Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №606/1447/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1447/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовлі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 104039616 від 08.04.2024 у розмірі 63 448,70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача, вказав, що 08.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (далі - кредитний договір) № 104039616, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало позичальнику кредит у сумі 7 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Вказаним договором передбачено обов"язок позичальника повернення кредиту, сплату комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Сторони договору погодили, що остаточним терміном (датою) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умов дотримання графіку платежів) є 19.03.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору, однак ОСОБА_1 порушила умови договору, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за кредитним договором.

24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 104039616 від 08.04.2024 у сумі 63 448,70 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 6 720,00 грн; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту 700,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 48 818,00 грн; прострочена заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання 7 210,70 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із судового збору та витрат професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 13.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, а також задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «Державний ощадний банк України» докази. Запитувана інформація надійшла до суду 01.09.2026.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення судом не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та дату слухання справи неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подала.

Тому суд відповідно до статті 280 ЦПК України вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України постановив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 08.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 104039616, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором та на строк, визначений у п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, зазначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язалась повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом за умовами дотримання графіку платежів, з остаточним терміном (датою) повернення кредиту 19.03.2025 (п.1.4. договору). Також умови договору містили наступні положення: сума кредиту 7 000,00 грн (п.1.2), кредит надається загальним строком на 345 днів з дати надання кредиту (08.04.2024), загальні витрати позичальника за кредитом складають 48 002,50 грн., денна процентна ставка складає 1,99% (48 002,50 грн / 7 000,00 грн) / 345 днів * 100 %), орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 66 356,21 відсотків річних, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 55 002,50 грн., комісія за надання кредиту: 805,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1), проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 547,50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.2 договору), проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (п.1.5.3 договору), нараховані згідно з п.1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть: 47 197,50 грн., тип процентної ставки фіксована (п.1.6 договору).

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надано позичальнику безготівково на рахунок з використанням банківської картки № НОМЕР_1 .

Згідно із п.2.2.1 договору позичальник зобов`язалась сплачувати кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.3 договору.

Пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено за домовленістю сторін (п.2.3 договору).

Згідно із п.2.2.2 договору комісія за надання кредиту нараховується кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати загальної суми комісії позичальником настає в момент її нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу - дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до графіку платежів. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. База для нарахування процентів: фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. Строк сплати процентів настає в день їх нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому такі проценти були нараховані, згідно із графіком платежів. Строк сплати кожної окремої частини кредиту (тіла кредиту) настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату цієї частини (тіла) кредиту, згідно із графіком платежів.

Відповідно до п.2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом встановленого графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, визначену п.1.5.3 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення першого розрахункового періоду, проценти, починаючи з другого розрахункового періоду встановленого графіком платежів, продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно із п.1.5.3. договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом першого розрахункового періоду є меншим, ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк та нарахованих на одну базу протягом будь-якого іншого періоду кредитування, це означає, що протягом першого розрахункового періоду позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною ставкою, встановленою п.1.5.3. та процентною ставкою, визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Відповідно до п.6.1, 6.2 кредитного договору такий договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (смс) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.

Позичальник підтвердила, що до укладення цього договору ознайомилась з усіма його умовами та правилами (п. 5.1 договору).

Вказана інформація також передбачена в паспорті споживчого кредиту.

ТОВ «Мілоан» складено довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 з відправленням одноразового ідентифікатора 767100 на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_2 , дата і час надсилання смс з одноразовим ідентифікатором позичальнику 08.04.2024 о 16 год. 57 хв.

Крім того, 08.04.2024 відповідачем підписано заяву на отримання кредиту № 104039616, відповідно до якої сума кредиту 7 000,00 грн; загальний строк кредитування 345 днів; процента ставка протягом першого розрахункового періоду 547,50% річних; протягом решти строку кредитування 912,50% річних; комісія за надання кредиту 11,50% від суми кредиту; періодичність здійснення платежів в перший період 15 днів, далі кожні 15 днів згідно із графіком платежів; платіжна картка позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту Mastercard Debit Gold № НОМЕР_1 .

08.04.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7 000,00 грн згідно з договором № 104039616, що підтверджується платіжним дорученням № 86526034 від 08.04.2024.

24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог № 112-МЛ/Т. Згідно із зазначеним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 104039616.

Оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що право вимоги за кредитним договором № 104039616 від 08.04.2024 перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору про відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024, що підтверджується вказаним договором та витягом з реєстру боржників до нього, до якого включено ОСОБА_1 як боржника за вказаним кредитним договором.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є належним кредитором за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором № 104039616 від 08.04.2024 та має право вимагати виконання нею грошових зобов`язань.

01.07.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслало ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором та претензію по оплаті боргу.

Згідно із даними виписки з особового рахунка за кредитним договором № 104039616 від 08.04.2024, яку надав позивач, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 63 448,70 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 720,00 грн, комісії за надання кредиту 700,00 грн, процентів за користування кредитом 48 818,00 грн, неустойки 7 210,70 грн.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як слідує із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 08.04.2024 підписано кредитний договір шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 767100.

В силу вимог частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

В силу вимог частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду.

Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідно до вимог зазначеного законодавства між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір за № 104039616 від 08.04.2024.

В силу вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики

Згідно з вимогами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що відповідач, порушуючи умови договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти ТОВ «Мілоан» не повернула, чим порушила умови договору.

Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за кредитним договором, суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки: в період перших 120 днів з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року (включно) максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5%, в період наступних 120 днів з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року (включно) 1,5%, а з 20 серпня 2024 року 1%.

При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону (яким власне і запроваджено обмеження максимального розміру денної процентної ставки) поширюється в тому числі і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, оскільки характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

При цьому суд враховує, що частинами другою та третьою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» додатково визначається, що до загальних витрат за споживчим кредитом, які враховуються при обчисленні денної процентної ставки, не включаються платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит.

Кредитний договір № 104039616 між сторонами укладено 08.04.2024 у формі електронного документа.

Загальний розмір заборгованості відповідача, нарахований за відсотками за період з 09.04.2024 по 19.03.2025 становить 48 818,00 грн, яку позивач просить стягнути.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки нараховувалися за період з 09.04.2024 по 19.03.2025. При цьому, за період з 20.08.2024 по 24.09.2024 відсотки нараховувалися за процентною ставкою 547,50 % річних (1,50 % на день), що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений законом, а саме 1 % на день.

За період з 25.09.2024 по 19.03.2025 відсотки нараховувалися за процентною ставкою 912,50 % річних (2,50 % на день), що також перевищує встановлений законом максимальний розмір денної процентної ставки — 1 % на день.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості за відсотками з 20.08.2024 по 19.03.2025 підлягає перерахунку, виходячи з встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» розміру.

Проценти, нараховані за період з 09.04.2024 по 19.08.2024, становлять 13 965,00 грн: 7 000,00 (тіло кредиту) х 1,50% (розмір процентної ставки) х 133 (кількість днів у періоді).

Максимальний розмір денної процентної ставки за період з 20.08.2024 по 19.03.2025 - 1%, та має становити 14 840,00 грн 7 000,00 (тіло кредиту) х 1% (розмір процентної ставки) х 212 (кількість днів у періоді).

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за процентами становить 28 805,00 грн.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 104039616 від 08.04.2024 в розмірі 35 525,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 6 720,00 грн, заборгованість за процентами 28 805,00 грн.

Що стосується вимоги про стягнення комісії за надання кредиту у сумі 700,00 грн, суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Так, у кредитному договорі № 104039616 від 08.04.2024 містяться умови про комісію за надання кредиту в розмірі 805,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,50 % відсотків від суми кредиту.

Як вбачається із виписки із особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 104039616 від 08.04.2024 у відповідача наявна заборгованість за комісією, яка становить 700,00 грн.

Проте, суд звертає увагу, що в кредитному договорі, який складається з паспорта споживчого кредиту, заяви на отримання кредиту, не містять зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надало доказів наявності, переліку послуги, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, зазначений позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу і погодження її зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. В зв`язку з чим положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію, пов`язану з наданням кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 січня 2024 року в справі №727/5461/23, від 09 жовтня 2024 року в справі №582/202/22.

За таких обставин, пункт кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемним, а тому вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою неустойкою у розмірі 7 210,70 грн, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір укладено 08.04.2024, відповідно і заборгованість за нарахованою неустойкою у розмірі 7 210,70 грн виникла після 24.02.2022.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою неустойкою необхідно відмовити.

Беручи до уваги, що відповідач не з`явилась у судове засідання та докази на спростування доводів позивача щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами не надала, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 104039616 від 08.04.2024 в цій частині.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 8 000,00 грн, та судового збору у розмірі 2662,40 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина третя статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина 1, 2 статті 137 ЦПК України).

Частина 4 ст.137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правнича допомога позивачу надавалася АО «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 № 0107, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надана правова допомога, вартість якої узгоджена між сторонами.

Вартість послуг згідно з актом наданих послуг № Д/30134 від 15.07.2026 стосовно боржника ОСОБА_1 складає 8 000,00 грн та полягає в усній консультації клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомленні з матеріалами справи, погодженні правової позиції клієнта у справі, складанні позовної заяви щодо стягнення заборгованості, подання заяви до суду від імені клієнта (з розрахунком 6 год. 30 хв.) на загальну суму 8 000,00 грн.

Згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги адвокат Усенко М.І. представляє інтереси ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

З урахуванням вимог статті 141 ЦПК України та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову (55,99%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно: судового збору в розмірі 1 490,07 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 479,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 104039616 від 08.04.2024 у розмірі 35 525 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн 00 коп., з яких 6 720,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 28 805,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 1 490 (одна тисяча чотириста дев`яносто) грн 07 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн 20 коп.

Копію рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Л.С. Ромазан