Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №752/9803/26
Суддя: Соколова Вікторія Вячеславівна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2026 року м. Київ
Справа №752/9803/26
Апеляційне провадження №33/824/3612/2026
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,
В С Т А Н О В И В
Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 634471 від 07 квітня 2026 року та серії ЕПР1 №634466 від 07 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , о 15 год 40 хв 20 березня 2026 року, керуючи транспортним засобом «Кавасакі», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Антоновича 50, під час вибору безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «BYD», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився з правої сторони, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу, після чого залишив місце пригоди. Вказаним діями ОСОБА_1 порушив п.п. 13.1, 2.10а) ПДР України, тобто вчинив адміністративні проступки передбачені ст. 124, 122-4 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124, 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Судове рішення мотивовано тим, що наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП підтверджується матеріалами справи в сукупності, а саме: схемою ДТП, у якій зазначено пошкодження ТЗ «BYD» (подряпина кришки лівого дзеркала); фото з місця події, на яких відображено розташування ТЗ та пошкодження на його лівому дзеркалі; поясненнями потерпілої; відеозаписом з відеореєстратора, на якому відображено, як ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом «Ямаха», проїжджає з лівого боку поміж автомобілів, зупиняється попереду, повертає голову, реагуючи на сигнал та жест потерпілої зупинитись та залишитись на місці, після чого продовжує рух, покидаючи місце пригоди. Вказаний відеозапис, при обставинах зафіксованих в ньому, не викликає сумніву, що ДТП відбулось винуватими діями водія мотоцикла ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, які розглядаються одночасно, то згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, на нього необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ставлення його до вчиненого - не визнання вини, умисні дії щодо залишення місця ДТП, наявність незначних ушкоджень та наслідків, завданих його діями, суд дійшов висновку про необхідність призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Герею О.Ю. 16 червня 2026 року подано апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та винесена з неповним з'ясуванням обставин справи.
Посилається на те, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується виключно на показаннях потерпілої та відеозаписі, який не підтверджує факту дорожньо-транспортної пригоди.
Вказує, що на дослідженому судом відеозаписі відсутній момент контакту транспортних засобів. Відеозапис містить лише факт руху транспортних засобів та виконання автомобілем скаржника маневру перестроювання в іншу смуху руху.
Зазначає, що під час судового розгляду потерпіла повідомила, що її транспортний засіб мав пошкодження ще до події, яка стала підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Звертає увагу, що суд не встановив, які саме пошкодження існували до події, а які нібито виникли внаслідок дій ОСОБА_1 .
Окрім цього, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення транспортно-трасологічної експертизи для встановлення механізму утворення пошкоджень, наявності чи відсутності контакту транспортних засобів та перевірки доводів сторони захисту та клопотання про виклик та допит працівників поліції, які складали адміністративні матеріали.
Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що скаржник усвідомлював факт контакту транспортних засобів та факт настання дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В повторно призначене судове засідання ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Геря О.Ю. та потерпіла ОСОБА_2 , не з`явились про розгляд справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634471 від 07 квітня 2026 року, 20 березня 2026 року о 15 год 40 хв в м. Київ по вул. Антоновича 50, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Кавасакі», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП (а.с. 1).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №634466 від 07 квітня 2026 року, 20 березня 2026 року о 15 год 40 хв в м. Київ по вул. Антоновича 50, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Кавасакі», д.н.з. НОМЕР_1 , під час вибору безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «BYD», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився з правої сторони, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 2).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин
Згідно положень ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (ПДР України) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 13.1 ПДР України встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пунктом 2.10а ПДР України встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, ґрунтується на даних, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення від 07 квітня 2026 року серії ЕПР № 634471 стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП (а.с. 1);
- у протоколі про адміністративне правопорушення від 17 07 квітня 2026 року серії ЕПР № 634466 стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (а.с. 2);
- на схемі ДТП, у якій зазначено пошкодження ТЗ «BYD» - подряпина кришки лівого дзеркала(а.с. 5);
- на фото з місця події, на яких відображено розташування ТЗ та пошкодження на його лівому дзеркалі(а.с. 13);
- поясненнями потерпілої, яка підтвердила, що саме ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом допустив зіткнення з її авто, що призвело до пошкоджень. Вона намагалась його зупинити, подавала відповідні сигнали та жести, однак останній не відреагував та покинув місце пригоди (а.с. 7);
- відеозаписом з відеореєстратора, на якому відображено, як ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом «Кавасакі», проїжджає з лівого боку поміж автомобілі, зупиняється попереду, повертає голову, реагуючи на сигнал та жест потерпілої зупинитись та залишитись на місці, після чого продовжує рух, покидаючи місце пригоди (а.с. 13).
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду має бути вмотивованою.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 , водія автомобіля «BYD», вбачається, що 20 березня 2026 року о 15 год 40 хв ОСОБА_2 керуючи автомобілем «BYD», номерний знак НОМЕР_2 , в м. Києві по вул. на перехресті Антоновича/вул. Фізкультури зі сторони вул. Антоновича в сторону площі Либідської зупинилась в другій смузі зліва на світлофорі. Мотоцикл з номером АА5023JB, проїжджаючи між двох автомобілем зачепив ліве дзеркало. ОСОБА_2 посигналила йому, включила аварійку, він обернувся після чого показала, що він її зачепив. Але водій мотоциклу відразу поїхав, як побачив зелений сигнал світлофору та зник з місця ДТП. Після чого ОСОБА_2 викликала працівників поліції (а.с. 7).
Із письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він дійсно 20 березня 2026 року перебував на вулиці Антоновича в місті Києві. Зазначив, що під час його перебування на вказаній локації він не здійснював жодних дій, пов'язаних із пошкодженням ТЗ та не чіпляв жодного автомобіля. Будя-які зауваження або припущення щодо його причетності до пошкодження автомобіля є безпідставними. Пошкоджень на мотоциклі немає (а.с. 8).
В противагу доводам скаржника, апеляційний суд вважає, що відповідно до вищевказаних доказів, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, встановлено, ОСОБА_1 20 березня 2026 року, керуючи транспортним засобом «Кавасакі», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «BYD», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився з правої сторони, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу, після чого залишив місце пригоди.
Доводи про те, що висновок суду ґрунтується виключно на показаннях потерпілої та відеозаписі суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказаний відеозапис, при обставинах зафіксованих в ньому, не викликає сумніву, що ДТП відбулось винуватими діями водія мотоцикла ОСОБА_1 . Разом з тим, водій ОСОБА_1 рухався між смугами, на кожній з яких знаходились автомобілі, що ПДР заборонено. Водій мотоцикла ОСОБА_1 мав право здійснювати лише маневр випередження чи обгону. Обидва цих маневра пов`язані із виїздом у сусідню смугу, яка повинна бути вільною в цей момент.
Крім того, характер і локалізація пошкоджень автомобіля «BYD», а саме подряпина кришки лівого дзеркала, відповідають викладеній потерпілою версії події та узгоджуються з механізмом зіткнення, описаним у її письмових поясненнях.
ОСОБА_1 не представив суду доказів на спростування зазначених обставин, з клопотанням до суду також не звертався. Також апеляційний суд враховує, що дії ОСОБА_1 , як учасника ДТП щодо залишення місця ДТП вказує на свідоме їх вчинення та прагнення уникнення відповідальності.
Підписавши протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких заперечень щодо його складення чи пояснень не надав.
До того ж дії працівників поліції в установленому законом порядку не оскаржено.
Таким чином, доводи скарги спростовуються матеріалами справи, а висновки суду першої інстанції, викладені у постанові є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду першої інстанції та розгляду даної справи по суті із прийняттям нової постанови, у ході апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що подану у справі апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua