Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №916/4761/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4761/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;

за участю представників сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" – Галашевський Є.І.;

Від Фізичної особи-підприємця Бандурова Степана Михайловича – Приймачук С.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС"

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 (повний текст складено та підписано 22.05.2026) суддя Малярчук І.А.

по справі №916/4761/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС"

до Фізичної особи-підприємця Бандурова Степана Михайловича

про стягнення 2 127 253,80 грн,

(суддя першої інстанції Малярчук І.А., дата та місце ухвалення рішення: 20.05.2026, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),

09.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" звернулося (далі – Позивач) до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бандурова Степана Михайловича (далі – Відповідач) про стягнення 2 127 253,80 грн за Договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажу № 25/07/2025 від 25.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що 01.07.2025 між ТОВ "КЕРНЕЛ ТРЕЙД" та ТОВ "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом. На виконання цього договору ТОВ "КЕРНЕЛ ТРЕЙД" надало заявку від 30.10.2025 на перевезення 73,94 т насіння соняшнику за маршрутом м. Прилуки – м. Чорноморськ, у зв`язку з чим ТОВ "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" залучило до перевезення ФОП Бандурова Степана Михайловича.

25.07.2025 між ТОВ "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" та ФОП Бандуровим С.М. укладено Договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажу №25/07/2025.

На виконання заявки Позивача Відповідач надав три транспортні засоби, якими 31.10.2025 з м. Прилуки було завантажено насіння соняшнику загальною масою 73,94 т, що підтверджується товарно-транспортними накладними № АКАК0004821, № АКАК0004826 та № АКАК0004820.

За твердженням Позивача, після завантаження та зважування транспортні засоби вибули до пункту призначення, однак до нього не прибули, їх місцезнаходження невідоме, а водії на зв`язок не виходять. У зв`язку з цим Позивач вважає, що вантаж був безповоротно втрачений перевізником, чим йому завдано збитків у розмірі 2 127 253,80 грн, що відповідає вартості 73,94 т насіння соняшнику за ціною 28 770,00 грн за тонну.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 у даній справі у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" до Фізичної особи-підприємця Бандурова Степана Михайловича про стягнення 2 127 253,80 грн відмовлено повністю; витрати по сплаті судового збору покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС".

Місцевий господарський суд у своєму рішенні дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами виникнення між сторонами господарських зобов`язань щодо перевезення спірного вантажу, оскільки відповідно до умов договору заявка на перевезення мала бути оформлена у письмовій формі, підписана та скріплена печатками сторін, тоді як таких доказів матеріали справи не містять. Сам факт зазначення транспортних засобів ФОП Бандурова С.М. у товарно-транспортних накладних не підтверджує виникнення між сторонами відповідних зобов`язань.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що Позивач не є власником спірного вантажу та не довів фактичного понесення ним збитків, оскільки не надав доказів відшкодування ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" вартості втраченого вантажу чи виникнення реального майнового обов`язку зі сплати таких коштів.

Також не доведено належними доказами розмір заявлених збитків, зокрема, вартість насіння соняшнику. За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність складу цивільного правопорушення та відсутність правових підстав для стягнення з Відповідача 2 127 253,80 грн збитків.

Не погоджуючись з таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 по справі 916/4761/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" до Фізичної особи-підприємця Бандурова Степана Михайловича задовольнити в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував обставини, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин з перевезення вантажу.

Так Скаржник посилається на укладення між сторонами Договору від 25.07.2025 № 25/07/2025, надання Відповідачем транспортних засобів для перевезення 73,94 т. насіння соняшнику та оформлення відповідних товарно-транспортних накладних, згідно з якими вантаж було прийнято водіями Відповідача, однак до вантажоодержувача він не доставлений.

Позивач наголошує, що ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" підтвердило факт укладення з ним договору перевезення та відвантаження спірного вантажу, а також пред`явило вимогу про відшкодування його вартості, у зв`язку з чим у Позивача виникли збитки. На думку Скаржника, суд безпідставно не долучив до матеріалів справи відповідь ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" на адвокатський запит, незважаючи на надані пояснення щодо причин неможливості подання цього доказу разом із позовом.

Крім того в апеляційній скарзі Позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про недоведеність правовідносин між сторонами та факту понесення ним збитків. Скаржник наголошує, що Відповідач не спростував факт прибуття належних йому транспортних засобів під завантаження спірного вантажу, а інших правовідносин між сторонами не існувало, що, на думку Позивача, підтверджує факт здійснення Відповідачем перевезення. Позивач також зазначає, що внаслідок втрати вантажу у нього виникли збитки перед його власником — ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", вартість яких він поступово відшкодовував, у зв`язку з чим відповідні підтверджуючі документи не могли бути подані разом із позовною заявою та мали бути надані суду додатково.

На думку Апелянта, зазначені обставини судом першої інстанції не враховано, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 по справі №916/4761/25 залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; попереджено Скаржника, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута Скаржнику на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України

25.06.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" надійшла заява про усунення недоліків до якої Апелянтом додано докази сплати судового збору у розмірі 38290,58 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 по справі №916/4761/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи №916/4761/25 на 24.08.2026 року о 12-00 год.; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4761/25.

01.07.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4761/25.

14.07.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Фізичної особи-підприємця Бандурова Степана Михайловича.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що апеляційна скарга фактично відтворює зміст позовної заяви та не містить доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку Відповідача, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про недоведеність обставин, необхідних для стягнення збитків.

Так Відповідач визнає факт укладення 25.07.2025 між сторонами Договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажу № 25/07/2025 та належність йому зазначених у позові транспортних засобів, однак заперечує інші обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідач вказує, що відповідно до умов договору заявка на організацію перевезення повинна бути складена у письмовій формі, а також містити істотні умови перевезення, зокрема, дату завантаження, маршрут, відомості про рухомий склад, вантаж, місця завантаження та розвантаження, його вартість і строк доставки. Натомість Позивач посилається на надання заявки засобами телефонного зв`язку, що, на думку Відповідача, не відповідає погодженому сторонами порядку оформлення перевезення.

Також Відповідач погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність Позивачем фактичного понесення збитків та їх розміру та зазначає, що на момент звернення до суду Позивач не надав доказів фактичного відшкодування ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" вартості втраченого вантажу, а посилання на поступове відшкодування таких коштів не підтверджене належними та допустимими доказами.

На думку Відповідача, вказане свідчить про відсутність у Позивача на момент звернення до суду реальних збитків у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

Крім того, Відповідач вважає недоведеним розмір заявлених до стягнення збитків, оскільки товарно-транспортні накладні не містять відомостей про вартість вантажу, а інших належних первинних документів на підтвердження його вартості у розмірі 28770,00 грн за тонну Позивачем не надано. Відповідач вважає, що подана Позивачем претензія ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" сама по собі не підтверджує факту понесення збитків та їх розміру.

З огляду на недоведеність виникнення між сторонами зобов`язань щодо перевезення спірного вантажу, факту понесення Позивачем реальних збитків та їх розміру, Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що його висновків не спростовують, у зв`язку з чим просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 повідомлено учасників справи №916/4761/25, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 відбудеться 14.09.2026 року о 12:00 год.

14.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги, та відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання по справі №916/4761/25 призначене на 14.09.2026 не відбулось, про що помічником судді складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 повідомлено учасників справи №916/4761/25, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 відбудеться 24.09.2026 року о 15-00 год.

18.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" надійшло клопотання про долучення доказів.

24.09.2026 у судове засідання з`явилися представники Позивача та Відповідача, які підтримали доводи та вимоги викладені ними письмово.

Разом з тим у судовому засіданні судовою колегією було розглянуто клопотання представника Позивача про долучення доказів від 18.09.2026.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з положеннями статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 у справі № 916/4761/25 та встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також інших заяв і клопотань — протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Судова колегія зауважує, що клопотання про долучення доказів від 18.09.2026 подано Скаржником після спливу встановленого судом процесуального строку. При цьому Скаржником не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповідних доказів.

З огляду на викладене, враховуючи пропуск Скаржником встановленого судом строку для подання відповідного клопотання та відсутність клопотання про поновлення такого строку, судова колегія доходить висновку про необхідність залишення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" від 18.09.2026 про долучення доказів без розгляду.

Крім того колегія суддів зауважує, що за умовами частин другої, третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Межі перегляду в суді апеляційної інстанції передбачено у статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14.

Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №46/603.

Окрім того, колегією суддів зазначено, що неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції прийняв рішення, а заявник апеляційної скарги просить долучити до матеріалів справи докази, отримані після вирішення справи судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що апеляційний перегляд оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного рішення і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити. Навпаки, саме допущення можливості прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів, які за відсутності поважних та об`єктивних причин не були подані до місцевого господарського суду, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, системність і послідовність у діяльності органів судової влади.

Саме такий сталий правовий висновок стосовно того, що відсутність існування доказів на момент прийняття судового рішення місцевим господарським судом виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції цих додаткових доказів, викладено Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Бандуровим Степаном Михайловичем (Виконавець) було укладено Договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажу № 25/07/2025 (далі Договір), за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по перевезенню або організації перевезення Вантажу на умовах, визначених цим Договором, автомобільним транспортом, а Замовник прийняти й оплатити виконані Виконавцем послуги по перевезенню. Заявка на організацію перевезення Вантажу повинна бути складена в письмовій формі до Договору і скріплена печатками та підписами Замовника та Виконавця. Сторони визнають юридичну силу Заявки на організацію перевезення, переданої шляхом факсимільного або електронного зв`язку. До кожної Заявки оформлюється Реєстр наданих послуг, який скріплюється печатками та підписами Сторін. Доставка транспортного засобу до пункту надання послуг та його повернення Виконавцю здійснюється за рахунок Виконавця. Вартість наданих послуг визначається у Заявках до Договору з відповідними тарифами на перевезення (п.п. 1.1., 1.2., 1.4., 1.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.5. Договору Замовник зобов`язаний повідомити Виконавця про необхідність перевезення Вантажу не пізніше ніж за 24 години до бажаної дати здійснення перевезення по Україні. Повідомлення здійснюється шляхом надання Виконавцю заявки до початку перевезення, в якій зазначаються всі необхідні для перевезення відомості. В заявках на організацію перевезення зазначити такі конкретні умови перевезень вантажів, які є невід`ємними частинами даного Договору: дата завантаження; маршрути; дані про рухомий склад; кількість та різновид вантажу; місце завантаження, контактні телефони, контактні особи; місце розвантаження вантажу (найменування складу, адреса, телефон, контактна особа); узгоджена вартість послуги перевезення 1 тони вантажу, яка при залученні Виконавцем третіх осіб для виконання своїх обов`язків за цим договором містить в собі винагороду Виконавця; вантажовідправники та вантажоодержувачі; термін доставки вантажу; додаткові дані по перевезенню (в разі потреби). На вантаж, який надається на перевезення, оформлюється товаротранспортна накладна та інші супроводжувальні документи в залежності від виду вантажу і його специфічних особливостей (ветеринарні та санітарні свідоцтва, свідоцтва про якість (відповідність), довідки, паспорти та ін.).

Згідно з п. 3.1., 3.2. Договору оплата наданих Виконавцем за даним Договором послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту(ів) здачі-приймання-передачі робіт (наданих послуг) при отриманні рахунку, товарно-транспортних документів, Реєстру(ів) наданих послуг, якщо інше не зазначено у Заявці. Датою надання послуг та дата вказана у акті виконаних робіт (наданих послуг). У випадку відсутності акту виконаних робіт (наданих послуг) будь-який прийнятий датою виконання перевезення вважається дата надання послуг з перевезення, що може підтвердити факт надання послуги. Сторони визнають, що достатнім та належним доказом надання послуг з перевезення Виконавцем, за відповідною і прийнятою Замовником, є або підписаний Сторонами акт виконаних робіт (наданих послуг), або товарно-транспортний документ, що може підтвердити факт надання та прийняття послуг за цим Договором.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що він вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за Договором. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію Договору, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору, Договір буде вважатися пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

В матеріалах справи наявна Заявка № RQ_0071841 від 30.10.25, від ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (замовник) до ТОВ "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" (виконавець), до Договору № К03217Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2025, на перевезення соняшнику, насипом, оціночна вартість - 28 700,00 грн/т, норма убутка - 0,15, місцем навантаження визначено: Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Прилуки, вул. Кільцева, 46, місце розвантаження: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44. Заявка не містить підпису уповноважених сторін та не містить доказів її підписання електронно-цифровим підписом.

Також матеріали справи містять свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів за ОСОБА_1 : СХН № 014459, марка – SCHMITZ, модель - S01, реєстраційний номер – НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , марка – MAN, модель – TGX 18/440, реєстраційний номер – НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , марка – CARNEYL, модель – CHKS AL, реєстраційний номер – НОМЕР_5 ; СТР № 795467, марка – WIELTON, реєстраційний номер – НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , марка – DAF, реєстраційний номер – НОМЕР_8 .

Відповідно до товарно-транспортних накладних: № АКАК0004826 від 31.10.2025, за якою вантажовідправником є ТОВ "АГРОКІМ", замовником є ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", вантажоодержувачем є ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія", автомобільним перевізником є ТОВ "Успіх Агро Альянс", перевезення здійснювалося автомобілем MAN TGX 18.440, державний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом SCHMITZ SCS 24, державний номер НОМЕР_9 , водій — ОСОБА_2 , пункт навантаження: АДРЕСА_1 , пункт розвантаження: АДРЕСА_2 , вантаж - насіння соняшнику 2025 року, некласне, насипом, маса брутто вантажу становила 42,300 т, тара — 15,620 т, маса нетто — 26,680 т; № АКА00004821 від 31.10.2025, вантажовідправником є ТОВ "АГРОКІМ", замовником є ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", вантажоодержувачем є ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія", автомобільним перевізником є ТОВ "Успіх Агро Альянс", місцем навантаження визначено: Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Прилуки, вул. Кільцева, 46, місце розвантаження: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44, місце розвантаження: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44, перевезення здійснювалося - автомобілем MAN TGA 18.440, державний номер НОМЕР_10 , з напівпричепом CARNEHL CHKS-AL, державний номер НОМЕР_11 , водій — ОСОБА_3 , вантаж - насіння соняшнику 2025 року, некласне, насипом, маса брутто вантажу становила 36,040 т, тара — 14,440 т, маса нетто — 21,600 т; № АКА00004820 від 31.10.2025, вантажовідправником є ТОВ "АГРОКІМ", замовником є ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", вантажоодержувачем є ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія", автомобільним перевізником є ТОВ "Успіх Агро Альянс" код 32790454, місцем навантаження визначено: Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Прилуки, вул. Кільцева, 46, місце розвантаження: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44, перевезення здійснювалося автомобілем DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_8 , з напівпричепом WIELTON NW48AT, державний номер НОМЕР_12 , водій — ОСОБА_4 , вантаж - насіння соняшнику 2025 року, некласне, насипом, маса брутто вантажу становила 42,160 т, тара — 16,500 т, маса нетто — 25,660 т.

Відповідно до Претензії про відшкодування вартості втраченого вантажу від 04.11.2025 за вих. № 0411/1 ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" звернулося до Позивача з вимогою відшкодувати в повному обсязі вартість належного йому вантажу — насіння соняшника, який був втрачений унаслідок невиконання Відповідачем зобов`язань з його доставки до місця призначення.

Згідно із зазначеною претензією, втрачено 73,94 т насіння соняшника вартістю 28 770,00 грн за 1 т, загальна вартість якого становить 2 127 253,80 грн.

Листом ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія" за вих. №291-25 від 18.11.2025, у відповідь на адвокатський запит №б/н від 10 листопада, повідомило що на адресу ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія" не надходив вантаж насіння соняшника, який перевозився за маршрутом: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Кільцева, 46 — м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44.

У відповіді наведено перелік транспортних засобів та товарно-транспортних накладних, за якими здійснювалося перевезення: MAN TGA 18.440, державні номери НОМЕР_10 / НОМЕР_11 , водій ОСОБА_3 , у кількості 21,600 т відповідно до ТТН №АКАК0004821 від 31.10.2025; MAN TGA 18.440, державні номери НОМЕР_3 / НОМЕР_9 , водій ОСОБА_2 , у кількості 26,680 т відповідно до ТТН №АКАК0004826 від 31.10.2025; DAF XF 105.460, державні номери НОМЕР_8 / НОМЕР_12 , водій ОСОБА_4 , у кількості 25,660 т відповідно до ТТН №АКАК0004820 від 31.10.2025.

У листі ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" від 03.02.2026 наведено перелік транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення, а саме: MAN TGA18.440, державний номер НОМЕР_10 , причіп/напівпричіп CARNEHL CHKS-AL, державний номер НОМЕР_11 , водій ОСОБА_3 , який прийняв насіння соняшника у кількості 21,600 т, що підтверджується підписом у ТТН № АКАК0004821 від 31.10.2025; MAN TGA18.440, державний номер НОМЕР_13 , причіп/напівпричіп CARNEHL CHKS-AL, державний номер НОМЕР_9 , водій ОСОБА_2 , який прийняв насіння соняшника у кількості 26,680 т відповідно до ТТН № АКАК0004826 від 31.10.2025; DAF XF105/460, державний номер НОМЕР_8 , причіп/напівпричіп WIELTON NW48AT, державний номер НОМЕР_12 , водій ОСОБА_4 , який прийняв насіння соняшника у кількості 25,660 т відповідно до ТТН № АКАК0004820 від 31.10.2025. Також зазначено, що завантажені транспортні засоби вибули з місця навантаження до місця призначення — вантажоодержувача ТОВ «Українська Чорноморська Індустрія» за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист – це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний Позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Так судовою колегією було встановлено, що між сторонами даного спору виникли господарські зобов`язання, підставою яких є Договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажу № 25/07/2025 від 25.07.2025.

Згідно з ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 ст. 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно зі ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2)зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Згідно частин першої та другої ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частин першої та другої ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до частин першої та другої ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності Відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №904/1081/18.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №902/803/17 саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість Відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків Позивачу. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до Заявки № RQ_0071841 від 30.10.2025 до Договору № К03217Т про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2025 ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (замовник) замовило перевезення соняшнику насипом.

Відповідно до зазначеної заявки оціночна вартість вантажу становить 28 700,00 грн за 1 т, норма убутку — 0,15. Місцем навантаження визначено: Чернігівська область, Прилуцький район, м. Прилуки, вул. Кільцева, 46; місцем розвантаження — Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44.

Водночас судова колегія зауважує, що зазначена заявка не містить підписів уповноважених представників сторін, а матеріали справи також не містять доказів її підписання електронним підписом. За таких обставин суд апеляційної інстанції не має можливості достовірно встановити факт погодження сторонами зазначеної заявки та її умов, а тому не може вважати її належним доказом погодження сторонами відповідних умов перевезення.

Разом з тим судовою колегією встановлено, що відповідно до товарно-транспортних накладних № АКАК0004826 від 31.10.2025, № АКА00004821 від 31.10.2025 та № АКА00004820 від 31.10.2025 вантажовідправником є ТОВ "АГРОКІМ", замовником — ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", вантажоодержувачем — ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія", а автомобільним перевізником — ТОВ "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС". Перевезення здійснювалося з пункту навантаження: Чернігівська область, Прилуцький район, м. Прилуки, вул. Кільцева, 46, до пункту розвантаження: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44.

За товарно-транспортною накладною № АКАК0004826 від 31.10.2025 перевезення здійснювалося автомобілем MAN TGX 18.440, державний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом SCHMITZ SCS 24, державний номер НОМЕР_9 , під керуванням водія ОСОБА_2 ; маса брутто вантажу становила 42,300 т, тара — 15,620 т, маса нетто — 26,680 т.

За товарно-транспортною накладною № АКА00004821 від 31.10.2025 перевезення здійснювалося автомобілем MAN TGA 18.440, державний номер НОМЕР_10 , з напівпричепом CARNEHL CHKS-AL, державний номер НОМЕР_11 , під керуванням водія ОСОБА_3 ; маса брутто вантажу становила 36,040 т, тара — 14,440 т, маса нетто — 21,600 т.

За товарно-транспортною накладною № АКА00004820 від 31.10.2025 перевезення здійснювалося автомобілем DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_8 , з напівпричепом WIELTON NW48AT, державний номер НОМЕР_12 , під керуванням водія ОСОБА_4 ; маса брутто вантажу становила 42,160 т, тара — 16,500 т, маса нетто — 25,660 т. В усіх товарно-транспортних накладних зазначено вантаж — насіння соняшнику 2025 року, некласне, насипом.

Зазначені, у наведених вище товарно-транспортних накладних, транспортні засоби належать ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів та не заперечується Відповідачем. Зокрема, матеріали справи містять свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів: НОМЕР_14 — марка SCHMITZ, модель S01, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 — марка MAN, модель TGX 18/440, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 — марка CARNEYL, модель CHKS AL, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; НОМЕР_15 — марка WIELTON, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 — марка DAF, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Листом ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" від 03.02.2026 було надано перелік транспортних засобів, якими здійснювалося перевезення спірного вантажу, а саме: MAN TGA 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_10 , причіп/напівпричіп CARNEHL CHKS-AL, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , водій ОСОБА_3 , який прийняв до перевезення насіння соняшника у кількості 21,600 т, що підтверджується його підписом у товарно-транспортній накладній № АКАК0004821 від 31.10.2025; MAN TGX 18.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , причіп/напівпричіп SCHMITZ S01, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 , який прийняв до перевезення насіння соняшника у кількості 26,680 т відповідно до товарно-транспортної накладної № АКАК0004826 від 31.10.2025; DAF XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , причіп/напівпричіп WIELTON NW48AT, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , водій ОСОБА_4 , який прийняв до перевезення насіння соняшника у кількості 25,660 т відповідно до товарно-транспортної накладної № АКАК0004820 від 31.10.2025.

З наведеного вбачається, що перевезення вантажу за товарно-транспортними накладними № АКАК0004821, № АКАК0004826 та № АКАК0004820 від 31.10.2025 здійснювалося транспортними засобами, зазначеними у відповідних товарно-транспортних накладних, які належать Відповідачу на праві власності.

Судова колегія зауважує, що вантажоодержувачем за наведеними вище товарно-транспортними накладними є ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія".

Разом з тим судовою колегією встановлено, що листом ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія" від 18.11.2025 повідомлено, що на адресу Товариства не надходив вантаж — насіння соняшника, який, перевозився за маршрутом: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Кільцева, 46 — Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44.

Так, відповідно до умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Бандуровим Степаном Михайловичем (замовник) Договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажу № 25/07/2025, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по перевезенню або організації перевезення Вантажу на умовах, визначених цим Договором, автомобільним транспортом, а Замовник прийняти й оплатити виконані Виконавцем послуги по перевезенню.

Пунктом 1.2. вказаного Договору встановлено, що заявка на організацію перевезення Вантажу повинна бути складена в письмовій формі до Договору і скріплена печатками та підписами Замовника та Виконавця. Сторони визнають юридичну силу Заявки на організацію перевезення, переданої шляхом факсимільного або електронного зв`язку. До кожної Заявки оформлюється Реєстр наданих послуг, який скріплюється печатками та підписами Сторін.

Отже, з огляду на умови укладеного між сторонами договору, якими чітко передбачено надання послуг з організації перевезень виключно на підставі належним чином оформленої заявки на перевезення.

Разом з тим судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів оформлення та отримання Відповідачем відповідної заявки на перевезення вантажу, зазначеного у товарно-транспортних накладних №АКАК0004821, № АКАК0004826 та № АКАК0004820 від 31.10.2025.

Відтак, за відсутності доказів належного оформлення відповідної заявки не підтверджено виникнення у Відповідача договірного обов`язку щодо здійснення перевезення зазначеного вантажу, а тому покладення на нього відповідальності за його втрату саме на підставі умов вказаного договору є необґрунтованим.

Судова колегія зазначає, що сам по собі факт перевезення вказаного вантажу транспортними засобами Відповідача не може достеменно свідчити про виникнення між сторонами договірних правовідносин саме щодо перевезення спірного вантажу та прийняття Відповідачем на себе відповідного договірного зобов`язання, а тому доводи Скаржника в цій частині судова колегія вважає безпідставними.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що переміщення вантажу транспортними засобами, пов`язаними з Відповідачем, без підтвердження передбаченої Договором підстави для здійснення конкретного перевезення, не є достатнім для висновку про те, що саме Відповідач прийняв на себе відповідне договірне зобов`язання перед Позивачем щодо перевезення спірного вантажу та, відповідно, має нести відповідальність за його втрату.

А отже, у даному випадку судова колегія доходить висновку, що Позивачем не доведено факту порушення Відповідачем договірного зобов`язання щодо перевезення спірного вантажу, а відтак і вини Відповідача у його втраті.

Також судова колегія зауважує, що на обґрунтування заявлених до стягнення збитків Позивач посилається на претензію про відшкодування вартості втраченого вантажу від 04.11.2025, відповідно до якої ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" звернулося до Позивача з вимогою про відшкодування у повному обсязі вартості належного йому вантажу, насіння соняшника, який, за твердженням заявника, був переданий Позивачу для перевезення за товарно-транспортними накладними № АКАК0004821, № АКАК0004826 та № АКАК0004820 від 31.10.2025 та втрачений під час перевезення.

Як було заначено, статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З наведеного вбачається, що відшкодуванню підлягають збитки, які особа фактично зазнала у зв`язку з порушенням її цивільного права або інтересу, зокрема реальні збитки, а їх наявність, розмір та причинно-наслідковий зв`язок із відповідними діями чи бездіяльністю іншої особи підлягають доведенню особою, яка заявляє відповідну вимогу.

Разом з тим, як встановлено судовою колегією, втрачений під час перевезення вантаж, насіння соняшника, не належав Позивачу на праві власності. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів понесення Позивачем реальних збитків у зв`язку з втратою зазначеного вантажу, зокрема доказів фактичного відшкодування Позивачем його вартості власнику вантажу або виникнення у Позивача обов`язку здійснити таке відшкодування.

Посилання Позивача на претензію ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" про відшкодування вартості втраченого вантажу від 04.11.2025 вих. № 0411/1 не спростовує зазначених обставин, оскільки сама по собі наявність такої претензії підтверджує лише заявлення власником вантажу відповідної вимоги до Позивача та не є безумовним доказом фактичного понесення останнім збитків. Зокрема, зазначена претензія сама по собі не підтверджує факту відшкодування Позивачем вартості втраченого вантажу, наявності у нього відповідного майнового зобов`язання, його розміру та, відповідно, виникнення у Позивача реальних збитків у заявленому розмірі.

Судова колегія апеляційного господарського суду також погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність Позивачем розміру заявлених до стягнення збитків.

Апеляційний господарський суд зазначає, що товарно-транспортні накладні № АКАК0004821 від 31.10.2025, № АКАК0004826 від 31.10.2025 та № АКАК0004820 від 31.10.2025, на які посилається Позивач на підтвердження заявлених вимог, не містять відомостей про вартість перевезеного вантажу, а тому самі по собі не підтверджують його вартість та, відповідно, розмір заявлених до стягнення збитків у сумі 2 127 253,80 грн.

При цьому Позивачем не надано належних первинних документів бухгалтерського обліку чи інших доказів, які б підтверджували фактичну вартість насіння соняшника у розмірі 28 770,00 грн за 1 тонну, покладену в основу розрахунку заявленої до стягнення суми.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що претензія ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" від 04.11.2025 не може бути належним доказом вартості втраченого вантажу, оскільки вона за своєю правовою природою є лише вимогою власника вантажу до Позивача та сама по собі не підтверджує його фактичну вартість.

Відтак, Позивачем не доведено факту понесення ним реальних збитків та їх розміру, що є необхідною умовою для покладення на Відповідача обов`язку з їх відшкодування.

З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності Позивачем усіх складових збитків, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, вказаного висновку не спростовують.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем в порушення вимог ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, а тому судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи Скаржника викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на остаточний висновок.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 по справі №916/4761/25 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 по справі №916/4761/25 - залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на Апелянта.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ АГРО АЛЬЯНС" на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 по справі №916/4761/25- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2026 по справі №916/4761/25 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №916/4761/25 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286-289 Господарсько процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2026.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош