Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №752/551/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ 33/824/2377/2026 Постанова винесена суддею Вдовиченко О.О.

Категорія: ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, стосовно якої складено протокол до адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , другого учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 , його представника - адвоката Ганжи А.О., розглянувши апеляційну скаргу представника другого учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 - адвоката Ганжи А.О. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні сина, 2020 р.н., військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2026 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення.

Згідно з постановою, суд розглянув протокол про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2025 року серії ЕПР1 № 54791, відповідно до якого - 22 грудня 2025 року о 14 год. 35 хв. у м. Києві по вул. Михайла Максимовича, 3-Д водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Fiat», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час здійснення повороту ліворуч не надав переваги в русі транспортному засобу «BMW-530I», державний номерний знак НОМЕР_3 , який наближався з правого боку, що рухався в зустрічному напрямку в крайній правій смузі, а саме в смузі МТЗ, внаслідок чого сталося зіткнення, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п.п. 10.1, 10.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Проте, посилаючись на встановлені при судовому розгляді обставини та матеріали справи, суддя дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зокрема суддя послався на відсутність в матеріалах справи доказів порушення водієм п.п. 10.1, 10.11 ПДР, зазначивши, що водій ОСОБА_1 перед поворотом переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, та не бачив і не міг бачити в умовах, що склалися, транспортного засобу, який наближався з правого боку.

В апеляційній скарзі представник другого учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 - адвокат Ганжа А.О., вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що саме порушення вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Приймаючи рішення про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, судом не в повній мірі було проаналізовано обставини дорожньо-транспортної пригоди, механізм розвитку події та причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 та наслідками, що настали.

Також вказує, що суд розглянув справу за відсутності другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 і як наслідок цього - не встановлено вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, суд не дотримався вимог закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, оскільки не проаналізував наявні у справі докази, зокрема відеозапис події ДТП, письмові пояснення ОСОБА_2 , у зв`язку з чим висновок судді про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в діях ОСОБА_1 є необґрунтованим.

Зазначає, що в письмових поясненнях ОСОБА_2 повністю зазначив механізм розвитку ДТП, який відповідає зібраним матеріалам справи, зокрема підтверджується схемою дорожньо-транспортної пригоди, пошкодженнями зафіксованими на транспортних засобах та відеозаписом камери зовнішнього спостереження. Пояснення, які надав ОСОБА_1 , повністю спростовуються відеозаписом, зокрема спростовує той факт, що ОСОБА_1 завершував маневр повороту, оскільки зіткнення відбулося в момент появи передньої частини автомобіля «Fiat» під керуванням ОСОБА_1 в смузі руху автомобіля «BMW» під керування ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_1 не переконався перед початком маневру повороту ліворуч, що він буде безпечним, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР.

В даному випадку в діях ОСОБА_1 наявні всі обов`язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в тому числі і вина в формі необережності.

Також адвокат Ганжа А.О. ставить питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2026 року, зазначаючи, що копію постанови він отримав за особистим клопотанням лише 06 березня 2026 року, що підтверджується матеріалами справи, а сам ОСОБА_2 копії постанови не отримував та в судове засідання не викликався.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення другого учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 та його представника - адвоката Ганжи А.О. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення особи, щодо якої провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито - ОСОБА_1 проти поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з камер відеоспостереження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи, що надані суду матеріали не містять відомостей про повідомлення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 про розгляд справи, а також про направлення йому копії прийнятого суддею Голосіївського районного суду м. Києва рішення від 04 лютого 2026 року, водночас наявною в матеріалах справи розпискою підтверджуються доводи представника другого учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 - адвоката Ганжи А.О., що вони отримали копію постанови судді, а відповідно і змогли ознайомитися з мотивами прийнятого рішення, лише 06 листопада 2025 року, то суд погоджується з доводами апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2026 року, у зв`язку з чим він підлягає поновленню.

Що стосується доводів адвоката Ганжи А.О. про незаконність і необґрунтованість постанови суду першої інстанції, то слід вказати про таке.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів, і лише у разі відсутності належних і допустимих доказів провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що 22 грудня 2025 року о 14 год. 35 хв. по вул. Михайла Максимовича, 3-Д у м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Fiat», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час здійснення повороту ліворуч не надав переваги в русі транспортному засобу «BMW-530I», державний номерний знак НОМЕР_3 , який наближався з правого боку, що рухався в зустрічному напрямку в крайній правій смузі, а саме в смузі МТЗ, внаслідок чого сталося зіткнення, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п.п. 10.1, 10.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 свою вину в порушенні правил дорожнього руху, що мали наслідком дорожньо-транспортну пригоду, заперечував, та надав пояснення, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, що 22 грудня 2025 року повертав до своєї військової частини як зазвичай. Зустрічний транспорт зупинився і він проїхав, коли майже завершив маневр, в нього на великій швидкості в`їхав водій на автомобілі «BMW-530I», який рухався по смузі громадського транспорту. Побачити цей транспортний засіб він не міг.

Аналогічні обставини ОСОБА_1 виклав і у своїх письмових поясненнях.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суддя, дослідивши пояснення ОСОБА_1 та наданий ним відеозапис, прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не порушував п. 10.1, 10.11 ПДР України, а відтак, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Водночас закон покладає на суд обов`язок вжити заходів для повного, об`єктивного і неупередженого розгляду справи. Повний і об`єктивний розгляд справи про адміністративне правопорушення - це фундаментальна вимога закону, закріплена у ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП. Цей принцип зобов`язує суддю чи інший уповноважений орган не просто формально вивчити наявні матеріали, а детально дослідити всі обставини події, виявити як виправдовувальні, так і обтяжуючі чинники, та ухвалити законне і справедливе рішення.

Суд має вжити визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі. За вимогами ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи суд не позбавлений ініціативи щодо виявлення та витребування доказів.

Згідно з процесуальним законодавством, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд досліджує надані йому докази з точки зору належності і допустимості, а сукупність доказів - достатності і взаємозв`язку.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд не може взяти до уваги лише один доказ і проігнорувати інші, якщо вони суперечать один одному. Тільки через аналіз взаємозв`язку всієї системи доказів суддя приходить до остаточного висновку.

Разом з тим, всупереч наведених вимог закону, суддя обмежився лише поясненнями ОСОБА_1 та наданим ним відеозаписом, не оцінивши їх в сукупності з іншими доказами.

Зокрема, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , наданих ним під час апеляційного розгляду, останній свою вину заперечував та підтримавши свої попередні пояснення, ще раз наголосив, що перед поворотом ліворуч він зупинився, зустрічний транспорт надав йому право повороту, там були три автомобілі, які зупинились в середній смузі, а тому видимість смуги громадського транспорту була обмежена. Якби там рухався громадський транспорт, який є великогабаритним, він би його побачив, а автомобіль «BMW-530I» він не побачив. До того ж автомобіль Лубеннікова їхав з великою швидкістю, оскільки від удару його автомобіль, який був завантажений та має вагу 2 тони, розвернуло під кутом 45°. В результаті зіткнення в його автомобілі пошкоджено передній бампер з правої сторони, крило переднє праве, протитуманна фара, безпекова подушка, захист підкрилка. Також зазначив, що на момент зіткнення його автомобіль більшою частиною вже був в крайній правій смузі.

Водночас, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 22 грудня 2025 року, серія ЕПР1 № 54791, 22 грудня 2025 року о 14 год. 35 хв. по вул. Михайла Максимовича, 3-Д у м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Fiat», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час здійснення повороту ліворуч не надав переваги в русі транспортному засобу «BMW-530I», державний номерний знак НОМЕР_3 , який наближався з правого боку, що рухався в зустрічному напрямку в крайній правій смузі, а саме в смузі МТЗ, внаслідок чого сталося зіткнення, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п.п. 10.1, 10.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Протокол складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, уповноваженою на те особою, підписаний усіма учасниками, зауважень і заперечень не має, а тому є допустимим доказом.

Також на схемі дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано положення автомобілів, характер та локалізацію отриманих ними пошкоджень, зокрема зафіксовано автомобіль «Fiat», який після зіткнення перебуває під кутом на смузі руху громадського транспорту, де перебуває й автомобіль «BMW-530I». В результаті зіткнення автомобіль «Fiat» отримав пошкодження переднього бампера, подушок безпеки, протитуманної фари, правого крила, а автомобіль «BMW-530I» - капоту, лівої фари, лівого крила, 2 радіаторів, бампера, підсилювача бампера, підкрилку, подушок безпеки, передньої решітки радіатора. Схема дорожньо-транспортної пригоди також складена у відповідності до вимог закону і підписана усіма учасниками, зауважень та заперечень не має, а тому є допустимим доказом.

Згідно письмових пояснень другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , 22 грудня 2025 року о 14 год. 38 хв. керував автомобілем «BMW-530I» в м. Києві по вул. М. Максимовича, перестроївся на смугу громадського транспорту, щоб забрати товариша біля заїзду до військової частини. Їхав зі швидкість 50 км/год. У цей час водій іншого транспортного засобу, не переконавшись в безпечності свого маневру, через 2 переривисті суцільні смуги завертав на територію військової частини, мав перешкоду з права, однак продовжив рух, чим спричинив ДТП.

Свої пояснення ОСОБА_2 підтримав і в суді апеляційної інстанції, уточнивши, що він мав перевагу у русі, однак ОСОБА_1 повертав ліворуч і не надав йому дорогу.

Апеляційним судом переглянуто наявний в матеріалах справи відеозапис, наданий ОСОБА_1 в суді першої інстанції, на якому зафіксовано, як автомобіль «Fiat» здійснює маневр - поворот ліворуч, проїжджає дві смуги зустрічного напрямку руху, починає виїжджати на смугу громадського транспорту і в цей час відбувається зіткнення з автомобілем «BMW-530I», який їде в зустрічному напрямку з правої сторони. Отже, зафіксована на відеозаписі інформація не спростовує тих обставин, які викладено в протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксовано у схемі дорожньо-транспортної пригоди, а також поясненнях водія ОСОБА_2 .

Отже, сукупність наведених доказів дає підстави стверджувати, що 22 грудня 2025 року о 14 год. 35 хв. по вул. М. Максимовича, 3-Д у м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Fiat», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час здійснення повороту ліворуч не уступив дорогу водію ОСОБА_2 , яким керував автомобілем «BMW-530I», державний номерний знак НОМЕР_3 , що рухався в зустрічному напрямку, який наближався з правого боку в смузі руху громадського транспорту і мав перевагу в русі, внаслідок чого сталося зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно пояснень ОСОБА_1 для виконання повороту ліворуч він увімкнув відповідний сигнал, і чекав безпечного моменту, щоб здійснити маневр, а після того, як зустрічний транспорт надав йому перевагу в русі, він, переконавшись, що це буде безпечно, почав рух. Удар відчув коли майже закінчив поворот.

Разом з тим, зазначений ОСОБА_1 механізм дорожньо-транспортної пригоди спростовується зібраними по справі доказами.

Так, згідно пояснень водія ОСОБА_2 , він рухався на автомобілі «BMW-530I» і перестроївся в крайню праву смугу руху, щоб забрати товариша біля заїзду до військової частини, а водій автомобіля «Fiat» завертав на територію військової частини та маючи перешкоду з права, а саме його автомобіль «BMW-530I», продовжив рух, сталося зіткнення.

Згідно схеми дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Fiat» отримав пошкодження переднього бампера, подушок безпеки, протитуманних фар, правого крила, а автомобіль «BMW-530I» - капоту, лівої фари, лівого крила, 2 радіаторів, підсилювача бампера, підкрилку, подушок безпеки, передньої решітки радіатора.

Характер та локалізація пошкоджень на автомобілях «Fiat» і «BMW-530I» відповідають поясненням водія ОСОБА_2 та свідчать, що удар відбувся внаслідок дій водія автомобіля «Fiat» ОСОБА_1 , який проігнорував перешкоду з права.

Ті обставини, що пошкоджено передні частини автомобілів, спростовують твердження ОСОБА_1 , що коли він розпочинав маневр, ніякої перешкоди не було, що водій ОСОБА_2 виїхав раптово і здійснив удар вже майже коли він закінчував маневр.

Крім того, з пояснень ОСОБА_1 , наданих в суді апеляційної інстанції, вбачається, що видимість з права була обмежена, оскільки в середній смузі перебували три автомобілі, що свідчить про те, що водій ОСОБА_1 все ж таки не переконався в безпечності свого маневру. Те, що середня була зайнята іншими транспортними засобами, які обмежували видимість ОСОБА_1 смуги руху громадського транспорту, не звільняє останнього від обов`язку дотримуватись п.п. 10.1, 10.11 Правил дорожнього руху.

З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку, що водій автомобіля «Fiat» ОСОБА_1 під час виконання маневру повороту ліворуч не врахував дорожньої обстановки, не відреагував на її зміну, не був уважним, не надав дорогу автомобілю «BMW-530I» під керування ОСОБА_2 , який, рухаючись в зустрічному напрямку та наближаючись з правого боку, мав перевагу в русі, внаслідок чого відбулось зіткнення цих транспортних засобів.

Отже, сукупністю досліджених судом доказів спростовуються доводи ОСОБА_1 щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди та про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, у даній дорожній обстановці з технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди знаходяться (перебувають) дії водія автомобіля «Fiat» ОСОБА_1 .

Такі ж висновки містяться і у висновку експерта №130/26 за результатами проведення автотехнічного дослідження по матеріалам справи про адміністративне правопорушення від 23.05.2026 року, виконаного на замовлення ОСОБА_2 , і наданого апеляційному суду.

Тож сукупність наявних у справі доказів беззаперечно вказує на недотримання ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 10.11 ПДР України, що призвело до зіткнення з автомобілем «BMW-530I», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Враховуючи наведені дані про невідповідність висновків суду першої інстанції щодо невинуватості ОСОБА_1 фактичним обставинам справи, апеляційна скарга представника другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 - адвоката Ганжи А.О. підлягає задоволенню, а постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2026 року - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою слід визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у разі закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення у справах, підвідомчих суду, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Оскільки правопорушення мало місце 22 грудня 2025 року, то на момент розгляду справи в апеляційному суді, передбачені в ч. 2 ст. 38 КУпАП, строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, у зв`язку з чим провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП слід закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

поновити представнику другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 - адвокату Ганжі А.О. строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу представника другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 - адвоката Ганжи А.О. задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2026 року, якою провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення, - скасувати.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження по справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Горб І.М.