Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №300/123/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Львів Справа № 300/123/25 пров. № А/857/21568/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Боршовського Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 300/123/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

суддя в 1-й інстанції – Гомельчук С.В.,

провадження – письмове,

час постановлення ухвали – 30 березня 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Івано-Франківськ.

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА.

ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України (далі також – відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз`яснення ухвал суду від 02.02.2026 та від 04.03.2026 відмовлено; залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про відшкодування моральної шкоди в сумі 35 000,00 євро.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ухвали від 02.02.2026 про залишення позовної заяви без руху та від 04.03.2026 про поновлення провадження у справі № 300/123/25 труднощів для розуміння не викликають, суть ухвал зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено мотивувальну, резолютивну частину вказаних ухвал, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвал Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 та від 04.03.2026 у справі № 300/123/25 не підлягають задоволенню. Також суд першої інстанції виснував, що ОСОБА_1 не виконано ухвалу суду від 02.02.2026 про залишення позовної заяви без руху в частині надання до суду обґрунтованого розрахунку розміру моральної шкоди, відтак позовна заява в частині позовних вимог про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 35 000,00 євро підлягає залишенню без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню. В обґрунтування покликається на те, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 (суддя Остап`юк С.В.) прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог та вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Надалі ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року (суддя Гомельчук С.В.) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки така заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України. На думку апелянта, суддя Гомельчук С.В. «надумав» недолік позовної заяви, якого суддею Остап`юком С.В. не було виявлено. Зазначає, що внаслідок вказаних дій у позивача виникла розгубленість, відтак ним подано дві заяви про роз`яснення ухвал суду від 02.02.2026 та 04.03.2026. Також стверджує, що суд першої інстанції відмовився роз`яснювати позивачу правову підставу для переходу із загального позовного провадження на спрощене після низки підготовчих судових засідань. З врахуванням наведеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що доводи такої апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та не спростовують законності і обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та дійшов обґрунтованих висновків, які відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.01.2025 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.05.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог. Вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку із самовідводом судді Остап`юка С.В. (у провадженні якого перебувала дана справа), 29.01.2026 проведено повторний автоматизований розподіл цієї адміністративної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 адміністративна справа №300/2908/25 передана для розгляду головуючому судді Гомельчуку С.В.

Ухвалою суду від 02.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду обґрунтованого розрахунку розміру моральної шкоди, а також належним чином засвідченої копії довідки внутрішньо переміщеної особи або інших документів, що підтверджують його зареєстроване місце проживання на час подання позову до суду.

Оскарженою ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз`яснення ухвал суду від 02.02.2026 та від 04.03.2026 відмовлено; залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про відшкодування моральної шкоди в сумі 35 000,00 євро.

2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду встановила таке.

Щодо доводів позивача у частині відмови у роз`ясненні ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 про залишення позовної заяви без руху та ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 про поновлення провадження.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали

Згідно з частиною третьою статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2019 року у справі №816/1512/15 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Подібні висновки були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема у постановах від 13 липня 2016 року у справі № №21-6440іп15, від 12 липня 2017 року у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі №619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі №620/1269/20.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Проаналізувавши ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 про залишення позовної заяви без руху та ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 про поновлення провадження у взаємозв`язку з мотивами поданих відповідачем заяв про їх роз`яснення, колегія суддів констатує, що доводи апелянта є помилковими.

Апеляційний суд зазначає, що ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 про залишення позовної заяви без руху є чіткою та зрозумілою за змістом, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо розуміння та не припускає кілька варіантів тлумачення.

У вказаній ухвалі судом першої інстанції наведені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду щодо їх застосування, якими суд керувався при постановленні такої ухвали. Окрім того, судом першої інстанції чітко зазначені виявлені недоліки позовної заяви з посиланням на норми КАС України, якими встановлені вимоги до позовної заяви, а також визначено, яким шляхом такі недоліки мають бути усунуті. Так, згідно з резолютивною частиною ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позивачу надано п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду обґрунтованого розрахунку розміру моральної шкоди, а також належним чином засвідченої копії довідки внутрішньо переміщеної особи або інших документів, що підтверджують зареєстроване місце проживання позивача на час подання позову до суду.

Також місцевий суд, постановляючи ухвалу від 04.03.2026, поновив провадження у цій справі (№ 300/123/25) для розгляду заяви про відвід судді Гомельчука С.В., що надійшла від позивача. На час поновлення в справі № 300/1204/25 Восьмим апеляційним адміністративним судом вже ухвалено 24.02.2026 року постанову, відтак відпали обставини, що викликали зупинення провадження у справі № 300/123/25, про що також наголошено в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року. Тобто в суду, після розгляду відводу, не було підстав для продовження зупинення провадження у справі.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції висновує, що зміст оскаржуваних судових рішень є зрозумілим. У судових рішеннях чітко викладені обставини справи, мотиви суду та процесуальні наслідки для сторін, а отже, вони не містять жодних двозначностей, які потребували б додаткового тлумачення судом у порядку статті 254 КАС України. В апеляційній скарзі також не наведено обставин, які можуть бути підставою для роз`яснення судового рішення в порядку статті 254 КАС України.

Щодо доводів апеляційної скарги, що стосуються ухвали від 30 березня 2026 року про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог позивача до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про відшкодування моральної шкоди в сумі 35000,00 євро, то колегія суддів при наданні їх оцінки виходить з таких міркувань.

Так, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду обґрунтованого розрахунку розміру моральної шкоди, а також належним чином засвідченої копії довідки внутрішньо переміщеної особи або інших документів, що підтверджують його зареєстроване місце проживання на час подання позову до суду.

На виконання ухвали від 02.02.2026 ОСОБА_1 надано копію довідки внутрішньо переміщеної особи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.

Відповідно до матеріалів справи, копію ухвали місцевого суду про залишення позову без руху від 02.02.2026 позивач отримав 05.02.2026, що підтверджується розпискою про отримання судового рішення.

Разом з тим, ОСОБА_1 не виконав ухвалу суду від 02.02.2026 в частині надання обґрунтованого розрахунку розміру моральної шкоди. З цих підстав судом першої інстанції позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 35000,00 євро залишена без розгляду.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять доказів поважності причин не усунення усіх недоліків позовної заяви.

Згідно з частиною чотирнадцятою статі 31 КАС України в разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частина тринадцята статті 171 КАС України передбачає, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви після відкриття провадження у справі у встановлений судом строк, позовна заява в частині відповідних позовних вимог залишається без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що частина п`ятнадцята статті 171 КАС України є імперативною нормою, яка зобов`язує суд залишити позов без розгляду у разі невиконання позивачем законних вимог суду у встановлений строк.

Вивчивши зміст заяви позивача про уточнення позовних вимог від 02.05.2025 вх. №11943/25, колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанції, що, заявляючи вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 35000,00 євро, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, що не відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Враховуючи, що суд першої інстанції наділений процесуальними повноваженнями після відкриття провадження у справі залишати позовну заяву без руху в разі виявлення її недоліків, а також те, що суд першої інстанції надавав позивачу розумний строк для обґрунтування та підтвердження вимоги про стягнення значної суми моральної шкоди (35000,00 євро), а позивач не виявив належної процесуальної зацікавленості та проігнорував вимоги суду, відтак місцевий суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для залишення позову в цій частині без розгляду.

Поряд з цим колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про здійснення судом першої інстанції переходу із загального позовного провадження на спрощене після низки підготовчих судових засідань у цій справі не відповідають дійсності та спростовуються наявними у матеріалах справи процесуальними судовими рішеннями. Так, в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року про прийняття суддею Гомельчуком С.В. справи № 300/123/25 до розгляду зазначено, що розгляд даної справи проводиться в порядку загального позовного провадження; в резолютивній частині оскарженої позивачем ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року чітко зазначено про призначення підготовчого засідання на 09 квітня 2026 року о 10:30 год. Більше того, у справі № 300/123/25 Івано-Франківським окружним адміністративним судом 22 квітня 2026 року ухвалено рішення за правилами загального позовного провадження.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, та за правильного застосування норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на те, що апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Згідно з правилами статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 300/123/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя Боршовський Т.І.

судді Кухтей Р.В.

Шевчук С.М.