Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №910/15630/24 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №910/15630/24

Суддя: Бестаченко О.Л.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р. Справа№ 910/15630/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бестаченко О.Л.

суддів: Скрипки І.М.

Шаратова Ю.А.

секретар судового засідання – Васильченко А.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.08.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.12.2025 (повний текст складено 30.12.2025)

у справі № 910/15630/24 (суддя Котков О.В.)

за позовом Громадської організації “Бушанська толока”

до 1. Державної служби геології та надр України,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “СІ-Еволюшн”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Вінницька обласна військова адміністрація,

2. Ямпільська міська рада,

3. Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України”,

4. Адміністрація Державного Історико-Культурного Заповідника “Буша”,

про визнання недійсними результатів електронного аукціону, договору купівлі-продажу, спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва від Громадської організації “Бушанська толока” (далі за текстом – ГО “Бушанська толока”, позивач) надійшла позовна заява до Державної служби геології та надр України (далі за текстом – Держгеонадра, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “СІ-Еволюшн” (далі за текстом - ТОВ “СІ-Еволюшн”, відповідач-2), в якій позивач просить суд:

- визнати недійсними результати аукціону, проведеного 26.03.2024 року Державною службою геології та надр України з продажу спеціального дозволу на користування надрами – родовище Бушанське, розташоване на території Ямпільського (Могилів-Подільського – відповідно до постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів” від 17.07.2020 № 807-ІХ) району Вінницької області, за 1,0 км на північний захід від с. Буша. Вид корисної копалини: вапняк фосфатвмісний, вапняк малофосфатний, трепел, кремниста крейда. Вид користування надрами та строк на який надається дозвіл: видобування корисних копалин, 20 років (лот № SUE001-UA-20240311-79428);

- визнати недійсним договір № 1/4-п-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування вапняку фосфатвмісного, вапняку малофосфатного, трепелу та кремнистої крейди родовища Бушанське, яке знаходиться у Могилів-Подільському районі Вінницької області, укладений 02.04.2024 року між Державною службою геології та надр України та ТОВ “СІ-Еволюшн”;

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами № 6804 від 13.05.2024 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю “СІ-Еволюшн”;

- визнати недійсною угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 6804 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 13.05.2024 року, укладену 02.04.2024 року між Державною службою геології та надр України та ТОВ “СІ-Еволюшн”.

Звертаючись з даним позовом до суду, ГО “Бушанська толока” посилається на те, що Бушанське родовище було виставлено на аукціон без узгодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр. Також аукціон було проведено з порушенням Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020, зокрема, в частині терміну проведення повторного аукціону, а також порушення антимонопольного законодавства. Крім того, родовище Бушанське порушує прибережні захисні смуги, які є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, а видобуток корисних копалин на території родовища “Бушанське” загрожує історико-культурним цінностям регіону, зокрема, Державному історико-культурному заповіднику “Буша”, геологічній пам`ятці природи загальнодержавного значення “Гайдамацький Яр”, ландшафтному заказнику місцевого значення “Гора Лисківка”.

При цьому, обґрунтовуючи своє право на звернення до суду, ГО “Бушанська толока” вказувала на особливість свого правового статусу, у зв`язку з чим громадська організація має право пред`явити даний позов до суду з метою необхідності захистити права та інтереси як членів громадської організації, так і захистити права та інтереси інших осіб, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, екологічних норм, про охорону культурної спадщини, природно-заповідного фонду України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 позов задоволено повністю.

Визнано недійсними результати аукціону, проведеного 26.03.2024 року Державною службою геології та надр України з продажу спеціального дозволу на користування надрами – родовище Бушанське, розташоване на території Ямпільського (Могилів-Подільського – відповідно до постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів” від 17.07.2020 № 807-ІХ) району Вінницької області, за 1,0 км на північний захід від с. Буша. Вид корисної копалини: вапняк фосфатвмісний, вапняк малофосфатний, трепел, кремниста крейда. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: видобування корисних копалин, 20 років (лот № SUE001-UA-20240311-79428).

Визнано недійсним договір № 1/4-п-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування вапняку фосфатвмісного, вапняку малофосфатного, трепелу та кремнистої крейди родовища Бушанське, яке знаходиться у Могилів-Подільському районі Вінницької області, укладений 02.04.2024 року між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІ-Еволюшн”. Визнано недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами № 6804 від 13.05.2024 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю “СІ-Еволюшн”.

Визнано недійсною угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 6804 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 13.05.2024 року, укладену між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІ-Еволюшн”.

Стягнуто з Державної служби геології та надр України на користь Громадської організації “Бушанська толока” судовий збір в сумі 6 056 грн 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СІ-Еволюшн” на користь Громадської організації “Бушанська толока” судовий збір в сумі 6 056 грн 00 коп.

Своє рішення суд мотивував тим, що в порушення ст. 18-1 Кодексу України про надра та ст. 19 Конституції України Держгеонадра на час проведення аукціону було відомо, що на території родовища Бушанське, знаходяться земельні ділянки державної та комунальної власності, які на момент проведення аукціону з надання надр у користування сформовані як об`єкт цивільних прав. Як наслідок не було затверджено органом виконавчої влади (органом місцевого самоврядування), уповноваженого розпоряджатись такими земельними ділянками державної та комунальної власності, переліку земельних ділянок, розташованих у межах ділянки надр, зокрема, що знаходяться в межах родовища Бушанське.

Враховуючи, що ділянка родовища Бушанське знаходиться біля річок Бушанка та Мурафа, а також пам`яток природи “Гайдамацький яр” та РЛП “Мурафа”, добування корисних копалин: вапняку фосфатвмісний та вапняку малофосфатного для виробництва вапнякового борошна можливе лише виключно після оцінки впливу на довкілля (з обов`язковим внесенням змін до таких особливих умов дозволу з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля).

За таких обставин, враховуючи усе викладене вище, спеціальний дозвіл на користування надрами (вапняку фосфатвмісного, вапняку малофосфатного, трепелу та кремнистої крейди) з родовища Бушанське не міг бути виставлений на аукціон та проданий, так як видобуток вказаних надр відбуватиметься на ділянці, де в контур родовища Бушанське накладаються земельні ділянки, що перебувають у власності держави та комунальній власності.

Також місцевий господарський суд зазначає, що оскільки договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, укладений за результатами аукціону, що проведений з порушенням вимог законодавства, то цей договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Також, враховуючи встановлені порушення законодавства, судом було задоволено похідні вимоги про визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами № 6804 від 13.05.2024 року, виданого ТОВ “СІ-Еволюшн”, а також про визнання недійсною угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 6804 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 13.05.2024.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позов ГО “Бушанська толока” про визнання недійсними результатів електронного аукціону, договору купівлі-продажу, спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим рішенням, Державна служба геології та надр України 19.01.2026 через підсистему Електронний суд звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (зареєстрована 20.01.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15630/24 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Громадської організації “Бушанська толока”.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15630/24 є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт вказує, що позов заявлений передчасно, адже спеціальним дозволом на користування надрами від 13 травня 2024 року № 6804 передбачений обов`язок надрокористувача проведення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до ЗУ “Про оцінку впливу на довкілля” та наявна заборона видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до ЗУ “Про оцінку впливу на довкілля”, отже Держгеонадра діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Скаржник повідомляє, що погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього середовища, родовища Бушанське, яке виставлене на аукціон (електронні торги) з метою надання спеціального дозволу на видобування корисних копалин не передбачено Кодексом.

Додатково відповідач 1 зазначає, що листом з додатками від 08.02.2024 № 585/08/2-24 Держгеонадра звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Могилів-Подільської районної ради та Ямпільської міської територіальної громади з проханням у відповідності до статті 18-1 Кодексу України про надра затвердити перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин. Листом від 12.02.2024 № 0-2-0.2-1235/2-24 Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомило кадастрові дані щодо земель у контурі родовища.

Апелянт звертає увагу суду на відсутність у Держгеонадрах інформації та даних щодо наявності на спірній ділянці надр меж територій і об`єктів природно-заповідного фонду України, пам`яток археології та їх атрибутивних таблиць у форматі GIS, інформацію по яким було надано Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України листом від 06.02.2024 №11/11-02/399-24 (вхідний Держгеонадр від 06.02.2024 №86-МД/1-24), станом на дату оголошення електронних торгів.

Скаржник вказує на відсутність порушеного права позивача та стверджує, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначено докази, відхилені судом та мотиви відхилення доводів відповідача, не надано мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, чим порушено ст. 238 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом – ГПК України).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) – Коротун О.М., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М.

27.01.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15630/24 залишено без руху. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідних доказів, а саме сплатити 14 534,40 грн.

04.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від Державної служби геології та надр України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №39 від 02.02.2026 про оплату судового збору у розмірі 14 534,40 грн.

10.02.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15630/24. Розгляд справи призначено на 10.03.2026. Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15630/24.

19.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/15630/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 задоволено заяву Вінницької обласної державної адміністрації про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку з участю судді Суліма В.В. у роботі ХХ чергового з`їзду суддів України, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою суду від 03.03.2026 розгляд справи призначено на 31.03.2026.

У зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. 31.03.2026 на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою суду від 08.04.2026 розгляд справи призначено на 20.04.2026.

20.04.2026 колегією суддів у складі головуючий суддя Коротун О.М., судді Сулім В.В., Гаврилюк О.М. заявлено самовідвід від розгляду справи № 910/15630/24. Заява суддів про самовідвід заявлена у зв`язку з тим, що під час автоматизованого розподілу цієї справи було не враховано спеціалізацію суддів згідно з Класифікатором.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 заяву про самовідвід суддів Коротун О.М., Сулім В.В., Гаврилюк О.М. від розгляду апеляційної скарги Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15630/24 задоволено. Відведено суддів Північного апеляційного господарського суду Коротун О.М., Сулім В.В., Гаврилюк О.М. від розгляду справи № 910/15630/24. Матеріали справи № 910/15630/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-07/191/26 від 23.04.2026, на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026, якою заяву про самовідвід суддів Коротун О.М., Сулім В.В., Гаврилюк О.М. задоволено, відповідно до підпунктів 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15630/24.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026, для розгляду справи № 910/15630/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючої судді (судді-доповідача) – Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 справу № 910/15630/24 за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, призначено її до розгляду на 02.06.2026.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді (судді-доповідача) Бестаченко О.Л. у період з 27.05.2026 по 02.06.2026 судове засідання, призначене на 02.06.2026, не відбулося. Крім того, у період з 03.06.2026 по 12.06.2026 головуюча суддя Бестаченко О.Л. перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 розгляд апеляційної скарги Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/15630/24 призначено на 07.07.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 11.08.2026.

До початку судового засідання, 11.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від Вінницької обласної державної адміністрації надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.08.2026 колегія суддів порадившись на місці ухвалила задовольнити клопотання Вінницької обласної державної адміністрації.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

20.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від ГО “Бушанська толока” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15630/24 залишити без змін.

Зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про відсутність належної мотивації рішення є безпідставними та необгрунтованими.

Звертає увагу колегії суддів, що в апеляційній скарзі скаржник не навів жодних аргументів, які б спростовували встановлену судом першої інстанції відсутність затвердженого у визначеному законом порядку переліку земельних ділянок до початку проведення аукціону, та не надав доказів виконання вимог статті 18-1 Кодексу України про надра. Фактично доводи скаржника зводяться до констатації направлення відповідних запитів, що не усуває порушення та не змінює правової оцінки спірних дій.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про порушення Держгеонадрами вимог статті 18-1 Кодексу України про надра є обґрунтованим, відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують наявності істотного процедурного порушення, яке вплинуло на правомірність проведення аукціону та подальше надання спеціального дозволу.

Стверджує, що інформація про наявність об`єктів природно-заповідного фонду та відповідні охоронні режими є істотною для визначення правового статусу земель у межах родовища та умов можливого здійснення видобування. Відсутність зазначення таких відомостей у матеріалах аукціону свідчить про неповноту інформації про лот та порушення принципу відкритості і прозорості процедур надання надр у користування. Наявність поблизу родовища Бушанське пам`ятки природи "Гайдамацький яр" та регіонального ландшафтного парку "Мурафа" створює особливий правовий режим використання відповідних земель та обмеження господарської діяльності. Інформація про такі об`єкти та встановлені навколо них охоронні режими є істотною для оцінки можливості здійснення видобування корисних копалин і повинна була бути відображена у матеріалах аукціону.

Доводи скаржника про відсутність у Держгеонадрах інформації щодо меж територій і об`єктів природно-заповідного фонду України станом на дату оголошення електронних торгів не можуть бути прийняті судом як належне обґрунтування правомірності його дій. відомості про об`єкти природно-заповідного фонду є публічними та розміщені у відкритому доступі на офіційних інформаційних ресурсах, зокрема дані про об`єкти природно заповідного фонду знаходяться у відкритому доступі на сайті https://pzf.land.kiev.ua/pzf12.php з можливістю пошуку на карті.

Зазначає про недотримання імперативних вимог щодо строку оголошення та проведення повторного аукціону, адже його оголошення в системі електронних торгів відбулося 13.03.2024 року, а отже торги 26.03.2024 року проведені раніше передбаченого 15-денного строку.

Стверджує, що доводи скаржника про передчасність звернення з позовом з огляду на те, що оцінка впливу на довкілля ще не проведена є безпідставними, оскільки рішенням Вінницької обласної ради №1036 від 31.01.2025 земельна ділянка з кадастровим номером0525680800:04:001:0111, яка входить у контур родовища Бушанське, оголошена об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення – ландшафтним заказником – "Гора Лисківка", де видобування корисних копалин прямо заборонено законом незалежно від наслідків оцінки впливу на довкілля. Навіть гіпотетичне отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля не може легалізувати діяльність, яка прямо заборонена спеціальним законом та положенням про заказник.

Зазначає, що посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 10.12.2025 у справі № 910/5314/24 є неналежним, адже доступ до її повного тексту обмежено, а справу направлено на новий розгляд, що не свідчить про остаточний правовий висновок.

Інші учасники справи у порядку статті 263 ГПК України своїм правом не скористались, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 11.08.2026 з`явилися представники позивача та відповідача 2.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги Державної служби геології та надр України, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/15630/24 залишити без змін.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні просив перевірити чи дійсно суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі. У випадку, якщо колегія суддів не знайде в діях суду першої інстанції порушень, просив рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/15630/24 залишити без змін.

У судове засідання 11.08.2026 інші учасники справи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги, що учасникам справи було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих законом прав та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.12.2023 до Державної служби геології та надр України надійшла заява ФОП Коркішка В.М. від 25.12.2023 щодо ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) родовища Бушанське, що знаходиться на території Могилів-Подільського району Вінницької області.

Наказом Держгеонадр № 61 від 14.02.2024 був затверджений перелік ділянок надр разом з відповідними програмами робіт, зокрема, в частині, що стосується родовища Бушанське, що знаходиться на території Могилів-Подільського району Вінницької області.

16.02.2024 Держгеонадрами було оголошено ІV аукціон 2024 з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняку фосфатвмісного, вапняку малофосфатного, трепелу та кремнистої крейди родовища Бушанське, яке розташоване на території Могилів-Подільського району Вінницької області. Проте, вказаний аукціон набув статусу “аукціон не відбувся”, оскільки до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш, як дві заявки, крім випадків, передбачених п. 20 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 23.09.2020.

У подальшому, наказом Держгеонадр № 100 від 08.03.2024 був затверджений перелік ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на повторний аукціон (електронні торги) та відповідні програми робіт, зокрема, щодо родовища Бушанське, Могилів-Подільського району Вінницької області.

11.03.2024 на офіційному веб-сайті Держгеонадр було розміщене оголошення про проведення повторного аукціону.

За результатами проведеного аукціону (електронних торгів) № SUE001-UA-20240311-79428, який відбувся 26.03.2024, переможцем торгів було визнано ТОВ “СІ-Еволюшн”, яким було запропоновано найвищу цінову пропозицію – 2 666 800,00 грн (кількість учасників, що приймали участь: ТОВ “СІ-Еволюшн” та ТОВ “Техніка і Гаджети”).

01.04.2024 ТОВ “СІ-Еволюшн” звернулось до Держгеонадр з пропозицією укласти договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування вапняку фосфатвмісного, вапняку малофосфатного, трепелу та кремнистої крейди родовища Бушанське.

02.04.2024 між ТОВ “СІ-Еволюшн” (переможець аукціону) та Державною службою геології та надр України (продавець) був укладений договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування вапняку фосфатвмісного, вапняку малофосфатного, трепелу та кремнистої крейди родовища Бушанське, яке знаходиться у Могилів – Подільському районі Вінницької області (далі за текстом - договір купівлі-продажу)

За умовами п. 2.1. договору купівлі-продажу, на аукціоні, що відбувся 26.03.2024 за результатами проведення торгів переможець аукціону зобов`язується за суму коштів, визначену в протоколі проведення електронного аукціону від 26.03.2024 № SUE001-UA-20240311-79428, згідно з яким покупець визнаний переможцем аукціону, придбати у продавця спеціальний дозвіл на користування надрами (далі за текстом – дозвіл) з метою видобування вапняку фосфатвмісного, вапняку малофосфатного, трепелу та кремнистої крейди родовища Бушанське, яке знаходиться у Могилів – Подільcькому районі Вінницької області. Строк дії дозволу: 20 років.

Ціна дозволу за цим договором становить 2 666 800,00 грн (п. 3.1 договору купівлі-продажу).

Після проведення аукціону переможець аукціону зобов`язаний протягом 30 робочих днів з дня укладення договору на підставі письмового звернення до продавця укласти угоду про умови користування надрами (п. 4.2 договору купівлі-продажу).

Продавець після виконання переможцем аукціону зобов`язань, передбачених пунктом 4.1 та 4.2 цього договору, зобов`язаний надати переможцю аукціону дозвіл, оформлений згідно з умовами розділу 2 цього договору та відповідно до форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 № 353, та укласти угоду про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною дозволу (п. 4.3 договору купівлі-продажу).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 8.1).

13.05.2024 Держгеонадрами був виданий спеціальний дозвіл на користування надрами № 6804 від 13.05.2024; вид користування надрами: видобування корисних копалин; мета користування надрами: видобування вапняку фосфатвмісного, вапняку малофосфатного, трепелу та кремнистої крейди; об`єкт надрокористування: родовище Бушанське; місцезнаходження: Вінницька обл., Могилів-Подільський район; прив`язка на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України: 1,0 км. на північний захід від села Буша; площа: 13,1 га; відомості про власника: ТОВ “СІ-Еволюшн”; строк дії спеціального дозволу на користування надрами: 20 років; додатком до спеціального дозволу на користування надрами: угода про умови користування ділянкою надр № 6804 від 13.05.2024.

Також 13.05.2024 між Держгеонадрами та ТОВ “СІ-Еволюшн” (надрокористувач) була укладена угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (додаток до спеціального дозволу № 6804 від 13.05.2024), відповідно до якого Держгеонадра надає надрокористувачу право тимчасового користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією угодою та нормами законодавства (п. 1.1 угоди).

Місце розташування ділянки надр: 1,0 км на північний захід від села Буша Могилів-Подільського району Вінницької області (п. 2.1 угоди).

Особливі умови користування надрами визначаються в дозволі та цією угодою і є обов`язковими до виконання надрокористувачем (п. 3.6 угоди).

Ця угода набирає чинності з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами (якщо інше не визначено законодавством), за винятком якщо в дозволі не передбачено більш пізній строк, та припиняє свою дію з моменту припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу або закінчення строку дії дозволу, крім вимог пункту п. 5.3.16 цієї угоди (п. 11.1 угоди).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Державна служба геології та надр України в апеляційній скарзі, зокрема, посилається на відсутність у Громадської організації “Бушанська толока” порушеного права або охоронюваного законом інтересу, які б надавали їй право на звернення до суду з позовом у цій справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За частиною першою статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Частиною сьомою статті 41 Конституції України передбачено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

З наведених конституційних положень убачається, що охоронюваний законом інтерес у збереженні безпечного довкілля підлягає судовому захисту та не обмежується випадками, коли негативні наслідки вже настали у вигляді майнової шкоди конкретній особі.

Згідно з частинами першою - третьою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи — підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1 Закону України “Про громадські об`єднання” громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону України “Про громадські об`єднання” передбачено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності.

За пунктом 2 частини першої та пунктом 1 частини другої статті 21 Закону України “Про громадські об`єднання” для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи має право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства.

Частиною другою статті 21 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що діяльність громадських організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.

Згідно з пунктом 3.1 статуту ГО “Бушанська толока” метою її діяльності є здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема екологічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів своїх членів, здійснення науково-дослідної та навчальної роботи в галузях соціального управління, права, культури, економіки, захисту прав споживачів, соціальної політики, соціальної безпеки, соціального діалогу.

Основними напрямками діяльності Організації є забезпечення координації дій членів Організації, партнерів, громад щодо сприяння створенню проектів, спрямованих на реалізацію та популяризацію цілей сталого розвитку у частині: захист законних інтересів членів Організації та гідних умов їх життя; сприяння покращенню навколишнього природного серидовища та екологічного стану України; сприяння екологічному моніторингу та незалежній екологічній експертизі; сприяння запобіганню знищення та руйнування історико-культурних споруд та об`єктів, та інше (пункт 3.2.1 статуту).

Пункт 2.4.2 статуту передбачає право організації у встановленому законодавством порядку представляти й захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах.

Отже, охорона довкілля та збереження історико-культурних об`єктів безпосередньо віднесені статутом ГО “Бушанська толока” до мети та напрямів її діяльності.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною ратифіковано Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (далі за текстом - Орхуська конвенція).

Згідно з пунктом 5 статті 2 Орхуської конвенції недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17, застосовуючи положення Орхуської конвенції, виходила з можливості природоохоронної організації здійснювати судовий захист екологічних інтересів суспільства та його членів. У постанові від 06.10.2022 у справі № 806/1243/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також виходив із того, що рішення органу місцевого самоврядування стосовно погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин може бути оскаржено зацікавленою громадськістю у розумінні Орхуської конвенції.

Як убачається з протоколу № 1 загальних зборів громадян Бушанського старостинського округу від 28.03.2024, жителі громади сформували ініціативну групу для захисту гори Лисківка. За протоколом № 2 загальних зборів громадян Бушанського старостинського округу від 01.04.2024 предметом обговорення був проведений 26.03.2024 аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Бушанського родовища. За результатами обговорення вирішено, зокрема, звернутися до народних депутатів України та провести незалежну екологічну експертизу. Протокол від 07.05.2024 підтверджує проведення громадських слухань стосовно можливого негативного впливу розробки Бушанського родовища на довкілля Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області.

Листом від 19.08.2024 ініціативна група із захисту гори Лисківка звернулася до ГО “Бушанська толока” з проханням відповідно до її статуту укласти угоду про правничий супровід дій, пов`язаних з оскарженням електронних торгів та укладених за їх результатами правочинів.

Наведені докази у сукупності підтверджують, що питання надання права користування Бушанським родовищем було предметом безпосереднього інтересу жителів відповідної територіальної громади, а звернення ГО “Бушанська толока” до суду відповідає визначеним її статутом напрямам діяльності.

За таких обставин відсутність доказів заподіяння майнової шкоди ГО “Бушанська толока” або конкретному члену цієї організації не спростовує наявності у позивача охоронюваного законом екологічного інтересу та права вимагати судової перевірки законності рішень і правочинів, пов`язаних з наданням права на видобування корисних копалин.

Отже, доводи Держгеонадр про відсутність у ГО “Бушанська толока” права на звернення з позовом у цій справі є необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За частиною першою статті 4 Кодексу України про надра (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КУпН) надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Відповідно до частини першої статті 19 КУпН право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.

Частиною першою статті 16 КУпН передбачено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).

За положеннями статті 16 КУпН ділянки надр, які пропонуються для виставлення на аукціон (електронні торги) з метою надання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), погоджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр (у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства), протягом 15 робочих днів з дня надходження запиту відповідного дозвільного органу разом з документами, передбаченими частиною десятою цієї статті. У разі відмови у погодженні центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, надає обґрунтовані зауваження (із зазначенням шляхів їх усунення) щодо неможливості надрокористування на запропонованій ділянці надр з дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Такі погодження та зауваження оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення.

З оголошення про проведення аукціону та спеціального дозволу № 6804 убачається, що предметом спірного лота було право на видобування вапняку фосфатвмісного, вапняку малофосфатного, трепелу та кремнистої крейди Бушанського родовища, а не право на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням корисних копалин. Отже, наведене положення статті 16 КУпН, яким передбачено погодження ділянок надр з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, не поширюється на спірний вид користування надрами.

Водночас частиною першою статті 18-1 КУпН передбачено, що у разі якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об`єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин.

Цією ж статтею встановлено особливості розпорядження земельними ділянками, включеними до відповідного переліку. Строк дії договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо таких земельних ділянок може бути продовжений лише у разі, якщо вони не будуть після закінчення їх строку передаватися в користування користувачу надр для видобування корисних копалин; земельні ділянки не можуть передаватися у власність, крім випадків передачі їх власникам розташованих на них будівель, споруд; земельні ділянки не можуть передаватися у постійне користування будь-якій особі, крім користувача надр; земельні ділянки можуть передаватися в оренду, на правах емфітевзису, суперфіцію лише на строк до надання земельної ділянки користувачу надр; на земельній ділянці не може бути встановлений земельний сервітут, який унеможливлює використання земельної ділянки користувачем надр після передачі земельної ділянки йому в користування.

Обтяження речових прав на земельну ділянку, розташовану в межах ділянки надр, яка передається в користування переможцю аукціону (конкурсу), визначені статтею 18-1 КУпН, діють протягом строку, визначеного рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, але не більше п`яти років, та підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, на підставі відповідного рішення уповноваженого органу.

Системний аналіз наведених положень свідчить, що затвердження переліку земельних ділянок до початку аукціону має не формальний, а превентивний характер. Законодавець пов`язав із включенням земельної ділянки до такого переліку виникнення комплексу обмежень щодо подальшого розпорядження нею, спрямованих на збереження можливості передати її переможцю аукціону та фактично використовувати для видобування корисних копалин. Зокрема, заборона передавати відповідні землі у власність чи постійне користування іншим особам, обмеження строку оренди, емфітевзису та суперфіцію моментом надання земельної ділянки користувачу надр, а також недопустимість установлення земельного сервітуту, який унеможливив би подальше використання земельної ділянки надрокористувачем, спрямовані на недопущення виникнення до моменту фактичного надання землі таких речових прав та обтяжень, які могли б перешкодити реалізації права на користування надрами, що є предметом аукціону.

Додатковим підтвердженням такого тлумачення є законодавча історія статті 18-1 КУпН. Під час опрацювання законопроєкту, яким Кодекс України про надра було доповнено цією статтею, питання визначення земельних ділянок для потреб надрокористування розглядалося як таке, що має бути вирішене до надання спеціального дозволу на користування надрами. У висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України також зверталася увага на те, що вибір таких земель обумовлений місцем розташування ділянки надр та не може здійснюватися без узгодження з уповноваженими розпорядниками земель державної і комунальної власності.

Таким чином, установлення законодавцем конкретного строку затвердження переліку - до початку аукціону - у взаємозв`язку з передбаченими статтею 18-1 КУпН обмеженнями щодо подальшого розпорядження відповідними земельними ділянками свідчить про обов`язковий передаукціонний характер цієї процедури. Її призначення полягає у тому, щоб до продажу права на користування надрами визначити земельні ділянки державної чи комунальної власності, необхідні для видобування, та не допустити виникнення прав чи обтяжень, здатних надалі унеможливити їх використання переможцем аукціону.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував характер спірного виду надрокористування, предметом якого є безпосереднє видобування корисних копалин, та пов`язану з цим необхідність використання земельних ділянок у межах відповідної ділянки надр. Зазначений висновок узгоджується і з діями Держгеонадр на стадії формування лота, які, звертаючись до відповідних органів з поданням про затвердження переліку земельних ділянок відповідно до статті 18-1 КУпН, самі виходили з наявності передумов для застосування встановленої цією нормою процедури.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.12.2023 ФОП Коркішко В. М. подав заяву про ініціювання продажу дозволу на користування надрами Бушанського родовища. Наказом Держгеонадр від 14.02.2024 № 61 затверджено перелік ділянок надр із програмами робіт, до якого включено Бушанське родовище. Після того як первинний аукціон не відбувся, 11.03.2024 оприлюднено оголошення про проведення повторного аукціону за лотом № SUE001-UA-20240311-79428, за результатами якого 26.03.2024 переможцем визначено ТОВ “СІ-Еволюшн” з ціновою пропозицією 2 666 800,00 грн.

При цьому наказ Держгеонадр про затвердження переліку ділянок надр не є рішенням уповноваженого органу про затвердження переліку земельних ділянок у розумінні статті 18-1 КУпН, оскільки такі акти мають різний предмет правового регулювання та приймаються різними суб`єктами владних повноважень.

Листом від 08.02.2024 № 585/08/2-24 Держгеонадра звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Могилів-Подільської районної ради та Ямпільської міської територіальної громади з проханням затвердити перелік земельних ділянок у межах Бушанського родовища відповідно до статті 18-1 КУпН.

У відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 12.02.2024 № 0-2-0.2-1235/2-24 зазначено, що в контур родовища Бушанське входять земельні ділянки з кадастровими номерами: 0525680800:04:001:0364 державної власності, наданої у постійне користування ДСГП “Ліси України” (частково); 0525680800:04:001:0378 комунальної власності (частково); 0525680800:04:001:0111 комунальної власності, зареєстрована за Бушанською сільською радою Ямпільського району Вінницької області (частково). Оскільки в переліку зазначених земельних ділянок відсутні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, якими Головне управління наділене повноваженнями щодо їх розпорядження, тому відсутні правові підстави щодо їх затвердження.

Зміст наведеного звернення Держгеонадр у сукупності з відомостями Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про знаходження в контурі родовища сформованих земельних ділянок державної та комунальної власності підтверджують наявність передумов для застосування процедури, встановленої статтею 18-1 КУпН. Зміст цього звернення свідчить, що Держгеонадра на стадії формування лота виходили з необхідності застосування передбаченого статтею 18-1 КУпН механізму щодо земельних ділянок, які мають бути передані переможцю аукціону для здійснення видобування корисних копалин

Водночас направлення Держгеонадрами відповідного звернення не є завершенням цієї процедури та не замінює рішення уповноваженого органу про затвердження переліку земельних ділянок, які мають бути передані переможцю аукціону для видобування корисних копалин. Доказів прийняття такого рішення до початку спірного аукціону матеріали справи не містять. Отже, установлене у справі порушення полягає не у самому знаходженні сформованих земельних ділянок у межах контуру родовища, а у незавершенні до початку аукціону передбаченої статтею 18-1 КУпН процедури за обставин, які свідчили про необхідність її застосування.

За наведених обставин посилання апелянта на направлення ним відповідного звернення та одержання інформації з Державного земельного кадастру підтверджує вчинення дій, спрямованих на реалізацію процедури, проте не підтверджує її завершення у встановлений законом строк та порядку.

Колегія суддів при цьому враховує, що обов`язок затвердити перелік земельних ділянок стаття 18-1 КУпН покладає не на майбутнього переможця аукціону, а на уповноважений орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за поданням Держгеонадр, і визначає граничний момент виконання цього обов`язку - до початку аукціону. Таким чином, вказані Держгеонадрами документи не спростовують висновку суду першої інстанції про недотримання перед проведенням спірного аукціону вимог статті 18-1 КУпН.

За частиною першою статті 15-1 Кодексу України про надра, якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”, надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

За частиною першою статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Водночас порядок реалізації наведених вимог під час продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні конкретизовано Порядком проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами” (далі - Порядок № 993).

Відповідно до пункту 28 Порядку № 993 у разі продажу дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) та/або видобування корисних копалин та укладення договору купівлі-продажу дозволу до особливих умов дозволу включається заборона на провадження діяльності, визначеної частинами четвертою та шостою статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, без отримання висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог зазначеного Закону та обов`язок Держгеонадр внести зміни до особливих умов дозволу з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

Держгеонадра забезпечує внесення змін до особливих умов дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) та/або видобування корисних копалин на підставі результатів висновку щодо оцінки впливу на довкілля у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання від надрокористувача інформації про його ухвалення.

Отже, Порядок № 993, який безпосередньо регулював процедуру проведення спірного аукціону, передбачав можливість продажу спеціального дозволу та укладення договору купівлі-продажу до завершення процедури оцінки впливу на довкілля, одночасно встановлюючи обов`язкове включення до особливих умов дозволу заборони провадження відповідної діяльності без отримання висновку з оцінки впливу на довкілля та подальше коригування умов дозволу відповідно до результатів такої оцінки.

Спеціальним дозволом на користування надрами від 13.05.2024 № 6804 передбачено обов`язок надрокористувача провести оцінку впливу на довкілля та встановлено заборону видобування корисних копалин до завершення відповідної процедури.

Подібний підхід до правового значення таких особливих умов спеціального дозволу застосовано Верховним Судом у постанові від 27.05.2026 у справі № 910/10893/25. У цій справі Верховний Суд, врахувавши передбачені спеціальним дозволом обов`язок провести оцінку впливу на довкілля, заборону видобування корисних копалин до закінчення цієї процедури та обов`язок внесення змін до особливих умов дозволу за її результатами, зазначив, що до завершення оцінки впливу на довкілля надрокористувачу заборонено здійснювати видобування, а межі допустимої діяльності визначатимуться, у тому числі, за результатами такої оцінки.

За наведеного нормативного регулювання відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля на дату проведення аукціону 26.03.2024 не становить самостійної та безумовної підстави для визнання результатів аукціону недійсними, оскільки можливість фактичного здійснення діяльності з видобування корисних копалин поставлена в залежність від завершення процедури оцінки впливу на довкілля та її результатів.

Стосовно доводів, пов`язаних з відсутністю на час формування лота геоінформаційних даних про межі об`єктів природно-заповідного фонду, колегія суддів виходить із того, що відсутність у розпорядженні Держгеонадр відповідної інформації у певному цифровому форматі не визначає існування чи правового режиму таких об`єктів.

Водночас для встановлення порушення конкретного природоохоронного режиму необхідно встановити чинні на дату проведення аукціону межі відповідного об`єкта або його охоронної зони, співвідношення цих меж з ділянкою надр та місцем запланованої діяльності, а також установлені законом обмеження для такої території. Наведені в матеріалах справи відомості про територіальну близькість річок Бушанки та Мурафи, геологічної пам`ятки природи “Гайдамацький яр”, регіонального ландшафтного парку “Мурафа” та історико-культурного заповідника “Буша” без установлення їх точних меж і співвідношення з територією запланованих робіт не є достатніми для висновку про порушення конкретного природоохоронного режиму на дату проведення аукціону.

Крім того, апеляційний суд враховує, що рішенням Вінницької обласної ради від 31.01.2025 № 1036 створено ландшафтний заказник місцевого значення “Гора Лисківка”. Однак оскільки на дату проведення аукціону 26.03.2024, укладення договору 02.04.2024 та видачі спеціального дозволу 13.05.2024 рішення про створення цього заказника ще не було прийнято, встановлений ним правовий режим не може бути ретроспективно застосований для оцінки правомірності дій Держгеонадр під час організації та проведення спірного аукціону. Водночас виникнення у подальшому відповідного природоохоронного статусу має враховуватися під час визначення допустимості й умов господарської діяльності після набрання чинності відповідним рішенням.

Оцінюючи твердження позивача про порушення строку проведення повторного аукціону, колегія суддів враховує, що оголошення про його проведення було розміщено 11.03.2024. Відповідно до пункту 13 Порядку № 993 повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону, включаючи день розміщення оголошення про аукціон у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр. Оскільки оголошення про проведення повторного аукціону було розміщено 11.03.2024, передбачений пунктом 13 Порядку № 993 п`ятнадцятиденний період, з урахуванням дня розміщення оголошення, сплив 25.03.2024. Повторний аукціон проведено 26.03.2024, а тому доводи позивача про недотримання встановленого Порядком № 993 строку його проведення не знайшли підтвердження.

Доводи позивача про порушення під час проведення спірного аукціону вимог законодавства про захист економічної конкуренції також не підтверджені належними доказами. Матеріали справи не містять установлених фактичних даних про наявність між учасниками аукціону забороненої узгодженої поведінки, зміст такої поведінки, її мету чи вплив на результати торгів. Участь в аукціоні двох учасників та формування переможної цінової пропозиції без інших доказів не підтверджують порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За частинами першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 650 ЦК України передбачено, що особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

За результатами спірного аукціону ТОВ “СІ-Еволюшн” набуло статусу переможця та право укласти з Держгеонадрами договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами. Установлене недотримання обов`язкової процедури, передбаченої статтею 18-1 КУпН, стосується етапу формування та реалізації лота і, відповідно, законності проведення аукціону, за результатами якого у переможця виникло право на укладення договору та отримання спеціального дозволу. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсними результатів аукціону.

Договір від 02.04.2024 № 1/4-п-24 укладено між Держгеонадрами та ТОВ “СІ-Еволюшн” на виконання результатів спірного аукціону. Визнання результатів аукціону недійсними усуває юридичну підставу, на якій товариство набуло статусу переможця та право укласти відповідний договір. З огляду на встановлений правовий зв`язок між результатами аукціону та укладеним на їх виконання договором колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимоги щодо визнання договору від 02.04.2024 № 1/4-п-24 недійсним. Спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.05.2024 № 6804 видано ТОВ “СІ-Еволюшн” у зв`язку з набуттям ним статусу переможця спірного аукціону та укладенням договору купівлі-продажу спеціального дозволу. Угода від 13.05.2024 про умови користування надрами № 6804 є додатком та невід`ємною частиною спеціального дозволу і визначає порядок здійснення права користування надрами, оформленого цим дозволом. Тому висновок суду першої інстанції про задоволення похідних позовних вимог є правильним з урахуванням наведеного правового обґрунтування.

Крім того, твердження Держгеонадр про те, що суд першої інстанції не надав відповіді на кожне заперечення та внаслідок цього порушив вимоги статті 238 ГПК України, є необґрунтованим. Суд першої інстанції встановив обставини проведення аукціону та формування його предмета, дослідив документи, що стосуються земельних ділянок у межах Бушанського родовища, і надав оцінку дотриманню вимог статті 18-1 КУпН.

Вимога щодо мотивованості судового рішення не передбачає обов`язку суду надавати окрему та детальну відповідь на кожен наведений учасником справи аргумент, якщо зі змісту судового рішення вбачається, що судом встановлено обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, досліджено та оцінено відповідні докази, застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та наведено мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків.

Обсяг мотивування судового рішення визначається з урахуванням характеру спору, змісту заявлених вимог і заперечень та значення відповідного аргументу для вирішення справи. Тому ненадання окремої відповіді на довід, який не має визначального значення для результату розгляду спору або спростовується встановленими судом обставинами та наведеними ним правовими висновками, не свідчить про порушення вимог статті 238 ГПК України.

У цій справі місцевий господарський суд навів мотиви, з яких виходив при вирішенні спору, встановив обставини, що мали визначальне значення для оцінки правомірності проведення спірного аукціону, та надав правову оцінку дотриманню передбаченої статтею 18-1 КУпН процедури. Тому відсутність у рішенні окремої відповіді на кожен аргумент Держгеонадр не свідчить про таку неповноту мотивування, яка могла б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи встановлені обставини справи, межі апеляційного перегляду та наведені у цій постанові мотиви, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги Державної служби геології та надр України не спростовують правильності вирішення спору судом першої інстанції та не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Державної служби геології та надр України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15630/24 - без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15630/24 покладаються на Державну службу геології та надр України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/15630/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15630/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.10.2026.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Судді І.М. Скрипка

Ю.А. Шаратов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua