Суд: Жовківський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №466/4881/26
Суддя: Оприск З. Л.
Справа № 466/4881/26
Провадження № 2/444/2239/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Будзан Н.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
27 липня 2026 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивач в позовній заяві мотивує свої вимоги наступним. 04 серпня 2018 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , в сторін є двоє дітей. У сторін відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства майже не ведуть, подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. Тривалий період для примирення вже мав місце, однак жодних змін у сімейних відносинах не відбулося. Під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , позивачем за особисті кошти придбано легковий автомобіль марки «РОРВ С-МАХ», 2013 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , зареєстрований 24 лютого 2024 року згідно ДКП ТСЦ СТМ 298548 від 24 лютого 2024 року, задекларована вартість 312 800 грн. Крім того, під час перебування у шлюбі позивачем придбано, за договором іпотеки, об`єкт нерухомості, а саме: квартиру житловою площею 95 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Просила розірвати шлюб, після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище ОСОБА_3 та в порядку поділу спільного майна подружжя виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 : трикімнатну квартиру загальною площею 95 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 337763300, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №475559146227, задекларованою вартістю 2880000 грн.; легковий автомобіль марки «Ford С-МАХ», 2013 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , зареєстрований 24 лютого 2024 року згідно ДКП ТСЦ СТМ 298548 від 24 лютого 2024 року, задекларованою вартістю 312800 грн.
Відповідач не подав відзив на позов.
Позивач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення такого, про причини неявки суд не повідомив, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення такого, про причини неявки суд не повідомив, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності та про беззастережне та повне визнання позовних вимог.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні було досліджено всі наявні в матеріалах справи письмові докази.
04 серпня 2018 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Бориславському міському відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 91 від 04.08.2018, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 04 серпня 2018 року.
Сторони мають спільних дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їхнє народження.
Позивачка є власником автомобіля марки «Ford С-МАХ», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за нею 24 лютого 2024 року згідно ДКП ТСЦ СТМ 298548 від 24 лютого 2024 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Позивачка є власником квартири житловою площею 95 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 337780994, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №475559146227, задекларованою вартістю 2880000 грн., яка знаходиться в іпотеці.
Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
До спірних правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (ЦК України), Сімейного кодексу України (СК України).
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу судом встановлено наступне.
Згідно ч.1 ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є те, що у сторін відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства майже не ведуть, подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. Тривалий період для примирення вже мав місце, однак жодних змін у сімейних відносинах не відбулося.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ст. 110 ч. 1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім`ї носить стійкий характер, сім`я розпалась остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що мають істотне значення, а відтак, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Окрім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка бажає відновити своє дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу, а тому, суд прийшов до переконання, що необхідно відновити її дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 ".
Щодо позовної вимоги про поділ майна подружжя судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами був укладений 04 серпня 2018 року.
Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 60 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.
Визначивши обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, яке підлягає поділу, і час його придбання, з`ясувавши джерела придбання цього майна, суд прийшов до наступного висновку.
Позивачу належать спірні квартира та автомобіль, які були придбані нею за час перебування в шлюбі із відповідачем, однак позивач вказує, що це майно було придбано за її особисті кошти. Відповідач визнав позовні вимоги повністю та просив такі задовольнити.
За таких обставин, позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.
Також згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача в користь позивача слід стягнути суму судового збору, сплаченого позивачем при подачі даного позову.
Керуючись ст. 368 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 69 СК України, ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 04.08.2018 року у Бориславському міському відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 91 від 04.08.2018 року.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 ".
В порядку поділу спільного майна подружжя виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 :
-трикімнатну квартиру загальною площею 95 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 337763300, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №475559146227, задекларованою вартістю 2880000 грн.;
-легковий автомобіль марки «Ford С-МАХ», 2013 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , зареєстрований 24 лютого 2024 року згідно ДКП ТСЦ СТМ 298548 від 24 лютого 2024 року, задекларованою вартістю 312800 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 11315,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Оприск З. Л.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua