Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №761/46202/23 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Київ

Справа №761/46202/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/3688/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Фролової І.В. 16 жовтня 2025 року в м. Київ,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ніколіца Валентина Федорівна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому просив:

визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька - ОСОБА_3 протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 від 21 листопада 2023 року №523, що видане Приватним нотаріусом Ніколіца В.Ф. Київського міського нотаріального округу у спадковій справі №7/2023;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинене 21 листопада 2023 року Приватним нотаріусом Ніколіца В.Ф. Київського міського нотаріального округу, індексний номер 70317276, реєстрацію права власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1 ;

вирішити питання судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки, відповідно до яких суд міг би з`ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без позивача.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із ухвалою суду першої інстанції позивач, ним подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що судом не було взято до уваги, що позивач знаходився в електронному суді весь час, але суд так і не викликав його до суду, відеоконференцію не проводив, хоча суд знав, що позивач відсутній на території України.

Посилається на те, що суд цілеспрямовано порушив право позивача на доступ до правосуддя.

Звертає увагу, що судом не було за півтора роки розглянуто заяву співпозивача по справі - бабусі позивача про вступ у справу, яка знаходиться у матеріалах справи.

Зазначає, що позовна заява була подана з додержанням вимог закону, відзиву від відповідача не було.

Вказує, що залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з'явився до суду, при цьому надсилав повістки на адресу де він відсутній.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Процесуальні дії учасників справи та суду.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом, причини неявки суду не повідомили. А тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність вказаних осіб.

В порядку ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус КМНО округу Ніколіца В.Ф. про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. В позовній заяві, зокрема, просив розглядати справу в порядку скороченого провадження, у відсутність позивача та адвоката, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 1-34).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року призначено підготовче засідання на 14 серпня 2024 року о 11 годині 30 хвилин (а.с. 37-37).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа 14 травня 2024 року на електронну пошту представника позивача було надіслано судову повістку (а.с. 45).

З протоколу судового засідання від 14 серпня 2024 року вбачається, що позивач та його представник піч час судового засідання не були присутні. По справі оголошено перерву на 13 годину 00 хв 03 жовтня 2024 року (а.с. 83)

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для надання позовної заяви підписаної ОСОБА_1 із зазначенням номеру і серії його паспорту та надати докази реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , або іншої зареєстрованої у законному порядку адреси, на яку суд має здійснювати виклики та повідомлення. Також в ухвалі для надання особистих пояснень по суті справи визнано явку позивача у судове засідання обов`язковою. У випадку усунення недоліків призначено підготовче засідання на 09 жовтня 2024 року о 13 год. 00 хв. (а.с. 114-115).

З довідки від 03 жовтня 2024 року вбачається, що у зв`язку з неявкою всіх сторін в судове засідання судове засідання не відбулося (а.с. 116).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав не усунення недоліків (а.с. 132-133)

Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2024 року, справу направленого до того ж суду для продовження розгляду (а.с. 175-179)

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року призначено підготовче засідання на 15 травня 2025 року о 11 год. 30 хв. (а.с. 184)

Доказів повідомлення сторону позивача в судове засідання 15 травня 2025 року матеріали справи не містять. Відповідно до довідки від 15 травня 2025 року судове засідання не відбулося з підстав неявки учасників справи. (а.с.187)

Як убачається з конверту, що направлявся позивачу та який повернувся до суду без вручення (відмітка - адресат відсутній за вказаною адресою).

Судове засідання було призначено на 26 червня 2025 року на 11 год 30 хв. (а.с. 192).

Копія судової повістки чи будь-який документ про відкладення розгляду справи на вказану дату у справі відсутній. Наявна лише довідка від 26 червня 2025 року про неявку сторін на вказану дату (а.с. 194).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 26 серпня 2025 року о 13 год. 00 хв. (а.с. 193)

Відповідно до довідки доставку електронного документа 26 червня 2025 року представнику позивачу ОСОБА_4 надіслано судову повістку (а.с. 199).

З довідки від 26 серпня 2025 року убачається що сторони в судове засідання не з`явилися (а.с. 202)

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 до суду. Розгляд справи відкладено на 16 жовтня 2025 року о 12 год 00 хв. (а.с. 203)

26 серпня 2026 року копію ухвали суду було направлено на поштову адресу позивача (а.с. 204). За даними електронного ресурсу АТ «Укрпошта» відправлення повернуто, адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.205).

03 вересня 2025 року представнику відповідача було направлено судову повістку до електронного кабінету (а.с. 207)

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ніколіца В.Ф. про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - залишено без розгляду з підстав повторної неявки позивача, належним чином повідомленого (а.с. 210-212).

Застосовані норми права.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Зокрема, ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В порядку ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 зазначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 .

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд

З матеріалів справи вбачається, звертаючись у суд із позовом ОСОБА_1 та його представник у тексті позовної заяви чітко висловили волевиявлення щодо розгляду справи за їх відсутності, а також зазначили про підтримку позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції враховано, що позивач ОСОБА_1 об`єктивно не міг брати участь у судових засіданнях безпосередньо в приміщенні суду, оскільки тривалий час перебуває за межами території України, про що ним вказано в позовній заяві.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність визнання явки позивача обов`язковою для надання особистих пояснень, колегія суддів зазначає таке.

Інститут визнання явки учасників справи обов`язковою застосовується судом тоді, коли характер спірних правовідносин та обставини справи вимагають безпосередніх пояснень саме сторони, які не можуть бути замінені поясненнями представника чи письмовими доказами. У спірних правовідносинах щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини юридично значущі обставини підтверджуються переважно письмовими доказами, а розгляд справи за участю представника є цілком правомірним.

Ухвалюючи рішення про визнання обов`язковою явки позивача, суд першої інстанції не навів мотивів щодо необхідності застосування такого заходу. Крім того у самій позовній заяві позивач вказав про його перебування за межами України, проте ця обставина не врахована та не оцінена судом першої інстанції. У зв`язку з цим таке процесуальне рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.

Згідно з практикою Верховного Суду та приписами ст. 257 ЦПК України, залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача можливе лише у тому випадку, якщо така неявка створює перешкоди для розгляду справи, а від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності.

Проте у даній справі позивач та його представник одразу в позовній заяві заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а суд не навів обґрунтування для визнання явки позивача обов`язковою та неможливості розгляду справи у відсутності сторони позивача. Відповідно, у суду першої інстанції не було законних підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки наявність прямого волевиявлення позивача на розгляд справи за його відсутності виключає застосування цієї норми, незалежно від формальної кількості неявок у судові засідання.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду є передчасним, прийнятим із порушенням норм процесуального права, без дотримання засад розумності, пропорційності та забезпечення права на доступ до правосуддя.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року - скасувати,направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук