Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №916/1110/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1110/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ"

про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 (суддя Рога Н.В.)

по справі №916/1110/26

за позовом Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави

до відповідачів:

- Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ"

про скасування державної реєстрації права оренди землі, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року керівник Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі – Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (далі – Відповідач-2) про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку площею 19,4000 га кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 643354051108) та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" повернути Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області земельну ділянку площею 19,4000 га з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 у даній справі було відмолено в задоволенні позовної заяви керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку площею 19,4000 га кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 643354051108) та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" повернути Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області земельну ділянку площею 19,4000 га з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1.

Не погоджуючись з таким рішенням, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 у справі № 916/1110/26 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову Прокурора.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 по справі № 916/1110/26 – залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 по справі № 916/1110/26 – залишено без змін.

15.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1110/26, у якій останній просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

У своїй заяві Відповідач-2 зазначає, що для представництва його інтересів у справі № 916/1110/26 на стадії апеляційного провадження ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" уклало з Адвокатським об`єднанням "ПРАВНИЧА КОЛЕГІЯ" Додаткову угоду № 2 від 23.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 31.03.2026.

За умовами п. 1.1 Додаткової угоди Адвокатське об`єднання зобов`язалося надавати правничу допомогу щодо представництва інтересів ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" у справі № 916/1110/26 на стадії її розгляду в Південно-західному апеляційному господарському суді. Відповідно до п. 1.2 додаткової угоди до обсягу правничої допомоги входять опрацювання апеляційної скарги, формування правової позиції та процесуальної стратегії, аналіз судової практики, підготовка і подання процесуальних документів та заяв, участь у судових засіданнях та вчинення інших необхідних для належного захисту інтересів клієнта дій.

Згідно з п. 1.3 додаткової угоди вартість правничої допомоги визначено у фіксованому розмірі 30 000,00 грн без ПДВ.

На підтвердження фактичного надання послуг Відповідач-2 посилається на ордер на надання правничої допомоги, акт № 76 надання послуг від 15.09.2026, підписаний ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" та Адвокатським об`єднанням "ПРАВНИЧА КОЛЕГІЯ", яким підтверджено надання правничої допомоги у справі № 916/1110/26 вартістю 30 000,00 грн, а також рахунок на оплату № 73 від 15.09.2026, виставлений на підставі зазначеного акта.

Посилаючись на наведені документи та положення законодавства щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу, Відповідач-2 просить компенсувати йому витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 30 000,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1110/26 та здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано іншим учасникам справи надати письмові пояснення, заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1110/26 у строк до 01.10.2026.

29.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1110/26.

У своїх запереченнях Прокурор зазначає, що долучений до заяви Акт надання послуг № 76 від 15.09.2026 не містить детального опису виконаних адвокатом робіт, а лише визначає загальний вид послуг — представництво інтересів ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" у суді апеляційної інстанції, вартістю 30 000,00 грн.

Посилаючись на положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та практику Верховного Суду, Прокурор вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, обсягом фактично наданої правничої допомоги та часом, витраченим адвокатом на її надання.

Зокрема, зазначає, що предметом спору є одна земельна ділянка та дві позовні вимоги, а розгляд справи судом апеляційної інстанції тривав близько трьох місяців та включав два призначені судові засідання, з яких фактично відбулося одне тривалістю близько 20 хвилин, з яких представник ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" взяв участь в одному судовому засіданні та підготував відзив на апеляційну скаргу.

Також Прокурор порівнює заявлені витрати з витратами на правничу допомогу, заявленими Відповідачем-2 під час розгляду справи в суді першої інстанції, зазначаючи, що за аналогічний розмір витрат у суді першої інстанції адвокатом було виконано значно більший обсяг роботи, зокрема підготовлено відзив на позов, заперечення, додаткові пояснення та забезпечено участь у п`яти судових засіданнях.

З огляду на наведене заявник вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн явно неспівмірними з обсягом фактично виконаної адвокатом роботи та просить врахувати наведені заперечення при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про ухвалення додаткового рішення та заперечення Чорноморської окружної прокуратури на неї, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи

Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Як свідчать матеріали справи, Відповідач-2 дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подав відповідні докази, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, чому передувала відповідна заява.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного провадження у справі, Відповідачем-2 надано такі докази:

- Договір про надання правничої допомоги 31.03.2026;

- Додаткова угода № 2 від 23.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 31.03.2026;

- Рахунок на оплату №73 від 15.09.2026;

- Акт надання послуг № 76 від 15.09.2026.

Так судовою колегією було встановлено, що 31.03.2026 між ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (Замовник) та Адвокатським об`єднанням "Правнича колегія" (АО) було укладено Договір про надання правничої допомоги.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2030 року. Цей договорі продовжує свою дію на кожний наступний рік при відсутності письмового повідомлення про його припинення (п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги).

Пунктами 4.1.,4.2 Договору про надання правничої допомоги передбачено, що надання правничої допомоги за цим Договором здійснюється на платній основі.

Розмір гонорару за надання правничої допомоги та порядок оплати визначається у Додатках до цього Договору.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 23.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 31.03.2026 за умовами п.1.1. якої, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає зобов`язання надавати правничу допомогу щодо належного представництва його інтересів по справі № 916/1110/26 за позовом Чорноморської окружної прокуратури до Клієнта на стадії розгляду справи в Південно-західному апеляційному господарському суді.

Обсяг послуг правничої допомоги: опрацювання апеляційної скарги Одеської обласної прокуратури, формування правової позиції та процесуальної стратегії Клієнта, аналіз судової практики, підготовка та подача до суду процесуальних документів та інших заяв (за необхідності), участь в судових засіданнях, вчинення інших дій, необхідних для належного захисту (представництва) Клієнта. (п.1.2 Додаткової угоди).

Пунктом 1.3. Додаткової угоди передбачено, що вартість правничої допомоги Адвокатського об`єднання, що надається Клієнту згідно з п.1.2. цієї Додатковою угодою, становить 30 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 1.4. Додаткової угоди обсяг наданих послуг з описом та вартістю правничої допомоги (з урахуванням розцінок, що встановлені сторонами в п.1.3. Додаткової угоди) визначається сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який формується Адвокатським об`єднанням протягом 2х робочих днів з дня винесення судового рішення (ухвали, постанови тощо). Клієнт зобов`язується розглянути акт протягом 5-ти робочих днів та підписати або надати обґрунтовані заперечення.

Згідно з п. 1.5. Додаткової угоди підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг засвідчує факт надання Адвокатським об`єднанням послуг за відповідною додатковою угодою та вартість таких послуг (гонорар).

Відповідно до п. 1.6. Додаткової угоди Клієнт зобов`язується сплатити гонорар на поточний рахунок Адвокатського об єднання не пізніше одного місяця з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до Рахунку на оплату №73 від 15.09.2026 послуг з правничої допомоги щодо належного представництва інтересів клієнта по справі №916/1110/26 за позовом Чорноморської окружної прокуратури до клієнта на стадії розгляду справи в Південно-західному апеляційному господарському суді на суму 30 000,00 грн.

Згідно з Актом надання послуг № 76 від 15.09.2026, за яким сторони підтверджують надання виконавцем Клієнту послуг з правничої допомоги щодо належного представництва інтересів клієнта по справі №916/1110/26 за позовом Чорноморської окружної прокуратури до клієнта на стадії розгляду справи в Південно-західному-апеляційному господарському суді на суму 30 000,00 грн.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з апеляційним переглядом справи та надані на її підтвердження докази, суд апеляційної інстанції, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на Одеську обласну прокуратуру всі витрати Відповідача-2 у заявленій ним сумі 30000,00 грн з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Такий же правовий висновок викладено і в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У контексті оцінки доказів, поданих Відповідачем-2 на обґрунтування заяви, суд апеляційної господарський зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 наведені такі висновки:

"…учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права".

"…У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Водночас згідно з приписами частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вже зазначалося, Прокурором було подано заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У пунктах 127, 129, 130, 133-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено таке:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18".

Судова колегія також враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наведено такі висновки:

"… У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи".

"Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу".

"У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Як вже вказувалась вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Судова колегія зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).

Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.

Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.

Судова колегія враховує, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції правова позиція Відповідача-2 по суті не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом та адвокатським об`єднанням, які представляли його інтереси і в суді першої інстанції. Відтак адвокат був обізнаний із предметом спору, фактичними обставинами справи, специфікою спірних правовідносин, правовою позицією Відповідача-2 та наявними у справі доказами, що об`єктивно зменшувало обсяг часу та зусиль, необхідних для підготовки до розгляду справи в апеляційному суді.

Колегія суддів зазначає, що під час суді апеляційної інстанції було призначено два судові засідання — 17.08.2026 та 14.09.2026, при цьому представник Відповідача-2 брав участь лише у судовому засіданні 14.09.2026.

Крім того, у межах апеляційного провадження Відповідачем-2 було подано відзив на апеляційну скаргу Прокурора. Водночас зі змісту зазначеного відзиву вбачається, що викладена в ньому правова позиція значною мірою ґрунтується на доводах, наведених Відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву Прокурора під час розгляду справи судом першої інстанції. Отже, підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала формування нової правової позиції та повторного комплексного аналізу обставин і доказів у справі.

Разом з тим посилання Прокурора у своїх запереченнях на відсутність детального опису робіт (наданих послуг) відхиляється колегією суддів, оскільки подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Як було зазначено у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Таким чином, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару, в нашому випадку Додатковою угодою, сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Наведене у своїй сукупності свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат, оскільки розмір заявлених Відповідачем-2 витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і не є співмірними з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції.

З огляду на подані до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу та фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, судова колегія дійшла висновку, що у наведеному випадку доведеними та обґрунтованими є витрати Відповідача-2 на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 8 000,00 грн та підлягають стягненню з Одеської обласної прокуратури.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" такою, що потребує часткового задоволення в сумі 8 000,00 грн з відмовою в іншій частині.

Керуючись статтями 123 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026 м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 44, код ЄДРПОУ 39331665) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

3. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ"- відмовити.

4. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош