Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №260/2472/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/2472/26 пров. № А/857/40754/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Валюха В.М., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі №260/2472/26 (головуючий суддя І інстанції Микуляк П.П.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04 червня 2026 року:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування (не включення) до стажу роботи позивача на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру призначеного з 16.03.2026 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 9 днів; стаж роботи на посаді слідчого - 4 роки 11 місяців 08 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки 5 місяців 3 дні та повного стажу роботи на посаді судді 20 років 5 місяців 13 днів, що становись 30 років 2 місяці 03 дні;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати (включити) до стажу роботи позивача на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 9 днів; стаж роботи на посаді слідчого - 4 роки 11 місяців 08 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки 5 місяців 3 дні та повного стажу роботи на посаді судді 20 років 5 місяців 13 днів, що становить 30 років 2 місяці 03 дні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 05 березня 2026 року його звільнено з посади судді Іршавського районного суду Закарпатської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Відповідно до рішення № 072150016475 від 27.03.2026 року Хустського об`єднаного управління ПФУ Головного управління пенсійного фонду України Закарпатській області розмір щомісячного довічного утримання судді у відставці обчислено у розмірі 50% грошового утримання та визначено у розмірі 53 601 грн. Для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання враховано лише стаж на посаді судді в 20 років 2 місяців, та не враховано, що стаж безпосередньо на посаді судді становить 20 років 5 місяців 13 днів та взагалі не враховано стаж, який дає право на відставку та прирівнюється до стажу на посаді судді, внаслідок чого невірно нараховано розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці.

При призначені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 16 березня 2026 року розміру щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, безпідставно не було враховано: 20 років 5 місяців 13 днів безпосередній період роботи на посаді судді; 2 роки 4 місяці 9 днів - половина строку навчання в Харківському університеті внутрішніх справи (присвоєно кваліфікацію спеціаліста) - з 19.08.1993 року по 28.06.1997 року, та 01.09.2002 року по 01.07.2003 року факультеті підготовки професійних суддів Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого (присвоєно кваліфікацію магістра); 4 роки 11 місяців 8 днів слідчий слідчого відділення Іршавського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України; 2 роки 5 місяців 2 дні – стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права (для призначення на посаду судді) на дату такого призначення, що в загальному на час виходу у відставку стаж роботи позивача на посаді судді становить понад 30 років, а відтак щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці має обчислюватися з розрахунку 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Позивача вважає такі дії неправомірними.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру призначеного з 16.03.2026 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

- половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 9 днів;

- стажу роботи на посаді слідчого - 4 роки 11 місяців 08 днів;

- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 роки 5 місяців 3 дні;

- повного стажу роботи на посаді судді 20 років 5 місяців 13 днів,

що в сукупності становись 30 років 2 місяці 03 дні.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

- половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 9 днів;

- період роботи на посаді слідчого - 4 роки 11 місяців 08 днів;

- період роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки 5 місяців 3 дні;

- повного стажу роботи на посаді судді 20 років 5 місяців 13 днів,

що в сукупності становись 30 років 2 місяці 03 дні.

Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розрахунку 70% суддівської винагороди судді починаючи з 16 березня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. При формуванні розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці враховано періоди роботи з 17.10.2005 по 28.02.2026 рік, а саме - 20 років 04 місяці 12 днів. А період навчання з 01.09.1993 року по 27.06.1997 року та періоди роботи з 01.08.1997 по 30.08.2002, з 22.07.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 14.10.2005 враховано тільки до загального страхового стажу позивача, який склав 31 рік 04 місяців 04 дня.

На підставі наведеного, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчислений в розмірі 50% грошового утримання судді.

Апелянт зазначає, що відсотковий показник довічного грошового утримання позивача був визначений із урахуванням стажу роботи позивача та у відповідності із ч. 3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Указом Президента України “Про призначення суддів” від 22 вересня 2005 року ОСОБА_1 , призначено на посаду судді Хустського районного суду Закарпатської області.

Указом Президента України від 30 жовтня 2008 року ОСОБА_1 переведений на посаду судді Іршавського районного суду Закарпатської області.

Постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року ОСОБА_1 обраний на посаду судді Іршавського районного суду Закарпатської області безстроково.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 05 березня 2026 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Іршавського районного суду Закарпатської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до рішення №072150016475 від 27.03.2026 року Хустського об`єднаного управління ПФУ Головного управління пенсійного фонду України Закарпатській області розмір щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачу обчислено у розмірі 50% грошового утримання та визначено суму у розмірі 53 601 гривень.

Для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання враховано лише стаж на посаді судді в 20 років 2 місяців та не враховано стаж, який дає право на відставку та прирівнюється до стажу на посаді судді.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII (далі- Закон №1402-VIII).

Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина 2 статті 142 Закону № 1402-VIII).

Частинами 3, 5 статті 142 Закону № 1402-VIІІ передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон №2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-ХІІ (зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів"») до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (яка була чинною на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, ця стаття втратила чинність 20.03.2008) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до пункту 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (яка була чинною одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01.01.2012), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка чинна з 05.08.2018) передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, дійшов висновку про необхідність зарахування до стажу позивача, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 9 днів; періоду роботи на посаді слідчого - 4 роки 11 місяців 08 днів; періоду роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки 5 місяців 3 дні; повного стажу роботи на посаді судді 20 років 5 місяців 13 днів, що в сукупності становись 30 років 2 місяці 03 дні.

З цього приводу апеляційний суд зазначає, що хоча позивач згідно наведеного вище правового регулювання і має право на врахування до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі; періоду роботи на посаді слідчого; періоду роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, однак судом першої інстанції не враховано, що стаж судді визначається рішенням ВРП, яким суддю звільнено з посади судді.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає що саме Вища рада правосуддя у своєму рішенні визначає повний стаж судді, який необхідно враховувати при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці. Пенсійний орган не має права здійснювати власний обрахунок такого стажу судді та призначати зменшений розмір довічного грошового утримання судді у відставці.

Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4448/17, від 11.09.2018 у справі №428/4671/17, від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 17.10.2018 у справі №140/263/17, від 23.10.2018 у справі №686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі № 592/3694/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 08.09.2022 у справі №380/10696/21.

Таким чином, ВРП є єдиним, конституційним органом, який при прийнятті рішення про звільнення судді у відставку обчислює необхідний стаж роботи на посаді судді, з якого і має розраховуватись та виплачуватись відповідне грошове утримання.

Однак, нехтування пенсійними органами визначеним ВРП стажем судді при звільненні у відставку для призначення щомісячного грошового утримання призводить до порушення прав суддів.

Колегія суддів встановила, що в матеріалах справи наявне рішення Вищої ради правосуддя від 05.03.2026 яким позивач звільнено з посади судді./а.с.10-13/

Даним рішенням чітко визначено, що стаж позивача, який дає йому право на відставку складає: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 9 днів; період роботи на посаді слідчого - 4 роки 1 місяць 10 днів; період роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки 2 місяці 22 дні; повний стаж роботи на посаді судді 20 років 5 місяців 13 днів, що в сукупності становись 28 років 8 місяці 24 дні.

З урахуванням зазначеного, висновок суду першої інстанції про те, що загальний стаж роботи позивача на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 30 років 2 місяці і 3 дні та про необхідність зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 70 % суддівської винагороди є хибний.

З врахуванням вірного стажу позивача на посаді судді правильним розміром його довічного грошового утримання судді у відставці буде 66% (50 % (20 років) + 16% (за 8 років стажу роботи позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання).

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 30.10.2019 у справі № 677/1482/17, від 31.10.2019 у справі № 766/17221/16.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі №260/2472/26 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру призначеного з 16.03.2026 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 9 днів; період роботи на посаді слідчого - 4 роки 1 місяць 10 днів; період роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки 2 місяці 22 дні; повний стаж роботи на посаді судді 20 років 5 місяців 13 днів, що в сукупності становись 28 років 8 місяців 24 дні.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 9 днів; період роботи на посаді слідчого - 4 роки 1 місяць 10 днів; період роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки 2 місяці 22 дні; повний стаж роботи на посаді судді 20 років 5 місяців 13 днів, що в сукупності становись 28 років 8 місяців 24 дні.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розрахунку 66% суддівської винагороди судді починаючи з 16 березня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

Судді В. М. Валюх

В. С. Затолочний