Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №452/1707/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/1707/26

Провадження №3/452/774/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбора Львівської області, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, дітей не маючого, працюючого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),-

В С Т А Н О В И В :

01 травня 2026 року до суду від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшли для розгляду протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, яким після автоматизованого розподілу було присвоєно номери справ: №452/1707/26 (провадження №3/452/774/2026) та №452/1708/26 (провадження №3/452/775/2026) відповідного та які було об`єднано в одне провадження згідно постанови суду від 04 травня 2026 року під №452/1707/26 (провадження №3/452/774/2026).

Розгляд об`єднаної справи вперше було призначено на 14 травня 2026 року о 09 год. 30 хв. та в подальшому було декілька раз відкладено з різних причин, останній раз на 02 жовтня 2026 року о 15 год. 00 хв..

Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення встановлено наступне.

21 квітня 2026 року о 23 год. 26 хв. ОСОБА_1 по вул. Филипчака в м. Самборі Львівської області керував автомобілем марки «Audi Q5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, та порушення координації рухів, проте на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України).

Крім того, 22 квітня 2026 року о 00 год. 29 хв. ОСОБА_1 по вул. Коперніка в м. Самборі Львівської області керував автомобілем марки «Audi Q5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло та порушення координації рухів, проте на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, чим порушив п.2.5 ПДР України.

За цими фактами 22 квітня 2026 року о 00 год. 15 хв. та 22 квітня 2026 року о 00 год.47 хв. відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , з врахуванням письмового клопотання, поданого ним через канцелярію суду 30 вересня 2026 року, свою вину у вчинених правопорушеннях категорично не визнав,

посилаючись на те, що 21 квітня 2026 року о 23 год. 26 хв. він справді керував транспортним засобом марки «Audi Q5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Филипчака у м. Самборі Львівської області, де його зупинили працівники патрульної поліції, які повідомили йому, що вбачають у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі, на що він під час розмови з поліцейським повідомив останньому, що він не вживає наркотичних речовин, проте працівники поліції наполягали на тому, що вбачають у нього ознаки наркотичного сп`яніння, відтак він погодився проїхати на огляд в найближчу лікарню. В подальшому, коли вони на службовому автомобілі працівників поліції під`їхали до Комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради «Самбірська центральна лікарня» (далі - КНП СМР «Самбірська ЦЛ»), та після уточнення в поліцейського нюансів процедури проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, повідомив останньому, що не має фізіологічної потреби сходити в туалет, а також зауважив, що йому потрібно скористатись правовою допомогою та поговорити із своїм захисником, на що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що його поведінка трактується як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі та відносно нього буде складено адміністративний протокол за порушення п.2.5 ПДР України. Крім того, ОСОБА_1 стверджував, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а лише бажав пройти такий огляд у присутності свого адвоката з метою дотримання процедури такого огляду уповноваженими особами, проте цей факт не було взято до уваги працівниками поліції і відносно нього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Також ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції відвезли його до припаркаваного автомобіля та відсторонили від керування транспортним засобом. Після цього, він викликав свого знайомого, який і відвіз його на вул. Коперніка у м. Самборі. Разом з тим, близько 00 год. 25 хв. до його припаркового автомобіля, в якому він сидів, під`їхав інший екіпаж патрульної поліції та під час розмови з ним останні повідомили, що вбачають у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд в лікарні. Разом з тим, ОСОБА_1 повідомив, що він не керував транспортним засобом, просто сидів у автомобілі, який перебуває у статичному стані, а відтак у нього не виникло обов`язку проходити такий огляд. Проте, даний факт не було взято до уваги працівниками поліції і відносно нього було повторно складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП. Відтак, ОСОБА_1 прохав закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши письмове клопотання останнього, подане через канцелярію суду 30 вересня 2026 року, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, у тому числі долучені відеозаписи, вирішуючи питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, дійшов такого висновку.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З п.1 ч.1 ст.247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,

свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року (далі – Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, тощо.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Розгляд справи про адміністративні правопорушення проводиться щодо особи правопорушника, в даному конкретному випадку щодо ОСОБА_1 , і в межах, встановлених протоколами про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.9 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі – Інструкція з оформлення матеріалів), вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646873 від 22 квітня 2026 року зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із порушенням останнім п.2.5 ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.1.10 ПДР України водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у абз.3 п.27 Постанови, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі – Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно п.7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Відповідно до положень Розділу II Інструкції, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. При цьому, саме поліцейський забезпечує доставку таких осіб до найближчого закладу охорони здоров`я . Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Положеннями ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість

реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Крім того, пунктом 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 (далі – Інструкція-2), передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Факт керування транспортним засобом автомобілем марки«Audi Q5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646873 від 22 квітня 2026 року, підтверджено матеріалами справи та не оспорюється водієм ОСОБА_1 ..

Однак, у судовому засіданні та у своїх письмових поясненнях, поданих до суду 30 вересня 2026 року, ОСОБА_1 заперечував факт його категоричної відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`янінняу медичному закладі за обставин, зазначених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, натомість вказав, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан такого сп`яніння у найближчому медичному закладі, навпаки погодився проїхати у медичний заклад, що було зафіксовано на бодікамеру працівника поліції.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами стст.31,40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03 лютого 2016 року №100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» від 24 листопада 2015 року №14/1, кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, вказаними актами передбачено також порядок її використання.

Враховуючи те, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, продовжуються тривалий час, суд вважає, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення DVD-диск із відеозаписами зі службового відеореєстратора та службової нагрудної камери є належним доказом у справі.

Крім того, відеозапис здійснено працівниками поліції на підставі п.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення. На переконання суду, вказаний відеозапис має високу інформативність, безсторонній характер, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення, надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і береться судом до уваги, оскільки, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, судом переглянуто усі відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора, котрі складаються з декількох окремих файлів, на яких зафіксовано розмову працівників поліції із ОСОБА_1 з приводу причини зупинки транспортного засобу та виявлення в останнього ознак наркотичного сп`яніння. Крім того, на останньому відеофайлі із нагрудної бодікамери поліцейського зафіксовано як ОСОБА_1 дійсно погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, після чого сів у службовий автомобіль поліцейського, проїхав з ними до КНП СМР «Самбірська ЦЛ», де, після з`ясування процедури проходження огляду на стан сп`яніння, повідомив працівникам поліції, що хоче здійснити телефонний дзвінок. Інших відеозаписів, на яких би була зафіксована категорична відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі відповідальними посадовими особами до такого протоколу не долучено. В подальшому, на відеофайлі зафіксована процедура складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ..

Відтак, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`янінняу встановленому законом порядку, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, взагалі не зафіксовано працівниками поліції на відеозаписах, долучених до матеріалів справи.

Вказане свідчить про недотримання працівниками поліції вимог КУпАП та інших нормативних актів, у тому числі вищевказаної Інструкції-2 щодо порядку фіксування, зокрема, дійсної та категоричної відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`янінняу встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду неодноразово висловлював правову позицію щодо обов`язковості належного відеозапису процедури за ст.130 КУпАП. Зокрема, у постановах Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі №524/7184/16-а та від 18 липня 2019 року у справі №592/5576/17 зазначено, що належним доказом відмови від проходження огляду може бути виключно відеозапис, який відображає увесь процес спілкування, пропозиції та відмови водія, або показання двох свідків у разі технічної неможливості зйомки.

Верховний Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним та беззаперечним доказом, а є лише процесуальним документом, де фіксується позиція працівника поліції. Якщо зміст протоколу про адміністративне правопорушення не підтверджується безперервним та чітким відеозаписом (або свідками), вина особи вважається недоведеною.

Таким чином долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудних бодікамер поліцейських не відображає категоричну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, не відображає завершення процедури направлення до закладу охорони здоров`я та

негативної відповіді на таку пропозицію, а містить лише фрагменти спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 біля дверей КНП СМР «Самбірська ЦЛ» та роз`яснення процедури проходження відповідного огляду.

Отже, підставою для складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП є наявність у працівників поліції підстав вважати, що особа здійснила рух на транспортному засобі одночасно з наявністю ознак наркотичного сп`яніння та з подальшою категоричною відмовою такої особи від проходження огляду на стан наркотичного сп`янінняу встановленому законом порядку.

Разом з тим, будь-яких допустимих та належних доказів, які б свідчили про беззаперечну та категоричну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, матеріали адміністративної справи не містять і при її розгляді в суді таких доказів не встановлено, відтак дії ОСОБА_1 не містять складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази, зважаючи на відсутність даних, які б підтверджували факт беззаперечної та категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні достовірні дані та докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та, з огляду на вищевикладене, в його діях відсутні ознаки зазначеного адміністративного правопорушення.

Далі, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646887 від 22 квітня 2026 року зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із порушенням останнім п.2.5 ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

Разом з тим, в письмових поясненнях, поданих 30 вересня 2026 року через канцелярію суду, ОСОБА_1 категорично заперечив факт керування ним вищевказаним автомобілем за обставин, зазначених в даному протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане підтвердив і під час розгляду справи в суді шляхом надання відповідних усних пояснень.

При цьому, слід зауважити, що факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а саме, автомобіля марки «Audi Q5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в даному конкретному випадку взагалі не підтверджено відеозаписом, відтвореним в суді під час розгляду справи,оскільки долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не містить безперервної фіксації події, не містить фіксації факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на ньому зафіксовано лише розмову між ОСОБА_1 та працівниками поліції з приводу проходження огляду на стан сп`яніння.

Разом з тим, як вбачається із переглянутого судом технічного відеозапису із нагрудної камери працівників поліції, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не містить безперервної фіксації події, такий складається з двох окремих файлів, один з яких дуже низької якості та відтворюється частково, а саме файл №130.mp4 частково відтворюється лише до 14 хв. 18 сек., а в іншій частині взагалі такий відеофайл не відтворюється, відтак при перегляді відеозаписів належним чином встановити та дослідити його зміст, а так само повно та об`єктивно з`ясувати всі обставини події, є неможливим.

Вказане також свідчить про недотримання працівниками поліції вимог КУпАП та інших нормативних актів, у тому числі вищевказаної Інструкції щодо порядку фіксування, зокрема, безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом, пропозиції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі та категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

Слід зауважити, що обов`язковою умовою наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведений факт керування особою транспортним засобом, тобто здійснення на ньому руху. При цьому, саме під час руху на транспортному засобі у водія повинні бути виявлені ознаки сп`яніння. Відтак, підставою для складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП є наявність у поліцейських підстав вважати, що особа здійснила рух на транспортному засобі одночасно з наявністю ознак сп`яніння.

Отже, будь-яких допустимих та належних доказів, які б свідчили про зупинку транспортного засобу - автомобіля марки «Audi Q5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , а також категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, матеріали адміністративної справи не містять і при її розгляді в суді таких доказів не встановлено, а сам по собі факт перебування ОСОБА_1 в транспортному засобі, який перебував у статичному стані, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, фактично не містить складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. До того ж, пропозиція ОСОБА_1 поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння і відмова останнього від проходження такого огляду, в даному конкретному випадку також не може вказувати на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України та не містить складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази, зважаючи на відсутність даних, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та його безпосередню зупинку працівниками поліції, а також подальшу категоричну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні достовірні дані та докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та, з огляду на вищевикладене, в його діях відсутні ознаки зазначеного адміністративного правопорушення.

До того ж, суд не тільки не зобов`язаний, але й не має права сам особисто звинувачувати особу у вчиненні неправомірних дій. Компетенція суду полягає в тому, щоб перевірити обґрунтованість складеного протоколу шляхом дослідження доказів та надання їм оцінки.

При цьому, висновки суду про фактичні обставини вчиненого правопорушення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги, що в силу вимог ст.251 КУпАП обов`язок доказування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, покладено на особу, яка уповноважена складати такий протокол, та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні докази кваліфікуючої ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись стст,130,247,283,284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративні правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції – Самбірський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя Т.М. Кущ