Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №459/3666/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/3666/26

Провадження № 2/459/1662/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., за участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини

У С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову, зазначила, що 11 листопада 2021 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 . Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає спільно із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на її повному утриманні, вихованні та забезпечені. Відповідач більше чотирьох років спільного господарства із позивачкою не веде, добровільно фінансової чи будь - якої іншої матеріальної допомоги не надає, участі у вихованні сина теж не бере. Також позивачка стверджує, що їй важко самостійно утримувати дитину та забезпечувати належний рівень життя. Відповідач іншим особам аліментів не виплачує, матеріальну допомогу на утримання дитини надавати може. Відтак, посилаючись на норми Сімейного кодексу просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 08.09.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи.

Представник відповідача подав письмові пояснення на позов про стягнення аліментів, в яких вказав, що на початку спільного подружнього життя відносини сторін були нормальними, однак із початком повномасштабного вторгнення рф в Україну сторони почали віддалятися один від одного. Відповідач перебуває на тимчасових підробітках за кордоном, а позивачка періодично приїжджала з дитиною до нього. Однак з кожним разом такі зустрічі були дедалі рідше. Відтак, востаннє вони зустрічалися минулого року. З того часу сторони лише періодично спілкуються по телефону. Відповідач зазначив, що повністю забезпечує сина у добровільно порядку. Доводи позивачки про те, що відповідач не надає коштів на утримання не відповідають дійсності та не обґрунтовані жодними доказами. Також представник вказує, що ОСОБА_2 довідався, що позивачка має стосунки з іншим чоловіком, тому і не бажає відновлювати сімейні відносини. Відтак, позовні вимоги відповідач визнає частково, а саме просять стягувати з відповідача аліменти у розмір 1/6 частки від його заробітку (доходу). Вважає, що такий розмір буде забезпечувати належне матеріальне утримання дитини. Відповідач згідний надавати додаткове матеріальне забезпечення в добровільному порядку.

28.09.2026 сторони судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про розгляд даної справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи, проте позивачка та представник відповідача подали заяви, у яких просили розгляд справи здійснити без їх участі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, у відповідності до положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 2 жовтня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 28 вересня 2026 року, датою ухвалення рішення є саме 2 жовтня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.11.2021, виданого Червоноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №305 (а. с. 6).

Від спільного проживання у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.112021 Червоноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №537 (а. с. 7).

Відповідно до акту №3518/07 від 25.08.2026, складеного у присутності сусідів, встановлено, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 на момент складання акту фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 5).

Оскільки малолітній син перебуває на повному утриманні позивачки, а відповідач добровільно не допомагає, вона була змушена звернутись до суду з даним позовом.

При ухваленні рішення суд керується наступним.

У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин 1-2 статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Водночас, відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 9 статті 7 СК України встановлено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

При ухваленні даного рішення суд виходить з принципу захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їхньої життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли утримувались обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дітей та отримання ними надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача сплачувати аліменти на утримання сина, судом враховуються наступні обставини, зокрема: відповідач є особою працездатного віку, до матеріалів справи не долучено доказів про поганий стан здоров`я відповідача чи наявність інших істотних обставин, які б перешкоджали йому у виконанні його батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Відповідачем та його представником не надано доказів систематичного надання грошових коштів на утримання сина. Посилання представника відповідача про те, що відповідач згідний надавати додаткове матеріальне забезпечення у добровільному порядку не позбавляє права другого з батьків звернутися до суду з позовом для вирішення спору щодо сплати аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, відсутність інших утриманців та стягнень за іншими виконавчими листами, з урахуванням доводів позову та наданих доказів, суд дійшов висновку про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, оскільки це в першу чергу відповідатиме інтересам дитини та не порушить прав сторін.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Частиною першою ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачка при зверненні до суду з цим позовом не сплачувала судовий збір у розмірі 1331,20 грн, оскільки звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 1 п. 3 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Тому з відповідача слід стягнути 1331,20 гривень судового збору на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, ст. ст. 75, 84, 182 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку щомісячно (але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), починаючи з 07.09.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 2.10.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 ),

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ).

Суддя: М. В. Мельникович