Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №671/2186/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/2186/26

02 жовтня 2026 року

1-кп/671/181/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі прокурора – ОСОБА_2 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чурдомир Азербайджан, громадянина Азейбарджану, азейбарджанця, із вищою освітою, неодруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, депутатом не обирався, особою з інвалідністю не являється, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

встановив:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №127/35911/25, яка набрала законної сили 12.12.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Окрім цього, постановою Франківського районного суду міста Львова від 07.04.2026 у справі №465/8048/25, яка набрала законної сили 25.05.2026, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Також, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.05.2026 у справі №450/3520/25, яка набрала законної сили 19.05.2026, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Незважаючи на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2025 у справі №127/35911/25, яка набрала законної сили 12.12.2025, постанову Франківського районного суду міста Львова від 07.04.2026 у справі №465/8048/25, яка набрала законної сили 25.05.2026 та постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.05.2026 у справі №450/3520/25, яка набрала законної сили 19.05.2026 та з якими ОСОБА_3 був належним чином ознайомлений, маючи реальну можливість їх виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст. 129-1 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ОСОБА_3 ухилився від виконання постанов суду, що набрали законної сили, та продовжував керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, не виконуючи рішення суду, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, ОСОБА_3 29 липня 2026 року о 15 годині 42 хвилини, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «HYUNDAI» моделі «SONATA» із реєстраційним номером НОМЕР_1 на автодорозі М-30 сполученням «Стрий Тернопіль — Кропивницький Знам`янка — Ізварине» 215 км поблизу стаціонарного поста в селищі Війтівці Хмельницького району Хмельницької області, де був зупинений інспекторами взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП ОСОБА_6 "а ОСОБА_7 та поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП ОСОБА_8 на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Вказана кваліфікація на думку суду є правильною.

24 вересня 2026 року між прокурором Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника – ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України в обсязі обвинувачення. Також, вказаною угодою сторони погодили покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Обвинувачений підтвердив факт укладення добровільно угоди про визнання винуватості, визнав обставини інкримінованого кримінального правопорушення, розуміє узгоджене покарання та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання..

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України за ч. 1 ст. 382 КК України є нетяжким злочином.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Обвинувачений раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та окремо суд визнає добровільне перерахування ОСОБА_10 на потреби ЗСУ 15000 грн..

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Речові докази відсутні.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання.

Керуючись ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, що укладена між прокурором Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю захисника – ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026243200000262 від 30.07.2026 за ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі, не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Суддя