Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №362/2186/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року

м. Київ

провадження № 33/824/4678/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,

при секретарі Мудрак Р. Р.,

за участі захисника Демидко І. В., в інтересах ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Демидко Ірини Валеріївни, в інтересах ОСОБА_1 ,

на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області

у складі судді Дорошенко В. М.

від 22 червня 2026 року

у справі № 362/2186/26 Васильківського міськрайонного суду Київської області

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2026 року об`єднано в одне провадження справи за № 362/2186/26 (провадження № 3/362/799/26) та № 362/4057/26 (провадження № 3/362/1307/26) відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КупАП, присвоєно об`єднаній справі № 362/2186/26.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, 07 вересня 2026 року захисник Демидко І. В., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Апелянт вважає, що справа була розглянута поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі, протоколи про адміністративне правопорушення складені з порушенням та не відповідають обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано наявні у справі докази, а його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ПДР України є необґрунтований.

Крім того, просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись при цьому на те, що для підготовки обґрунтованої апеляційної скарги сторона захисту неодноразово зверталась з клопотаннями про надання доступу до повних матеріалів справи, в тому числі відеозаписів, що підтверджується відповідними квитанціями з підсистеми «Електронний суд», однак судом першої інстанції були залишені без належного реагування.

Вказує, що лише 01 вересня 2026 року ОСОБА_1 ознайомився в з матеріалами справи, отримав копію відеозаписів з нагрудних камер співробітників поліції.

Посилаючись на те, що вказані обставини зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження, просила поновити вказаний строк.

В судовому засіданні захисник - адвокат Демидко І. В., в інтересах ОСОБА_1 , підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи клопотання про поновлення процесуального строку та заслухавши пояснення захисника, апеляційний суд доходить висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За приписами процесуального закону та усталеною практикою Верховного Суду, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений лише у разі, якщо він пропущений з поважних причин. Під поважними причинами слід розуміти виключно ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або вкрай ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у встановлений законом строк. При цьому особа, яка заявляє клопотання, повинна підтвердити такі обставини належними та допустимими доказами, а також продемонструвати, що вона вживала всіх розумних заходів для реалізації свого процесуального права у встановлений строк та якнайшвидше після його спливу.

З матеріалів справи встановлено, що постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області винесена 22 червня 2026 року. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст судового рішення було надіслано судом першої інстанції 24 червня 2026 року та зареєстровано 26 червня 2026 року із забезпеченням загального доступу.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляли професійні захисники - адвокати Ничик А. В. та Трубач О. С. За наявними у справі поштовими даними копію оскаржуваної постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2026 року направлено стороні захисту, та за відомостями офіційного відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» її вручено адвокату Ничик А. В. 13 липня 2026 року.

Більше того, беззаперечним доказом повної обізнаності ОСОБА_1 про судове рішення є добровільна сплата ним 16 липня 2026 року накладеного штрафу у розмірі 17 000 гривень та судового збору, що підтверджується відповідними фінансовими документами.

Посилання апелянта на те, що строк пропущено з поважних причин у зв`язку з неотриманням доступу до електронної справи за зверненнями адвоката Демидко І. В. від 24 липня 2026 року та 04 серпня 2026 року й неотриманням копій відеозаписів аж до 01 вересня 2026 року, суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані.

Як вбачається з матеріалів провадження, захисник Демидко І. В. набула повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 вже після спливу передбаченого статтею 294 КУпАП строку оскарження. Зміна захисника або укладення угоди з новим адвокатом після закінчення процесуальних строків сама по собі не створює самостійного права на оскарження та не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення строку, оскільки сам ОСОБА_1 та його попередні адвокати, будучи обізнаними про судове рішення ще в липні 2026 року, мали реальну можливість подати апеляційну скаргу у визначений законом строк або своєчасно порушити питання про її відновлення без невиправданих затримок.

Крім того, як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема, у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 760/9908/18, від 09 липня 2024 року у справі № 761/6714/23 та від 05 березня 2025 року у справі № 607/26888/18), неотримання стороною захисту певних додаткових доказів, у тому числі технічних носіїв інформації, для написання розширеної скарги не перешкоджало подати апеляційну скаргу у встановлені законом строки після ознайомлення зі змістом рішення, навівши у ній первинні вимоги з наступним їх уточненням. На етапі вирішення питання про поновлення строку суд не оцінює законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції або повноту надання судом першої інстанції матеріалів справи, оскільки така оцінка може бути здійснена виключно на стадії розгляду апеляційної скарги по суті, тоді як вирішенню питання про поважність пропуску строку передує виключно перевірка обставин щодо своєчасності здійснення процесуальної дії.

Оскільки оскаржуване судове рішення було вручено захиснику 13 липня 2026 року, штраф сплачено ОСОБА_1 16 липня 2026 року, а звернення з апеляційною скаргою відбулося лише 07 вересня 2026 року, тобто зі спливом майже двох місяців після фактичної повної обізнаності про ухвалене рішення, сторона захисту діяла з невиправданою затримкою.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зазначені апелянтом підстави для поновлення процесуального строку не носять характеру об`єктивно непереборних, зумовлені суб`єктивними чинниками поведінки самої сторони захисту, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами - повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Демидко Ірини Валеріївни, в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2026 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника Демидко Ірини Валеріївни, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2026 року, повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова