Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №759/5833/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Київ

Справа №759/5833/26

Апеляційне провадження №33/824/2787/2026

Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Шаламай Ю.О., Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598516 від 22 лютого 2026 року, 22 лютого 2026 року о 21 год 00 хв ОСОБА_1 , рухаючись по пр-ту Академіка Палладіна, 16 в м. Києві, керувала автомобілем «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20, чим порушила п.п. 2.9 а) Правил дорожнього руху.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

Судове рішення мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598516 від 22 лютого 2026 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000559 від 22 лютого 2026 року, результат 0,48 %, постановою про накладення адміністративного стягнення та записом з боді камер поліцейських.

Не погодилася із вказаною постановою ОСОБА_1 , її захисником - адвокатом Івановим А.В. 27 квітня 2026 року засобами поштового зв'язку подано апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним дослідженням обставин справи.

Посилається на те, що в матеріалах справи міститься 2 відеофайли, однак записи неодноразово перериваються. Це може свідчити про те, що відеозаписи змінювались (редагувались) невстановленою особою, що прямо заборонено Інструкцією №100.

Звертає увагу, що оскільки ОСОБА_1 одразу відмовилась від огляду на місці і наполягала на проведені огляду в медичному закладі, поліцейський повинен був оформити направлення та доставити ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я.

Зазначає, що матеріали справи не містять взагалі направлення на огляд у закладі охорони здоров'я.

Крім того, в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 , роблять огляд невідомим спеціальним технічним засобом і лікар просто в голос повідомляє про 0,48% позитивного тесту. Як видно з відеозаписів у ОСОБА_1 , взагалі не відбирали будь-які зразки біологічного середовища. Таким чином стан сп'яніння був діагностований без проведення обов'язкового лабораторного дослідження. За таких обставин матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних доказів щодо концентрації алкоголю в крові, а відтак неможливо достаменно стверджувати, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, в даній справі показник 0,48% не перевищує максимальну норму зазначену в Конвенції, тому не є станом алкогольного сп'яніння як це передбачено ст. 8 п. 5 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, із змінами та доповненнями до Конвенції в Європейській угоді від 01 травня 1971 року, яка ратифікована Українською СРСР 25 квітня 1974 року.

Вказує, що суд першої інстанції не надав оцінки всім обставинам справи, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судових засіданнях 22 червня 2026 року, 27 липня 2026 року та 14 вересня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Іванов А.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а постанову районного суду - скасувати.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім інших даних, зазначається суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості необхідні для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону суддею першої інстанції дотримано не було.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №598516 від 22 лютого 2026 року, 22 лютого 2026 року о 21 год 00 хв ОСОБА_1 , рухаючись по пр-ту Академіка Палладіна, 16 в м. Києві, керувала автомобілем «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20, чим порушила п.п. 2.9 а) Правил дорожнього руху (а.с. 2).

Згідно висновку щодо результатів медичного огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного (0,48‰ проміле) сп`яніння (а.с. 4).

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд виходив із того, що вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598516 від 22 лютого 2026 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000559 від 22 лютого 2026 року, результат 0,48 %, постановою про накладення адміністративного стягнення та записом з боді камер поліцейських.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9.а Правил, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до висновку №000559 від 22 лютого 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (0,48‰проміле).

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як диспозиція статті 130 КпАП України, так і стаття 266 КпАП України передбачає проходження огляду на стан сп`яніння водіями, тобто особами, які керують транспортними засобами.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6 І-го Розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КпАП України (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Огляд проводиться відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Згідно п. 9 Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові (пункт 9).

Тобто, у разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі.

З копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №005500 від 22 лютого 2026 року, складеного лікарем КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», слідує, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння було проведено за допомогою технічного засобу «Drager Alcotest 6820», результат тесту 0,48‰, лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу не проводилась (а.с. 64-65).

Матеріали справи щодо ОСОБА_1 доказів проведення лабораторних досліджень не містять.

Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.

Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Інструкціївисновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Із діючих підзаконних актів вбачається, що у разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі.

Таким чином, дані, отримані в результаті експрес-тестування наявності алкоголю, є лише попереднім результатом. Для отримання остаточного результату необхідно проводити підтверджуюче лабораторне дослідження. Зразки, які показали позитивний результат, повинні бути підтверджені більш специфічним методом, який визначний в діючій Інструкції - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором.

Відтак, після виявленого у ОСОБА_1 позитивного результату тесту їй обов`язково мали провести лабораторне дослідження для виявлення алкоголю у крові та сечі.

З огляду на викладене, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 лютого 2026 року №000559, є недопустимим доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, як кожен окремо так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушеннями вимог чинного законодавства, оскільки після проведення тестування за допомогою спеціального технічного засобу, а саме, «Drager Alcotest 6820» (результат 0,48‰), всупереч вимог Інструкції №1452/735 позитивний результат тесту не було підтверджено лабораторними дослідженнями для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі, а відтак його результати не можна вважати дійсними.

Відтак, висновки щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 про перебування її в стані алкогольного сп`яніння, які складені на підставі не підтверджених даних акту медичного огляду і складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними і не можуть достовірно підтверджувати факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, а відповідно і наявність в її діях, зазначених у протоколі складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не дотримався вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному суді.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року скасувати. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя: Соколова В.В.