Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №906/83/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Справа № 906/83/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача: Бугайчук М.В.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" на додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 13.07.26р. у справі №906/83/25, ухвалене суддею Машевською О.П., повне додаткове рішення складено 21.07.26р.

за позовом Фізичної особиОСОБА_2до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані"

про зобов`язання надати документи

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.07.2026р. заяву представника фізичної особи ОСОБА_2 адвоката Максима Бугайчука про здійснення розподілу судових витрат з додатками від 14.07.2026 (вх. г/с №01-44/2082/25 від 14.07.2026) задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" на користь ОСОБА_2 : 35 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.07.26р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі №906/83/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" на користь ОСОБА_2 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постановити нове рішення, яким частково відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Бугайчука М. В. щодо вирішення питання про стягнення понесених судових витрат.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.26р. у справі №906/83/25. Витребувано у Господарського суду Житомирської області матеріали справи №906/83/25. Запропоновано Фізичній особі ОСОБА_2 надати апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в строк до 02.09.2026.

17.08.2026 до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАВОРИТ ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі №906/83/25 (повний текст якого складено 06.08.2026) залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі № 906/83/25 в частині стягнення з Товариства на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000 грн - без змін.

31.08.2026 матеріали справи №906/83/25 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "24" вересня 2026 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

02.09.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/83/25 - задоволено.

10.09.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Фізичної особи ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2026 Заяву представника Фізичної особи ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/83/25 - задоволено.

18.09.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Девелопмент Компані» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому представник відповідача просив відкласти розгляд апеляційної скарги у зв`язку з перебуванням адвоката у відпустці в період з 21.09.2026 по 04.10.2026 включно.

Розглянувши в судовому засіданні 24.09.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Колегією суддів, взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також суд вказує, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Отже, встановивши дані обставини, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а також беручи до уваги відсутність будь - яких інших обґрунтованих доводів необхідності відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 24.09.2026 представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи, що додаткове рішення Господарського суду Житомирської області прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст додаткового рішення суду першої інстанції.

Оцінивши характер та складність спору, обсяг процесуальної роботи, виконаної представником позивача, необхідність підготовки процесуальних документів та участі у розгляді справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат в сумі 35 000 є обґрунтованим та відповідає критеріям реальності, необхідності та співмірності.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.

Не погоджуючись із додатковим рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Девелопмент Компані» в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не врахував обставин, які, на думку скаржника, свідчать про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат із фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи.

Зокрема, скаржник посилається на те, що правова позиція ОСОБА_2 , яка була покладена в основу розгляду справи № 906/83/25, не була новою для адвоката Бугайчука М. В., оскільки останній раніше брав участь у розгляді справ № 906/392/23, № 906/211/23 та № 906/1201/23, у яких, за твердженням скаржника, розглядалися аналогічні правовідносини. У зв`язку з цим, на думку Товариства, адвокату не було необхідності здійснювати додаткове комплексне та всебічне дослідження юридичної природи спірних правовідносин, а підготовка процесуальних документів не потребувала значних часових та інтелектуальних затрат, додаткового вивчення законодавства і судової практики.

Крім того, скаржник зазначає, що судова практика, на яку посилався представник позивача під час розгляду справи № 906/83/25, протягом її розгляду не зазнавала істотних змін, а нормативно-правове регулювання спірних правовідносин залишалося незмінним. Відтак, на переконання Товариства, застосування відповідних норм законодавства та судової практики не вимагало від адвоката значного часу чи істотних юридично-розумових зусиль.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що адвокат Бугайчук М. В. здійснював представництво інтересів ОСОБА_2 в усіх інстанціях, у зв`язку з чим був обізнаний з обставинами справи, її матеріалами та правовою позицією клієнта. На думку скаржника, зазначена обставина також свідчить про відсутність необхідності у значному обсязі додаткової роботи для підготовки справи до розгляду судом першої інстанції. При цьому Товариство вказує, що під час розгляду справи не виникало необхідності досліджувати додаткові обставини чи нові докази.

З огляду на наведене, Товариство вважає, що суд першої інстанції, дослідивши заяву ОСОБА_2 про стягнення судових витрат та подані на її підтвердження документи, а також врахувавши клопотання Товариства про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, мав підстави для зменшення заявленої до відшкодування суми.

На переконання скаржника, заявлений розмір витрат не відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності з обсягом фактично виконаної адвокатом роботи у суді першої інстанції. При цьому Товариство вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наведеним обставинам, унаслідок чого безпідставно поклав на Товариство обов`язок зі сплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн.

Таким чином, скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази та не врахував обставин, на які посилалося Товариство у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, що, на його думку, призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого додаткового рішення.

З урахуванням викладеного Товариство просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі № 906/83/25 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Девелопмент Компані» на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ОСОБА_2 зазначає, що надана адвокатом Бугайчуком М. В. професійна правнича допомога у справі № 906/83/25 включала правовий аналіз спірних правовідносин, опрацювання правової позиції, вивчення матеріалів справи, підготовку та подання процесуальних документів, представництво інтересів позивача в суді першої інстанції, а також підготовку адвокатських запитів та інших документів.

Зазначений обсяг правничої допомоги був погоджений сторонами у Додатку № 11 до Договору № 03/23, яким встановлено фіксований гонорар у розмірі 35 000,00 грн. Відтак, його розмір визначався за весь комплекс погоджених послуг, а не залежно від кількості годин, витрачених адвокатом на виконання окремих процесуальних дій. Факт понесення цих витрат підтверджується рахунком № 51 від 03.06.2025 та платіжною інструкцією від 04.06.2025 про сплату 35 000,00 грн.

Посилання апелянта на те, що адвокат раніше брав участь у справах між тими самими сторонами та був обізнаний із відповідними правовідносинами, на думку позивача, не свідчать про відсутність необхідності у виконанні значного обсягу роботи у справі №906/83/25. Сам факт попередньої участі адвоката у судових справах не усуває необхідності дослідження нових фактичних обставин, доказів та процесуальних документів.

Зокрема, справа № 906/83/25 відрізнялася від справи № 906/392/23 періодом, за який досліджувалися документи та господарська діяльність Товариства: у попередній справі - з 24.05.2011 по 22.03.2023, тоді як у цій справі - з 23.03.2023 по 01.12.2024. Під час розгляду справи № 906/83/25 здійснювалися збір та аналіз нових доказів, отримання інформації від державних органів та інших установ, направлення додаткових запитів, підготовка процесуальних документів і формування правової позиції з урахуванням доводів відповідача.

Крім того, справа перебувала на розгляді суду першої інстанції тривалий час. Після переходу до розгляду справи по суті судові засідання відбулися 22.09.2025, 30.09.2025, 23.10.2025, 10.11.2025, 01.12.2025, 22.12.2025 та 29.12.2025, під час яких досліджувалися докази, оголошувалися перерви, а 29.12.2025 проведено судові дебати за участю представників сторін.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про незначний обсяг юридичної роботи та неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн, на думку позивача, не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції належним чином оцінив заявлені витрати та заперечення Товариства щодо їх розміру, врахував критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат, у зв`язку з чим обґрунтовано поклав їх на Товариство у повному обсязі.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

До Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява фізичної особи ОСОБА_2 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" з позовними вимогами про зобов`язання надати документи, а саме: - засвідчені копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", проведених у період з 23.03.2023 року по 01.12.2024 року; засвідчені копії документів бухгалтерського обліку ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" за період з 23.03.2023 року по 01.12.2024 року; - засвідчені копії всіх кадрових документів, зокрема, штатні розписи, накази про прийняття на роботу і про звільнення з роботи, про відрядження, платіжні та розрахункові відомості заробітної плати ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", за період з 23.03.2023 року по 01.12.2024 року, з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"; - засвідчені копії аудиторських висновків за результатами аудитів фінансової звітності ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", проведених за період із з 23.03.2023 року по 01.12.2024 року; - засвідчені копії актів, протоколів, висновків інвентаризації власних активів і зобов`язань; актів, протоколів, висновків внутрішнього аудиту у ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", накази про призначення інвентаризацій, внутрішнього аудиту, накази про призначення інвентаризаційної комісії, комісії для проведення внутрішнього аудиту, договори про проведення інвентаризації та/або внутрішнього аудитів, укладені з третіми особами, за період з 23.03.2023 року по 01.12.2024 року"; - засвідчені копії всіх платіжних документів ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", зокрема платіжні доручення, платіжні інструкції, меморіальні ордери, будь-які інші платіжні документи, за період з 23.03.2023 року по 01.12.2024; - засвідчені копії договорів, додаткових угод, додатків до договорів, специфікацій, актів про надання послуг/виконання робіт, видаткових накладних складених за період з 23.03.2023 по 01.12.2024 року.

14.07.2025 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Житомирської області надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Бугайчука Максима Володимировича про розподіл судових витрат з додатками.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.01.2026 позов задоволено частково. Товариство зобов`язано після набрання рішенням законної сили направити засобами поштового зв`язку позивачу належним чином засвідчені копії документів бухгалтерського обліку Товариства, зокрема прибуткових та/або видаткових касових ордерів, платіжних інструкцій, актів про надання послуг/виконання робіт, видаткових накладних за період з 23.03.2023 по 01.12.2024, а також договорів, додаткових угод, додатків до договорів та специфікацій до таких договорів за вказаний період. Виконання рішення суду відстрочено на строк до двох місяців з дня набрання ним законної сили. Крім того, з Товариства на користь ОСОБА_2 стягнуто 3 028,00 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.02.2026 вирішення питання про ухвалення додаткового рішення відкладено до повернення матеріалів справи №906/83/25 у паперовій формі з Північно-західного апеляційного господарського суду.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві на виконання вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивач повідомив про очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу - 35 000,00 грн.

Повноваження адвоката Бугайчука М. В. на представництво інтересів позивача підтверджуються ордером серії АМ № 1113615 від 16.01.2025.

Згідно з Договором № 02/23 про надання правової (правничої) допомоги від 21.02.2023, укладеним між ОСОБА_3 та Адвокатським бюро «Максима Бугайчука», адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання надавати клієнту правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору № 02/23 адвокатське бюро зобов`язалося, зокрема, представляти інтереси клієнта в установленому порядку в судах усіх інстанцій та юрисдикцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, установах і організаціях. Своєю чергою, клієнт зобов`язався прийняти надану правничу допомогу та оплатити її у розмірі та строки, визначені договором.

Пунктом 4.1 Договору № 02/23 передбачено, що вартість наданої правової (правничої) допомоги визначається у додатку до договору, який узгоджується сторонами.

У подальшому відповідно до Додаткової угоди № 2 до Договору № 03/23 від 29.12.2023 сторонами викладено Договір № 03/23 про надання правової (правничої) допомоги від 21.02.2023 у новій редакції із збереженням погоджених умов, дати та номера договору.

Додатковою угодою № 1 до Договору № 03/23 сторони погодили відповідні зміни до договору та продовжили строк його дії до 29.12.2025 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до Додатку № 11 до Договору № 03/23 сторони погодили надання правничої допомоги щодо представництва та захисту інтересів ОСОБА_2 у справі про зобов`язання вчинити дії та витребування документів щодо діяльності ТОВ «Фаворит Девелопмент Компані» за 2023-2024 роки.

Погоджений сторонами обсяг правничої допомоги включав правовий аналіз та опрацювання правової позиції, вивчення документів, представництво інтересів позивача в суді першої інстанції, підготовку та направлення процесуальних документів, зокрема позовної заяви, пояснень, клопотань, заяв, адвокатських запитів, відповіді на відзив, заперечень та інших документів, а також участь у судових засіданнях. За вказаний комплекс правничої допомоги сторони погодили фіксований гонорар у розмірі 35 000,00 грн.

Факт надання правничої допомоги підтверджується Актом наданих послуг № 1 від 03.06.2025, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 35 000,00 грн. У зазначеному акті також зафіксовано відсутність у замовника претензій щодо обсягу, якості та строків виконання робіт (надання послуг).

Згідно з рахунком на оплату № 51 від 03.06.2025 та платіжною інструкцією № @2PL540942 від 04.06.2025 ОСОБА_2 сплатив Адвокатському бюро 35 000,00 грн за надану правничу (правову) допомогу у справі № 906/83/25.

У детальному описі наданої правничої допомоги сторони визначили види правничої допомоги та погоджений за них фіксований гонорар, які відповідають змісту Додатку № 11 до Договору № 03/23.

Водночас ТОВ «Фаворит Девелопмент Компані» звернулося з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому просило зменшити заявлену до відшкодування суму з 35 000,00 грн до 5 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.07.2026р. заяву представника фізичної особи ОСОБА_2 адвоката Максима Бугайчука про здійснення розподілу судових витрат з додатками від 14.07.2026 (вх. г/с №01-44/2082/25 від 14.07.2026) задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" на користь ОСОБА_2 : 35 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі ж недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо дотримання принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята цієї статті).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи, а також застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткового рішення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності таких витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_2 заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн. На підтвердження понесення та розміру таких витрат до суду подано відповідні документи, у тому числі детальний опис наданої правничої допомоги.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, виходив із того, що заявлена до стягнення сума у розмірі 35 000,00 грн відповідає критеріям реальності та розумності, є необхідною та співмірною з обсягом виконаної адвокатом роботи у суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Українські авіаційні системи» посилається на те, що ним у суді першої інстанції були подані заперечення щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, у яких товариство просило зменшити їх розмір із 35 000,00 грн до 5 000,00 грн. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно не врахував зазначені заперечення та стягнув витрати у повному заявленому розмірі.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє наведені доводи враховуючи наступне.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме на сторону, яка заперечує проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, покладається обов`язок доведення їх неспівмірності. При цьому з огляду на принципи диспозитивності та змагальності суд не вправі з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до відшкодування, за відсутності належного обґрунтування їх неспівмірності іншою стороною. Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 05.07.2023 у справі №911/3312/21.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до частин першої - третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Як убачається з матеріалів справи, заперечуючи проти заявленого розміру витрат, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Українські авіаційні системи» фактично посилалося на їх завищеність та неспівмірність із ринковими цінами на адвокатські послуги, однак не навело конкретних обставин, які б свідчили про неспівмірність заявлених витрат із фактично виконаною адвокатом роботою.

Зокрема, товариство не зазначило, які саме види правничої допомоги, наведені у детальному описі виконаних робіт, не були пов`язані з розглядом справи, були зайвими, дублювали одна одну або не потребували зазначеного в описі часу. Також апелянтом не спростовано фактичний обсяг здійснених представником процесуальних дій.

Саме лише посилання на те, що сума 35 000,00 грн є завищеною порівняно з ринковими цінами на аналогічні адвокатські послуги, без наведення конкретних даних щодо вартості відповідних послуг, їх обсягу та співвідношення із фактично виконаною адвокатом роботою, не є достатнім для висновку про неспівмірність заявлених витрат.

Крім того, товариство не навело конкретних обставин, які б свідчили про відсутність зв`язку заявлених витрат із розглядом цієї справи або про їх необґрунтованість з огляду на складність спору, обсяг процесуальної роботи представника, кількість та зміст поданих процесуальних документів, участь у судових засіданнях та інші фактичні обставини розгляду справи.

Водночас колегія суддів враховує, що за змістом статей 123, 126, 129 ГПК України розподіл судових витрат ґрунтується, зокрема, на принципі відшкодування особі, на користь якої ухвалено судове рішення, понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, якщо такі витрати підтверджені належними доказами та відповідають установленим законом критеріям.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, наданий детальний опис правничої допомоги, відсутність конкретно обґрунтованих заперечень щодо окремих видів робіт або їх вартості, а також недоведеність неспівмірності заявлених витрат, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у повному заявленому розмірі - 35 000,00 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо завищеного та неспівмірного розміру витрат на професійну правничу допомогу не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване додаткове рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Відтак, в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, які б давали підстави для висновку про помилковість додаткового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 11 ГПК України суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як зазначено Європейським судом з прав людини у справі «Трофимчук проти України», хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітися як вимога надавати детальну відповідь на кожен довід сторін.

З урахуванням наведеного та положень статті 269 ГПК України колегія суддів надала оцінку основним доводам апеляційної скарги, які мають значення для вирішення питання щодо законності та обґрунтованості додаткового рішення. За результатами апеляційного перегляду колегія суддів не встановила неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які відповідно до закону є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни додаткового рішення, передбачених статтями 277-279 ГПК України.

За таких обставин колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим її слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Житомирської області - без змін.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 13.07.2026 у справі №906/83/25 - залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/83/25 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повна постанова складена "01" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.