Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №916/3507/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3507/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" – Кисіль А.В.;

від Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради – не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 (повний текст рішення складено 06.07.2026, суддя Щавинська Ю.М.)

у справі №916/3507/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс"

до Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради

про стягнення 717 467,17 грн,

(суддя першої інстанції Щавинська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 01.07.2026, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29),

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради (далі – Відповідач, Апелянт), в якій просило суд стягнути заборгованість за виконані роботи з "Реконструкції сховища з влаштуванням споруди подвійного призначення (медично операційний блок) з властивостями сховища Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського" за адресою: м. Херсон, вул. Кримська, 138" по договору №102 від 28.03.2024 в розмірі 717 467,17 грн.

В обґрунтування позову, Позивач зазначав, що 28.03.2024 між ТОВ "Алсвіт Плюс" (підрядник) та КНП "Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського" (замовник) було укладено Договір №102 на виконання робіт з реконструкції сховища під медсанчастину (операційний блок) у м. Херсоні. У подальшому сторони підписали додаткові угоди щодо продовження строків виконання робіт та зменшення загальної суми договору до 27 341 547,85 грн. Підрядник повністю виконав передбачені будівельні роботи, що підтверджується актами за формою КБ-2в та КБ-3 (від №1 до №20), які були підписані замовником без жодних застережень чи зауважень.

Разом з тим, як стверджував Позивач, замовник порушив умови Договору (п. 4.1. та 4.7.) та здійснив оплату лише частково — на суму 26 624 080,68 грн, залишивши неоплаченою заборгованість у розмірі 717 467,17 грн. Це стало підставою для звернення підрядника до суду з позовом про стягнення вказаного залишку коштів за виконані й прийняті роботи.

Позивач наголошував на необґрунтованості заперечень Відповідача щодо якості робіт, оскільки останній не заявляв про жодні дефекти чи недоліки (ні явні, ні приховані) у встановленому законом порядку. Укладення договору та підписання актів прийому без застережень свідчить про усвідомлення замовником правових наслідків, тому його поточна відмова від оплати є недобросовісною поведінкою, яка суперечить попереднім діям.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25 позов задоволено; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" заборгованість у сумі 717 467,17 грн та витрати зі сплати судового збору.

Суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог ТОВ "Алсвіт Плюс" про стягнення з лікарні 717 467,17 грн заборгованості, оскільки факт виконання робіт за грудень 2024 року та їх прийняття замовником без жодних застережень підтверджений матеріалами справи. Суд відхилив посилання Відповідача на акт перевірки Держаудитслужби та акт ГУ ДСНС, як докази наявності недоліків, адже замовник прийняв роботу без заперечень, не скористався процедурою призначення експертизи та втратив право посилатися на явні недоліки, а докази наявності реальної заборгованості чи її оплати з боку Відповідача відсутні.

Не погоджуючись з таким рішенням, Комунальне некомерційне підприємство "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" відмовити в повному обсязі.

Як зазначає Апелянт, Лікарня здійснювала розрахунки з Виконавцем за виконані будівельні роботи на підставі підписаних Актів приймання виконаних будівельних робіт (ф_КБ-2В) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (ф_КБ_№), не було сплачено лише сума у розмірі 717,467,17 грн за Актом №20.

При цьому, Скаржник зауважує, що 27.06.2025 проведеною перевіркою Управлінням Південного Офісу Держаудитслужби в Херсонській області шляхом контрольного обміру фактичних обсягів виконаних робіт підрядником було виявлено невідповідність між фактично виконаними обсягами та обсягами, внесеними в Акти приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 364 256,12 грн, з них 717 457,17 грн, які не оплачені лікарнею, та 646 788,95 грн оплачені, які не підтверджені контрольним обміром та що призвело до завишення вартості виконаних робіт.

Апелянт вважає, що судом не було взято до уваги наступну інформацію:

- що за Актом №20 від 26.12.2024р. будівельні роботи виконані з завищеною вартістю, про що також свідчить Акт контрольного обміру від 15.05.2025;

- що доказом цього факту є Акт Управління Південного Офісу Держаудитслужби від 27.06.2025р., а також, те що фінансування робіт здійснювалося за рахунок та в межах виділених державних коштів відповідно до умов Договору 102 від 28.03.2024;

- що позивач повинен лікарні відшкодувати зайві кошти по виконанню будівельних робіт на об`єкті.

На переконання Відповідача, суд першої інстанції не врахував важливий факт неправомірного набуття Позивачем зайвих коштів за будівельні роботи на об`єкті, у т.ч. несплаченої суми у розмірі 717 467, 17 грн і підтвердженням того є Акт Управління Південного Офісу Держаудитслужби від 27.06.2025 (за даними обставинами будь-яких інших доказів не вимагається).

Окрім того, як зазначає Апелянт, на Акті приймання виконаних будівельних робіт №20 від 26.12.2024 було поставлено підпис за домовленістю сторін, з усною обіцянкою підрядника в подальшому доробити усі будівельні роботи на об`єкті, що не може означати фактичного прийняття будівельної роботи. Позаяк, підрядником надані обіцянки не були виконані.

Скаржник вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не дослідив належним чином наявні в матеріалах справи документи, неправильно визначився з характером спірних правовідносин, та прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.

Окрім цього Апелянт зазначає, що застосування судом норм ст.852, 853 Цивільного кодексу України є безпідставним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 для

розгляду справи №916/3507/25 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді Філінюк І.Г., Савицький Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3507/25.

03.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3507/25.

Водночас, у зв`язку з перебуванням суддів зі складу колегії суддів, які не є суддею-доповідачем, Савицького Я.Ф. з 03.08.2026 по 11.09.2026 відповідно до наказу голови суду від 21.07.2026 №193-в, а також Філінюка І.Г. з 03.08.2026 по 04.09.2026 відповідно до наказу голови суду від 21.07.2026 №192-в у відпустках, за розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 05.08.2026 №140 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3507/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді Принцевської Н.М., суддів – Діброви Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 прийнято апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у новому складі: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді - Діброва Г.І., Ярош А.І.; відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25; призначено розгляд справи №916/3507/25 на 28.09.2026 року об 11-00 год.; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25.

20.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Як зазначає у відзиві Позивач, фактично єдиним доказом, на який Апелянт посилається як на підставу для висновку про неналежне виконання ТОВ "Алсвіт Плюс" будівельних робіт та відсутність у нього права на оплату виконаних робіт, є акт перевірки закупівель Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 27.06.2025 №152104-55/32 та проведений у межах перевірки контрольний обмір. Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували факт виконання робіт, факт їх прийняття замовником та виникнення у Відповідача обов`язку здійснити оплату за підписаним актом №20 від 26.12.2024, Апелянтом не наведено.

Як зазначає Позивач, фактично Апелянт повторює ту саму позицію, яку він займав під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме: посилається на результати проведеної після виконання та прийняття робіт перевірки Держаудитслужби і контрольного обміру. При цьому, Апелянт не пояснює, яким саме чином зазначені документи спростовують факт підписання сторонами акта №20 від 26.12.2024, не наводить конкретних положень Договору, відповідно до яких підписаний сторонами акт може бути односторонньо нівельований результатами подальшої перевірки, та не зазначає, які саме конкретні роботи, зазначені в акті №20, на його думку, фактично не виконані.

Позивач зауважує, що посилання Апелянта на акт Державної аудиторської служби України від 27.06.2025 №152104-55/32, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору і не можуть змінювати його умов.

Також Позивач стверджує, що Апелянт фактично пропонує замінити результат договірного прийняття робіт, здійсненого самим замовником, результатом односторонньої подальшої перевірки. Однак жодної норми договору або закону, яка б передбачала автоматичне припинення або зміну наслідків підписання сторонами акта КБ-2в у зв`язку з подальшим проведенням контрольного заходу, апеляційна скарга не містить.

25.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

28.09.2026 у судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився представник Позивача, який підтримав доводи, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу. Представник Відповідача у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представника Позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" (виконавець, підрядник) та Комунальним некомерційним підприємством "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради (замовник) відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" в період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" від 12.10.2022 №1178 укладено договір про виконання робіт №102 (далі – Договір, т.1 а.с.11-15), відповідно до п.1.1. якого виконавець відповідно до діючих державних будівельних норм та державних стандартів України, законодавчих та нормативно правових актів, згідно розробленої проектно-кошторисної документації, зобов`язується виконати роботи по об`єкту “Реконструкція сховища з влаштуванням споруди подвійного призначення (медично операційний блок) з властивостями сховища Комунального некомерційного підприємства “Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського” за адресою м. Херсон, вул. Кримська, 138”. Код ДК 021:2015-45450000-6. Інші завершальні будівельні роботи.

Місце виконання робіт: м. Херсон, вул. Кримська, 138 (п.1.2. Договору).

Строк виконання робіт до 01 вересня 2024 року. Початок та закінчення капітального ремонту визначається графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток №2) та умовами договору (п.1.3. Договору).

Джерело фінансування - місцевий бюджет (п.1.4. Договору).

Обсяги виконання робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.6. Договору).

Виконавець розпочинає виконання робіт у строк, що не перевищує 3 (трьох) днів з дня укладення договору (п.1.7. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору загальна вартість робіт визначається на основі договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору. Сума цього договору становить 27 344 003,96 грн, у тому числі ПДВ — 4 557 333,99 грн, згідно з договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору.

Валютою договору є гривня України (п.3.2. Договору).

Сума договору може бути змінена в залежності від наявної потреби замовника у роботах та реального фінансування видатків протягом дії договору (п.3.3. Договору).

Виникнення підстав для внесення змін до договірної ціни повинно бути в обов`язковому порядку, документально підтверджено з внесенням змін до графіку виконання робіт (п.3.6. Договору).

Замовник здійснює розрахунок з виконавцем за виконані роботи на підставі "Акту приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ - 2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт" (форма №КБ - 3), протягом 20 робочих днів з дня підписання Акту за рахунок джерел фінансування замовника - кошти місцевих бюджетів (п.4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору при наявності фінансування замовник може здійснювати проміжний прийом та розрахунки за виконані роботи згідно договору.

Виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов`язаний підписати подані виконавцем документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання (п.4.4. Договору).

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат виконавця, підтверджених відповідними документами (п.4.5. Договору).

В установлені строки, погоджені з замовником, виконавець здає акт приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (ф.КБ-3) (п.4.6. Договору).

Розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником загальної суми договору за виконані роботи після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та на підставі довідки про вартість виконаних робіт та на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (п.4.7. Договору).

Пунктами 5.2.10., 5.2.12. Договору передбачено, що виконавець бере на себе зобов`язання нести відповідальність за якість виконаних робіт, застосовуваних матеріалів, устаткування; відшкодовувати, відповідно до чинного законодавства України та договору, завдані замовнику збитки

Відповідно до п.5.3.3. та 5.3.4. Договору замовник має право здійснювати контроль за ходом та якістю виконання робіт; відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі.

Згідно з п.5.4.3. Договору замовник бере на себе зобов`язання прийняти виконані роботи згідно проектно-кошторисної документації та договірної ціни і підписати акт виконаних робіт.

Пунктом 6.3.9. Договору передбачено, що недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта капітального ремонту), які виникли з вини виконавця, повинні бути усунуті виконавцем протягом строків, визначених комісією, що приймає об`єкт. Якщо виконавець не бажає чи не може усунути ці недоліки, замовник може попередити виконавця про порушення ним своїх зобов`язань, і якщо виконавець без затримки не вжив необхідних заходів для виправлення ситуації, замовник усуне недоліки із залученням третіх осіб за рахунок виконавця.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (п.9.1. Договору).

Невід`ємними частинами Договору згідно з п.11.1. є договірна ціна (Додаток 1), графік виконаних робіт (Додаток 2), план фінансування (Додаток 3).

08.08.2024 між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою, у зв`язку зі зміною джерела фінансування виконання робіт, сторони домовилися ввести відповідні зміни до Договору №102 від 28.03.2024, а саме:

- викласти п.3.1. Договору у наступній редакції: "Загальна вартість робіт визначається на основі договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору. Сума цього договору становить 27 344 003,96 грн, у тому числі ПДВ - 4 557 333,99 грн…";

- викласти п. 1.4. Договору в наступній редакції: "- фінансування за рахунок програми КПКВК 0712010 Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню; - фінансування за рахунок програми КПКВК 0712162 Виконання заходів щодо облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров`я за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; - фінансування за рахунок програми КПКВК 0712161 Співфінансування заходів, що реалізуються за рахунок субвенції з державного Бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров`я";

- змінити банківські реквізити “Замовника” (т.1 а.с.16).

Додатковою угодою №2 від 14.08.2024 (т.1 а.с.18-19) Сторони виклали п.1.3 Договору у новій редакції, змінивши строк виконання робіт – до 15.11.2024.

Додатковою угодою №3 від 22.11.2024 (т.1 а.с.20-21) Сторони виклали п.1.3 Договору у новій редакції, змінивши строк виконання робіт – до 10.12.2024.

Додатковою угодою №4 від 25.12.2024 (т.1 а.с.22) Сторони, керуючись п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 651,653 та 654 Цивільного кодексу України, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, дійшли згоди зменшити суму договору на 2456,11 грн та внести зміни до Договору, виклавши його пункт 3.1. в наступній редакції: "3.1. Загальна вартість визначається на основі договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору. Сума цього договору становить 27 341 547,85 грн, у тому числі ПДВ - 4 556 924,64 грн згідно з договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору".

На підтвердження виконання робіт за вказаним Договором Позивачем надано суду наступні акти приймання виконаних будівельних робіт: акт №1 від 29.04.2024 на суму 676 328,95 грн за квітень 2024 року; акт №2 від 15.05.2024 на суму 700 548,35 грн за травень 2024 року; акт №3 від 22.05.2024 на суму 1 568 416,32 грн за травень 2024 року; акт №4 від 12.06.2024 на суму 1 697 768,54 грн за червень 2024 року; акт №5 від 25.06.2024 на суму 902 353,82 грн за червень 2024 року; акт №6 від 16.08.2024 на суму 2 369 351,89 грн за серпень 2024 року; акт №7 від 16.08.2024 на суму 1 284 411,04 грн за серпень 2024 року; акт №8 від 16.08.2024 на суму 543 451,19 грн за серпень 2024 року; акт №9 від 26.08.2024 на суму 1 208 154,95 грн за серпень 2024 року; акт №10 від 23.09.2024 на суму 344 415,25 грн за вересень 2024 року; акт №11 від 23.09.2024 на суму 1 025 663,81 грн за вересень 2024 року; акт №12 від 27.09.2024 на суму 3 942 362,99 грн за вересень 2024 року; акт №13 від 12.10.2024 на суму 1 038 951,84 грн за жовтень 2024 року; акт №14 від 24.10.2024 на суму 3 263 973,44 грн за жовтень 2024 року; акт №15 від 08.11.2024 на суму 1 062 935,30 грн за листопад 2024 року; акт №16 від 08.11.2024 на суму 2 968 704,22 грн за листопад 2024 року; акт №17 від 22.11.2024 на суму 857 237,66 грн за листопад 2024 року; акт №18 від 13.12.2024 на суму 825 684,00 грн за грудень 2024 року; акт №19 від 13.12.2024 на суму 342 867,12 грн за грудень 2024 року; акт №20 від 26.12.2024 на суму 717 467,17 грн за грудень 2024 року. Позивачем також надано відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за кожен місяць. Загальна вартість робіт за вказаними актами та довідками складає 27 341 547,85 грн (т.1 а.с.23-138).

Вказані акти та довідки підписані та скріплені печатками обох Сторін. При цьому, акти приймання виконаних будівельних робіт містять підпис та печатку ФОП Моложон О.О.

02.04.2024 Відповідачем було укладено Договір про надання послуг з технічного нагляду №114 з ФОП Моложон Олексієм Олександровичем, за яким останній зобов`язався здійснювати технічний нагляд за будівництвом об`єкту "Реконструкція сховища з влаштуванням споруди подвійного призначення (медично операційний блок) з властивостями сховища КНП "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" ХМР за адресою: 73036, м.Херсон, вул.Кримська,138 (Код ДК 021:2015:71520000-9) (т.3 а.с.126-127).

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій (т.1 а.с.139-155), Відповідач оплатив вартість робіт у розмірі 26 624 080,68 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №250410 від 01.05.2024 року на суму 676 328,95 грн.; №1605 від 16.05.2024 року на суму 700 548,35 грн.; №3 від 23.05.2024 року на суму 1 568 416,32 грн.; №4 від 13.06.2024 року на суму 1 697 768,54 грн.; №5 від 26.06.2024 року на суму 902 353,82 грн.; №103 від 19.08.2024 року на суму 236 935,19 грн.; №104 від 21.08.2024 року на суму 2 132 416,70 грн.; №105 від 19.08.2024 року на суму 128 441,10 грн.; №106 від 21.08.2024 року на суму 1 155 969,94 грн.; №107 від 19.08.2024 року на суму 54 345,12 грн.; №108 від 19.08.2024 року на суму 489 106,07 грн.; №118 від 28.08.2024 року на суму 120 815,50 грн.; №119 від 28.08.2024 року на суму 1 087 339,45 грн.; №133 від 25.09.2024 року на суму 102 566,38 грн.; №134 від 25.09.2024 року на суму 923 097,43 грн.; №135 від 25.09.2024 року на суму 34 441,53 грн.; №136 від 25.09.2024 року на суму 309 973,72 грн.; №145 від 29.09.2024 року на суму 394 286,30 грн.; №146 від 29.09.2024 року на суму 3 548 576,69 грн.; №164 від 23.10.2024 року на суму 103 895,18 грн.; №165 від 23.10.2024 року на суму 935 056,66 грн.; №178 від 27.10.2024 року на суму 326 397,34 грн.; №179 від 27.10.2024 року на суму 2 937 576,10 грн.; №184 від 19.11.2024 року на суму 106 293,53 грн.; №185 від 19.11.2024 року на суму 956 641,77 грн.; №188 від 19.11.2024 року на суму 296 870,42 грн.; №189 від 19.11.2024 року на суму 2 671 833,80 грн.; №208 від 27.11.2024 року на суму 85 723,77 грн.; №209 від 27.11.2024 року на суму 771 513,89 грн.; №214 від 17.12.2024 року на суму 82 568,40 грн.; №215 від 17.12.2024 року на суму 743 115,60 грн.; №216 від 17.12.2024 року на суму 34 286,71 грн.; №217 від 17.12.2024 року на суму 308 580,41 грн.

Доказів сплати Відповідачем 717 467,17 грн за виконані у грудні 2024 року будівельні роботи за актом №20 від 26.12.2024 матеріали справи не містять.

Згідно з наявним в матеріалах справи актом перевірки закупівель в Комунальному некомерційному підприємстві "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради №152104-55/32 від 27.06.2025, складений Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (т.2 а.с.94-129), на порушення норм ст. 526, ст. 629, ст. 875, ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, п. 4, п. 14, п. 15, п. 28, п. 31 Загальних умов №668, п. 6.3, п. 6.4, п. 6.14, п.6.15, п. 6.16 Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва” у 2024 році КНП від підрядної організації ТОВ "Алсвіт Плюс" прийняті роботи, які фактично не підтверджені контрольним обміром на суму 1 364 256,12 гривень (з них 717 467,17 гривень, які не оплачені Лікарнею, та 646 788,95 гривень, які оплачено підряднику), відповідно прийняті акти від технічного нагляду ФОП Моложон О.О. із завищеною вартістю на суму 16 531,01 гривень, завищено (частково не підтверджено) витрати на відрядження в сумі 2 575 623,23 гривень та частково не підтверджено вартість матеріальних ресурсів, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в та підсумкових відомостей до них на суму 639 057,02 гривень.

При цьому, як вбачається з пояснень фахівця з публічних закупівель - уповноваженої особо управління Кальченко М.О., наведених в акті, після 20.12.2024, останній була надана інформація, що виконавець робіт ТОВ "Алсвіт Плюс" надав акт виконаних робіт, який підписано сторонами, тобто, виконавець виконав роботи по об`єкту в повному обсязі. Даний акт зареєстровано в Казначействі та проведене фінансування 30.12.2024 відповідно виписки-рахунку, водночас Казначейством було повернуто в бюджет профінансовані кошти на закриття акту виконаних робіт. Поки з`ясовували причини не сплати акту, часу на укладання додаткової угоди не залишилось, оскільки строк дії договору тривав до 31.12.2024.

Матеріали справи також містять акт контрольного обміру від 15.05.2025, підписаний Сторонами (з боку Позивача із зауваженнями з боку Відповідача стосовно результатів обміру) та начальником відділу контролю у сфері будівництва Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, на суму 1 364 256,12 грн (т.2 а.с.42-57).

30.07.2025 Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області було направлено Відповідачу вимогу про усунення вказаних порушень (т.2 а.с.187-189).

У матеріалах справи також наявний акт обстеження об`єкту фонду захисних споруд цивільного захисту №522 від 11.09.2025 (т.3 а.с.64-67, 168), складений ГУ ДСНС України в Херсонській області, згідно з яким сховище до використання за призначенням вважається неготовим. Вказаний акт складено за участю балансоутримувача (Відповідача) та представників Херсонського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності, без участі ТОВ "Алсвіт Плюс".

Як зазначалось раніше, рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25 позов задоволено; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" заборгованість у сумі 717 467,17 грн та витрати зі сплати судового збору.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 3 статті 203 Цивільного кодексу України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 843, ч. ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

За положеннями частин 1-4 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.1,2 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та у кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 879 Цивільного кодексу України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 882 Цивільного кодексу України врегульовано порядок передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як зазначалось раніше, 28.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алсвіт Плюс" (виконавець, підрядник) та Комунальним некомерційним підприємством "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради (замовник) відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" в період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" від 12.10.2022 №1178 укладено Договір про виконання робіт №102 (т.1 а.с.11-15), відповідно до п.1.1. якого виконавець відповідно до діючих державних будівельних норм та державних стандартів України, законодавчих та нормативно правових актів, згідно розробленої проектно-кошторисної документації, зобов`язується виконати роботи по об`єкту “Реконструкція сховища з влаштуванням споруди подвійного призначення (медично операційний блок) з властивостями сховища Комунального некомерційного підприємства “Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського” за адресою м. Херсон, вул. Кримська, 138”. Код ДК 021:2015-45450000-6. Інші завершальні будівельні роботи.

З аналізу вищевказаного Договору у системному зв`язку з положеннями застосованих судом норм законодавства вбачається, що за своєю правовою природою укладений договір є договором будівельного підряду.

Згідно з п.1.3.. Договору (у редакції додаткової угоди №3 від 22.11.2024) строк виконання робіт – до 10.12.2024.

Відповідно до п.3.1. Договору (у редакції додаткової угоди №4 від 25.12.2024) загальна вартість визначається на основі договірної ціни, що є невід`ємною частиною Договору. Сума цього договору становить 27 341 547,85 грн, у тому числі ПДВ - 4 556 924,64 грн згідно з договірною ціною, яка є невід`ємною частиною Договору.

Замовник здійснює розрахунок з виконавцем за виконані роботи на підставі "Акту приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ - 2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт" (форма №КБ - 3), протягом 20 робочих днів з дня підписання Акту за рахунок джерел фінансування замовника (п.4.1. Договору).

Судовою колегією встановлено, що 26.12.2024 Сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року на суму 717 467,17 грн (а.с.75-80).

З огляду на наведене, матеріалами справи підтверджується факт виконання Позивачем робіт за договором на суму 717 467,17 грн.

Водночас, матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем 717 467,17 грн за виконані у грудні 2024 року будівельні роботи за актом №20 від 26.12.2024.

Колегія суддів враховує, що Відповідач не доводить, що при прийнятті виконаних робіт ним були виявлені невідповідності пред`явлених до оплати робіт встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, коригування Відповідачем цих сум, відмови Відповідача від приймання робіт та їх оплати, оскільки роботи не відповідають вимогам чинному законодавству, а також умовам Договору.

Фактично, доводи та вимоги Відповідача ґуртуються виключно на даних, викладених в Акті перевірки Управління Південного Офісу Держаудитслужби в Херсонській області.

Так, Апелянт, заперечуючи проти задоволених позовних вимог про стягнення 717 467,17 грн за виконані Позивачем у грудні 2024 року будівельні роботи, зазначає, що під час проведення перевірки закупівель в КНП "Херсонська міська клінічна лікарня ім.О.С.Лучанського" Управлінням Південного Офісу Держаудитслужби в Херсонській області з метою підтвердження фактично виконаних робіт проводився контрольний обмір виконаних робіт і була встановлена невідповідність між фактично виконаними обсягами та обсягами, - внесеними в акти приймання виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в, що є порушенням п.п.6.3, 6.16 Кошторисних норм України “настанова з визначення вартості будівництва”, п.5.2.1 договору №102 та призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 1 364 256,12 грн, з них 717 467,17 грн, які не були оплачені Лікарнею та 646 788,95 грн, які були сплачені підряднику за роботи, які фактично не підтверджені контрольним обміром.

Отже, Відповідач зазначає, що за актом приймання-передачі №20 сума 717 467,17 грн не була сплачена Лікарнею у зв`язку з недоліками виконаних робіт, які були виявлені під час перевірки Управлінням Південного Офісу Держаудитслужби в Херсонській області та відсутністю фінансування у Лікарні.

Водночас, судова колегія зазначає, що відповідно до ч.1 ст.852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

При цьому, пунктом 6.3.9. Договору передбачено, що недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта капітального ремонту), які виникли з вини виконавця, повинні бути усунуті виконавцем протягом строків, визначених комісією, що приймає об`єкт.

Якщо виконавець не бажає чи не може усунути ці недоліки, замовник може попередити виконавця про порушення ним своїх зобов`язань, і якщо виконавець без затримки не вжив необхідних заходів для виправлення ситуації, замовник усуне недоліки із залученням третіх осіб за рахунок виконавця.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 05.03.2024 у справі №910/3374/23 дійшов висновку, що якщо замовник, який раніше без зауважень підписав акт приймання робіт, що підтверджує обсяги, якість виконаних робіт та їх вартість, і надалі в контексті спору про стягнення заборгованості за цим актом заперечує це, то на нього покладається обов`язок довести наявність прихованих недоліків чи інших відступів від умов договору підряду, що можуть бути підставою для застосування правових наслідків, встановлених статтями 852, 853, 858 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, виконані на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт роботи прийняті Відповідачем в повному обсязі без зауважень, доказів звернення Відповідача до Позивача із вимогами щодо виявлених недоліків у роботі Позивача, зокрема в порядку п.6.3.9. Договору, та їх документального оформлення матеріали справи не містять.

У матеріалах справи також відсутні докази звернення Відповідача із вимогою про призначення експертизи стосовно недоліків виконаної роботи відповідно до ч.4 ст.853 Цивільного кодексу України. Клопотання про призначення судової експертизи Відповідачем також заявлено не було.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550 (зі змінами) (далі - Порядок № 550), акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

У пункті 50 Порядку № 550 передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 15 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” зокрема передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються (тобто законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами позивача, а не відповідача).

Вимога органу державного фінансового контролю чи акт перевірки можуть бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема, пред`явлення відповідного позову до суду), однак, це не позбавляє особу, що звернулась до суду, процесуального обов`язку (а не права) доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть обмежувати права і обов`язки сторін з приводу виконання зобов`язань за ними. У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Позаяк, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договорів щодо характеру робіт, їх обсягу та вартості, висновки перевірки не можуть змінювати умов договорів, які відповідно до наведених вимог норм права є обов`язковими, оскільки недійсними не визнавалися, а відповідно такі висновки перевірки не можуть змінювати і право-відносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами договорів, умови зобов`язання порівняно із договірними. Зазначена правова позиція кореспондує правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.03.2019 у справі №910/26948/15.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/12793/17, від 21.05.2018 у справі №922/2310/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17, від 26.03.2019 у справі №910/26948/15.

Посилання Відповідача на акт перевірки, складений Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, є необґрунтованими, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладеного між Сторонами договору і не можуть їх змінювати. Такий акт не може змінювати, припиняти договірні правовідносини Сторін, зобов`язання, визначені укладеним Договором та які підтверджені відповідними актами здачі-приймання наданих послуг.

Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Отже, обставини, які встановлені під час проведення внутрішнього аудиту не можуть впливати на умови договірних відносин між Сторонами.

Як було встановлено судом, акт контрольного обміру від 15.05.2025 підписаний з боку Позивача із зауваженнями стосовно результатів обміру (т.2 а.с.42-57).

Таким чином, вказаний акт складений із запереченнями з боку Позивача, при цьому, Відповідачем, у свою чергу, не заявлено відповідного клопотанням про проведення експертизи.

Судова колегія зазначає, що акт перевірки Південного офісу Держаудитслужби є лише документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт не є тим документом, який беззаперечно свідчить про неналежне виконання Позивачем договірних зобов`язань, наявність недоліків у виконаних роботах чи звільняє Відповідача від обов`язку оплатити належним чином прийняті роботи.

Слід зазначити, що наявність Акту перевірки Держаудитслужби не визнається тією безумовною підставою, що звільняє сторону від доказування обставин, на які Сторона посилається.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2025 у справі № 915/222/24 зробив висновок про те, що Акт ревізії Держаудитслужби, яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю, якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові від 18.02.2025 у справі №910/7984/16 викладено висновок про те, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами передачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу (аналогічний висновок міститься і у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/23357/17 та від 07.12.2021 у справі №922/3816/19).

Колегія суддів зауважує, що Акт ревізії не породжує обов`язкових юридичних наслідків для Позивача у цій справі, а обставини, викладені в акті підлягають доведенню на рівні з іншими обставинами, якими обґрунтовані вимоги, і за відсутності інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували встановлені цим актом порушення, не може бути достовірним та обґрунтованим підтвердженням завищення Позивачем вартості наданих послуг за Договором.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що Апелянт хибно вважає, що результати ревізії органу фінансового контролю є самостійною підставою для відсутності у нього обов`язку виконувати обов`язки за Договором.

Як вбачається з пояснень фахівця з публічних закупівель - уповноваженої особо управління Кальченко М.О., наведених в акті перевірки закупівель в Комунальному некомерційному підприємстві "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради №152104-55/32 від 27.06.2025, виконавець робіт ТОВ "Алсвіт Плюс" надав акт виконаних робіт, який підписано Сторонами, тобто, виконавець виконав роботи по об`єкту в повному обсязі. Даний акт зареєстровано в Казначействі та проведене фінансування 30.12.2024 відповідно виписки-рахунку, водночас Казначейством було повернуто в бюджет профінансовані кошти на закриття акту виконаних робіт.

Таким чином, враховуючи прийняття Відповідачем виконаних Позивачем будівельних робіт без зауважень за підписаним Сторонами актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт, без надіслання Позивачу заяв про відступ останнього від умов Договору підряду, суд вважає, що Відповідач втратив право посилатися на відповідні відступи Позивача від умов Договору (явні недоліки).

Близькі за змістом правові висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 25.09.2025 у справі №910/17943/23.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія звертає увагу, що всі роботи виконані Позивачем прийняті згідно норм чинного законодавства, всі підтверджуючі документи наявні в матеріалах справи, які суд першої інстанції належним чином дослідив та надав їм повну оцінку, Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, з огляду на що судова колегія вважає рішення суду про задоволення позовних вимог цілком обґрунтованими та такими що підлягає залишенню без змін.

Крім того, судова колегія зазначає, що основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18, від 16.04.2019 у справі № 925/2301/14.

Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що доводи Апелянта не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи Скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на остаточний висновок.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25.

За таких обставин, апеляційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради задоволенню не підлягає, судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Апелянта.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С.Лучанського" Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/3507/25- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено на підписано 01.10.2026.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош