Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №904/3579/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/3579/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп`яненко О.Ю. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Джепи Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання: Антененко Д.О.,

за участю представників:

прокурор: Камлер А.В.,

від відповідача (скаржник): Похвалітий А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хелп» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 (повний текст якої складено 18.06.2026, суддя Назаренко Н.Г.) у справі № 904/3579/26

За заявою Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра

про забезпечення позову в справі

за позовом Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро, в інтересах держави в особі

позивача-1: Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Новоолександрівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область,

позивача-2: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства «Хелп», м. Дніпро

про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви і ухвали суду першої інстанції.

Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, в інтересах держави в особі позивача-1: Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, позивача-2: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства «Хелп» про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, в сумі 7 955 654,79 грн на користь держави.

Разом із позовом Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити Приватному підприємству «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Військових Залізничників, буд. 1, кв. 13) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада;

- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках Приватного підприємства «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Військових Залізничників, буд. 1, кв. 13) та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 заяву Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову задоволено.

Заборонено Приватному підприємству «Хелп» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада.

Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках Приватного підприємства «Хелп» та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, в межах суми стягнення в розмірі 7 955 654,79 грн до набрання рішенням по справі законної сили.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Приватне підприємство «Хелп» 16.07.2026 звернулося через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- поновити Приватному підприємству «Хелп» пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 по справі № 904/3579/26 про забезпечення позову;

- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 по справі № 904/3579/26 повністю;

- ухвалити нове рішення, яким заяву керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Апелянт вважає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 у справі № 904/3579/26 є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Основним доводом апеляційної скарги є те, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки заявлена до стягнення сума 7 955 654,79 грн є шкодою, яка, за твердженням прокурора, заподіяна кримінальним правопорушенням. На момент звернення до господарського суду кримінальне провадження вже перебувало на розгляді суду, а тому питання відшкодування шкоди мало вирішуватися шляхом пред`явлення цивільного позову в межах кримінального провадження відповідно до статей 127, 128 Кримінально процесуального кодексу України.

Апелянт зазначає, що розмір шкоди визначений у межах кримінального провадження, зокрема на підставі висновку комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 19.01.2026 № 17572/269. Тому обставини її заподіяння, розмір та причинний зв`язок мають встановлюватися саме в кримінальному провадженні.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував заходи забезпечення позову, не встановивши достатніх підстав для їх застосування та не оцінивши їх необхідність, обґрунтованість, співмірність і вплив на права відповідача.

На думку апелянта, прокурор не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання майбутнього рішення, а також не підтвердив, що заявлена шкода виникла саме внаслідок господарської діяльності Приватного підприємства «Хелп».

Апелянт заперечує проти арешту всіх грошових коштів підприємства на суму 7 955 654,79 грн, посилаючись на те, що такий захід фактично блокує господарську діяльність підприємства, перешкоджає виконанню договірних та інших обов`язкових платежів.

У зв`язку з наведеним апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Центральна окружна прокуратура міста Дніпра, скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подала відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хелп», відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін.

Прокурор у відзиві зазначає, що строк на апеляційне оскарження Приватним підприємством «Хелп» пропущено з власної вини, оскільки підприємство не виконало обов`язок щодо своєчасної реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС. Тому пізніше отримання ухвали, на думку прокурора, не може вважатися поважною причиною пропуску строку.

Щодо юрисдикції спору прокурор зазначає, що позов пред`явлено до Приватного підприємства «Хелп» як юридичної особи про відшкодування шкоди, завданої довкіллю під час здійснення господарської діяльності, а не до директора підприємства як фізичної особи в межах кримінального провадження. У зв`язку з цим спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Прокурор посилається на постанову Верховного Суду від 24.06.2026 у справі № 917/894/25 та іншу судову практику, відповідно до якої докази, у тому числі висновки експертиз, отримані в межах кримінального провадження, можуть бути використані та оцінені господарським судом на загальних підставах.

При цьому прокурор вважає, що положення статті 128 Кримінально процесуального кодексу України щодо можливості пред`явлення цивільного позову в межах кримінального провадження не виключають права на звернення з окремим позовом до господарського суду. Наведені апелянтом правові позиції Верховного Суду, на думку прокурора, є нерелевантними, оскільки стосуються інших правовідносин та фактичних обставин.

Щодо розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи прокурор зазначає, що відповідно до статті 140 Господарського процесуального кодексу України такий порядок є загальним, тоді як виклик сторін у судове засідання є правом, а не обов`язком суду.

Прокурор вважає застосовані заходи забезпечення позову обґрунтованими, необхідними та співмірними із заявленими вимогами, оскільки позов має майновий характер, а невжиття відповідних заходів може ускладнити виконання можливого рішення про стягнення 7 955 654,79 грн.

Доводи апелянта про блокування господарської діяльності та виникнення неплатоспроможності прокурор вважає недоведеними, оскільки Приватне підприємство «Хелп» не надало належних доказів на підтвердження таких обставин. На думку прокурора, вжиті заходи спрямовані на забезпечення реального виконання можливого судового рішення та захист публічних інтересів держави.

У зв`язку з наведеним прокурор вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги - такими, що не спростовують її правомірності, у зв`язку з чим просить залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Дармін М.О., Джепа Ю.А..

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

28.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від Центральної окружної прокуратури міста Дніпра надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

В судове засідання 03.09.2026 з`явилися представники сторін, що підтверджується протоколом судового засідання.

Колегія суддів у судовому засіданні 03.09.2026 оголосила скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову у даній справі.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, в інтересах держави в особі позивача-1: Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, позивача-2: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства «Хелп» про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, в сумі 7 955 654,79 грн на користь держави.

В період з 17.08.2025 до 19.08.2025 на території місця видалення відходів (полігону), розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026 на території Новоолександрівської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, розпочалась пожежа, за наслідками якої відбулося згорання (спалювання) будівельних відходів, що призвело до забруднення атмосферного повітря через неорганізовані викиди забруднюючих речовин та сумішей таких речовин в атмосферне повітря, яку співробітниками ДСНС України ліквідовано лише 19.08.2025. Загальна площа пожежі склала 2,2 га. Факт пожежі на вказаному місці видалення відходів підтверджується актом про пожежу Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та протоколом огляду місця події, які долучено до позову в якості додатків.

Зважаючи на вказане, 27.04.2026 у кримінальному провадженні, відомості про яке 18.08.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002112, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 241 Кримінального кодексу України, а саме забруднення атмосферного повітря шкідливими для довкілля речовинами, відходами внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля; кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, а саме службової недбалості, тобто невиконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Прокурор вказує, що за наслідками досудового розслідування 25.05.2026 до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 18.08.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042110002112, стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 241, частини 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Прокурор зазначає, що зазначена земельна ділянка перебуває у власності Приватного підприємства «Хелп». Так, відповідно до державного акта на право власності на землю серії ДП № 006162 від 16.08.2001, виданого Новоолександрівською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області, Приватне підприємство «Хелп» передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 44 га, розташовану на території Новоолександрівської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням «комерційне використання».

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, право власності на яку зареєстровано за Приватним підприємством «Хелп», цільовим призначенням її використання є розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

У ході розслідування Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) розраховано розмір шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря через неорганізовані викиди забруднюючих речовин та сумішей таких речовин в атмосферне повітря внаслідок пожежі на місці видалення відходів (полігону), розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026 на території Новоолександрівської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, та викладено в Довідці щодо орієнтовного розміру відшкодування збитків за неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану на території Новоолександрівської сільської ради у верхів`ях балки «Розсохувата» по Криворізькому шосе у м. Дніпро, за місцем розміщення полігону будівельних відходів, яке використовується Приватним підприємством «Хелп» (код ЄДРПОУ 31433630).

Прокурор стверджує, що Приватне підприємство «Хелп» не забезпечило виконання вимог Правил експлуатації полігонів, Правил пожежної безпеки та інших нормативно- правових актів у сфері безпечного поводження з відходами, що стало причиною виникнення пожежі. Внаслідок зазначеної пожежі відбувся викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що спричинило шкоду навколишньому природному середовищу та створило загрозу життю і здоров`ю людей.

Разом із позовом Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра надав заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити Приватному підприємству «Хелп» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада;

- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках Приватного підприємства «Хелп» та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову.

Свою заяву Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра обґрунтовує тим, що предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів у розмірі 7 955 654,79 грн як відшкодування Приватним підприємством «Хелп» шкоди, завданої навколишньому природному середовищу забрудненням атмосферного повітря.

Прокурор вказує, що, в зв`язку із тим, що навколишньому природному середовищу завдано шкоду у вигляді забруднення атмосферного повітря, державі та територіальній громаді спричинено збитки у розмірі 7 955 654,79 грн. Невідшкодування вказаної шкоди позбавляє державу можливості використати належні їй кошти на фінансування природоохоронних заходів, відновлення навколишнього природного середовища та реалізацію інших суспільно важливих програм в інтересах мешканців територіальної громади, а також ускладнить належне фінансування заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків забруднення та відновлення екологічного стану території, у тому числі в умовах воєнного стану.

Прокурор зазначає, що, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 477057057 від 13.05.2026) за Приватним підприємством «Хелп» нерухоме майно не зареєстровано. Натомість згідно з інформацією з Державного земельного кадастру у власності Приватного підприємства «Хелп» перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада.

З урахуванням встановлених обставин, а також характеру спору, значної суми заявлених позовних вимог, прокурор вважає, що розумними, адекватними та співмірними в даному випадку заходами забезпечення позову є накладення арешту на грошові кошти Приватного підприємства «Хелп», які знаходяться на всіх його рахунках, та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, в межах суми 7 955 654,79 грн, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада, що належить Приватному підприємству «Хелп».

6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, погоджується з правовим обґрунтуванням та висновками Господарського суду Дніпропетровської області з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Інститут забезпечення позову регулюється главою 10 розділу I Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову визначає стаття 137 Господарського процесуального кодексу України, а порядок подання заяви про забезпечення позову – стаття 138 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом спору у цій справі є вимога Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, заявлена в інтересах держави в особі Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, до Приватного підприємства «Хелп» про стягнення 7 955 654,79 грн збитків, завданих порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор послався на те, що внаслідок пожежі, яка мала місце у період з 17.08.2025 по 19.08.2025 на полігоні будівельних відходів, розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, відбулося згорання будівельних відходів та забруднення атмосферного повітря через неорганізовані викиди забруднюючих речовин. При цьому зазначена земельна ділянка перебуває у власності Приватного підприємства «Хелп» та використовується для розміщення відповідного полігону.

Матеріалами справи підтверджується факт виникнення пожежі на зазначеній території, що, зокрема, підтверджується актом про пожежу Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та протоколом огляду місця події. У межах кримінального провадження № 12025042110002112 ОСОБА_1 27.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 241 та частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, а 25.05.2026 обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні направлено до суду.

За результатами проведених у межах відповідних заходів Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу визначено орієнтовний розмір шкоди, завданої атмосферному повітрю внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин, який становить 7 955 654,79 грн.

Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у зв`язку з наявністю кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що такі доводи ґрунтуються на помилковому ототожненні предмета та суб`єктного складу кримінального і господарського проваджень.

Так, відповідачем у цій господарській справі є Приватне підприємство «Хелп» як юридична особа, до якого пред`явлено вимогу про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. Натомість кримінальне провадження № 12025042110002112 здійснюється щодо ОСОБА_1 як фізичної особи, якому інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 241 та частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України.

Таким чином, суб`єктний склад зазначених проваджень не є тотожним. Не є тотожними і предмет та правові підстави відповідних вимог, оскільки у кримінальному провадженні вирішується питання про кримінальну відповідальність конкретної фізичної особи, тоді як у господарській справі заявлено майнову вимогу до юридичної особи про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Факт здійснення кримінального провадження щодо посадової особи, діяльність якої пов`язується із виникненням відповідних негативних наслідків, не означає, що вимога про відшкодування шкоди до юридичної особи може бути розглянута виключно в межах кримінального провадження та не може бути предметом окремого господарського спору.

Посилання апелянта на положення статей 127, 128 Кримінального процесуального кодексу України також не спростовують зазначеного висновку. Передбачена цими нормами можливість пред`явлення цивільного позову в межах кримінального провадження є способом реалізації права на відшкодування шкоди в рамках кримінального процесу, однак не встановлює заборони на звернення з окремою майновою вимогою до юридичної особи, яка не є обвинуваченою у відповідному кримінальному провадженні, якщо така вимога належить до юрисдикції господарського суду.

При цьому вирішення питання про забезпечення позову не передбачає встановлення судом остаточної наявності складу правопорушення, вини відповідача, причинного зв`язку та остаточного розміру шкоди. Такі обставини є предметом доказування під час розгляду позову по суті.

Безпідставними є також доводи апелянта про те, що докази, отримані в межах кримінального провадження, не можуть бути використані господарським судом. Сам факт отримання певного доказу під час кримінального провадження не позбавляє його доказового значення у господарській справі. Питання належності, допустимості, достовірності кожного доказу та достатності їх сукупності підлягають оцінці господарським судом відповідно до вимог процесуального закону. При цьому така оцінка здійснюється під час розгляду справи по суті та не може бути підмінена остаточним вирішенням спору на стадії забезпечення позову.

Відповідно, посилання апелянта на проведення експертних досліджень та інших процесуальних дій у межах кримінального провадження не свідчить про відсутність правових підстав для розгляду заявленого позову господарським судом та не виключає можливості врахування відповідних матеріалів під час оцінки обґрунтованості заявлених вимог.

Щодо безпосередньо підстав для забезпечення позову колегія суддів зазначає, що відповідно до процесуального закону забезпечення позову допускається, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.

При цьому при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності їх застосування, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення та предметом позовної вимоги, імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття відповідних заходів, а також співмірність такого заходу із заявленими позовними вимогами.

У цій справі позовна вимога має майновий характер та полягає у стягненні значної суми грошових коштів - 7 955 654,79 грн. Водночас прокурором надано відомості, відповідно до яких за Приватним підприємством «Хелп» інше нерухоме майно не зареєстровано, тоді як у його власності перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026 площею 42,7949 га.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність об`єктивної необхідності у збереженні існуючого майнового стану відповідача до вирішення спору по суті, оскільки відчуження належного йому майна або розпорядження грошовими коштами до моменту ухвалення рішення у справі може ускладнити або зробити неможливим його подальше виконання у разі задоволення позову.

При цьому для застосування заходів забезпечення позову закон не вимагає встановлення факту вчинення відповідачем конкретних дій щодо відчуження майна. Метою забезпечення позову є саме запобігання можливому утрудненню виконання майбутнього судового рішення, а не реагування на вже здійснене відчуження майна.

Застосований судом першої інстанції захід у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки безпосередньо пов`язаний із предметом спору, оскільки спрямований на збереження майнового стану відповідача та забезпечення можливості виконання майбутнього рішення про стягнення грошових коштів.

При цьому зазначена заборона не позбавляє відповідача права власності на земельну ділянку, не передбачає переходу такого права до держави або територіальної громади та має тимчасовий характер - до вирішення спору у встановленому законом порядку. Отже, застосування цього заходу не є вирішенням спору по суті.

Щодо арешту грошових коштів, то суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позовні вимоги мають майновий характер, а можливість виконання майбутнього рішення безпосередньо залежить від наявності у відповідача відповідних активів. При цьому арешт накладено не на необмежену суму, а виключно в межах заявлених позовних вимог - 7 955 654,79 грн.

Застосування такого заходу не означає звернення стягнення на кошти відповідача та не позбавляє його права власності на них, а лише тимчасово обмежує можливість розпорядження ними в межах визначеної судом суми з метою забезпечення реального виконання можливого судового рішення.

Доводи апелянта про те, що арешт коштів перешкоджає господарській діяльності підприємства, не можуть бути прийняті як безумовна підстава для скасування відповідного заходу, оскільки відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що застосування арешту саме в межах 7 955 654,79 грн призводить до повного припинення його господарської діяльності, унеможливлює виконання конкретних зобов`язань або спричиняє наслідки, які явно не відповідають меті забезпечення позову.

Саме лише припущення про можливі негативні наслідки для господарської діяльності відповідача не спростовує необхідності забезпечення можливості виконання майбутнього рішення суду.

Колегія суддів також враховує, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами. Арешт грошових коштів обмежено сумою позову, а заборона реєстраційних дій стосується конкретно визначеної земельної ділянки, яка перебуває у власності відповідача. Таким чином, між предметом позову та застосованими заходами існує безпосередній зв`язок, а обсяг обмежень відповідає меті забезпечення виконання можливого рішення.

Не спростовують правомірності оскаржуваної ухвали і доводи апелянта про те, що прокурор не довів вини Приватного підприємства «Хелп» у виникненні пожежі та заподіянні шкоди.

Зазначені доводи фактично стосуються обґрунтованості позовних вимог по суті та підлягають оцінці при вирішенні спору щодо наявності або відсутності підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування заявленої шкоди. На стадії забезпечення позову суд не встановлює остаточно наявність усіх елементів правопорушення та не вирішує спір про право.

Разом із тим на момент постановлення оскаржуваної ухвали матеріали справи містили достатні відомості про факт пожежі на території полігону, розташованого на земельній ділянці, що належить відповідачу, факт забруднення атмосферного повітря, проведення відповідного розрахунку шкоди та заявлення вимоги про її відшкодування. Ці обставини у своїй сукупності свідчили про наявність реального спору та обґрунтовану необхідність збереження майнового стану відповідача до остаточного вирішення спору.

Не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і посилання апелянта на розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи. Особливістю забезпечення позову є необхідність оперативного реагування суду на обставини, які можуть у подальшому ускладнити виконання судового рішення. Попереднє повідомлення особи, щодо майна якої заявлено клопотання про забезпечення позову, за певних обставин може нівелювати мету такого заходу. Тому сам розгляд заяви без попереднього повідомлення учасників справи не свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відтак доводи апеляційної скарги у своїй сукупності не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність правових та фактичних підстав для забезпечення позову. Апелянт не навів обставин, які б свідчили про відсутність зв`язку застосованих заходів із предметом спору, їх очевидну неспівмірність із заявленими вимогами, необґрунтоване втручання у права відповідача або відсутність ризику утруднення виконання можливого рішення суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 про забезпечення позову відповідає вимогам процесуального закону, постановлена з правильним застосуванням норм права та за наявності достатніх підстав для застосування визначених судом заходів забезпечення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства «Хелп» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 - без змін.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду ухвали суду.

Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з повним з`ясуванням обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а судове рішення Господарського суду Дніпропетровської області - таким, що підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстави для скасування оскаржуваної ухвали не вбачаються, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

В той же час, колегія суддів наголошує, що апелянтом Приватним підприємством «Хелп» здійснена переплата судового збору за подачу апеляційної скарги.

Так, порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду встановлюється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить суму 3 328,00 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі судовий збір підлягав сплаті у сумі 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).

Натомість, апелянтом згідно з квитанцією про сплату № 9248-1277-9844-7821 від 15.07.2026 сплачено 3 328,00 грн. Тобто, переплата складає 665,60 грн.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, за наявності відповідного клопотання апелянту підлягає поверненню з бюджету 665,60 грн надмірно сплаченого судового збору.

З підстав наведеного та керуючись статями 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хелп» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 у справі №904/3579/26 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 у справі № 904/3579/26 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано – 01.10.2026 (у зв`язку з перебуванням судді - члена колегії Дарміна М.О. з 07.09. по 11.09.2026 у відпустці, з 12.09. – 20.09.2026 у відрядженні, з 21.09. – 30.09.2026 у відпустці).

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя М.О. Дармін

Суддя Ю.А. Джепа