Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №357/7785/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/7785/26 Головуючий в суді І інстанції Дорошенко С.І.

Провадження № 33/824/4412/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653995 від 30.04.2026 року - 30 квітня 2026 року о 22 год. 30 хв. у м. Біла Церква, вул. Новосельська, буд. 19, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «VolkswagenJetta» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», або в найближчому медичному закладі, водій категорично відмовився, і був неодноразово попереджений про відповідальність у разі відмови, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп..

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 14 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обгрунтовував тим, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом, а покази свідків не відповідають дійсності, адже грунтуються на особистому конфлікті.

Також доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що він допустив будь-які порушення ПДР України, а тому всі наступні вимоги працівників поліції є протиправними.

ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653995 від 30.04.2026 року - 30 квітня 2026 року о 22 год. 30 хв. у м. Біла Церква, вул. Новосельська, буд. 19, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», або в найближчому медичному закладі, водій категорично відмовився, і був неодноразово попереджений про відповідальність у разі відмови, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1-2);

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого вбачається, що було виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. У графі: «результати огляду на стан сп`яніння» зазначено: « огляд не проводився (відмовився)» (а.с. 4);

- у направленні на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до «Білоцерківської міської лікарні №1 м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 49» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого у водія було виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Зі змісту направлення вбачається, що огляд не проводився (а.с. 5);

- у письмових поясненнях ОСОБА_2 від 30 квітня 2026 року, у яких остання зазначила, що у неї з чоловіком ОСОБА_1 відбувся конфлікт на фоні побутових проблем, в ході якого він, після вживання алкогольних напоїв, а саме горілки, сів за кермо транспортного засобу та близько 22:30 год. поїхав у невідомому напрямку, а через деякий час повернувся додому, припаркувався біля будинку та з автомобіля не виходив (а.с. 6);

- у письмових поясненнях ОСОБА_3 від 30 квітня 2026 року, у яких остання зазначила, що у її доньки з її чоловіком ОСОБА_1 відбувся конфлікт, після якого він, вживаючи алкогольні напої, а саме горілку, близько 22:30 год. сів за кермо транспортного засобу та поїхав у невідомому напрямку. Після чого через деякий час повернувся та припаркувався біля будинку, у зв`язку з чим донька викликала поліцію (а.с. 7);

- у копіях протоколів про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 8-10);

- у рапорті сержанта поліції Олексія Войцехівського, з якого вбачається, що 30.04.2026 року о 22 год. 36 хв. отримали повідомлення на службовий планшет за типом події «Домашнє насильство». Прибувши на місце події, було виявлено заявницю ОСОБА_2 , та її матір, яка також перебувала на місці події - ОСОБА_3 .. Заявниця повідомила, що між нею та її чоловіком ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, після чого останній наніс їй удар ногою в ділянку спини, а потім декілька ударів по обличчю в присутності неповнолітніх дітей. Після цього громадянин ОСОБА_1 пішов до транспортного засобу заявниці та поїхав з місця події, повернувшись на місце події згодом. У ході спілкування з ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер», а також у найближчому медичному закладі, водій категорично відмовився, та був неодноразово попереджений про відповідальність у разі відмови. У зв`язку з цим на громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, направлення та акт огляду, а також відібрано пояснення свідків щодо факту руху транспортного засобу (а.с. 14);

- на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано пояснення двох свідків, які повідомили, що ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв, а саме горілки, здійснив рух транспортним засобом (фрагмент відеозапису «clip-13» з 0:12:48 та з 0:14:50). На фрагменті відеозапису «clip-1» з 0:08:58 ОСОБА_1 , сидячи на водійському сидінні транспортного засобу, повідомив, що вживав алкоголь. Працівниками поліції було повідомлено водієві, що він має ознаки алкогольного сп`яніння (фрагмент відеозапису «clip-15» з 0:05:10). Надалі працівниками поліції було повідомлено водієві вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, або у медичному закладі, на що водій категорично висловив відмову без будь-якого тиску та примусу (фрагмент відеозапису «clip-15» з 0:05:23). На фрагменті відеозапису «clip-15» з 0:06:05 патрульний поліції ще раз висловив водієві вимогу пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, від чого водій також відмовився. У зв`язку з цим, поліцейський повідомив ОСОБА_1 що на нього буде складено протокол за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (фрагмент відеозапису «clip-15» з 0:06:17). Крім того, ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (фрагмент відеозапису «clip-15» з 0:06:25). Також зафіксовано процедуру ознайомлення водія з матеріалами справи про адміністративне правопорушення (фрагмент відеозапису «clip-9» з 0:02:58) (а.с. 15).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виявлені працівниками поліції 30 квітня 2026 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, або в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 30 квітня 2026 року за участю ОСОБА_1 ..

Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Так, з відеофайлу вбачається, що патрульний поліції неодноразово пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, або ж у медичному закладі, на що останній висловлював категоричну відмову без будь-якого тиску та примусу.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом, а покази свідків не відповідають дійсності, адже грунтуються на особистому конфлікті, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.

Факт керуванням транспортним засобом встановлюється будь-якими фактичними даними, які в розумінні ст. 251 КУпАП є доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У матеріалах справи наявні письмові пояснення двох свідків, які підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що також підтверджено їх усними поясненнями, наданими під час спілкування з патрульним поліції, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру. Відомості про вказаних свідків та їх підписи наявні також у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що він допустив будь-які порушення ПДР України, а тому всі наступні вимоги працівників поліції є протиправними, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки з наявних матеріалів справи, а саме рапорту працівника поліції та протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1, ч. 2.ст. 173-2 КУпАП, вбачається, що поліцейські прибули на виклик у зв`язку повідомленням про вчинення домашнього насильства. У ході встановлення обставин події свідками були надані пояснення про те, що ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв сів за кермо транспортного засобу та поїхав у невідомому напрямку. Під час подальшого спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, у зв`язку з чим відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, вимога працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння була обумовлена обставинами, встановленими під час виконання ними службових обов`язків, а саме повідомленнями свідків про керування ОСОБА_1 транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв та виявленими під час безпосереднього спілкування з ним ознаками алкогольного сп`яніння. Крім того, сам ОСОБА_1 у спілкування з працівниками поліції повідомив про вживання ним алкогольних напоїв, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «02» жовтня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко