Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №758/6680/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/6789/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026року місто Київ

справа № 758/6680/25

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гребенюка В.В., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2025 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 30 червня 2020 року у розмірі 31950,79 грн., яка виникла станом на 29 січня 2025 року та складається із: заборгованості за тілом кредиту - 31950,79 грн.

В обґрунтування вимог посилався на те, що 30 червня 2020 року відповідачпідписалазаяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої погодила умови про: встановлення відновлювальної кредитної лінії до 50000 грн.; тип кредитної карти Універсальна; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка 43,2% річних.

Вказував, що заяву відповідач підписала влачноруч на планшеті.

Зазначав, що на підставі укладеного договору відповідач отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 10/23, тип - Універсальна та користивувалася нею, що підтверджується випискою по рахунку.

Посилався на те, що банк свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у повному обсязі, однак остання умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 31950,79 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог посилалася на те, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Дана ухвала суду відповідачем отримана не була і з пошукової системи «Судова влада» при визначенні стороною по справі ПІБ відповідача, відомості про наявність даної справи відсутні. Таким чином відповідач не могла дізнатися про наявність даного спору і надати відзив, свої докази, пояснення по справі.

Вказувала, що між сторонами даної цивільної справи 30 червня 2022 року був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг позивачем.

Зазначала, що між сторонами по даній цивільній справі було здійснено досудове врегулювання спірних відносин та визначено суму місячного платежу, що підтверджується електронними листами за підписом провідного юрисконсульта Департаменту стягнення проблемної заборгованості у м. Києві Сидюк О.В. від 17 лютого 2025 року об 18:17 год., від 25 лютого 2025 року, від 24 квітня 2025 року.

Посилалася на те, що між нею та банком було досягнуто домовленість щодо порядку та строків погашення заборгованості, яка судом першої інстанції не була досліджена та проаналізована під час постановлення рішення.

Вказувала, що суд першої інсьанції приймаючи рішення порушив принцип повного і всебічного з`ясування обставин справи, що призвело до безпідставного стягнення з неї додаткових грошових коштів в розмірі 8370,00 грн., а якщо брати до уваги суму заборгованості станом на день подання апеляційної скарги - 11470,00 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статтей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст.1046 ЦК України). Однак кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статті 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2020 року ОСОБА_2 підписала власноруч на планшеті заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій були зафіксовані умови кредитування.

У вказаній заяві зазначено, що підписанням цієї заяви, клієнт приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Умовами заяви визначено: відновлювана лінія до 50 000 грн. (п.1.2 договору); тип кредитної карти Карта «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2 договору); процентна ставка, відсотків річних 43,2% (п.1.3 договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну карту, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якого було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4 договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4 договору). Проценти від суми повернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦПК України встановлюються за домовленістю. Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,40% (п.1.5 та 2.1.1.2.12 договору).

З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що, підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач добровільно погодилася з визначеними у ній умовами кредитування, в тому числі, і щодо розміру відсотків за кредитом та взяла на себе відповідні зобов`язання.

Відповідно до довідки про видачу кредитних карток, ОСОБА_2 30 червня 2020року було видано картку «Універсальна» №НОМЕР_1 , строк дії - 10/23, тип - Універсальна.

З виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідач отримала кредитну картку та активно нею користувалася, знімаючи грошові кошти та здійснюючи покупки за кредитні кошти.

Зазначена виписка є належним та допустимим доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, що відповідачем не спростовано.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 29 січня 2025 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 31950,79 грн. за тілом кредиту, яку позивач і просив стягнути з ОСОБА_2 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглядав справу в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви було направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 69). Однак конверт з зазначеними документами повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.70,71), що обмежило права відповідача подати докази на обґрунтування своїх заперечень проти позову.

А відтак, колегія суддів вважає, що слід взяти до уваги та дослідити докази, які були подані відповідачем до апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

На підтвердження позовних вимог позивачем було надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 30 червня 2020 року станом на 29 січня 2025 року та виписку по рахунку за період з 30 червня 2020 року по 14 березня 2025 року.

Відповідач в апеляційній скарзі не заперечувала, що нею 30 червня 2020 року був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг позивачем. Разом з тим вказувала на те, що оскільки вона не отримувала ухвалу суду першої інстанції, вона не надала відзив на позовну заяву, свої докази та пояснення у справі. Зазначала, що між сторонами була досягнута домовленість щодо порядку та строків погашення заборгованості, яка судом першої інстанції не була досліджена та проаналізована та відповідно було ухвалено рішення на більшу суму заборгованості, ніж була наявна у відповідача станом на час ухвалення рішення.

На підтвердження своїх заперечень відповідач до апеляційної скарги надалакопії:

електронних листів за підписом провідного юрисконсульта Департаменту стягнення проблемної заборгованості у м. Києві Сидюк О.В. від 17 лютого 2025 року, від 25 лютого 2025 року, 30 червня 2020 року про нагадування щодо необхідності платити щомісячний платіж по кред.дог. НОМЕР_2 від 30 червня 2020 року по карті Універсальна НОМЕР_1;

виписки по карті Універсальна НОМЕР_1, з якої вбачається, що відповідачем було здійснено поповнення даної карти: 08 березня 2025 року на суму 1000 грн.; 15 березня 2025 року на суму 200 грн.; 27 березня 2025 року на суму 2000 грн.; 02 травня 2025 року на суму 1000 грн.; 03 травня 2025 року на суму 50 грн.; 24 травня 2025 року на суму 20 грн.; 28 травня 2025 року на суму 50 грн.; 03 червня 2025 року на суму 500 грн.; 07 червня 2025 року на суму 50 грн.; 30 червня 2025 року на суму 500 грн.; 30 липня 2025 року на суму 1000 грн.; 28 серпня 2025 року на суму 1000 грн.; 26 вересня 2025 року на суму 1000 грн.; 25 жовтня 2025 року на суму 1000 грн.; 29 листопада 2025 року на суму 1000 грн.; 13 грудня 2025 року на суму 100 грн.; 25 грудня 2025 року на суму 1000 грн.

Сума проплати за 08 березня 2025 року у розмірі 1000 грн. зазначена також у виписці по рахунку відповідача, який був наданий позивачем до позовної заяви.

З виписки по карті Універсальна НОМЕР_1 вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на день ухвалення рішення становила 23580,79 грн., а не 31950,79 грн., яка була стягнута судом першої інстанції.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 рокуз ухваленням нового про часткове задоволення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, а відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість (з урахуванням проведених відповідачем сплат) у розмірі 20480,79 грн.

Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки відповідач здійснила проплати боргу вже після звернення позивача з позовом до суду, отже витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем при подачі позову.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2422,40 грн.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Злоткiвської Iрини Григорiвни - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: місто Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по тілу кредиту у розмірі 20480 грн. 79 коп. та судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 2422 грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: