Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №759/16178/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№33/824/4031/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Київ

справа № 759/16178/26

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,

при секретарі судового засідання Балковій А.С.,

за участю:

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Горобівського Івана Григоровича,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Горобівського Івана Григоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст.126 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Горобівський І.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

Зазначав про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання в суді першої інстанції, оскільки вказаний номер у довідці про доставку ОСОБА_1 не належав та будь-яких повідомлень він не отримував і як наслідок був неналежним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Вказував на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника за наявності клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, чим було порушено право особи на захист.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що матеріали справи не містять копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки наявна в матеріалах справи не завірена належним чином.

Зазначав про те, що будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 було відомо про постанову за ч.2 ст. 126 КУпАП або вона була вручена останньому, або направлялася поштою для отримання ним матеріали справи не містять.

Вказував на те, що працівниками поліції не долучено належних доказів на підтвердження факту неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія за період часу з 27 січня 2026 року по 20 травня 2026 року.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Горобівського І.Г., проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пуктом 2.1а ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №670950, 20 травня 2026 року о 16.20 год. в м. Київ, Гостомельське шосе, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ S580 д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 20 травня 2026 року серії ЕПР1 №670950;

постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6572395 від 27 січня 2026 року;

відеозаписом із бодікамери.

Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.1а ПДР України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.1а ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника за наявності клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, чим було порушено право особи на захист, суд апеляційної інстанції вважає зазначити про те, що вказані обставини не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та право на надання доказів та пояснень захиснику-адвокату Горобівському І.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 було в повній мірі реалізовано в суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 було відомо про постанову за ч.2 ст. 126 КУпАП або вона була вручена останньому, або направлялася поштою для отримання ним матеріали справи не містять, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з відеозапису бодікамер поліцейських, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про те, що його вже в цьому році зупиняли (16:23:13), тож останньому було відомо про складену на нього постанову за ч.2 ст.126 КУпАП.

Захисником Горобівським І.Г. не надано доказів оскарження та відповідно скасування постанови від 27 січня 2026 року серії ЕНА №6572395.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції не долучено належних доказів на підтвердження факту неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія за період часу з 27 січня 2026 року по 20 травня 2026 року, суд апеляційної інстанції зазначає, що як вбачається з відеозапису бодікамер поліцейських, на запитання чому не вирішили питання щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 відповів що в нього не було часу цим зайнятись (16:25:28).

А тому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Горобівського Івана Григоровича, яий діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Борисова О.В.