Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №441/1219/25 — Городоцький районний суд Львівської області

441/1219/25 2/441/79/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01.10.2026 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової – Онуфер А.М.

з участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , 23.06.2025 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4 , у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, просила визнати за нею та ОСОБА_4 право власності по 1/2 ідеальній частці за кожним, квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59, 5 кв.м. мотивуючи тим, що з ОСОБА_4 з 02.08.2013 по 25.02.2025 перебувала у зареєстрованому шлюбі, у шлюбі 25.09.2018, згідно договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 51, за спільні заощаджені кошти придбали квартиру на АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстрували на ОСОБА_5 , що останній добровільно розділити набуте за час шлюбу майно відмовляється, тому змушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 15.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а ухвалою суду від 17.12.2025 прийнято до розгляду клопотання представника позивачки ОСОБА_1 про зміну предмета позову.

Представник позивачки ОСОБА_1 в суді вимоги підтримала з мотивів наведених у заяві, уточнила, просить в порядку поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 ідеальній частці за кожним, квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59, 5 кв.м., а також стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 214 509 грн. 23 коп., обліковані на депозитному рахунку відповідача в АТ КБ «ПриватБанк». Пояснила, що сторони з 02.08.2013 по 25.02.2025 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого придбали квартиру на АДРЕСА_2 , у якій позивачка проживає разом з дітьми, що після розірвання шлюбу, між сторонами згоди щодо поділу означеного майна, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, не досягнуто. Окрім цього, за час перебування у шлюбі, в інтересах сім`є відповідачем відкрито банківський рахунок у АТ КБ «ПриватБанк», на якому, на час припинення ведення спільного господарства, зберігалися спільні сумісні кошти подружжя у сумі 429 018 грн. 47 коп. (депозитний договір SAMDNWFD0073742287701), які 01.10.2024 відповідач перевів на інший депозит №262086400959444381 та в подальшому частинами зняв, що належним способам захисту позивачки в цій частині вимог, буде стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 214 509 грн. 23 коп., інше. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у відзиві від 18.08.2025 та в суді позов визнав частково, не заперечує у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 ідеальній частці за кожним, квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59, 5 кв.м., в іншій частині вимог просить відмовити мотивуючи їх недоведеністю. Окрім цього зазначив, що грошові кошти, зазначені в інформаційних довідках АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Укрсиббанк», витрачалися на спільні інтереси сім`ї до 24.09.2024, а саме на витрати пов`язані з проходженням відповідачем військової служби, що стороною позивача не доведено, що після початку процесу розлучення та фактичного припинення спільного господарства – ОСОБА_4 одноосібно зняв кошти та витратив їх у власних інтересах, інше. (а.с. 63-64).

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно з положеннями частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведенню.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею у набутті майна. Застосовуючи положення статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна за час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Стаття 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 02.08.2013 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).

25.02.2025, рішенням Городоцького районного суду Львівської області, позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено, шлюб укладений 02.08.2013 у виконавчому комітеті Родатицької сільської ради Городоцького району Львівської області, актовий запис № 04, розірвано.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12.06.2025, рішення Городоцького районного суду Львівської області від 25.02.2025 змінено, мотивувальну частину рішення викладено в редакції цієї постанови. Змінюючи мотивувальну частину рішення, суд зазначив, що сімейні відносини та шлюб з його правовими наслідками існував між сторонами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до часу звернення позивача з позовом про розірвання шлюбу, - до 24 вересня 2024 року (а.с. 69-74).

За час шлюбу, сторонами у справі 25.09.2018 придбано майнові права на об`єкт нерухомості – ізольовану квартиру АДРЕСА_1 , що стверджується договором купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно № 51(а.с. 12-17).

Згідно акта приймання-передачі від 29.10.2021, ОСОБА_5 прийняв у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 18).

Право власності на квартиру АДРЕСА_3 , на підставі вищезазначеного договору, зареєстровано 23.11.2021 на ОСОБА_4 , що окрім іншого, стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності № 286875264 від 25.11.2021 (а.с. 19).

Згідно звіту ТзОВ «Інфо центр консалт» складеного на замовлення ОСОБА_3 , ринкова вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_3 на 19.06.2025 становить 1 003 162 грн., вартість об`єкту оцінки, сторонами у справі не оспорюється (а.с. 23-39).

Отже, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 59, 5 кв.м. набута сторонами у шлюбі, відтак така, виходячи з приписів статті 60 СК України, є спільною сумісною власністю подружжя.

Окрім цього, із інформаційного листа АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-251230/44186-БТ від 05.01.2026 та виписки за договором № б/н за період з 01.01.2023 – 31.12.2024 (АТ КБ «ПриватБанк») убачається, що на ім`я відповідача 28.01.2024 відкритий рахунок НОМЕР_1 (картка № НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПриватБанк», на якому на час припинення між сторонами шлюбних відносин (24.09.2024) кінцевий баланс складав 429 018 грн. 47 коп. (депозитний договір SAMDNWFD0073742287701). Означені кошти 01.10.2024 ОСОБА_4 переказав на іншу картку (а. с. 127-128, 168)

Таким чином ураховуючи, що рахунок на ім`я відповідача відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» під час перебування у шлюбі з позивачкою і до часу припинення шлюбних відносин між сторонами - до 24.09.2024, на ньому перебували грошові кошти у сумі 429 018 грн. 47 коп., на такі кошти також поширюється режим спільного сумісного майна подружжя.

Доказів на спростування вищенаведеного, представником відповідача ОСОБА_2 суду не надано.

Відповідно до положень частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що квартира АДРЕСА_1 про поділ якої просить позивачка набута сторонами за час шлюбу, а також, що рахунок на ім`я відповідача відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» під час шлюбу з позивачкою і що до часу припинення - до 24.09.2024 шлюбних відносин між сторонами на такому перебували грошові кошти у сумі 429 018 грн. 47 коп., з огляду на положення статтей 69, 70 СК України відповідно до яких частки майна дружини та чоловіка є рівними, суд дійшов висновку про визнання за сторонами, в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, права власності по 1/2 ідеальній частці за кожним, квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59, 5 кв.м., а також стягнення із відповідача на користь позивачки грошових коштів в розмірі 214 509 грн. 23 коп. (рахунок НОМЕР_1 (картка № НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПриватБанк»), що складає 1/2 від 429 018 грн. 47 коп.

Доводи представника ОСОБА_2 про відсутність у позивачки офіційного заробітку через декретну відпустку, суд оцінює, як необгрунтовані з огляду на постанову Верховного Суду від 27 грудня 2024 року у справі № 686/21098/22, згідно якої спростування презумпції спільності майна подружжя потребує доведення обставин придбання спірного майна за рахунок особистих (не подружніх) коштів, а не шляхом доведення відсутності доходів у іншого з подружжя, адже відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки 7 160 грн. 90 коп. судового збору.

Підстав для повернення відповідачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачкою при поданні позову, суд не убачає, оскільки ОСОБА_4 позов визнав частково.

Керуючись ст. 4,5, 12, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, ст. 60, 63, 68, 69,70 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_3 задовольнити.

В порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на ідеальну частину квартиру АДРЕСА_4 .

В порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , що значиться зареєстрованим на АДРЕСА_2 ) право власності на ідеальну частину квартиру АДРЕСА_4 .

В порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, стягнути із ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , що значиться зареєстрованим на АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошові кошти у розмірі 214 509 грн. 23 коп.

Стянути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , що значиться зареєстрованим на АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 7 160 грн. 90 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М. Малахова - Онуфер