Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №357/7945/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року

м. Київ

провадження № 33/824/4609/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,

при секретарі Мудрак Р. Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Зінченка Павла Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

у складі судді Озадовського Р. Ю.

від 26 серпня 2026 року

у справі № 357/7945/26 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі в однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

На дану постанову 01.09.2026 захисник Зінченко П. Л., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення, справу за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно підмінив доказування технічних характеристик електрозасобу Corso висновками Верховного Суду з цивільної справи, не встановивши точну категорію засобу та законність підстави зупинки щодо відсутності мотошолома. Окрім того, захисник посилається на фрагментарність відеозапису, відсутність у матеріалах справи свідоцтва про повірку газоаналізатора Драгер номер ARLM-0401, невідповідність зазначеної у постанові адреси місця події даним протоколу, а також неправомірне врахування судом рапорту працівника поліції щодо кримінального провадження за статтею 369 Кримінального кодексу України.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту протоколу від 01.05.2025 серії ЕПР1 № 654498, 01.05.2025 о 14 год. 54 хв. в м. Біла Церква, на вул. Залізничній, 83, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електроскутером марки «Соrso» без номерних знаків в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» Alcotest 7510 ARLM 0401, результат огляду - 0,88 % проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог пункту 2.5. ПДР України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписами з нагрудних камер.

Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.

Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню та оглядові. Огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров`я у разі незгоди особи з результатами огляду на місці. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснював рух на електроскутері, який приводиться в рух за допомогою електричного двигуна. Вказана обставина підтверджується поясненнями допитаних у судовому засіданні працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які безпосередньо спостерігали вказаний засіб під час події. Зокрема, ОСОБА_2 пояснив, що бачив двигун електроскутера та те, як ОСОБА_1 керував ним і рухався без докладання фізичних зусиль, що підтверджується долученим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (Clip-4), а ОСОБА_3 зазначив, що під час візуального огляду електроскутера було встановлено наявність на ньому електричного двигуна та акумуляторної батареї. При цьому наявність педалей на вказаному засобі сама по собі не свідчить про те, що він не є транспортним засобом, оскільки визначальним у даному випадку є спосіб його приведення в рух та його конструктивні характеристики.

Так, з відеозаписів з нагрудних камер співробітників поліції слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електроскутером (Clip-4).

З відеозапису також вбачається, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про відсутність у останнього шолома, що і стало причиною зупинки (Clip-0 14:31:39). Крім цього, поліцейський повідомив останнього про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та декілька разів запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (Clip-0 14:32:50; 14:32:58). Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на місці зупинки (Clip-0 14:33:00). Результат огляду позитивний, 0.88 % проміле (Clip-0 14:35:39). Надалі ОСОБА_1 було роз`яснено про його права та обов`язки, а також про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП (Clip-0 14:35:59). Поліцейські уточнили у останнього, чи бажає він проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду повторно та чи згоден з результатом (Clip-0 14:36:15). ОСОБА_1 повідомив, що з результатом згоден, в найближчий медичний заклад їхати відмовився (Clip-0 14:36:20).

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи наявні:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 654498 від 01.05.2026;

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де ОСОБА_1 , власноручно написав про те, що «В лікарню не потрібно»;

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, де він погодився з результатами огляду;

рапорт інспектора взводу № 1 роти № 2 Батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП;

відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції.

Твердження захисника про те, що електричний засіб пересування не є транспортним засобом у розумінні статті 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними. Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб визначається як пристрій, призначений для перевезення людей і вантажу. Положення статті 130 КУпАП встановлюють відповідальність за керування у стані сп`яніння транспортними засобами без поділу їх виключно на механічні чи інші підвиди. Особа, яка приводить у рух пристрій за допомогою електродвигуна на проїзній частині вулиць, є учасником дорожнього руху та водієм у контексті забезпечення безпеки руху, а тому зобов`язана виконувати вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху.

Доводи скаржника щодо метрологічної непридатності приладу Drager спростовуються роздруківкою тесту, відповідно до якої прилад пройшов калібрування 02 вересня 2025 року, тобто огляд проведено у межах річного міжповірочного інтервалу, прилад пройшов самотестування, а сам ОСОБА_1 із результатом 0,88 проміле погодився, вимог щодо надання свідоцтва про повірку на місці не заявляв і проходити огляд у медичному закладі відмовився, власноруч зазначивши про це у направленні.

Посилання в апеляційній скарзі на розбіжність нумерації будинків місця події є очевидною технічною опискою, яка не спотворює суті та обставин правопорушення, учиненого в конкретний час у місті Біла Церква. Посилання на відомості щодо іншого кримінального провадження обґрунтовано визнані місцевим судом такими, що не входять до предмета кваліфікації за статтею 130 КУпАП і не впливають на доведеність факту керування особою у стані сп`яніння.

Водночас, перевіряючи законність і справедливість накладеного стягнення, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими аргументи сторони захисту щодо відсутності правових підстав для застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція частини першої статті 130 КУпАП встановлює відповідальність для двох категорій суб`єктів: для водіїв у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а для інших осіб, які керують транспортними засобами, - виключно у виді штрафу.

Застосування стягнення у виді позбавлення спеціального права керування передбачає, що особа таке спеціальне право офіційно набула у встановленому законом порядку, а також що таке право є необхідною умовою для керування відповідним засобом пересування. Чинне законодавство України не встановлює обов`язку отримання посвідчення водія та проходження спеціальної підготовки для керування засобами легкого персонального електричного транспорту, на якому рухався порушник. Позбавлення особи права, обов`язковість отримання якого для руху на вказаному пристрої прямо законом не передбачена, не відповідає меті адміністративного стягнення, визначеній статтею 23 КУпАП, та позбавлене виховного і превентивного правового значення.

За таких обставин особа, яка керує засобом персонального електротранспорту без вимоги наявності спеціального посвідчення, несе відповідальність як інша особа, до якої позбавлення права керування транспортними засобами застосовуватися не може.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції в частині позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 строком на 1 (один) рік підлягає скасуванню.

В решті постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Зінченка Павла Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2026 року в частині позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 строком на 1 (один) рік - скасувати.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова