Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №755/23504/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026року м. Київ

Справа № 755/23504/25

Апеляційне провадження №22-ц/824/8023/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва про повернення позовної заяви позивачеві, постановлену під головуванням судді Галагана В.І. 06 лютого 2026 року в м. Київ,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - повернуто позивачеві.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач у встановлений строк не усунув недоліки зазначені в ухвалі суду.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із вказаною ухвалою суду позивач, його представником адвокатом Шевчуком А.А. подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвалою суду від 19 січня 2026 року залишено без руху позовну заяву та надано строк у три дні для усунення недоліків.

Зазначено, що вказану ухвалу отримано через підсистему «Електронний суд» 20 січня 2026 року й 21 січня 2026 року подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, про що свідчить картка руху документа в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, з якої убачається, що заява доставлена суду 21 січня 2026 року, але з невідомих причин вона не була зареєстрована (статус очікує реєстрацію) і не приєднана до матеріалів провадження, а ні на дату постановлення ухвали від 06 лютого 2026 року про повернення судом позовної заяви, а ні на дату подання цієї апеляційної скарги.

На підставі викладеного, вважає ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року помилковою, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Процесуальні дії учасників справи та суду.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Обставини встановлені під час перегляду справи в апеляційному суді.

Судом встановлено, що у жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав не надання позивачем оцінки спірного нерухомого майна або доказів відмови експертної установи в наданні висновку щодо оцінки майна станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, а також вказав, що позивачем надано документи іноземною мовою, проте перекладу на державну мову до матеріалів справи не долучено. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз`яснено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. (а.с. 12-16).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвалу від 19 січня 2026 року доставлено до електронної скриньки представника позивача 19 січня 2026 року (а.с. 17).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - повернуто позивачеві, з підстав не усунення недоліків у визначений строк (а.с. 18-19).

11 лютого 2026 року зареєстровано під № 6528 заяву про усунення недоліків, яка було сформована в підсистемі «Електронний суд» 21 січня 2026 року (а.с. 21-28)

Заява за змістом обґрунтована тим, що надана довідка про оціночну вартість спірного майна отримана в єдиній базі даних звітів про оцінку, яка підконтрольна Фонду державного майна України, тому вона є належним доказом ринкової вартості майна й такі довідки під час визначення ціни позову враховує Верховний Суд, зокрема в постанові у справі № 370/1104/22 від 06 листопада 2024 року, ухвалі у справі № 369/11327/23 від 28 листопада 2024 року, тощо.

Застосовані норми права.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст.6 Конвенції визначає гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Право на звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред`явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлені вимоги, які пред`являються до форми і змісту позовної заяви та доданих до позову документів.

Згідно п.п. 1,2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до матеріалів справи, у жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року позовну заяву було залишено без руху з підстав ненадання висновку щодо оцінки майна, що є предметом спору та у зв`язку з відсутністю перекладу документів, які викладені іноземною мовою, а позивачу надано триденний строк для усунення недоліків.

Отримання зазначеної ухвали суду - 19 січня 2026 року підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки представника позивача. Отже, останнім днем для усунення недоліків було 22 січня 2026 року.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали від 06 лютого 2026 року про повернення позовної заяви, апеляційним судом на підставі матеріалів електронної справи встановлено, що позивач виконав вимоги суду та направив заяву про усунення недоліків через підсистему «Електронний суд» 21 січня 2026 року, тобто у межах встановленого судом триденного строку.

В електронній справі міститься відмітка, що вхідною датою заяви про усунення недоліків по справі №755/23504/25є 21 січня 2026 року. Фактична реєстрація судом документа відбулась лише 11 лютого 2026 року.

Колегія суддів зауважує, що зволікання суду з реєстрацією та передачею документа судді не свідчить про пропуск строку позивачем.

Тобто суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення позову, фактично не дослідивши та не вивчивши подану позивачем у строк заяву про усунення недоліків.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про не усунення недоліків є передчасним.

Питання щодо повноти, належності та достатності документів, наданих позивачем на виконання ухвали про залишення без руху, мають бути предметом вивчення та оцінки суду першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки ухвала постановлено з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до вимог статей 141, 382 ЦПК України питання розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки спір по суті позовних вимог не розглядається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Поліщук Н.В.