Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №464/5250/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5250/26

пр.№ 1-кп/464/494/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026141410000485 від 11.06.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України), раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

з участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 30.05.2026 близько 11 год 40 хв, перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо», що належить ТзОВ «Сільпо-фуд» (код ЄДРПОУ 40720198), за адресою: м.Львів, вул. Пасічна, 164, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, зі стелажу торгівельного залу таємно викрав майно, яке належить ТзОВ «Сільпо-фуд», а саме: 2 пляшки лікеру «Jim Beam Red Stag Black Cherry» об`ємом 0,7 л вартістю 504 грн 34 коп без ПДВ за одиницю, 3 пляшки віскі «Jim Beam» об`ємом 1,0 л вартістю 609 грн 84 коп без ПДВ за одиницю, 2 пляшки віскі «Jim Beam Бурбон White» об`ємом 0,7 л вартістю 548 грн 24 коп без ПДВ за одиницю, 2 пляшки напою «Captain Morgan Spiced Gold» об`ємом 0,7 л вартістю 339 грн 50 коп без ПДВ за одиницю, а всього майна на загальну суму 4613 грн 68 коп (чотири тисячі шістсот тринадцять гривень шістдесят вісім копійок) без ПДВ, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав ТзОВ «Сільпо-фуд» матеріальної шкоди на загальну суму 4613 грн 68 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що останні роки проживав та працював у Республіці Польща, звідки нещодавно був депортований, після чого повернувся в Україну. У зв?язку з цим, а також через сварку зі співмешканкою, у нього настав складний життєвий період. 30.05.2026 він зайшов до магазину «Сільпо», взяв візок, підійшов до стелажа з алкогольними напоями, взяв 7 пляшок віскі та 2 пляшки рому, після чого пройшов через каси самообслуговування, не оплативши товар, та вийшов з магазину. Неподалік від магазину випив одну чи дві пляшки викраденого алкоголю, а решту залишив там же. Згодом його доставили до медичного закладу, де він перебував кілька днів. На даний час проходить лікування від алкоголізму. Пояснив, що вчинив злочин необдумано, щиро розкаюється у вчиненому. Просив врахувати, що впродовж останніх 18 років кримінальних правопорушень не вчиняв, працював, та просив суворо не карати.

Від представника потерпілого ТзОВ «Сільпо-фуд» - ОСОБА_5 11.09.2026 надійшла заява, у якій останній просив проводити підготовче судове засідання та судовий розгляд без його участі, жодних матеріальних претензій не має.

На підставі вимог ст.325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності представника потерпілого.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.4 ст.185 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_3 неодружений, непрацевлаштований, раніше не судимий. Згідно з листом КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» від 19.08.2026 №3453, ОСОБА_3 неодноразово перебував у цьому закладі на стаціонарному лікуванні: з 18.05.2026 по 20.05.2026, з 25.05.2026 по 26.05.2026, з 07.06.2026 по 10.06.2026, з 07.08.2026 по 13.08.2026, з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.

Згідно з висновком експерта №1447 від 01.09.2026 за результатами амбулаторної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, які не досягають рівня психічної хвороби чи недоумства та не позбавляють його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій ОСОБА_3 психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відповідно до ст.66 КК України визнає його щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді заступника начальника Львівського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 від 30.09.2026 ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, - як високий. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, а виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням орган пробації вважає доцільним покласти на обвинуваченого, крім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, додаткові обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації та пройти пробаційну програму «Зміна прокримінального мислення».

За положенням ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_3 слід визначити покарання в мінімальних межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з тим, приймаючи до уваги наведені обставини справи, незначний розмір завданої шкоди, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 статтю 75 КК України і звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів, із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання, слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк на термін - 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов`язки, покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов`язки:

1)з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4)виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до ч.1 ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання, - скасувати.

Речові докази:

- оптичний електронний носій (DVD-R, compact disk) з відеозаписами із приміщення магазину ТзОВ «Сільпо-фуд», що за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 164, за 30.05.2026, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при таких.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_7