Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №457/1660/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Суд: Трускавецький міський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №457/1660/26

Суддя: Марчук В. І.

Справа № 457/1660/26

провадження №1-кп/457/142/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026142140000069 від 17 вересня 2026 року

про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Трускавець Львівської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 16 червня 2025 року за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, який не сплатив,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, -

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що 13 вересня 2026 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи в гостях у своєї знайомої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , під час спільного спілкування з останньою, побачив паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області 27.04.2007 на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.09.1992 N?2503-XII, відноситься до важливих особистих документів, після чого у нього виник умисел на заволодіння вказаним паспортом з метою подальшого його повернення потерпілій за грошову винагороду. Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що паспорт громадянина України є важливим особистим документом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись тим, що потерпіла вийшла на кухню, залишивши свою барсетку у якій знаходився паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Трускавецьким MB УМВС України у Львівській області 27.04.2007 на її ім?я, у вітальній кімнаті на дивані, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, заховав вказану барсетку, яка не має матеріальної цінності для потерпілої, із паспортом останньої собі під куртку, тим самим привласнив його, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та зберігав його за місцем свого мешкання. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив незаконне заволодіння паспортом шляхом його викрадення, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.357 КК України.

23 вересня 2026 року прокурор Трускавецького відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 подав обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Суд зазначає, що разом із обвинувальним актом прокурор подав до суду заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 визнає свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також письмова заява потерпілої ОСОБА_3 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №12026142140000069 від 17 вересня 2026 року, враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, тобто привласненні паспорта.

Разом з цим, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Отже, положення ч. 3 ст. 72 КК України не тільки не виключають можливості застосування положень статей 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. У той же час, ч. 3 ст. 72 КК України передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше судимий вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 16 червня 2025 року за ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, який не сплатив. А тому покарання вважається не відбутим.

Відтак, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив нове кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 16 червня 2025 року.

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий, непрацевлаштований, неодружений, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, наявність обставин, що пом`якшує покарання: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття, та відсутність обставини, що обтяжує покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та особу винного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, можливе при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції передбаченої ч. 3 ст. 357 КК України. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання слід повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 16 червня 2025 року за ст.125 КК України та призначити остаточне покарання у виді виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік та штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн., який, на підставі ст.72 КК України, слід виконувати самостійно, що відповідає вимогам ст.ст. 65, 71, 72 КК України та є необхідним й достатнім для досягнення мети покарання щодо виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутого покарання за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 16 червня 2025 року визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рікта штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., яке призначене вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 16 червня 2025 року -виконувати самостійно.

Речовий доказ - матерчасту барсетку військового зразка оливкового (зеленого) кольору, пластикову дисконтну карту з написом «dini club», пластикову бонусну карту з

написом «Світ посуду» №0270, серветку з мікрофібри червоного кольору з написом «MOSCHINO», довідку видану КНП «Трускавецька міська лікарня» на ім?я ОСОБА_3 та паспорт громадянина України у захисній обкладинці синього кольору серії НОМЕР_1 виданий Трускавецьким МВ УМВС України у Львівській області 27.04.2007 року на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - повернути потерпілій ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua