Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №915/818/24 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/818/24

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання – Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Кривельова Т.М., за посвідченням;

від Новобузької міської ради: не з`явився;

від Північного офісу Держаудитслужби: Мойсієнко Н.О., у порядку самопредставництва;

від КП «Добробут»: Бартошук В.О., за ордером;

від ФОП Кулай О.С.: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального підприємства «Новобузької міської ради "Добробут"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 04 березня 2025 року (повний текст складено 15.05.2025)

у справі № 915/818/24

за позовом Керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі: Новобузької міської ради, Північного офісу Держаудитслужби

до відповідачів: 1) Комунального підприємства «Новобузької міської ради "Добробут";

2) Фізичної особи-підприємця Кулая Олександра Степановича

про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину, -

суддя суду першої інстанції: Олейняш Е.М.

місце винесення рішення: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 30.09.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 Керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області (далі – прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Новобузької міської ради (далі також – позивач-1, Міська рада) та Північного офісу Держаудитслужби (далі також – позивач-2, Держаудитслужба) до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Комунального підприємства «Новобузької міської ради “Добробут” (далі також – відповідач-1, КП «Добробут») та Фізичної особи-підприємця Кулая Олександра Степановича (далі також – відповідач-2, ФОП Кулай О.С.) про:

- визнання недійсним договору від 17.12.2023 №11/12-2033 про закупівлю навантажувача телескопічного JCB 535-140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, укладений між КП “Добробут” та Фізичною особою-підприємцем Кулаем Олександром Степановичем;

- застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця Кулая Олександра Степановича на рахунок Новобузької міської ради бюджетних коштів в сумі 1 422 811,00 грн. та зобов`язання КП «Добробут» повернути Фізичній особі-підприємцю Кулаю Олександру Степановичу навантажувач телескопічний JCB 535-140, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , придбаний за договором від 17.12.2023 № 11/12-2023.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що оспорюваний правочин (договір), укладений за результатами закупівлі, яка проведена замовником з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та “Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Водночас, ФОП Кулай О.С. обрано переможцем відкритих торгів з порушенням законодавства, оскільки тендерна пропозиція учасника не відповідає технічній специфікації та іншим вимогам щодо предмету закупівлі.

Крім того, умови оспорюваного договору не відповідають вимогам Господарського кодексу України та тендерній документації замовника, а з боку КП “Добробут” порушено порядок оприлюднення інформації про закупівлю.

Посилаючись на ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, прокуратура просить суд застосувати наслідки недійсності правочину у формі двосторонньої реституції. При цьому, прокуратура зазначає, що застосування наслідків недійсності правочину на користь позивача, який не є стороною оспорюваного договору є неможливим у разі пред`явлення вимоги про стягнення коштів на користь підприємства як іншої сторони оспорюваного правочину, і, як наслідок, вказана одностороння реституція не відповідає положенням чинного законодавства, адже для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу (в даному випадку Новобузької міської ради) як головного розпорядника бюджетних коштів, а не на користь юридичної особи, яка є стороною договору (КП “Добробут” НМР).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2025 у справі №915/818/24 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено. Визнано недійсним договір від 17.12.2023 №11/12-2023 про закупівлю навантажувача телескопічного JCB 535-140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, укладений між Комунальним підприємством «Новобузької міської ради "Добробут" та Фізичною особою-підприємцем Кулаем Олександром Степановичем. Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця Кулая Олександра Степановича на рахунок Новобузької міської ради бюджетні кошти в сумі 1 422 811 грн. та зобов`язано Комунальне підприємство «Новобузької міської ради "Добробут" повернути Фізичній особі-підприємцю Кулаю Олександру Степановичу навантажувач телескопічний JCB 535-140, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , придбаний за договором від 17.12.2023 №11/12-2023. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кулай Олександра Степановича на користь Миколаївської обласної прокуратури 9 748, 07 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Комунального підприємства «Новобузької міської ради "Добробут" на користь Миколаївської обласної прокуратури 9 748, 07 грн. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного:

- КП “Добробут” проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю навантажувача телескопічного JCB або еквіваленту, за результатами яких ФОП Кулай О. С. визначено переможцем закупівлі, тому між відповідачами в подальшому був укладений договір від 17.12.2023 №11/12-2023 про закупівлю навантажувача телескопічного JCB 535-140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску;

- договір від 17.12.2023 №11/12-2023 виконаний сторонами шляхом передачі з боку ФОП Кулай О. С. у власність покупцю навантажувача телескопічного JCB 535-140, 2007 року випуску та оплати останнього покупцем - КП “Добробут” через перерахування бюджетних коштів в сумі 1 422 811, 00 грн., виділених на підставі рішення Новобузької міської ради від 22.11.2023 №705, на рахунок ФОП Кулая О.С.;

- однак, закупівлю UA-2023-12-01-009115-a проведено з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;

- тендерна пропозиція ФОП Кулая О.С. підлягала відхиленню з підстав невідповідності запропонованого ним товару умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, не підтвердження її кваліфікаційному критерію, встановленому замовником в тендерній документації, а також не надання відповідачем-2 як переможцем торгів, документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених в п. 5, 12 та абз. 14 п. 47 Особливостей закупівель;

- тендерна документація містить суперечності, оскільки додатком № 2 передбачено технічні характеристики транспортного засобу, зокрема, 2013 рік випуску транспортного засобу, натомість в додатку № 3 «Договір про закупівлю…» передбачено поставку нового товару; при цьому, за результатами публічної закупівлі придбано транспортний засіб 2007 року випуску, тобто фактично придбаний предмет закупівлі не відповідає ані умовам тендерної документації, ані умовам тендерної пропозиції учасника торгів, ані умовам договору;

- у договорі не вказано строк придатності товару та термін гарантійного строку, хоча однією із вимог, встановленою технічною специфікацією (додаток № 2 до тендерної документації), є надання учасником процедури закупівлі гарантійного листа;

- отже, рішення КП “Добробут” від 11.12.2023 про обрання ФОП Кулая О.С. переможцем закупівлі з придбання навантажувача телескопічного JCB прийнято з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей закупівель, що свідчить про наявність підстав для визнання недійсним укладеного за наслідками оспорюваної закупівлі договору від 17.12.2023 №11/12-2023;

- враховуючи вищевикладене, а також факт повного виконання договору, прокуратурою правильно обрано спосіб захисту прав шляхом визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору із застосуванням двосторонньої реституції;

- оскільки прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу (в спірному випадку Новобузької міської ради), ефективним захистом інтересів держави в спірному випадку є повернення (стягнення) грошових коштів не на користь КП «Добробут» (покупця), а на користь держави в особі уповноваженого органу Новобузької міської ради як головного розпорядника бюджетних коштів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Новобузької міської ради "Добробут" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2025 у справі №915/818/24 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Доводи апеляційної скарги полягають у наступному:

- судом не взято до уваги відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Новобузької міської ради та Північного офісу Держаудитслужби, оскільки усі визначені законодавством повноваження (що належать останнім) були ними виконані та встановлено відсутність необхідності у визнанні виконаного договору недійсним та поверненні працюючої техніки, необхідної для надання послуг населенню.

Так, апелянт вказує, що в основу позовної заяви прокурором покладені відомості, встановлені в межах моніторингу публічної закупівлі UA-2023-12-01-009115-a, проведеного Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на виконання доручення заступника Голови Державної аудиторської служби від 09.01.2024, за результатами якого 06.02.2024 в електронній системі закупівель складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу. При цьому, наказом Міністерства фінансів України № 552 від 08.09.2020 (далі - Порядок №552) затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. Відповідно до положень розділу ІІІ Порядку №552, зазначення у Висновку зобов`язання щодо кожного порушення (в разі його виявлення) є обов`язком органу державного фінансового контролю, незважаючи на те, чи є таке порушення умисним. Висновок, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною в останньому, може бути оскаржений. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

В даному випадку у висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області за результатами моніторингу публічної закупівлі UA-2023-12-01-009115-a встановлено наявність під час закупівлі порушення, зазначені як прокурором в позовній заяві, так і судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Також, у цьому висновку Держаудитслужбою в межах своїх повноважень визначено для КП “Добробут” наступні зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель шляхом проведення роз`яснювальної роботи, недопущення подібних порушень у майбутньому та надання відповідних підтверджуючих документів, а не шляхом визнання договору недійсним. Жодних вимог або вказівок щодо необхідності звернення до суду із позовом про визнання договору недійсним чи застосування двосторонньої реституції у висновку не містилось. Натомість, надано конкретизований обов`язковий захід реагування у межах компетенції Держаудитслужби. Висновок не був оскаржений до суду замовником чи іншими заінтересованими сторонами в установлений строк (10 робочих днів відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»), а тому вважається таким, що набрав чинності, та обов`язковим до виконання в обраній формі.

Таким чином, на переконання апелянта, за відсутності оскарження висновку до суду та враховуючи, що Держаудитслужба вже обрала та вказала конкретний спосіб усунення порушень, у прокурора не було правових підстав ініціювати інший спосіб реагування у вигляді судового позову про визнання договору недійсним, особливо з урахуванням того, що: порушення не були визначені як такі, що потребують правового втручання у цивільно-правовий договір; орган, уповноважений на захист інтересів держави у сфері публічних закупівель, – Держаудитслужба – не вважав за необхідне звертатися до суду. Цей підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, відповідно до якої орган державного фінансового контролю зобов`язаний визначити конкретний та юридично обґрунтований варіант поведінки для замовника, і така вказівка є актом індивідуальної дії, обов`язковим до виконання, якщо не оскаржено.

За такого, втручання прокурора з альтернативним способом правового захисту у формі позову про визнання договору недійсним є надмірним, необґрунтованим та не відповідає принципу субсидіарності у представництві інтересів держави. Суд першої інстанції безпідставно не врахував, що обраний органом контролю спосіб був належним, правомірним та не оскаржувався, а отже, не міг бути підмінений прокурором на власний розсуд.

Також апелянт наголошує на тому, що інший визначений прокурором позивач - Новобузька міська рада, листом від 28.05.2024 № 10В-0212 повідомляла прокуратуру про відсутність підстав для вжиття заходів щодо захисту прав держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду про визнання договору недійсним, оскільки придбана техніка поставлена на баланс КП “НМР “Добробут” та використовується в роботі.

- судом першої інстанції не звернуто уваги на невідповідності обраного прокурором способу захисту права інтересам держави.

Зокрема, апелянт зауважує, що при розгляді позову про визнання недійсним правочину судом має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

З посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду ((наведені, зокрема, у постановах від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (п.48), від 09.02.2021 у справі №381/622/17 (п.14), від 02.02.2021у справі №925/642/19 (п.42)), КП «Добробут» зазначає, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відтак, суд серед іншого повинен з`ясувати чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто таким, що забезпечить реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду. Разом з тим, у даному випадку, не дивлячись порушення процедури закупівлі, прокурором не доведено та матеріалами справи не підтверджується, що вчинений правочин є оспорюваним у розумінні ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України (оскільки порушує публічний порядок, тобто порушує інтереси і держави, і суспільства, що, призвело чи могло призвести до безпідставних витрат з державного бюджету). При цьому, апелянт звертає увагу на те, що аналіз ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/6271/17.

Апелянт наголошує на тому, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення не звернуто уваги на те, що КП “Добробут” є критично важливим комунальним підприємством, яке створене з метою забезпечення життєдіяльності територіальної громади. Його діяльність охоплює низку соціально значущих сфер, а саме: - житлово-комунальні послуги населенню; - благоустрій, прибирання, озеленення, освітлення, санітарне очищення міста; - утримання кладовищ, вивезення сміття, ремонт дорожньої та каналізаційної інфраструктури; - утримання громадських просторів, будівництво та утилізація відходів тощо. Навить в умовах воєнного стану підприємство виконувало функції, необхідні для безперервного функціонування міста, що зумовило закупівлю телескопічного навантажувача, оскільки це було необхідним для проведення аварійно-рятувальних, ремонтних і розчищувальних робіт після обстрілів; - забезпечення зимового утримання доріг; - усунення наслідків надзвичайних ситуацій. При цьому, враховуючи те, що на момент проведення відкритих торгів за процедурою UA-2023-12-01-009115-a тендерну пропозицію подав єдиний учасник – ФОП Кулай О.С., замовник не міг ризикувати шляхом відкладення закупівлі або її скасування, оскільки це могло призвести до зриву виконання нагальних функцій підприємства, зокрема у сфері розчищення територій, ліквідації наслідків обстрілів, транспортування матеріалів тощо. З урахуванням: надзвичайної суспільної значущості закупівлі, обмежених ринкових можливостей, наявності лише одного доступного постачальника, відсутності ознак умисного порушення або неправомірного збагачення, вчинення закупівлі у наданих обставинах було розумним, пропорційним та економічно обґрунтованим. Застосування до таких дій найсуворішого заходу – двосторонньої реституції – без врахування реального контексту закупівлі, порушує принцип справедливості, пропорційності та публічного інтересу. Крім того, судом не враховано, що умови оспорюваного Договору були виконані його сторонами у повному обсязі.

Отже, КП «Добробут» наполягає на тому, що не зважаючи на те, що спірний правочин не в повній мірі відповідає основним принципам закупівель за публічні кошти, водночас відсутні підстави вважати, що він не відповідає інтересам держави і суспільства у відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України. За такого, обраний прокурором спосіб захисту права вочевидь не відповідає інтересам держави.

- щодо визначеного судом порядку виконання оскаржуваного рішення, то апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ФОП Кулай О.С. коштів у розмірі вартості навантажувача на користь Новобузької міської ради, без жодних обґрунтувань; не навів мотивів, чому саме Новобузька міська рада визначена набувачем таких коштів, та не дослідив фактичні обставини, які свідчать, що саме вона здійснювала оплату за спірним договором.

Так, відповідач-2 вказує, що єдиним платником коштів за договором купівлі-продажу від 27.12.2023 № 01/250225-39 є КП “Добробут”, яке було замовником у межах процедури закупівлі UA-2023-12-01-009115-a. Оплата вартості техніки здійснена саме цим підприємством з власного рахунку, що підтверджується платіжними документами та договором. Ураховуючи, що саме КП “Добробут” є фактичним набувачем недійсного правочину, у разі дійсної наявності правових підстав для застосування реституції відповідні грошові кошти мали б бути повернутими саме КП “Добробут”, з урахуванням подальшої можливості у останнього провести нову закупівлю та придбати необхідну техніку замість повернутого телескопічного навантажувача.

Таким чином, на переконання апелянта, рішення в цій частині є передчасним і необґрунтованим, прийнятим без дослідження джерела фінансування договору та правової підстави для визнання саме органу місцевого самоврядування належним отримувачем повернення коштів.

Також апелянт зауважує, що судом першої інстанції безпідставно проігноровані посилання представників КП “Добробут” на факт накладення арешту на спірне майно - навантажувач телескопічний JCB 535-140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який придбаний та належить КП «Добробут», із забороною його відчуження та розпорядження (в тому числі ремонту, зміни, переробки, продажу) до скасування арешту майна у встановленому законом порядку. При цьому, висновок суду першої інстанції про те, що накладення арешту є тимчасовим заходом і не спростовує факт порушення вимог законодавства під час проведення публічної закупівлі та наявності правових підстав для визнання недійсним договору із застосуванням двосторонньої реституції, КП «Добробут» вважає надмірним формалізмом, оскільки накладений на невизначений час арешт унеможливлює будь-які дії, пов`язані з передачею майна, навіть у контексті виконання судового рішення. Таким чином, суд фактично ухвалив рішення, яке не може бути реалізоване на практиці, що суперечить принципу правової визначеності та вимогам ефективного судового захисту.

З огляду на вищезазначене, апелянт наголошує на тому, що внаслідок постановлення оскаржуваного рішення (у випадку набрання ним законної сили) виникне ситуація, коли до скасування арешту КП “Добробут” не матиме ні можливості користування придбаною технікою та надання відповідних послуг населенню, ні можливості отримати кошти від ФОП Кулай О.С. та придбати нову техніку. Неможливість фактичного виконання судового рішення у подальшому дійсно може призвести до порушення інтересів держави та суспільства.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 04.06.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Добробут" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2025 у справі №915/818/24 та призначено її розгляд на 01.10.2025 року о 12:00 год. Також даною ухвалою продовжено розгляд апеляційної скарги КП "Добробут" на розумний строк та встановлено учасникам процесу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

01.07.2025 від Північного офісу Держаудитслужби до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення, які є аналогічними письмовим поясненням Держаудитслужби, наданим суду першої інстанції (вх. № 9780/24 від 14.08.2024), суть яких відображена в оскаржуваном рішенні від 04.03.2025.

Узагальнена позиція позивача-2 полягає у тому, що законодавством чітко визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання договорів недійсними, або їх розірвання. Водночас, Держаудитслужбою вжито всі заходи, на яке остання уповноважена, з метою усунення порушень, виявлених під час моніторингу відповідної процедури закупівлі.

02.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з її доводами, вважає апеляційну скаргу необґрунтованої та наводить власну позицію щодо доводів апелянта.

Зокрема, прокурор вважає цілком і повністю доведеними обставини наявності підстав для представництва ним інтересів держави в суді, оскільки на переконання прокурора, у Північного офісу Держаудитслужби, окрім повноважень щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, наявні правові підстави для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, яким завершена вказана закупівля, із застосуванням двосторонньої реституції (в порядку ст.ст. 15, 16, 215, 216 Цивільного кодексу України), проте, Держаудитслужба обмежилась складанням висновку за результатами відповідного моніторингу закупівлі, в якому вказало про зобов`язання усунути порушення шляхом проведення роз`яснювальної роботи, недопущення подібних порушень в майбутньому та надання відповідних підтверджуючих документів. Вказане розцінене прокурором як уповноваженого на захист інтересів держави органу, а відтак наявні виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. Також прокурор вважає, що ним обрано правильний та ефективний спосіб захисту, що було досліджено судом першої інстанції та враховано при винесенні останнім рішення від 04.03.2025 у даній справі, яке прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, в якому з`ясовано всі обставини справи, встановлено та надана мотивована оцінка кожному аргументу, у зв`язку з чим прокурор просить оскаржуване рішення залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити, з мотивів, викладених у зазначеному відзиві.

Інші учасники судового процесу правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, свої відзиви суду не надали, проте, згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 задоволено клопотання представника Північного офісу Держаудитслужби щодо його участі у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів – через систему відеоконференцзв`язку “EasyCon”. Вирішено здійснювати розгляд справи №915/818/24 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.10.2025 було задоволено клопотання представника КП «Новобузької міської ради "Добробут" та відкладено розгляд справи №915/818/24 на 03.12.2025 року об 11:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 задоволено клопотання представника Комунального підприємства "Новобузької міської ради "Добробут" – Бартошук Валерії Олександрівни про надання їй можливості брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів – через систему відеоконференцзв`язку “EasyCon”.

Між тим, з огляду на технічну неможливість проведення вищенаведеного судового засідання внаслідок відсутності зв`язку з підсистемою відеоконференцзв`язку ЄСІТС через мережу "Інтернет" в результаті технічного збою (недоступність сайту), зазначене судове засідання у справі №915/818/24 не відбулося, про що складено відповідні довідку судового засідання. У вказаній довідці також зазначено, що про дату, на яку буде призначено розгляд справи, учасники справи будуть повідомлені додатково.

Тому, ухвалою суду від 04.12.2025 учасників справи №915/818/24 було повідомлено, що її розгляд відбудеться 11.03.2026 об 11:00 год.

Однак, у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді-учасника колегії Діброви Г.І. з 09.03.2026 по 13.03.2026, зазначене судове засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 23.03.2026 розгляд даної справи призначено на 22.04.2026 о 12:00 год., але у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Ярош А.І. з 17.04.2026 по 01.05.2026 зазначене судове засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 04.05.2026 учасників справи №915/818/24 повідомлено про те, що її розгляд відбудеться 17.06.2026 об 11:00 год. в режимі відеоконференції, за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення “EasyCon”.

У судовому засіданні 17.06.2026 було задоволено клопотання представника КП “Новобузької міської ради "Добробут" про відкладення розгляду справи №915/818/24; судове засідання відкладено на 30.09.2026 об 11:30 год, про що винесено відповідну ухвалу від 17.06.2026.

10.07.2026 до суду від Новобузької міської ради надійшла заява про розгляд справи №915/818/24 без участі представника останньої. Також, Міською радою зазначено, що при прийнятті рішення у даній справі вона покладається на розсуд суду.

У судовому засіданні 30.09.2026, яке проводилось в режимі відеоконференції, прокурор, представники Північного офісу Держаудитслужби та КП «Добробут» підтримали свої правові позиції, викладені вище у даній постанові та надані ними письмово.

Представники Новобузької міської ради та ФОП Кулай О.С. у судове засідання не з`явились. Про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, їх явка обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, що не з`явились в судове засідання.

У судовому засіданні 30.09.2026, яке проводилось в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 04.09.2023 КП “Добробут” звернулось до Новобузького міського голови з листом №168 від 04.09.2024, в якому просило розглянути питання щодо виділення коштів для придбання техніки в кількості трьох одиниць, а саме телескопічного навантажувача JCB або еквівалент, вантажного автомобіля – самоскида DAF або еквівалент та автомобілю Мерседес-Спринтер (вантажопасажирський або еквівалент (для надання ритуальних послуг). Зазначено, що техніка необхідна для забезпечення благоустрою та потреб населення, що надасть можливість підприємству повноцінно функціонувати, надавати послуги та покращити матеріальне становище. До листа додано 3 скріншоти з сайту auto.ria.com з вартістю навантажувачів JCB різних моделей.

Відповідно до інформації Новобузької міської ради №1246-0221 від 19.06.2024 клопотання КП “Добробут” щодо виділення коштів для придбання техніки для забезпечення робіт по благоустрою міста та наданню послуг населенню було розглянуто на комісії з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету, фінансів та інвестиційної діяльності. Виходячи з моніторингу середньозважених цін на електронних торгових майданчиках в мережі інтернет та з наявного обсягу коштів в бюджеті міської ради в проекті рішення було запропоновано виділити кошти на придбання ЛЗВ в сумі 1 422 811, 00 грн. Дане питання було підтримано депутатами на профільній комісії та включене до проекту рішення для розгляду на сесії ради. Рішення про виділення коштів на придбання техніки було прийнято на сесії ради .

Відповідно до п. 1, 2.2, 2.2.1 рішення Новобузької міської ради Миколаївської області від 22.11.2023 № 05 “Про внесення змін до рішення міської ради від 16.12.2022 №491 “Про бюджет Новобузької міської територіальної громади на 2023 рік” вирішено взяти до відома інформацію щодо необхідності внесення змін до бюджету Новобузької міської територіальної громади на 2023 рік та внести зміни до видаткової частини спеціального фонду бюджету, а саме збільшити призначення спеціального фонду бюджету за коштами переданими із загального фонду бюджету до спеціального фонду (бюджету розвитку) по головних розпорядниках коштів бюджету, в тому числі Міській раді, зокрема на внески до статутного капіталу суб`єктів господарювання (КТПКВК 0117670) на суму 3 594 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2.3.5 пояснювальної записки до рішення Новобузької міської ради від 22.11.2023 №705 пропонується внести зміни до видаткової частини бюджету Новобузької міської територіальної громади шляхом збільшення видаткової частини спеціального фонду бюджету (бюджету розвитку) за коштами переданим із загального фонду бюджету (за рахунок перевиконання дохідної частини міського бюджету) до спеціального фонду, по головних розпорядниках коштів бюджету міської громади на загальну суму 4 005 500,00 грн., в тому числі: Міській раді, зокрема на поповнення статутного капіталу КП “Добробут” 3 594 000,00 грн. з метою придбання 3-х одиниць техніки (бувшої у використанні): вантажного автомобіля-самоскиду DAF або еквівалент – 1 422 811,00 грн., телескопічного навантажувача JCB або еквівалент – 1 422 811, 00 грн., автомобіль Мерседес-Спринтер (вантажопасажирський) або еквівалент – 748 378, 00 грн. (для надання ритуальних послуг).

01.12.2023 уповноваженою особою КП “Добробут” (далі – замовник) опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю товару “Телескопічний нвавнтажувач JCB (або еквівалент)” код ДК 021:2015, код 34130000-7- Мототранспортні вантажні засоби, з очікуваною вартістю 1 422 811,00 грн. Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: від 25.12.2023 до 29.12.2023 включно. Ідентифікатор закупівлі UA-2023-12-01-009115-a.

Разом з оголошенням Уповноваженою особою Замовника опубліковано:

- тендерну документацію по процедурі відкриті торги (з особливостями) на закупівлю товару “Телескопічний навантажувач JCB або еквівалент, ДК 021:2015, код 34140000-0- Великовантажні мототранспортні засоби”;

- додаток 1 до тендерної документації (кваліфікаційні критерії, вимоги);

- додаток 2 до тендерної документації “Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі”;

- додаток 3 до тендерної документації “Договір про закупівлю”.

Тендерна документація. Розділ 3 “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” (далі – Інструкція).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 5 Інструкції Замовник установлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону. Визначені Замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначені в Додатку 1 до цієї тендерної документації.

Спосіб підтвердження відповідності учасника критеріям і вимогам згідно із законодавством наведено в Додатку 1 до цієї тендерної документації.

Відповідно до п. 1 розділу 3 Інструкції переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, встановлені в Додатку 1 (для переможця).

Згідно з п. 6 розділу 3 Інструкції вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону зазначено в Додатку 2 до цієї тендерної документації.

Тендерна документація. Розділ 5 “Оцінка тендерної пропозиції” (далі – Оцінка).

Абзацом 1 п. 1 Оцінки визначено, що розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до ст. 29 Закону (положення ч.ч. 2, 12, 16, абз. 2 і 3 ч. 15 ст. 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей.

Відповідно до абз. 19, 20 п. 1 Оцінки якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Згідно з абз. 2 п. 3 Оцінки Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:

- не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;

Тендерна документація Розділ 6 “Результати торгів та укладання договору про закупівлю” (далі – розділ 6).

За п. 1 розділу 6 відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель, зокрема, у разі: відхилення всіх тендерних пропозицій (у тому числі, якщо була подана одна тендерна пропозиція, яка відхилена замовником) згідно з Особливостями.

Відповідно до абз. 3 п. 4 розділу 6 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:

- визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті;

- перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;

- перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки (залишити у разі закупівлі товару).

Згідно з п. 1 “Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у ст. 16 Закону “Про публічні закупівлі” Додатку 1 до Тендерної документації на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Учасник має надати: не менше 1 копії договору з додатками про виконання аналогічного за предметом закупівлі договору.

Аналогічний договір – договір, який підтверджує досвід постачання товару аналогічного за предметом закупівлі предмету закупівлі визначеного даною тендерною документацією та/або який відповідає предмету закупівлі за четвертою цифрою ДК 021:2015

Інформація та документи можуть надаватися про частково виконаний договір, дія якого не закінчена.

Положеннями п.п. 3.2. п. 3 “Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності переможця вимогам, визначеним у п. 47 Особливостей” Додатку 1 до Тендерної документації визначено, що переможець (фізична особа чи фізична особа-підприємець) на виконання вимоги згідно п. 47 Особливостей (підтвердження відсутності підстав) повинен надати таку інформацію на підтвердження вимог зазначених у п.п. 3, 5, 12, 14 п. 47 Особливостей, зокрема:

- стосовно керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією. - перевіряється безпосередньо замовником самостійно, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим;

- повний витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” сформований у паперовій або електронній формі, що містить інформацію про відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України щодо фізичної особи, яка є учасником процедури закупівлі. Документ повинен бути виданий/ сформований/ отриманий в поточному році.

- довідка в довільній формі, яка містить інформацію про те, що між переможцем та замовником раніше не було укладено договорів, або про те, що переможець процедури закупівлі виконав свої зобов`язання за раніше укладеним із замовником договором про закупівлю, відповідно, підстав, що призвели б до його дострокового розірвання і до застосування санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків, не було, або довідка з інформацією про те, що він надав підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах (для цього переможець (суб`єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов`язався сплатити відповідні зобов`язання та відшкодування завданих збитків.

За умовами абз. 3 п. “Технічна специфікація” Додатку 2 до Тендерної документації, якщо Учасником пропонується еквівалент товару до того, що вимагається Замовником, додатково у складі пропозиції Учасник надає таблицю, складену в довільні формі, яка у порівняльному вигляді містить відомості щодо основних технічних та якісних характеристик товару, що вимагається Замовником до основних технічних та якісних характеристик еквівалентного товару, що пропонується Учасником. При цьому якість запропонованого еквіваленту товару має відповідати якості, що заявлена у технічній специфікації Замовника.

Відповідно до п. “Загальні вимоги” Додатку 2 до Тендерної документації учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником, зокрема, але не виключно:

- опис запропонованої Продукції з обов`язковим зазначенням марки, моделі та назви виробника у вигляді заповненої технічної специфікації.

- для підтвердження умов гарантійного та сервісного обслуговування запропонованих моделей автомобілів, учасник повинен надати:

довідку, у довільній формі, в якій зазначено перелік станцій технічного обслуговування, з зазначенням адрес та контактних телефонів СТО по Україні;

довідку в довільній формі, з зазначенням інформації про термін дії гарантії (гарантія на запропонований Товар має становити не менше 36 місяців або 100 тис. км пробігу на автомобіль).

В Додатку 2 до Тендерної документації визначено наступні характеристики предмету закупівлі:

- тип привода - дизель;

- рік випуску - 2013 р.;

- напрацювання - 3200 м.;

- вантажність - 3500 кг.

- висота підйому - 14 000 мм.;

- двигун - JCB EcoMax Turbo;

- потужність двигуна - 55 кВт/75 л.с.;

- кондиціонер;

- паллетні вила з бічним зміщенням вил;

- трансмісія - 4 Speed Powershift;

- гідрозасів на каретці Q-Fit;

- захисна решітка лобового скла та даху;

- стабілізатор горизонтального положення;

- стан - чудове.

Відповідно до Реєстру отриманих тендерних пропозицій/пропозицій UA-2023-12-01-009115-a для участі у закупівлі з унікальним номером оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі UA-2023-12-01-009115-a 05.12.2023 подано тендерну пропозицію наступним учасником: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код учасника в ЄДР 3205619094).

Згідно з Протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2023-12-01-009115-a від 09.12.2023, єдиним учасником закупівлі з ідентифікуючим номером UA-2023-12-01-009115-a ОСОБА_1 надано цінову пропозицію у розмірі 1 422 811, 00 грн. Вказано, що учасник відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України ”Про публічні закупівлі".

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог тендерної документації учасником ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції подано, зокрема, але не виключно:

- свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 від 22.07.2013 на транспортний засіб навантажувач телескопічний, марка JCB 535-140, 2007 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , об`єм двигуна 4 400 см. куб., потужністю двигуна НОМЕР_3 кг.;

- заявку про включення товару до переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації, відповідно до якої заявник ФОП Кулай О.С. просив внести товар “Навантажувач телескопічний JCB 535-140” до Переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації; заявка подається для первинної реєстрації, станом на 30.11.2023 повна собівартість становить 1 500 000, 00 грн.; ступінь локалізації 20, 87 %;

- технічну специфікацію предмета закупівлі від 04.12.2023, яка за своїм змістом ідентична додатку 2 до тендерної документації, яка підписана та скріплена печаткою ФОП Кулай О.С., зокрема, у документі зазначено, що предмет закупівлі 2013 року випуску, з потужністю двигуна 55 кВт / 75 л.с.;

- скорочений витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” ВР-001829181 від 01.12.2023 про відсутність незнятої чи непогашеної судимості;

- інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили коруаційні або пов`язані з корупцією правопорушення від 04.12.2023, відповідно до якої за результатами пошуку " ОСОБА_1 " не було знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

- довідку про відсутність підстав для відмови в участі, якою ОСОБА_1 підтвердив, що Замовник не має жодної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, визначених у ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до Протоколу № 6 від 11.12.2023 Уповноваженою особою Замовника було визнано переможцем закупівлі з ідентифікуючим номером UA-2023-12-01-009115-a ОСОБА_1 та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Уповноваженою особою Замовника на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) було опубліковано “Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2023-12-01-009115-a ”, яким повідомлено рішення Замовника укласти договір з ОСОБА_1 за ціною тендерної пропозиції/пропозиції у розмірі 1 422 811,00 грн.

17.12.2023 між КП НМЗ “Добробут” (далі – покупець) та Кулаєм О.С. (далі – постачальник) укладено договір про закупівлю № 11/12-2023 від 17.12.2023.

Відповідно до п. 11.1 договору договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2023 року (далі – Договір).

Пунктом 13.1 Договору визначено, що невід`ємною частиною останнього є: Додаток 1: Специфікація.

Договір з додатком підписано сторонами та скріплено печаткою покупця.

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця: Телескопічний навантажувач JCB або еквівалент, ДК 021:2015, код 34140000-0- Великовантажні мототранспортні засоби (далі - Товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток 1 до Договору), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором.

Постачальник гарантує, що Товар, який є предметом Договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися Товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (п. 1.3 Договору).

Умовами п. 2.1 Договору встановлено, що Постачальник повинен поставити Покупцю новий Товар, якість якого відповідає умовам, встановленим чинним законодавством України для цієї категорії Товару. Технічні та якісні характеристики Товару повинні відповідати чинним нормативним актам (державним стандартам / технічним умовам / нормам).

Відповідно до п. 2.2 Договору Постачальник на вимогу Покупця повинен надати підтвердні документи на Товар, що засвідчують його якість.

Ціна Договору становить 1 422 811, 00 грн. (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі вісімсот одинадцять грн. 00 коп.) з ПДВ (п. 3.2 Договору).

За приписами п. 4.1 Договору, розрахунок за поставлений Товар здійснюється в повному обсязі у безготівковій формі упродовж 7 (семи) робочих днів після отримання Товару згідно оригіналу видаткової накладної та рахунку Товар відповідно до взятого бюджетного зобов`язання (ст. 49 ч. 1 Бюджетного кодексу України).

Строк поставки Товару: до 25.12.2023 року (включно) (п. 5.2 Договору).

Відповідно до додатку 1 “Специфікація” до договору сторони погодили, що за договором постачається товар “Телескопічний навантажувач JCB (або еквівалент) у кількості 1 шт. загальною вартістю 1 422 811, 00 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору про закупівлю № 11/12-2023 від 17.12.2023 Продавцем Кулаєм О.С. передано, а Покупцем КП НМР “Добробут” прийнято товар “Телескопічний навантажувач JCB 535-140 рік випуску 2007, заводський номер JCB5АККGC71195636” у кількості 1 шт., загальною вартістю 1 422 811,00 грн., про що між сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі до договору про закупівлю №1 від 25.12.2023. В акті зазначено, що підписанням цього акту сторони підтверджують факт постачання товару та відсутність недоліків товару.

Відповідно до реєстру платіжних інструкцій розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 26.12.2023 КП “Добробут” перераховано на розрахунковий рахунок Кулая О.С., грошові кошти у розмірі 1 422 811,00 грн., згідно платіжної інструкції №2 від 26.12.2023, яка також наявна в матеріалах справи.

На сайті розміщено протокол № 19 від 31.12.2023 про виконання договору (відповідно до примітки на протоколі “зареєстровано в електронній системі закупівель 21.02.2024 з технічних причин) та звіт про виконання договору про закупівлю UA-2023-12-01-009115-а.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, Державна аудиторська служба України листом № 003100-18/303-2024 від 09.01.2024 “Про надання доручення” доручила офісам Держаудитслужби та їхнім управлінням в областях провести до 01.03.2024 моніторинг закупівель, зокрема, доручено Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області провести моніторинг закупівлі з ідентифікуючим номером UA-2023-12-01-009115-а на підставі п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Відповідно до інформації №262531-17/1883-2024 від 30.05.2024 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, наданої на запит прокуратури, на виконання доручення Державної аудиторської служби № 003100-18/303-2024 від 09.01.2024 та відповідно наказу начальника Управління від 15.01.2024 №4-З проведено моніторинг закупівлі UA-2023-12-01-009115-а.

У листі зокрема зазначено, що за результатами моніторингу встановлено порушення, які викладені у висновку про результати моніторингу, який оприлюднений в електронній системі закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/ иА-2023-12-01- 009115-а у визначені законодавством строки. Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі Замовником до суду не оскаржено. В ході моніторингу виявлені порушення, що містять ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 164-14 КУпАП (невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону).

Так, в період з 15.01.2024 по 05.02.2024 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-01-009115-a.

В “Констатуючій частині” Висновку зазначено, що:

1) за результатами аналізу питання повноти відображення інформації у річному плані закупівель відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель встановлено, що в оприлюдненому в електронній системі річному плані закупівель за номером ID:UAP-2023-12-01-003346-a, Замовником не зазначено код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів), при тому, що джерело фінансування закупівлі заплановано за кошти місцевого бюджету, чим порушено вимогу п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону;

2) за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено, що в порушення абз. 3 п. 13-1 Порядку № 861, тендерна документація Замовника не містить вимоги до учасників щодо подання ними у складі тендерних пропозицій вищезгаданих сертифікатів;

3) за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП Кулая Олександра Степановича встановлено наступне:

- пунктом 1 Додатку 1 до тендерної документації Замовника для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям передбачено надання учасником в складі тендерної пропозиції не менше однієї копії договору з додатками про виконання аналогічного за предметом закупівлі договору. Відповідно до вимог Додатку 2 до тендерної документації Замовником передбачено, що учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам, а саме: учасник повинен надати документальне підтвердження наявності офіційного статусу запропонованого бренду (дилер, дистриб`ютор, імпортер, представник), якщо учасник є виробником предмету закупівлі – надати відповідний сертифікат, ліцензію, авторські права тощо; гарантійний лист учасника щодо надання Сертифікату відповідності на Продукцію разом з поставкою автомобілів, чинний на момент поставки; опис запропонованої Продукції з обов`язковим зазначенням марки, моделі та назви виробника у вигляді заповненої технічної специфікації. Для підтвердження умов гарантійного та сервісного обслуговування запропонованих моделей автомобілів, учасник повинен надати: довідку, у довільній формі, в якій зазначено перелік станцій технічного обслуговування, з зазначенням адрес та контактних телефонів СТО по Україні; довідку в довільній формі, з зазначенням інформації про термін дії гарантії (гарантія на запропонований Товар має становити не менше 36 місяців або 100 тис. км пробігу на автомобіль).

В тендерній пропозиції ФОП Кулай Олександр Степанович вищезазначені документи не надано, чим не дотримано вимоги Додатку 1 та Додатку 2 тендерної документації Замовника;

- в пропозиції ФОП Кулай Олександр Степанович надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_2 ), згідно з яким запропонований навантажувач телескопічний 2007 року випуску, проте, відповідно до технічних вимог до предмета закупівлі (Додаток 2 до тендерної документації), рік випуску – 2013, чим не дотримано вимоги Додатку 2 до тендерної документації;

- відповідно до вимог п. 1 “Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції” розділу 3 “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” тендерної документації Замовника: переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.п. 3, 5, 6 і 12 та в абз. 14 п. 47 Особливостей. В ході моніторингу встановлено, що переможцем торгів ФОП Кулай Олександр Степанович, документи як переможця процедури закупівлі, відповідно до вимог пункту 1 “Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції” розділу 3 “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” тендерної документації Замовника у спосіб, визначений тендерною документацією, не було надано.

Орган фінансового контролю, посилаючись на приписи абз. 3 п.п. 3 п. 44 Особливостей зазначає, що неподання переможцем закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абз. 14 п. 47 Особливостей є підставою для відхилення тендерної пропозиції, однак тендерну пропозицію ФОП Кулай О. С. Замовником не відхилено, чим порушено вимоги абз. 3 пп. 3 п. 44 Особливостей, натомість протоколом уповноваженої особи від 11.12.2023 № 6 ФОП Кулай О. С. визначено переможцем відкритих торгів з особливостями та 11.12.2023 в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір., та як наслідок, 17.12.2023 Замовником було укладено Договір з ФОП Кулай Олександром Степановичем.

- в порушення вимог абз. 1 ч. ч. 5 ст. 8 Закону відповідь (інформацію та документи) на запит Управління від 16.01.2024 Замовником не подано.

- станом на 05.02.2024 Замовником не оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю, чим порушено вимоги п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону.

Відповідно до п. 2 Висновку органом фінансового контролю встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме:

- за результатами аналізу питання повноти відображення інформації у річному плані закупівель відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель встановлено порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону;

- за результатами аналізу питання своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом встановлено порушення вимог абз. 1 ч. 5 ст. 8 Закону;

- за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено порушення вимог пункту 13-1 Порядку № 861;

- за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції з урахуванням вимог Особливостей встановлено порушення вимог абз. 3 пп. 3 п. 44 Особливостей;

- за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог Закону встановлено порушення вимог п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону;

- за результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, повноти відображення інформації в оголошенні про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця – порушень не встановлено.

Пунктом 3 Висновку з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язано здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Матеріали даної справи свідчать, що прокурор в ході опрацювання відомостей у системі публічних закупівель "Prozorro" виявив встановлені Держаудитслужбою порушення, у зв`язку з чим листом від 30.04.2024 №52/3-2835вих.-24 звернувся до Північного офісу Держаудитслужби з викладенням вищенаведених обставин та просив у продовж 20 днів з дати отримання цього листа надати прокурору інформацію та документи щодо: оскарження висновку від 06.02.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-01-009115-a. та інформацію: чи вживались заходи щодо притягнення замовника до адміністративної відповідальності за ст. 164-14 КУпАП України; чи вживались заходи (або будуть вживатись) щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема, шляхом звернення до суду для визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину (т. 1 а.с. 35-40).и та повернення безпідставно сплачених коштів.

Відповідний лист від 30.04.2024 №52/3-2834вих.-24 був також направлений прокурором на адресу КП «Добробут» (т. 1 а.с. 56-58) та Новобузької міської ради (лист від 30.04.2024 №52/3-2831вих.-24, т. 1, а.с. 147-151)

У відповідь на вказані звернення прокурора:

- Північний офіс Держаудитслужби у листі від 14.05.2024 за №262616-17/3407-2024 повідомив, що звернення Офісу до суду з позовом про визнання недійсними договорів (у тому числі, укладених за результатами процедур закупівель) не передбачено законодавчими актами, які регулюють діяльність органів державного фінансового контролю. Крім того, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (структурний підрозділ Північного офісу Держаудитслужби) листом від 30.05.2024 №262531-17/1883-2024 повідомлено, що законодавство чітко визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких, разом з тим, не належить право подачі до суду позову з вимогами про визнання договорів недійсними (т. 1 а.с. 41-45).

- КП «Добробут» листом від 15.05.2024 за вих. №168 повідомило прокурору про те, що Договір є виконаним у повному обсязі, навантажувач поставлений на баланс підприємства, у зв`язку з чим останнє не планує звертатись до суду з вимогами про визнання недійсним Договору. Також зазначено, що фінансування даної закупівлі проведено за рахунок коштів місцевого бюджету Новобузької міської ради, згідно рішення сесії (т. 1 а.с. 59).

- Новобузька міська рада листом від 28.05.2024 №10В-02-12 поінформувала, що в неї відсутні повноваження щодо перевірки правильності проведення закупівель підприємствами та організаціями, які підпорядковані міській раді. Від КП «НМР «Добробут» інформація щодо наявних порушень при проведенні закупівлі та укладенні договору не надходила. Придбана техніка поставлена на баланс підприємства та використовується в роботі. У Новобузької міської ради відсутні підстави для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду про визнання вказаного договору недійсним.

Листами від 28.06.2024 прокурор повідомив Північний офіс Держаудитслужби та Новобузьку міську раду про те, що ним будуть вживатись заходи представницького характеру шляхом подання позовної заяви в інтересах держави в особі зазначених осіб про визнання недійсним Договору від 17.12.2023 №11/12-2023 та застосування наслідків недійсності правочину.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Новобузької міської ради та Північного офісу Держаудитслужби до господарського суду із відповідним позовом.

При цьому, судом першої інстанції також встановлено, що ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 01.08.2024 у справі № 481/1264/24 (кримінальне провадження №42024152030000026 від 05.07.2024) накладено арешт на майно, а саме: навантажувач телескопічний JCB 535-140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, заводський НОМЕР_4 , двигун НОМЕР_5 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) та на підставі договору про закупівлю від 17.12.2023 № 11/12-2023 придбаний та належить комунальному підприємству “Добробут” Новобузької міської ради із забороною його відчуження та розпорядження (в тому числі ремонту, зміни, переробки, продажу) до скасування арешту майна у встановленому законом порядку.

Вказаний телескопічний навантажувач залишено на зберіганні на території КП “Добробут” НМР (ЄДРПОУ 40231111) за адресою: вул. Грушевського, 70, м. Новий Буг, Миколаївської області.

Дослідивши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Щодо підстав для представництва інтересів держави прокурором в особі позивачів, колегія суддів зазначає наступне.

Насамперед, слід зауважити, що у спорах, які пов`язані з проведенням публічних закупівель, позивачами можуть бути декілька уповноважених органів, в залежності від повноважень, в межах яких ці органи діють, та характеру спірних правовідносин (предмета і підстав позову).

При цьому, за положеннями ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Повноваження прокурора із здійснення представництва інтересів держави в суді визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурор вправі здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Так, за умовами ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Вказані положення повністю узгоджуються з приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У розумінні наведених положень прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Отже, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Разом з тим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.

Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, Велика Палата Верховного Суду 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Предметом даного судового спору є визнання недійсним Договору від 17.12.2023 №11/12-2033 про закупівлю навантажувача телескопічного JCB 535-140, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, укладений між КП “Добробут” та Фізичною особою-підприємцем Кулаем Олександром Степановичем, за результатами проведення публічних торгів, тобто у даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

При цьому, правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваного Договору, на підставі якого ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №43 від 03.02.2016.

Так, статтею 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" унормовано, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Головними завданнями органу державного фінансового контролю, згідно зі ст. 2 вказаного Закону, є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Державний фінансовий контроль, згідно з ч. 2 цієї статті, забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки та моніторингу закупівель.

Статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

У контексті наведеного судова колегія зазначає, що реалізація результатів таких заходів, спрямована на усунення виявлених порушень чи відшкодування заподіяної шкоди (у конкретно визначених випадках), здійснюється відповідно до законів та порядків залежно від виду заходу державного фінансового контролю, що проводився.

При цьому, категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено пунктами 8, 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Так, за умовами пунктів 8 та 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), відповідно до п. 1 якого Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п. п. 1, 3 п. 3 Положення).

У відповідності до пп. 2 п. 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи).

Підпунктом 3 п. 4 Положення закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

За приписами підпунктів 4, 9 п. 4 цього Положення, Держаудитслужба здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 12.03.2018 у справі №826/9672/17.

Згідно з пп. 20 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.

Про те, що органи Державної аудиторської служби України є належними позивачами в правовідносинах у сфері публічних закупівель неодноразово засвідчив Верховний Суд, переглядаючи рішення судів у справах: №911/1497/18 (постанова від 15.05.2019), №912/2887/18 (постанова від 20.11.2019).

Варто зауважити, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 “Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби” затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно з додатком 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

На території Одеської області повноваження здійснює Південний офіс Держаудитслужби, який і є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у цих спірних правовідносинах.

Разом з тим, у даному випадку моніторинг публічної закупівлі UA-2023-12-01-009115-a був проведений Північним офісом Держаудитслужби в Чернігівській області.

При цьому, як передбачено п. 3 Положення про Півничний офіс Держаудитслужби, основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників та в місті Києві.

Матеріали справи свідчать, що моніторинг публічної закупівлі UA-2023-12-01-009115-a був проведений Північним офісом Держаудитслужби в Чернігівській області на виконання доручення заступника Голови Державної аудиторської служби від 09.01.2024.

З урахуванням наведеного, Північний офіс Держаудитслужби є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, у зв`язку з чим останній виступає належним позивачем у даній справі, оскільки саме до його повноважень належить вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

В той же час, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивачів, які після виявлення порушень законодавства, про які повідомлено окружною прокуратурою, мали право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

За таких обставин, прокурор правомірно визначив Управління Північного офісу Держаудитслужби позивачем у цій справі.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби, яка викладена у постановах від 01.09.2020 у справі №911/1534/19, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18 та від 11.06.2024 у справі №916/185/23 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17.

Так, як зазначалось вище, з огляду на викладене, Баштанською окружною прокуратурою на адресу Північного офісу Держаудитслужби 30.04.2024 скеровано лист за №52/3-2835 вих.-24, у якому, зокрема, запропоновано вжити заходів до звернення до суду із відповідним позовом.

Проте, Північний офіс Держаудитслужби у листі від 14.05.2024 за № 262616-17/3407-2024 повідомив, що до його повноважень не належить право подачі до суду позову з вимогами про визнання договорів недійсними.

Вказане свідчить про те, що Північний офіс Держаудитслужби, маючи повноваження на звернення до суду з позовом (п.п. 8 та 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"), не вжив жодних заходів із захисту порушених інтересів держави, зазначених у листі Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, не звернувся до суду з необхідним позовом, що стало наслідком звернення до суду саме прокурора, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в особі Північного офісу Держаудитслужби.

Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до Статуту КП “НМР “Добробут”, затвердженого рішенням Новобузької міської ради від 21.12.2021 №383, Комунальне підприємство «Новобузької міської ради «Добробут» (Підприємство) створене Новобузькою міською радою відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою здійснення господарської діяльності і вирішення соціально побутових проблем міста, засноване на комунальній власності територіальної громади міста Новий Буг. Засновником підприємства є Новобузька міська територіальна громада в особі Новобузької міської ради, котра є органом управління майном та уповноважує підприємство забезпечити ефективне використання комунального майна (п. 1 Статуту).

Пунктом 3.2 Статуту визначено, що Новобузька міська рада здійснює управління та контроль за господарсько - фінансовою діяльністю Підприємства.

До компетенції Новобузької міської ради в управлінні Підприємством входить, зокрема, здійснення контролю за господарсько - фінансовою діяльністю Підприємства (пп. 3.3.4 п. 3.3 Статуту).

За приписами п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Статуту, для забезпечення діяльності Підприємства засновник наділяє його майном на праві господарського відання на умовах оренди або /та передачі на баланс підприємства; майно Підприємства становлять основні фонди передані засновником на умовах оперативного управління, оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства; майно Підприємства відповідно до законів України, Статуту Підприємства, є комунальною власністю Новобузької міської територіальної громади та закріплюється за ним на праві господарського відання на умові оренди та балансоутримувача.

Джерелами формування майна Підприємства є, зокрема: грошові та матеріальні внески засновника; кошти, що виділені на поповнення обігових коштів до статутного капіталу.

Як зазначалось вище, у пояснювальній записці до рішення Новобузької міської ради від 22.11.2023 №705 було запропоновано внести зміни до видаткової частини бюджету Новобузької міської територіальної громади шляхом збільшення видаткової частини спеціального фонду бюджету (бюджету розвитку) за коштами переданим із загального фонду бюджету до спеціального фонду на загальну суму 4 005 500,00 грн., в тому числі: Міській раді, зокрема на поповнення статутного капіталу КП “Добробут” 3 594 000,00 грн. з метою придбання 3-х одиниць техніки (бувшої у використанні), у тому числі - телескопічного навантажувача JCB або еквівалент – 1 422 811, 00 грн., який в подальшому, був придбаний КП “НМР “Добробут” за результатами проведення торгів.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 143 Конституції України визначено, що місцеві органи самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності, а також затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Водночас неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема, шляхом укладення органом місцевого самоврядування оспорюваних додаткових угод, свідчить про порушення економічних інтересів відповідної територіальної громади.

При цьому, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

За положеннями ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 вказаної статті).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

Судом встановлено, що власником відповідача-1 є Новобузька міська територіальна громада в особі Новобузької міської ради. Майно КП «Новобузької міської ради "Добробут" перебуває у власності Новобузької міської територіальної громади і закріплене за відповідачнм-1 на праві господарського відання. Джерелами формування майна Підприємства є, зокрема, майно грошові та матеріальні внески передане йому власником; кошти, що виділені з бюджету.

Як зазначалось вище, і сторонами не заперечується обставина того, що джерелом фінансування закупівлі спірного навантажувача телескопічного JCB, яка проведена КП «Новобузької міської ради "Добробут", є кошти місцевого бюджету Новобузької міської територіальної громади, яку представляє Новобузька міська рада.

Отже, Новобузька міська рада виступає у якості суб`єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана контролювати питання ефективності та раціональності використання бюджетних коштів, у тому числі, при укладенні договорів купівлі-продажу за результатами проведення торгів зо бюджетні кошти, у зв`язку з чим вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальною установою незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 09.08.2023 у справі №924/1283/21).

Окрім того, згідно закону, Новобузька міська рада наділена повноваженнями щодо звернення до суду з позовом з метою реалізації своїх повноважень, а тому виступає належним позивачем у цій справі. Але, остання у відповідь на відповідне звернення прокурора, повідомила листом від 28.05.2024 №10В-02-12, що у Новобузької міської ради відсутні підстави для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду про визнання вказаного договору недійсним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, беручи до уваги невжиття компетентними органами – позивачами протягом розумного строку після того, як їм достеменно стало відомо про можливе порушення інтересів держави, жодних заходів для захисту цих інтересів, зокрема, незвернення останніх самостійно до господарського суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та забезпечив би захист інтересів держави, колегія суддів дійшла висновку про наявність у прокурора обґрунтованих підстав для захисту інтересів держави та, як наслідок, звернення до суду з таким позовом, що за встановлених у справі обставин відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Крім того, наявні у матеріалах справи докази підтверджують дотримання прокурором передбаченого Законом України "Про прокуратуру" порядку звернення до суду з позовом в інтересах держави, зокрема, вимог ч. 4 ст. 23 вказаного Закону.

Щодо обраного прокурором способу захисту інтересів держави.

Так, за твердженням апелянта, не дивлячись на порушення процедури закупівлі, прокурором не доведено та матеріалами справи не підтверджується, що вчинений правочин є оспорюваним у розумінні ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, враховуючи надзвичайну суспільну значущість закупівлі, обмеження ринкових можливостей, наявність лише одного доступного постачальника, відсутність ознак умисного порушення або неправомірного збагачення.

В контексті наведеного судова колегія звертає увагу на те, що апелянтом визнається факт порушення процедури закупівлі, наслідком якої стало укладення спірного правочину – Договору про закупівлю від 17.12.2023 №11/12-2023 – між КП НМЗ “Добробут” та Кулаєм О.С.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Крім того, відповідно до абз. 1 пп. 2 п. 44 Особливостей закупівель замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до п. 43 цих Особливостей.

Однак, судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не спростовано те, що придбаний КП “НМР “Добробут”, за результатами процедури відкритих торгів, транспортний засіб - навантажувач телескопічний JCB не відповідає вимогам, встановленим технічної специфікацією, яка є додатком №2 до тендерної документації замовника. Разом з тим, замовником в порушення вимог абз. 1 пп. 2 п. 44 Особливостей закупівель та умов п. 3 “Відхилення тендерних пропозицій” розділу 5 “Оцінка тендерної пропозиції” тендерної документації тендерна пропозиція ФОП Кулай О.С. з підстав її невідповідності умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, не була відхилена, а навпаки, після завершення торгів був укладений відповідний Договір про закупівлю від 17.12.2023 №11/12-2023.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У постанові від 02.08.2023 у справі №924/1288/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то такий договір можна оскаржити.

Також, Велика Палата Верховного Суду визначила, що у випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені ст. 43 “Нікчемність договору про закупівлю” Закону України “Про публічні закупівлі”, такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним (постанова від 02.08.2023 у справі №924/1288/21).

Аналогічно Верховний Суд виснував, що оспорюваний Договір укладений за результатами закупівлі робіт (у формі відкритих торгів), яка проведена з порушенням вимог Закону №1197 («Про здійснення державних закупівель»), суперечить Закону та інтересам держави і суспільства, оскільки не було дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників; переможця торгів було визначено не в результаті конкурентного відбору; таким чином, Договір підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (постанова КГС ВС від 20.02.2018 у справі №925/550/17).

Таким чином, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позову в частині визнання недійсним Договору про закупівлю від 17.12.2023 №11/12-2023 як укладеного всупереч забороні, встановленій чинним законодавством про публічні закупівлі.

Водночас, позиція апелянта полягає у тому, що Договір про закупівлю від 17.12.2023 №11/12-2023 не є оспорюваним у розумінні ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

З цього приводу судова колегія звертає увагу на те, що стаття 228 Цивільного кодексу України має назву «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».

При цьому, відповідно до ч. 1 вказаної статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (п. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Проте, судова колегія наголошує на тому, що у даному випадку прокурор не зазначав підставою позовних вимог щодо визнання недійсним Договору про закупівлю від 17.12.2023 №11/12-2023 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що спірний Договір не відповідає положенням ст. 203 та Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, посилання апелянта на положення ст. 228 Цивільного кодексу України апеляційний суд відхиляє як помилкові, оскільки вчинений правочин є оспорюваним не у розумінні ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, а відповідно до положень ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, якими у даному випадку прокурор і обґрунтував свої позовні вимоги, а суд першої інстанції – оскаржуване рішення.

Разом із тим, Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постанові від 23.08.2023 у справі № 903/745/22 сформульовано правовий висновок щодо ефективності способу захисту порушених інтересів у сфері публічних закупівель.

Так, зокрема, Верховним Судом вказано, що позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Аналогійний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21, відповідно до якого позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача, зазначивши, що окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

З огляду на вказане, Господарським судом Миколаївської області в оскаржуваному рішенні від 04.03.2025 у даній справі було вирішення питання щодо застосування наслідків недійсності Договору про закупівлю від 17.12.2023 № 11/12-2023, а саме: застосовано положення ст. 216 Цивільного кодексу України - двосторонню реституцію, яка спрямована на відновлення status quo у фактичному та юридичному становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, та полягає у зобов`язанні кожної сторони правочину повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину.

Водночас, місцевим господарським судом було правильно враховано правову позицію Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, в якій наголошено на неможливості застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення бюджетних коштів, отриманих за договором, на рахунок комунального підприємства, оскільки за змістом положень ст. 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні, комунальні підприємства чи підприємства об`єднань громадян, які не мають статусу суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, застосування наслідків недійсності правочину на користь позивача, який не є стороною оспорюваного договору є неможливим у разі пред`явлення вимоги про стягнення коштів на користь підприємства як іншої сторони оспорюваного правочину, і, як наслідок, вказана одностороння реституція не відповідає положенням чинного законодавства, адже для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу (в даному випадку Новобузької міської ради) як головного розпорядника бюджетних коштів, а не на користь юридичної особи, яка є стороною договору (КП «НМР «Добробут»).

З огляду на вказане, апеляційна колегія зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, з`ясовано всі обставини справи, встановлено та надана мотивована оцінка кожному аргументу.

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), згідно з якими обов`язок суду давати обґрунтування свого рішення не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи (справа "Руїз Торіха проти Іспанії").

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому, відносно інших доводів апелянта, які викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що вони були досліджені судом, але, не беруться останнім до уваги, позаяк не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин, а відтак, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Апеляційний суд вважає, що у цій справі КП «НМР «Добробут» було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Миколаївської області щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного перегляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного вище та з огляду на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2025 у справі № 915/818/24, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Новобузької міської ради "Добробут" на вказане рішення задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

У Х В А Л И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2025 у справі №915/818/24 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 02.10.2026.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Ярош А.І.