним виконавцем Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області відкрито виконавче провадження №79156028 з примусового виконання судового наказу №454/3177/25 від 21.08.2025р. Стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_3 , боржником ОСОБА_1 .

15.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до державного виконавця Галій В.В., в якій просив зарахувати кошти в сумі 9000грн., перераховані ним на особистий рахунок дочки ОСОБА_6 , в рахунок сплати аліментів та провести перерахунок аліментів.

З копій чеків АТ «Ощадбанк» від 18.11.2025р., 28.11.2025р. та 03.12.2025р., встановлено, що згідно таких поповнено картковий рахунок ОСОБА_7 на суми відповідно 4000грн, 3000грн та 2000грн, всього 9000грн.

З відповіді начальника Сокальського ВДВС у Шептицькому районі Львівської області на заяву скаржника від 15.12.2025р., встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні суми 9000грн в рахунок сплати аліментів, оскільки судом визначено порядок такої сплати, а саме, на користь стягувача на утримання дитини.

З розрахунку заборгованості по аліментах у ВП №79156028, проведеного 31.12.2025р. державним виконавцем Галій В.В., встановлено, що станом на 31.12.2025р. у боржника ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів за судовим наказом №454/3177/25 від 21.08.2025р. в розмірі 1623,75грн., нарахована сума аліментів складає – 12944,19грн,з яких сплачено - 11320,44грн, а саме в листопаді 2025 року 5375,72 грн, в грудні 2025 року 5944,72 грн.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що кошти в загальній сумі 9000грн, які були сплачені ОСОБА_1 на особистий картковий рахунок неповнолітньої дочки ОСОБА_6 правомірно не зараховані державним виконавцем в суму аліментів за виконавчим провадженням, так як дитина не є стягувачем у виконавчому провадженні та зі змісту досліджених судом чеків не встановлено, що кошти за ними призначені як аліменти.

Колегія суддів погоджується з такими висноком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року у справі № 759/4666/20 (провадження № 61-19514св21), зазначено, що: «суди встановили, що боржником не надано доказів, що спірні квитанції мали призначення саме аліменти, враховуючи те, що ОСОБА_2 визнавав понесення додаткових витрат на дитину. За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для задоволення скарги в оскарженій частині».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року в справі № 333/6869/19 (провадження № 61-5678св21) зазначено, що «з наданих суду копій платіжних доручень можливо встановити тільки суму грошових переказів, валюту, дату здійснення цих фінансових операцій, одержувача та платника за кожним переказом. Інші відомості роздруківки не містять. Суд першої інстанції також не встановив, що перераховані кошти є аліментами з зазначенням будь-яких слів, словосполучення які б свідчили про це, а не є добровільною участю у витратах на дитину чи участі в інших витратах. Боржником не надано доказів, що він сплачував аліменти».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 2-4665/2008 (провадження № 61-14579св21) зазначено, що: «надані скаржником дублікати квитанцій про добровільне перерахування коштів на картковий рахунок стягувачки без зазначення у квитанції в графі «призначення платежу» - сплата аліментів, не свідчать про виконання ним судового рішення щодо сплати (погашення заборгованості) аліментів, а відтак такі не враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів, а дії державного виконавця не суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні скарги».

У наданих ОСОБА_1 чеках про поповнення рахунку ОСОБА_5 від 18.11.2025 року на суму 4000 грн, від 25.11.2025 року на суму 3000 грн та від 03.12.2025 року на суму 2000 грн не зазначено, що кошти призначені на сплату аліментів.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Разом з тим, надані скаржником чеки про поповнення рахунку ОСОБА_5 не містять інформації про те, що цільовим призначенням вказаних коштів є аліменти.

За таких обставин, суд зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки при проведенні розрахунку заборгованості державний виконавець не допустив порушення закону.

Покликання скаржника на те, що згідно ч.1, 2 та 3 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, що неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання та, що неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України, висновків суду першої інстанції про законність дій державного виконавця при розрахунку заборгованості по аліментах від 31.12.2025 року не спростовують .Зазначені доводи не можуть бути предметом розгляду у справі за скаргою на дії державного виконавця, який зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 03 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 02 жовтня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А.Левик

М.М. Шандра