Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №761/989/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Київ

Справа № 761/989/26

Апеляційне провадження №22-ц/824/10687/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Матвєєвої Ю.О. 26 березня 2026 року в м. Київ,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зменшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2026 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 та встановити їх у твердій грошовій сумі - 4000 грн щомісячно до моменту його офіційного працевлаштування після повернення до України. Визнати наявність істотної зміни матеріального та сімейного становища платника аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що за судовим наказом, виданим Шевченківським районним судом м. Києва від 18 квітня 2024 року, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх видів доходу щомісячно. У зв`язку з тим, що з 2022 року у зв`язку із військовою агресією він перебуває у Королівстві Іспанія на підставі тимчасового захисту, офіційно не працює, не отримує соціальних виплат, має тимчасові та непостійні доходи, має на утриманні матір-пенсіонерку, визначений державним виконавцем розмір аліментів для нього є завеликим, а тому просив про зменшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зменшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів погіршення свого матеріального стану порівняно з часом призначення аліментів, а його фінансова спроможність проживати за кордоном та відсутність боргів свідчать про платоспроможність. Суд відхилив аргументи щодо утримання матері через відсутність належних доказів (медична довідка датована березнем 2010 роком), а також наголосив, що зменшення виплат суперечитиме інтересам дитини, навантаження по вихованню якої переважно лягає на матір. Крім того, суд зазначив, що платник аліментів не має права самостійно ініціювати зміну способу їх стягнення, оскільки це виняткове право стягувача, а тому у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із рішенням суду позивач, ним подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, не надання оцінки доказам, що призвело не правильного встановлення обставин справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, що звернення до суду з вимогами про зменшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення зумовлене, вимушеним проживанням закордоном з 2022 року, відсутністю стабільного доходу, нерегулярним тимчасовим заробітком у сфері музичної діяльності, відсутністю можливості користуватися належною в м. Київ квартирою, необхідністю сплачувати оренду житла закордоном, утриманням матері, яка має мінімальну пенсію, витрати на лікування та професійне обладнання.

Вважає, що судом поверхнево оцінені надані ним докази, які підтверджують погіршення матеріального становища, а саме: довідку ПриватБанку про регулярні перекази коштів для матері позивача з призначенням платежу «допомога матері»; пояснення позивача щодо фактичного характеру цих коштів (допомога на ремонт матері), які протягом 9 місяців спрямовувалися на рахунок виконавчої служби як аліменти в сумі 9883,75 грн щомісячно; довідку банківської установи про відсутність регулярних доходів та наявності лише витрат; довідки про відсутність офіційних доходів та сплати податків; документи, що підтверджують відсутність соціальних виплат закордоном; підтвердження перебування за межами України в статусі тимчасового захисту без стабільного доходу та інші документи, що свідчать про нестабільний та мінімальний дохід.

Також вказує, що районний суд не ознайомився з довідкою взятою в Іспанії через систему CI@ve на яку позивач послався під час судового засідання в режимі відеоконференції.

Зауважує, що суд взяв за основу відзив відповідача, який базується на дискредитації позивача, а також на фотографіях з мережі Інтернет без будь якого підтвердження їх належності, допустимості чи достовірності у контексті предмета доказування.

Вказує, що ключовою обставиною є те, що позивач не живе у себе вдома в Києві і позбавлений можливості користуватися належним йому майном - квартирою, яка є спільним майном сторін та на даний час є предметом судового спору про поділ майна, яка фактично використовується відповідачем та дитиною. При цьому відповідач володіє ще двома квартирами, що свідчить про відсутність критичної залежності до спірного житла. З цих підстав позивач змушений проживати за межами України, не маючи власного житла та нести постійні витрати на оренду житла закордоном, що є значним фінансовим навантаженням.

З огляду на вказане позивач просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Процесуальні дії учасників справи та суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Цибульська О.В. вважає рішення районного суду таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вказує, що факт перебування позивача закордоном не вказує на погіршення його матеріального становища. Ним не надано доказів погіршення його стану здоров`я чи документів, які б свідчили про перебування на його утриманні інших осіб.

Відповідач зауважує, що позивач не надав жодного доказу неможливості повернутися до України на для проживання тут.

Також зазначає, що лише одержувач аліментів має перевагу в обранні того чи іншого способу стягнення аліментів (в частці доходу або твердій грошовій сумі), якщо останні вже визначені початково судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилами п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

Як убачається з матеріалів справи та документів, які знаходяться електронній справі ОСОБА_1 на підставі судового наказу № 761/5378/23 виданого 18 квітня 2024 року Шевченківським районним судом м. Києва стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 09 лютого 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Ліщинського О.В. про скасування заходів примусового виконання від 11 липня 2025 року (ВП № 78436375) станом на 11 липня 2025 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі й у зв`язку з цим постановлено скасувати заходи примусового виконання (а.с. 11).

Позивачем надано копію квитанції від 14 травня 2024 року про сплату ОСОБА_1 74714,50 грн (сплата за ВП-№ 74854892) (а.с. 12), копію платіжної інструкції про сплату аліментів за період з 01 червня 2024 року по 31 травня 2025 року в розмірі 48000 грн (а.с.12 на звороті), копію квитанції про сплату заборгованості по аліментах від 01 липня 2025 року на 32352 грн (а.с. 13), платіжних інструкцій від 03 липня 2025 року та 11 липня 2025 року про сплату боргу за ВП № 78436375 на суму 250 грн та 5336 грн (а.с. 13 на звороті, 14).

Окрім цього до позову долучено копію виписки з АТ «КБ «ПриватБанк» про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 01 січня 2025 року по 06 листопада 2025 року (а.с. 15-16), копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 78436375 (а.с. 17) копії квитанції (а.с. 18,19), копія довідки АТ «КБ «ПриватБанк» про окремі операції по рахунку ОСОБА_6 (а.с. 20), копія заяви про тимчасовий захист для переміщених осіб (а.с. 21), копія епікризу до історії хвороби № 2452 стаціонарного хворого ОСОБА_6 (а.с. 22), копія заяви ОСОБА_1 про надання довідки про відсутність заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 23), копії листів Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) № 36504/27.10-25 від 27 жовтня 2025 року, №3201/21.10-25 від 04 листопада 2025 року, № 4679/21.10-25 від 17 листопада 2025 року (а.с. 23 на звороті, 24, 26), копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2025 року (а.с. 28), копія відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 27 січня 2026 року за період з січня 2022 року по грудень 2025 року (а.с. 48-49), копія довідки Форма ОК-5 Пенсійного фонду України реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яка сформована 17 січня 2026 року (а.с. 51-54), копія довідки АТ «КБ «ПриватБанк» про окремі операції по рахунку ОСОБА_6 (а.с. 55-56), негативну довідку пенсіонера про відсутність пенсій та того, що ОСОБА_1 відсутній, як отримував будь-якої фінансової допомоги в Реєстрі державної соціальної допомоги (а.с. 127).

До того ж згідно електронної справи позивач також надав: копію розрахунку по аліментам платника аліментів за професією музиканта, копію атестату позивача, та копії дипломів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , копію довідки про середньомісячні заробітні плати штатних працівників за видами економічної діяльності, копію відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 17 січня 2026 року за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, копія довідки Форма ОК-7 Пенсійного фонду України реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яка сформована 14 травня 2024 року.

Застосовані норми права.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2025 року у справі № 367/10126/19 вказав на те, що ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд.

Звертаючись у суд із позовом ОСОБА_1 просить змінити спосіб стягнення аліментів та зменшити їх розмір шляхом його встановлення у твердій грошовій сумі - 4000 грн.

Водночас згідно з частиною третьою статті 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється виключно за позовом одержувача аліментів. Законодавець чітко розмежував права суб`єктів сімейних правовідносин: право вимагати зміни способу стягнення аліментів закон надає виключно тому з батьків, з ким проживає дитина.

Оскільки за судовим наказом аліменти з позивача стягуються у частці від доходу, заявлена ним вимога про встановлення аліментів у твердій грошовій сумі - 4000 грн за своєю правовою природою є не зменшенням розміру аліментів у межах існуючого способу, а зміною способу їх стягнення.

Будучи платником аліментів, позивач процесуально не наділений правом самостійно ініціювати зміну способу їх стягнення з частки на тверду грошову суму. А отже слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що платник аліментів не має права самостійно ініціювати зміну способу їх стягнення, оскільки це виняткове право стягувача, а тому у задоволенні позову було відмовлено повністю

Разом з вимогою про зміну способу стягнення позивачем було заявлено і вимогу про зменшення розміру аліментів, яка була обґрунтована відсутністю доходу позивача та іншими особистими обставинами.

Судом першої інстанції здійснено оцінку доводів позивача та наданих ним доказів, зокрема обґрунтовано вказано на те, що позивач не довів погіршення свого матеріального стану порівняно з часом призначення аліментів, а його фінансова спроможність проживати за кордоном та відсутність боргів свідчать про платоспроможність.

За міжнародними стандартами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а тому висновок суду першої інстанції, щозменшення виплат суперечитиме інтересам дитини, слід визнати законним і обґрунтованим.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Аналіз встановлених матеріалами справи обставин свідчить, що ОСОБА_1 будь-яких об`єктивних доказів реального погіршення фінансового стану чи втрати працездатності, які б унеможливлювали виконанням ним обов`язку по утриманню дітей, суду надано не було.

Районний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук