Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №686/6668/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6668/26

Провадження № 2-а/686/142/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Козак О.В.,

при секретарі – Сташевській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, в обґрунтування якого вказав, що 12.02.2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було винесено постанову № 3184, якою накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вважає дану постанову такою, що підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно оскаржуваної постанови зміст порушення ним сформульований як «не став на військовий облік та не перебував на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання».

Вважає дану постанову такою, що підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Він ІНФОРМАЦІЯ_4 , та досяг 25-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_5 . Саме з цієї дати він має перебувати на військовому обліку у ТЦК та СП за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (пп. 1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року).

Відповідно до абз.19 п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у тридцятиденний строк після досягнення призовниками 25-річного віку без їх виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про зняття їх з військового обліку призовників та взяття на облік військовозобов`язаних.

Таким чином, на час досягнення ним 25-річного віку чинне законодавство передбачало взяття на облік військовозобов`язаних без їх виклику та без активних дій з їх боку.

Фактично, це було виконано, оскільки відповідно до військово-облікового документу він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 (Волочиськ).

З 11.07.2018 року він був зареєстрований по місцю проживання у АДРЕСА_1 (підтверджується, зокрема витягом з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання, датованим 11.08.2018 року). Вказане село територіально належить до Волочиської територіальної громади, яка підвідомча ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Інших задекларованих чи зареєстрованих у розумінні чинного законодавства адрес проживання він не мав. Адреса, вказана у протоколі про адміністративне правопорушення № 82 від 28.01.2026 року - АДРЕСА_2 - дійсно повідомлялась раніше, у 2019 році навчальним закладом, де він навчався (ще в статусі призовника). Але, по-перше, станом на 2026 рік ця адреса не була актуальною та незрозуміло чому була у відомостях ТЦК та СП. По-друге, він за вказаною адресою своє місце проживання не декларував та не реєстрував. По-третє, за вказаною адресою він фактично не перебував вже більше 5-ти років. По-четверте, ані протокол, ані оскаржувана постанова не містили кваліфікацію його дій як неприбуття до ТЦК та СП в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання.

В будь-якому випадку, він останні 8 років зареєстрований за однією й тою саме адресою проживання, та перебував завжди (як призовник та як військовозобов`язаний) в одному й тому саме ТЦК та СП, якому підвідомчий населений пункт зареєстрованого місця проживання позивача.

Таким чином, вважає, що жодних порушень мобілізаційного законодавства ним допущено не було, будь-яких підтверджень неправомірних дій з його боку адміністративний матеріал не містить.

З врахуванням наведеного позивач просить: скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 3184 від 12.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн., а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

?В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, повідомлялися по час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою № 3184 від 12.02.2026року у справі про адміністративне правопорушення, винесеною тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000грн., враховуючи що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно вказаної постанови, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №82 від 28.01.2026 року, про те, що 28.01.2026 року о 14 год. 15 хв., в приміщенні сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою АДРЕСА_3 , виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , не став на військовий облік та не перебував на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, порушив у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану вимоги абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року "Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", не виконав норми абзацу 6 частини 10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу, скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП під час дії особливого періоду.

Під час розгляду справи встановлено факт не перебування ОСОБА_1 на військовому обліку за місцем проживання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210 КУпАП на нього вищевказаною постановою було накладено штраф в розмірі 17000грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Так, частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, у виді накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.ч.1,3,5 ст.33 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).

Пунктом 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до ст.18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно з додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Постановою КМУ від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа" визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа. Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Військово-обліковими документами є посвідчення про приписку до призовної дільниці; військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного.

В матеріалах справи наявна копія військово-облікового документу, сформованого в застосунку "Резерв+" 03.03.2025, згідно якого позивач військовозобов`язаний, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (Волочиськ), дата уточнення даних 03.02.2026р.. Має відстрочку (бронювання) до 21.12.2026 року.

Задекларована адреса проживання позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Єдиного тдержавного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання.

У відповідності до п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно п. 79 Порядку взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у тридцятиденний строк після досягнення призовниками 25-річного віку без їх виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про зняття їх з військового обліку призовників та взяття на облік військовозобов`язаних з одночасним присвоєнням військового звання "солдат (матрос) запасу" та зазначенням другої категорії запасу.

За змістом п. 81 Порядку взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Згідно ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не перубував на військовому обліку за задекларованим місцем проживання.

З наведеного слідує, що відповідачі належними та допустимими доказами не підтвердили наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною статтею та постанови № 3184 від 12.02.2026 року.

Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3184 від 12.02.2026 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Щодо судових витрат по справі, слід зазначити наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1064,94 грн. при звернення до суду з позовною заявою, та 665,60грн. при подачі до суду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно п.8 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення) від 9 вересня 2026 року №10-р(ІІ)/2026 Конституційний Суд України висновав, що оскільки абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, то ці приписи Закону не суперечать Конституції України.

Згідно п.9 вказаного рішення КС України обов`язок сплати судового збору у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення встановлено згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що її сформульовано у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17. В свою чергу, на думку КС України Велика Палата Верховного Суду, визначивши обов`язок сплати і розмір ставки судового збору у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення, вийшла за межі своїх повноважень.

Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідачів.

У зв`язку із наведеним, судовий збір, сплачений позивачем, необхідно вважати помилковим та він підлягає поверненню позивачу в порядку, визначеному законом.

Керуючись, ст.ст.7,9, 210 ч.3, 247,251,278-280,293 КУпАП, ст.ст.2,6,19-20,77, 132,139, 229,286 КАС України,суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 3184 від 12.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн..

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: