Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №464/5929/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5929/26

пр.№ 2/464/3716/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2026 року м. Львів

Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Борачка М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Паладич Аліна Олександрівна діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості: за договором №8411460 від 23.10.2024 у розмірі 26589,62 грн., за договором №1925219 від 29.11.2024 у розмірі 14489,99 грн., договором №1943559 від 17.11.2024 у розмірі 22724,99 грн.; судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту №8411460, який підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн. 14.08.2025 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-31/25, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №8411460. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на день формування позовної заяви у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за договором №8411460 в розмірі 26589,62 грн., з яких: 6790,05 грн. – заборгованість за основним боргом; 7129,57 грн. – заборгованість по відсотках, 12670 грн. – пеня. Окрім того, 17.11.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту №1943559, який підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн. 27.06.2025 ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №1943559. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на день формування позовної заяви у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за договором №1943559 в розмірі 22724,99 грн., з яких: 4999,99 грн. – заборгованість за сумою кредиту; 7725 грн. – заборгованість по відсотках, 10000 грн. – пеня. Окрім того, 29.11.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір №1925219 про надання споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн. 30.06.2025 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №1925219. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на день формування позовної заяви у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за договором №1925219 в розмірі 14489,99 грн., з яких: 2999,99 грн. – заборгованість по тілу; 5490 грн. – заборгованість по відсотках, 6000 грн. – пеня. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 07.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали надіслано учасникам справи.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що позивач не довів переходу права вимоги, не довів факт видачі коштів. Окрім того, зазначає, що він є військовослужбовцем ЗСУ, а тому на час проходження служби зупиняється нарахування штрафних санкцій та процентів. Просить відмовити в задоволенні позову.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір №8411460 про надання споживчого кредиту який підписаний електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором С4650, та згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн (п.1.3); строк кредитування 360 днів (п.1.4).

Згідно п.1.5.1 договору, стандартна процентна ставка складає 1% в день від суми кредиту, та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало та надало йому кредит в сумі 7000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується витягом ТОВ «Пейтек» №20250818-1.1 від 18.08.2025.

14.08.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-31/25, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №8411460 про надання споживчого кредиту від 23.10.2025 в сумі 26589,62 гривень.

Окрім того, судом встановлено, що 17.11.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір №1943559 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», який підписаний електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором В520, та згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн (п.1.3); строк кредитування 348 днів (п.1.4).

Згідно п.1.5 договору, тип процентної ставки – фіксована. Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом до 15.12.2024 включно. Знижена процентна ставка 1,5% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов: якщо споживач до 15.12.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Пільгова процентна ставка становить 0,75% вдень та застосовується з 16.12.2024 до останнього дня строку кредиту.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало та надало йому кредит в сумі 5000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» №20250708-3285 від 08.07.2025.

27.06.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01.02-17/25, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №1943559 про надання споживчого кредиту від 17.11.2024 в сумі 22724,99 гривень.

Судом також встановлено, що 29.11.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір №1925219 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який підписаний електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором Р779, та згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 3000,00 грн (п.1.2); строк кредитування 360 днів (п.1.3).

Згідно п.1.5.1 договору, стандартна процентна ставка складає 1% в день від суми кредиту, та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.3 цього договору.

Знижена процентна ставка становить 0,95% в день та застосовується у випадку якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 29.12.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів (п.1.5.2).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало та надало йому кредит в сумі 3000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» №20250701-2967 від 01.07.2025.

30.06.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01.02-18/25, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №1925219 ро надання споживчого кредиту від 29.11.2025 в сумі 14489,99 гривень.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно частин 1, 3 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10. 2020 №127/33824/19.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронних договорів шляхом використання електронного підпису, суд приходить до висновку, що укладення договору №8411460 про надання споживчого кредиту від 23.10.2024, договору №1943559 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 17.11.2024, договору №1925219 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 29.11.2024 узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Суд не приймає до уваги покликання відповідача на ті обставини, що позивачем не доведено факту переходу прав грошової вимоги та факту видачі коштів, оскільки такі є безпідставними, та повністю спростовуються наданими позивачем доказами, зокрема договорами факторингу та реєстрами до них, а також витягами та листом ТОВ «Пейтек».

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договорів є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідний правовий висновок зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 4 червня 2019 року у справі №916/190/18 та постановою Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальний розмір заборгованості за договором №8411460 про надання споживчого кредиту від 23.10.2024, становить 26589,62 грн., з яких: 6790,05 грн. заборгованість за основним боргом, 7129,57 грн. заборгованість по відсотках, 12670 грн. пеня.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальний розмір заборгованості за договором №1943559 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 17.11.2024, становить 22724,99 грн., з яких: 4999,99 грн. заборгованість за сумою кредиту, 7725 грн. заборгованість по відсотках, 10000 грн. пеня.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальний розмір заборгованості за договором №1925219 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 29.11.2024, становить 14489,99 грн., з яких: 2999,99 грн. заборгованість по тілу, 5490 грн. заборгованість по відсотках, 6000 грн. пеня.

Разом тим, суд не в повній мірі погоджується з наданими позивачем розрахунками заборгованості та зазначає наступне.

Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст.18 згаданого Закону, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до ч.5 ст. 18 Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Закону України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ст.1 Закону, що містить визначення термінів, 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону (п.5 розділу І Закону України «Про споживче кредитування»).

Так, відповідно до ч.5 ст.8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не міг перевищувати 1%.

При цьому, надавачі фінансових послуг, зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.

Договір №1943559 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» укладено 17 листопада 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».

З договору вбачається, що денна процентна ставка становить 0,972%, якщо застосовано стандартну процентну ставку, та 0,851% в день, якщо застосовано знижену процентну ставку.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості по договору №1943559 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», вбачається, що: процентна ставка 17.11.2024 становить 15%, за період з 18.11.2024 по 15.12.2024 включно процентна ставка становить 1,5% в день, а за період з 16.12.2024 по 27.06.2025 включно, процентна ставка становить 0,75% в день.

Таким чином, умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 15% - 17.11.2024, 1,5% за період з 18.11.2024 по 15.12.2024 є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Окрім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року №1357-IX, який набрав чинності 23 квітня 2021 року пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Як вбачається із долученої до матеріалів справи копії військового квитка серії НОМЕР_2 , відповідач з 14.04.2025 проходить військову службу.

За наведених обставин, в силу вимоги п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» у ОСОБА_1 відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом у період перебування у Збройних Силах України.

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення пені по договору №8411460 про надання споживчого кредиту від 23.10.2024 у розмірі 12670 грн., по договору №1943559 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 17.11.2024 у розмірі 10000 грн., та по договору №1925219 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 29.11.2024 у розмірі 6000 грн., тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону.

Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача, та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення:

заборгованість по договору №8411460 про надання споживчого кредиту від 23.10.2024 у загальному розмірі – 13783,82 грн., з яких: за основним боргом – 6790,05 грн., відсотки за період з 23.10.2025 по 13.04.2025 у розмірі 6993,77 грн. (7129,57 грн. (сума заборгованості по відсотках за період кредитування) – 135,80 грн. (сума нарахованих відсотків у період проходження військової служби));

заборгованість по договору №1943559 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 17.11.2024 з врахуванням здійсненого відповідачем платежу 12.12.2024 у сумі 2625 грн. яким сплачено заборгованість по тілу кредиту у розмірі 1175 грн. та заборгованість по відсотках у розмірі 1450 грн. (нараховані за період з 17.11.2024 по 12.12.2024) в загальному розмірі – 8491,50 грн., з яких: за сумою кредиту в сумі 3825 грн.(5000 грн. (сума кредиту) – 1175 грн. (оплата тіла кредиту 12.12.2024)), відсотки (розраховані за відсотковою ставкою 1% в день) за період з 17.11.2024 по 13.04.2025 у розмірі 4666,50 грн.;

заборгованість по договору №1925219 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 29.11.2024 в загальному розмірі – 6149,99 грн., з яких: по тілу – 2999,99 грн., відсотки за період з 29.11.2024 по 13.04.2025 у розмірі 3150 грн.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., що підтверджено платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №190, яка міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1186,10 грн. (2662,40 грн. * 44,55%).

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість: за договором №8411460 про надання споживчого кредиту від 23.10.2024 у розмірі 13783,82 грн., за договором №1943559 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 17.11.2024 у розмірі 8491,50 грн., за договором №1925219 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 29.11.2024 в розмірі 6149,99 грн., а всього 28425(двадцять вісім тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 31(тридцять одна) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1186(одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 10(десять) коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , остання відома зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуючий Микола БОРАЧОК