Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №761/20003/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року

м. Київ

провадження № 33/824/1904/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,

при секретарі Мудрак Р. Р.,

за участі: захисника Кожем`яченка В. В., в інтересах ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на постанову Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Литвин О. А.

від 19 грудня 2025 року

у справі № 761/20003/25 Шевченківського районного суду міста Києва

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

У С Т А Н О В И В :

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, 03.08.2026 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначає про неповноту судового розгляду, невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення фактичним обставинам, поверховий аналіз доказів та недоведеність його вини.

Одночасно у скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого вказано, що справа тривалий час не призначалася до розгляду, захисник через протидію працівників суду не мав змоги ознайомитися з матеріалами, а сам розгляд 19.12.2025 відбувся без належного сповіщення скаржника та його представника. Крім того, скаржник зазначає, що в день винесення рішення копію постанови не видали, а подані 06.01.2026 три окремі короткі апеляційні скарги були повернуті постановою Київського апеляційного суду від 16.03.2026 виключно внаслідок механічної описки в написанні по батькові, замість « ОСОБА_2 » було помилково надруковано « ОСОБА_3 ». Захисник ознайомився з матеріалами справи та повним текстом постанови суду лише 22.07.2026, у зв`язку з чим вважає, що право на подання мотивованої апеляційної скарги виникло саме з цієї дати.

В судовому засіданні захисник Кожем`яченко В. В., в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній, а також просив повити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на вище викладені обставини.

Дослідивши матеріали адміністративного провадження та доводи клопотання про поновлення строку, заслухавши пояснення захисника Кожем`яченка В. В., в інтересах ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у передбачених законом випадках. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Законодавець чітко встановив, що початком перебігу визначеного законом десятиденного строку є день, наступний за днем проголошення відповідного судового рішення.

Законодавче закріплення обмежених процесуальних строків на оскарження має на меті забезпечити ефективне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, який є одним з основоположних елементів верховенства права. Як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішеннях у справах «Пономарьов проти України» та «Устименко проти України», вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, а їх реалізація вимагає обов`язкового наведення вагомих підстав. Відступ від принципу остаточності судових рішень можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими, непереборними та істотними обставинами, а поновлення строку зі спливом значного проміжку часу без наявності таких обставин становить порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані виключно такі обставини, які об`єктивно є непереборними, виникли раптово, мали непередбачуваний характер, не залежали від волевиявлення особи та створили істотні, нездоланні труднощі чи перешкоди для своєчасного звернення до суду. Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку оскарження, суд враховує тривалість самого встановленого законом строку, тривалість часу, що минув з дати його завершення, поведінку особи, яка звертається за його поновленням, а також добросовісність та оперативність у вжитті заходів для якнайшвидшої реалізації процесуального права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, викладеною у справах «Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України» та «Карамітров та інші проти Болгарії», сторона судового провадження зобов`язана проявляти процесуальну старанність, самостійно з розумною періодичністю цікавитися станом відомої їй справи та сумлінно користуватися наданими правами.

Матеріалами провадження встановлено, що про винесення постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.12.2025 сторона захисту була безпосередньо обізнана. Більше того, факт повної обізнаності ОСОБА_1 щодо суті ухваленого рішення та застосованого до нього стягнення підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією від 26.12.2025, відповідно до якої правопорушник особисто в добровільному порядку сплатив адміністративний штраф у сумі 34 000 гривень за постановою суду у справі № 761/20003/25. Сплата стягнення вже через сім днів після проголошення рішення повністю нівелює твердження сторони захисту про необізнаність із прийнятим судовим актом та неможливість його оскарження у межах встановленого строку.

Посилання апелянта на те, що повний текст судового рішення не було отримано своєчасно, а захисник не мав доступу до матеріалів справи, не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку. У матеріалах провадження відсутні будь-які відомості про подання особою чи її адвокатом письмових заяв про ознайомлення зі справою або про видачу копії постанови у строк після її винесення. При цьому повний текст постанови суду першої інстанції було направлено судом 29.12.2025, внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та забезпечено відкритий загальний доступ до нього 30.12.2025. Отже, перебуваючи у статусі професійного захисника та діючи добросовісно, адвокат мав об`єктивну можливість своєчасно ознайомитися з повним текстом судового рішення та підготувати апеляційну скаргу в межах установленого строку або негайно після його виготовлення.

Доводи про те, що своєчасному оскарженню слугувало первісне направлення апеляційних скарг 06.01.2026, під час складання яких нібито було допущено технічну описку в імені по батькові, судом відхиляються. Як свідчать наявні у справі матеріали, зокрема опис вкладення у поштове відправлення та поштовий конверт, скарги були оформлені, адресовані та власноручно підписані від імені особи ОСОБА_4 , тобто особи, яка не мала статусу учасника даного провадження та не була наділена правом апеляційного оскарження.

Крім того, постанова Київського апеляційного суду про повернення вищевказаних скарг особі, яка їх подала, була ухвалена 16.03.2026 та отримана адресатом відповідно до трекінгу поштового відправлення 27.03.2026. Попри повернення документів, ОСОБА_1 та його захисник не вжили жодних невідкладних дій щодо належного подання скарги без невиправданої затримки, а звернулися до суду з новою апеляційною скаргою лише 03.08.2026. Таким чином, після усунення обставин, на які посилався скаржник як на перешкоду, до моменту звернення до суду минуло понад чотири місяці, що в багато разів перевищує встановлений законом строк та свідчить про явне зволікання і недбале ставлення до реалізації своїх прав.

Щодо посилань сторони захисту на те, що справа в суді першої інстанції тривалий час не призначалася до розгляду та була розглянута без належного повідомлення учасників, апеляційний суд звертає увагу, що перевірка дотримання судом першої інстанції норм процесуального закону під час підготовки та судового розгляду справи відноситься виключно до повноважень апеляційного суду при розгляді апеляційної скарги по суті. Оцінка законності та обґрунтованості судового рішення передується з`ясуванням питання щодо дотримання строку оскарження, тоді як самі по собі процесуальні порушення суду першої інстанції не створюють об`єктивних перешкод для подання скарги після того, як стороні стало достеменно відомо про факт ухвалення постанови.

Ознайомлення адвоката з матеріалами справи та повним текстом постанови лише 22.07.2026 свідчить виключно про пасивну позицію сторони захисту, яка впродовж тривалого періоду часу не вчиняла активних дій, спрямованих на захист порушеного, на її думку, права. Заявником не наведено обставин непереборної сили, раптових перешкод або будь-яких інших об`єктивних причин, які б унеможливлювали звернення до суду в межах визначеного статтею 294 КУпАП строку чи в найкоротший розумний термін після його закінчення.

За таких обставин, оскільки в клопотанні про поновлення строку не наведено достатніх, обґрунтованих та підтверджених належними доказами причин його пропуску, підстави для задоволення клопотання відсутні, а апеляційна скарга разом із доданими матеріалами підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова