Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №609/1082/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1082/26

2-о/609/108/2026

02 жовтня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області,

в складі: головуючого судді - Катерняк О.М.,

за участі: секретаря судового засідання – Мацишиної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шумськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, де заінтересованою особою є ОСОБА_2 ,

учасники справи не з`явились,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 29 вересня 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулася в Шумський районний суд Тернопільської області із заявою про видачу обмежувального припису у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 строком до 6 місяців.

2. Заяву обґрунтовано тим, що заявниця і ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано 06 грудня 2018 року, після розірвання шлюбу спільне майно між подружжям не було поділено. На даний час заявниця разом з двома неповнолітніми доньками проживає у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 фактично проживає на цьому ж подвір`ї в літній кухні, хоча зареєстроване його місце проживання знаходиться за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Після закінчення строку дії попереднього обмежувального припису ОСОБА_2 фактично знову почав проживати у літній кухні, яка розташована на одному подвір`ї з її житловим будинком. Таким чином, він знову перебуває у безпосередній близькості до заявниці та її неповнолітніх дітей, що створює постійне психологічне напруження та відчуття небезпеки. Спільне перебування на одному подвір`ї є для заявниці та дітей психологічно важким та створює постійне відчуття небезпеки. Протягом тривалого часу з боку ОСОБА_2 мають місце конфлікти, образи, крики, психологічний тиск, погрози, агресивна поведінка та інші дії, через які заявниця побоюється за власну безпеку та безпеку своїх дітей. У зв`язку з його поведінкою ОСОБА_1 неодноразово була змушена звертатись до поліції. Працівниками поліції вживались заходи реагування, зокрема виносились термінові заборонні приписи. Також раніше щодо ОСОБА_2 судом вже застосовувався обмежувальний припис. У період його дії ситуація в сім`ї значно покращилася, а діти почувалися спокійніше. Після закінчення строку дії припису ОСОБА_2 фактично знову почав проживати в літній кухні на спільному подвір`ї, унаслідок чого конфліктна ситуація поновилась. Поведінка батька негативно впливає на психологічний стан дітей, вони бояться конфліктів та перебування поруч із ним, що впливає також на їхній спокій та навчання. ОСОБА_2 фактично не бере належної участі в утриманні та матеріальному забезпеченні неповнолітніх дітей. Відповідно до рішення суду з ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на утримання двох дітей у розмірі 4100 грн щомісячно. Проте протягом тривалого часу аліменти ним фактично не сплачуються належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Крім того, іншої регулярної матеріальної допомоги на утримання дітей він не надає, витрати на харчування, одяг, навчання, лікування та інші повсякденні потреби дітей фактично заявниця несе самостійно. Вважає, що ці обставини є важливими для оцінки загальної ситуації в сім`ї та фактичної участі ОСОБА_2 у житті та забезпеченні неповнолітніх дітей. Зазначає, що має аудіо- записи розмов та висловлювань ОСОБА_2 , які підтверджують погрози, агресивну поведінку та конфліктні ситуації. Відеозаписів подій не має, оскільки під час намагання здійснити відеозапис, телефон у нею було забрано. Також зазначає, що немає можливості самостійно додати всі матеріали щодо попередніх звернень до поліції. Звертає увагу суду на те, що після закінчення попереднього обмежувального припису вона не одразу звернулась до суду повторно через стан здоров`я та складні обставини, однак це не означає, що небезпека та конфліктна ситуація припинились. Вважає, що для її захисту та для захисту дітей від подальшого домашнього насильства необхідне повторне застосування обмежувального припису.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року було відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, призначено судове засідання на 02 жовтня 2026 року. Крім того, зобов`язано СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області надати суду ряд доказів стосовно попередніх звернень ОСОБА_1 , складених щодо ОСОБА_2 термінових заборонних приписів та інших заходів реагування.

4. Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала письмову заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги просила задовольнити. Також просила долучити до матеріалі справи рішення суду №609/627/25 від 07.07.2025.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак про день та час слухання справи повідомлений належним чином, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання, що відповідає змісту ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, неявка заінтересованої особи не перешкоджає вирішенню заяви про видачу обмежувального припису.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

6. Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області підтверджується, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

7. Крім того, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області підтверджується, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

8. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області №609/1281/18 від 06.11.2018 було розірвано шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 червня 2010 року Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області.

9. Відповідно до відповіді №133707-2026 від 02.10.2026, наданої СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області вбачається, що в 2026 році СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно ОСОБА_2 було складено ряд протоколів про адміністративне правопорушення та термінових заборонних приписів стосовно кривдника, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №619990 від 20.06.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №619991 від 20.06.2026 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №745636 від 26.06.2026 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №652026 від 20.06.2026 та терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №330558 від 20.06.2026.

10. Постановою Шумського районного суду Тернопільської області №609/750/26 від 27.07.2026 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №745636 від 26.06.2026, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

11. Крім того, відповідно до ухвали Шумського районного суду Тернопільської області №609/963/26 від 03.09.2026 призначено судовий розгляд кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026216010000183 від 20.07.2026 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1, ч. 1 ст. 389 КК України (судовий розгляд призначено на 12 жовтня 2026 року).

Слід зазначити, що всі протоколи про адміністративне правопорушення та термінові заборонні приписи складено по факту вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_1 та неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , а також за порушення термінового заборонного припису.

12. Також судом оглянуто та досліджено Рішення Шумського районного суду Тернопільської області №609/627/25 від 07 липня 2025 року, яким видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на строк 3 (три) місяці та встановлено наступні заходи тимчасового обмеження прав кривдника: - заборонити перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити наближатись на відстань, меншу 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 , та її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме до будинку, що розташований по АДРЕСА_1 ; - заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Окрім інших обставин та фактів, у рішенні суду встановлено наступне:

-Відповідно до копії довідки №409 виданою 16 червня 2025 року Центром надання адміністративних послуг Великодедеркальської сільської ради вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 входять: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_4 (дочка), ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_5 (дочка);

-Відповідно до відповіді № 1544772 від 03.07.2025 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 являється власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Відповідно до відповіді № 92386.2025 від 27.06.2025 р. наданої ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільської області на адвокатський запит вбачається, що в2025 році СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно ОСОБА_2 складено протокол серії ВАД №619976 від 29.05.2025 року за ч.3 ст.173-2 КУпАП, протокол серії ВАД №619977 від 29.05.2025 року за ч.3 ст.173-8 КУпАП, протокол серії ВАД №619975 від 29.05.2025 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП, протокол серії ВАД №619974 від 29.05.2025 року за ч.2 ст.173-2 КУПАП, протокол серії ВАД №619973 від 29.05.2025 року за ч.3 ст.173-2 КУпАП, протокол серії ВАД №618786 від 03.01.2025 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП, протокол серії ВАД №618787 від 03.01.2025 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП, протокол серії ВАД №618788 від 03.01.2025 року за ч.2 ст.173-2 КУПАП;

- 29 травня 2025 року СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області відносно ОСОБА_5 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника строком на 10 діб з 14 год.05 хв. 29 травня 2025 року до 14 год. 05 хв. 07 червня 2025 року, у зв`язку із скоєнням ним домашнього насильства психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_1 .

13. Судом досліджено флеш-накопичувач, наданий заявницею до матеріалів справи, на котрому записані файли із розмовами, що відбуваються між особами жіночої та чоловічої статі (ймовірно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), датовані за період серпень-вересень 2026 року, під час яких також чути дитячі голоси. В цих аудізаписах зафіксовано висловлювання ОСОБА_2 здебільшого в нецензурній формі, які підтверджують погрози та образи в адресу колишньої дружини та дітей, агресивну поведінку та конфліктність ситуації, що склалась між колишнім подружжям.

ІV. Оцінка Суду.

За вказаних обставин до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.

14. Як визначено у статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

15. Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

16. У статті 27 Конституції України зазначено, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Україна, як кожна держава учасниця, що ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, взяла на себе негативні та позитивні зобов`язання щодо забезпечення прав і свобод, викладених у Конвенції та протоколах до неї. Це означає, що з одного боку держава зобов`язується утримуватися від порушень прав і свобод людини через дії своїх повноважних осіб (негативні зобов`язання), а з іншого охороняти права і свободи людини від порушення їх з боку приватних осіб (позитивні зобов`язання).

Так, стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», n. 68177, «Enea v. Italy» [GC], n. 55182, «Idalov v. Russia» [GC], 91183.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права (рішення Європейського суду з прав людини «Chahal v. the UK», n. 145).

17. Відповідно до ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана: 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"; 2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; 3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; 4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

18. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

19. Відповідно до ч. 1 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

20. Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Верховним Судом у постанові № 753/4405/20 від 12 квітня 2022 року зазначено, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

21. Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

22. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

23. За змістом п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

24. Стаття 26 зазначеного Закону визначає, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Верховний Суд у постанові № 299/3692/19 від 30 червня 2021 року вказав, що враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

25. Згідно із ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

26. Пунктами 5-9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що: 5) запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються; 6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; 7) обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; 8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; 9) оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 369/7782/19 зроблено висновок, що відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 обґрунтовувала підстави для видачі судом обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 тим, що не має реальної можливості забезпечити собі та дітям спокійного безпечного проживання, навчання дітей та їх розвитку, оскільки проживання (перебування) ОСОБА_2 з ними на одному подвір`ї є для неї та дітей психологічно важким та створює постійне відчуття небезпеки, побоювання за своє життя та життя дітей.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та її неповнолітні діти протягом тривалого часу потерпають від домашнього насильства, яке вчиняє відносно них ОСОБА_2 , яке виражається у систематичному, тривалому фізичному та психологічному тиску, залякуванні, цькуванні, словесних образах, погрозах фізичною розправою.

Внаслідок зазначених дій стосовно ОСОБА_2 СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області в 2026 році складались протоколи за ч.1, 2, 3 ст.173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП. Крім цього, стосовно останнього органом Національної поліції України 20 червня 2026 року та 26 червня 2026 року вже виносилися термінові заборонні приписи, а тому, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 є кривдником в розумінні пункту 6 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», який продовжує вчиняти домашнє насильство.

Отже, ОСОБА_1 як жертва домашнього насильства, з урахуванням та оцінкою наявних ризиків потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», оскільки протиправні дії ОСОБА_2 стосовно заявника та її неповнолітніх дітей, дають підстави вважати вірогідним продовження чи повторне вчинення кривдником щодо неї як психологічного, так і фізичного насильства.

27. Протидія насильству у сім`ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини і, перш за все, прав жінок. При здійсненні насильства у сім`ї відбувається порушенням прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства. Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої від насильства у сім`ї. Видача обмежувального припису є обов`язковою в разі доказово обґрунтованого постійного використання у безпосередньому спілкуванні або переписці з колишнім чоловіком/дружиною та дітьми погроз, у тому числі фізичною розправою, вживанням щодо них ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства – йдеться у Постанові Верховного Суду від 13 липня 2020 року у справі №753/10840/19, провадження №61-22727св19.

Зазначене підтверджується фактичними обставинами справи, які встановлено судом під час дослідження письмових доказів та аудіофайлів.

Тривалість протиправної поведінки ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

28. З огляду на вказані обставини, суд доходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та про необхідність видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав на строк 6 місяців, а саме: - заборона наближатись на відстань ближче 100 метрів до ОСОБА_1 , а також до її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; - заборона перебувати та наближатись на відстань ближче 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ; - заборона наближатись на відстань ближче 100 метрів до місця роботи ОСОБА_1 ; - заборона наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця навчання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; - заборона особисто та через третіх осіб контактувати з ОСОБА_1 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у тому числі телефонувати, писати повідомлення, здійснювати переслідування та іншим способом контактувати з ними.

Суд вважає, що вказані тимчасові обмеження прав ОСОБА_2 є виправданими та доречними, відповідають меті їх застосування, та забезпечать дієвий та ефективний захист заявниці від кривдника.

29. Що стосується вимоги заявниці про заборону будь-яким способом чинити на ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 психологічний тиск, погрожувати, ображати, переслідувати або вчиняти інші дії, які можуть створювати загрозу їх безпеці, суд зазначає, що у переліку заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, які передбачені ст. 26 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відсутній такий захід тимчасового обмеження прав кривдника, а отже суд залишає поза увагою таку вимогу заявниці.

Оцінивши надані докази, з урахуванням оцінки ризиків, суд вважає, що саме такий строк дії обмежувального припису (шість місяців) є пропорційним, необхідним та достатнім для уникнення фізичного контакту потерпілої та кривдника, у тому числі для запобігання подальшого розвитку конфлікту та захисту здоров`я ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей.

30. Згідно із вимогами частини 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

31. В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 350-6, 352-355 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, де заінтересована особа ОСОБА_2 – задовольнити частково.

2. Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , строком на 6 (шість) місяців, яким встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав кривдника:

- заборонити наближатись на відстань ближче 100 метрів до ОСОБА_1 , а також до її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- заборонити перебувати та наближатись на відстань ближче 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ;

- заборонити наближатись на відстань ближче 100 метрів до місця роботи ОСОБА_1 ;

- заборонити наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця навчання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- заборонити особисто та через третіх осіб контактувати з ОСОБА_1 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у тому числі телефонувати, писати повідомлення, здійснювати переслідування та іншим способом контактувати з ними.

Строк рахувати з дня ухвалення рішення.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання, згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок держави.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Реквізити сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 .

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК