Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №380/23074/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/23074/24 пров. № А/857/34298/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Клименко О.М.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР» звернулося в суд з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 24 вересня 2024 року № 61 про накладення штрафу у розмірі 5 083,00 грн за порушення законодавства про рекламу.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30 вересня 2024 року отримало від Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області рішення від 24 вересня 2024 року № 61 про накладення штрафу у розмірі 5 083,00 грн за порушення законодавства про рекламу. Цим рішенням встановлено, що ТОВ «АККОРД-ТУР» розмістило рекламу у соціальній мережі «Фейсбук» під рубрикою «реклама» з недотриманням встановлених вимог щодо змісту реклами, а саме частини восьмої статті 8 Закону України «Про рекламу» – інформація про ціни на товари, тарифи, послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються на території України, зазначається виключно у гривні. Не погоджується зі спірним рішенням відповідача, оскільки не порушувало вимоги законодавства про рекламу: не розмішувало у соціальній мережі «Фейсбук» жодних рекламних оголошень товариства з інформацією про нібито вартість послуг в іноземній валюті. Спірне рішення відповідача є необґрунтованим, не містить обставин щодо дати, часу вчинення порушення, його суті. Відповідач порушив процедуру розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу: не дослідив усі наявні матеріали та обставини справи, не взяв до уваги надані пояснення про відсутність вчинення ним порушення законодавства про рекламу. Також відповідач перевищив надані йому повноваження, оскільки державний нагляд (контроль)/адміністративне провадження здійснювалися не за місцезнаходженням/місцем провадження господарської діяльності ТОВ «АККОРД-ТУР», а також без застосування та дотримання процедури проведення контрольного заходу, встановленої приписами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно такий контрольний захід не є правомірним.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 24 вересня 2024 року № 61 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР» штрафу у розмірі 5083,00 грн за порушення законодавства про рекламу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу відповідач порушив правила територіальної компетенції та порядок здійснення державного нагляду (контролю). Зокрема, відповідно до Закону № 877-V та правової позиції Верховного Суду контроль у сфері реклами є видом державного нагляду, який за загальним правилом має здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання. Водночас ТОВ «АККОРД-ТУР» не здійснювало господарської діяльності та не мало відокремлених підрозділів у Чернівецькій області, а відповідач не навів передбачених законом підстав для проведення контролю поза місцем діяльності позивача. Крім того, суд першої інстанції встановив, що відповідач здійснив адміністративне провадження поза межами своєї територіальної компетенції, всупереч вимогам ст. 21 Закону України «Про адміністративну процедуру». Таке порушення процедури суд визнав істотним, оскільки воно нівелює результати розгляду справи, а тому, відповідно до практики Верховного Суду, суд не переходив до оцінки самого факту порушення законодавства про рекламу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що факт розміщення ТОВ «АККОРД-ТУР» реклами у соціальній мережі «Фейсбук» підтверджується належними доказами, дослідженими відповідачем, зокрема скриншотом зі сторінки соціальної мережі «Фейсбук», що належить ТОВ «АККОРД-ТУР». Вказує, щопірне рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу повністю відповідає вимогам законодавства щодо його форми та змісту. Вважає, що процедура розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем дотримана згідно з нормами чинного законодавства. Виявлення ознак порушення законодавства про рекламу ні Закон України «Про рекламу», ні інші акти законодавства не пов`язують із проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю. Оформлення таких документів як акт перевірки, направлення на перевірку, повідомлення про перевірку законодавством про рекламу не передбачено. Отже, спірне рішення є правомірним з огляду на те, що Закон України «Про рекламу» не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, а визначає засади рекламної діяльності. Норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюються на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері реклами.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АККОРД-ТУР» є юридичною особою з місцезнаходженням за адресою: вул. Новий Світ, 15/18, м. Львів, 79013; основним видом економічної діяльності є: 79.12 Діяльність туристичних операторів (основний).

06 вересня 2024 року головний спеціаліст сектору контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Лариса Сніжко склала протокол № 58 про порушення законодавства про рекламу, в якому зазначено таке: «Посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами головним спеціалістом сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства Сніжко Л.К., в ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу 06.09.2024 зафіксовано рекламу у соціальній мережі «Фейсбук», розміщена під рубрикою «реклама» з текстом: «Продовжуйте літо разом з Аккорд Тур! Оксамитовий сезон на морі в Чорногорії - ідеальне рішення: вже немає такої спеки, а море максимально тепле та лагідне! «Спокій Адріатики. Відпочинок на морі в Чорногорії». Запрошуємо вас на незабутній 10-денний відпочинок на морі з Accord Tour! 2 нічних переїзди, 8 днів на морі (Будванська Рив`єра). Ціна на особу від 360 Є.», чим порушено загальні вимоги щодо змісту реклами відповідно до Закону України «Про рекламу», а саме:

- частини восьмої статті 8 – інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються на території України, зазначається виключно у гривні.

Суб`єктом господарювання являється ТОВ «АККОРД-ТУР»».

На підставі вказаного протоколу 06 вересня 2024 року начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Аліна Гаєвська прийняла рішення № 58 про початок розгляду справи щодо порушення законодавства про рекламу, яким вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу стосовно ТОВ «АККОРД-ТУР», код ЄДРПОУ 32800179, адреса місцезнаходження: вул. Новий Світ, будинок 15, офіс 18, м. Львів, 79013.

06 вересня 2024 року начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області Аліна Гаєвська винесла вимогу (про надання інформації) № Вих-24.05/04-4828-24, якою повідомила ТОВ «АККОРД-ТУР» про необхідність надання письмово в трьохденний термін з дня отримання цієї вимоги інформації та засвідчених належно копій документів:

- щодо осіб, які є замовниками та розповсюджувачами зазначеної реклами, зокрема вказати назву осіб, їх код ЄДРПОУ або РНОКПП;

- які підтверджують вартість розповсюдженої та/або виготовленої реклами (договір, акт, рахунок, платіжне доручення, квитанція тощо).

Цю вимогу Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області надіслало на адресу ТОВ «АККОРД-ТУР» рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 5800217037969, яку позивач отримав 16 вересня 2024 року.

Листом від 18 вересня 2024 року № 18/09-01 ТОВ «АККОРД-ТУР» повідомило Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області у відповідь на його вимогу (про надання інформації) від 06 вересня 2024 року № Вих-24.05/04-4828-24, зокрема про те, що туроператор ТОВ «АККОРД-ТУР» нічого самостійно не рекламував, не замовляв у когось та не оплачував будь-які послуги, пов`язані з рекламуванням/розповсюдженням програми турів у соціальній мережі «Фейсбук», тим паче на території Чернівецької області. Звернув увагу, що підстави моніторингу у сфері захисту прав споживачів, проведення перевірок та ін. нагляду (контролю) суб`єкта господарювання ТОВ «АККОРД-ТУР» можуть здійснюватися структурними підрозділами Держпродспоживслужби у Львівській області, тобто за місцем ведення підприємницької діяльності суб`єктом господарювання.

16 вересня 2024 року Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області надіслало на адресу ТОВ «АККОРД-ТУР» рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 580021697066 повідомлення про розгляд справи за порушення законодавства про рекламу № Вих-24.05/04-4926-24, яким повідомило ТОВ «АККОРД-ТУР» про те, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відбудеться 24 вересня 2024 року об 11:00 год. в приміщенні Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області за адресою: вул. Степана Бандери, 6, м. Чернівці. Це повідомлення ТОВ «АККОРД-ТУР» отримало 24 вересня 2024 року.

Крім цього, повідомлення про розгляд справи за порушення законодавства про рекламу від 16 вересня 2024 року № Вих-24.05/04-4926-24 Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області 19 вересня 2024 року надіслало на електронну адресу ТОВ «АККОРД-ТУР».

24 вересня 2024 року посадові особи Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби склали протокол № 62 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, яким вирішено:

- розглянути справу без участі ТОВ «АККОРД-ТУР» відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 року № 1178);

- визнати, що реклама ТОВ «АККОРД-ТУР» містить порушення встановлених законом вимог щодо змісту реклами, передбачених в частині восьмій статті 8 Закону України «Про рекламу»;

- прийняти рішення, яким за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, накласти на рекламодавця ТОВ «АККОРД-ТУР» штраф відповідно до вимог частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 083,00 грн.

На підставі матеріалів справи та протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 24 вересня 2024 року № 62 начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області прийняла рішення від 24 вересня 2024 року № 61 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким встановлено, що ТОВ «АККОРД-ТУР» розмістило рекламу у соціальній мережі «Фейсбук» під рубрикою «реклама» з недотриманням встановлених вимог щодо змісту реклами, а саме частини восьмої статті 8 Закону України «Про рекламу» - інформація про ціни на товари, тарифи, послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються на території України, зазначається виключно у гривні, відтак на підставі статті 27 Закону України «Про рекламу» вирішено за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту, накласти на ТОВ «АККОРД-ТУР» штраф у розмірі 5 083,00 грн.

ТОВ «АККОРД-ТУР» оскаржило це рішення до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, проте листом від 14 жовтня 2024 року № 15.1.3-4/21235 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила ТОВ «АККОРД-ТУР» у відповідь на його скаргу від 08 жовтня 2024 року № 08/10-04 про те, що відповідно до частини одинадцятої статті 27 Закону України «Про рекламу» рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, визначає та регулює Закон України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про рекламу» цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Визначення поняття «реклама» містить пункт п`ятнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про рекламу», відповідно до якого реклама – інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.

Загальні вимоги до реклами визначені статтею 8 Закону України «Про рекламу», згідно із частиною восьмою якої інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються на території України, зазначається виключно у гривні.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Правовий статус Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначено Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі – Положення № 667).

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (пункти 1, 3 Положення № 667).

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (підпункт 9 пункту 4 Положення № 667).

Абзацом першим пункту 7 Положення № 667 встановлено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Отже, Держпродспоживслужба є уповноваженим органом, який здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Отже, законодавством визначений перелік осіб, які несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу. Такими особами є: рекламодавці, виробники реклами та розповсюджувачі реклами.

Механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб`єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку), унормований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 року № 1178) (далі – Порядок № 693, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі – справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів (пункт 2 Порядку № 693).

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбачені статтею 27 Закону України «Про рекламу», приймають Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники (далі – уповноважені особи) (пункт 3 Порядку № 693).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 693 уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України «Про адміністративну процедуру» повідомляє суб`єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб`єкту реклами або його представнику, якщо суб`єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

У повідомленні зазначаються права та обов`язки суб`єкта реклами, зокрема інформація про право бути присутнім під час розгляду та вирішення справи, порядок ознайомлення з матеріалами, а також способи подання пояснень і зауважень та строк, протягом якого суб`єкт реклами має право їх подати.

Справа розглядається уповноваженою особою не пізніше 30 календарних днів з дня оформлення протоколу, зазначеного у пункті 2 цього Порядку (пункт 6 Порядку № 693).

За змістом пунктів 8, 9 Порядку № 693 справа розглядається за участю суб`єкта реклами або його представника.

Справа розглядається без участі суб`єкта реклами або його представника у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку.

Під час розгляду справи заслуховуються пояснення та зауваження учасників (у разі наявності таких пояснень та зауважень), досліджуються матеріали та обставини справи і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу (пункт 12 Порядку № 693).

У разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (пункт 16 Порядку № 693).

Предметом оскарження у цій справі є рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 24 вересня 2024 року № 61 про накладення на ТОВ «АККОРД-ТУР» штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Позивач, стверджуючи про протиправність оскарженого рішення, покликається, зокрема на порушення відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а також перевищення ним повноважень з огляду на здійснення заходу державного (нагляду) контролю не за місцезнаходженням/місцем провадження господарської діяльності ТОВ «АККОРД-ТУР», які, на його думку, зумовлюють протиправність спірного рішення та необхідність його скасування з цих підстав.

Колегія суддів зауважує, що у постановах від 24 грудня 2024 року у справі № 580/9282/23 та від 29 січня 2025 року у справі № 160/8721/23 Верховний Суд вказав, що у разі встановлення обставин щодо протиправності призначення й проведення перевірки суди попередніх інстанцій не мали переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, а, відповідно, і робити висновки по суті таких порушень.

З урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду та окреслених позивачем підстав заявленого позову, колегія суддівв погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суд насамперед оцінює доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а також перевищення ним повноважень з огляду на здійснення заходу державного нагляду (контролю) не за місцезнаходженням/місцем провадження господарської діяльності ТОВ «АККОРД-ТУР» та до перевірки таких доводів позбавлений можливості роботи висновки по суті виявлених порушень.

Щодо покликань позивача на те, що спірне рішення відповідача є необґрунтованим, не містить обставин щодо дати, часу вчинення порушення, його суті колегія суддів зазначає, що форма рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11 січня 2012 року № 24 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 10 травня 2024 року № 12141) «Про затвердження форм актів, постанов та рішень» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2012 року за № 173/20486) – форма № 4 (в редакції Наказу Міністерства економіки від 27 вересня 2023 року № 14351).

Спірне рішення відповідача відповідає формі № 4 (в редакції Наказу Міністерства економіки від 27 вересня 2023 року № 14351), затвердженій наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11 січня 2012 року № 24 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 10 травня 2024 року № 12141).

У рішенні вказано суть порушення з посиланням на Закон України «Про рекламу», конкретне порушення, за яке відповідно до законодавства про рекламу передбачена відповідальність, найменування рекламодавця (виробника, розповсюджувача реклами), суму штрафу та інші необхідні відомості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застереження позивача щодо форми та змісту оскаржуваного рішення слід відхилити.

Щодо посилань позивача на те, що відповідач не дослідив усі наявні матеріали та обставини справи, не взяв до уваги пояснення, надані ТОВ «АККОРД-ТУР» про відсутність вчинення ним порушення законодавства про рекламу, колегія суддів зазначає таке.

Із матеріалів справи слідує, що листом від 18 вересня 2024 року № 18/09-01 ТОВ «АККОРД-ТУР» повідомило Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області у відповідь на його вимогу (про надання інформації) від 06 вересня 2024 року № Вих-24.05/04-4828-24, зокрема про те, що туроператор ТОВ «АККОРД-ТУР» нічого самостійно не рекламував, не замовляв у когось та не оплачував будь-які послуги, пов`язані з рекламуванням/розповсюдженням програми турів у соціальній мережі «Фейсбук», тим паче на території Чернівецької області. Звернув увагу, що підстави моніторингу у сфері захисту прав споживачів, проведення перевірок та іншого нагляду (контролю) суб`єкта господарювання ТОВ «АККОРД-ТУР» можуть здійснюватися структурними підрозділами Держпродспоживслужби у Львівській області, тобто за місцем ведення підприємницької діяльності суб`єктом господарювання.

Вказаний лист надійшов на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області 23 вересня 2024 року за вх. № 5092-24, згідно з резолюцією начальника на документі – «Гончар Н.Б. Для розгляду та відповідного реагування».

24 вересня 2024 року посадові особи Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби склали протокол № 62 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, у якому з посиланням на статтю 14-3 Закону України «Про рекламу» оцінили вказані додаткові пояснення ТОВ «АККОРД-ТУР» (лист від 23 вересня 2024 року вх. № 5092-24), що відображено у тексті цього протоколу, та, відповідно, спростовує доводи позивача про те, що відповідач не взяв до уваги пояснення, надані ТОВ «АККОРД-ТУР», про відсутність вчинення ним порушення законодавства про рекламу.

Верховний Суд у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 810/3148/17 з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 826/24133/15, вказав, що на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушення Закону України «Про рекламу» поширюється, зокрема Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877).

Беручи до уваги наведений вище висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 810/3148/17, який на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковим для суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відхилити покликання відповідача на те, що норми Закону № 877 не поширюються на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері реклами, оскільки такі доводи є помилковими.

У цій же постанові Верховний Суд вказав, що діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже, відповідач зобов`язаний дотримуватися вимог Закону № 877.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Отже, за загальним правилом, установленим спеціальним Законом № 877, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів. І лише у випадках, прямо передбачених законом, державний нагляд (контроль) може здійснюватися у приміщенні органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «АККОРД-ТУР» (код ЄДРПОУ 32800179) є юридичною особою з місцезнаходженням за адресою: вул. Новий Світ, 15/18, м. Львів, 79013.

Також ТОВ «АККОРД-ТУР», як юридична особа має такі відокремлені підрозділи:

- Одеська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР», адреса місцезнаходження: вул. Преображенська, 11, м. Одеса, 65082;

- Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР», адреса місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 39/11/5, м. Київ, 01054;

- Філія Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР» у місті Дніпро, адреса місцезнаходження: вул. Глинки, 2, м. Дніпро, 49070;

- Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР», адреса місцезнаходження: вул. Літературна, 5, м. Харків, 61058;

- Запорізька філія Товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРД-ТУР», адреса місцезнаходження: проспект Соборний, 160/014/А1, м. Запоріжжя, 69005.

Отже, докази того, що позивач – ТОВ «АККОРД-ТУР» провадить господарську діяльність на території Чернівецької області, зокрема має філії, представництва, магазини, господарські одиниці тощо, розташовані в межах території Чернівецької області, в матеріалах справи відсутні.

За цих обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно з порушенням вимог частини першої статті 4 Закону № 877 здійснив державний нагляд (контроль) ТОВ «АККОРД-ТУР» не за місцем провадження господарської діяльності цього суб`єкта господарювання або ж його відокремлених підрозділів.

При цьому жодних випадків, прямо передбачених законом, за якими державний нагляд (контроль) міг би здійснюватися у приміщенні органу державного нагляду (контролю) (Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області) відповідач не навів, а судом першої інстанції не встановлено.

Крім того, що ухвалою від 18 листопада 2025 року судом першої інстанції було витребувано у відповідача письмові пояснення щодо підстав проведення перевірки не за місцезнаходженням позивача, проте жодних пояснень щодо цієї обставини відповідач суду не надав.

Колегія суддів також враховує положення статті 21 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі – Закон № 2073), яка визначає компетенцію адміністративного органу.

Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 21 Закону № 2073 у разі ініціювання адміністративного провадження адміністративним органом його територіальна компетенція щодо розгляду та вирішення справи, якщо інше не передбачено законом, визначається за місцем проживання (перебування), місцезнаходження адресата, щодо якого ініційовано адміністративне провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 Закону № 2073 під час ініціювання або початку адміністративного провадження адміністративний орган перевіряє наявність у нього, зокрема територіальної компетенції для прийняття рішення з питання, що розглядається.

Отже, у розглядуваній ситуації відповідач здійснив адміністративне провадження та прийняв рішення за його результатами поза межами своєї територіальної компетенції, тобто з порушенням пункту 2 частини четвертої, частини п`ятої статті 21 Закону № 2073.

За цих обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання обґрунтованими покликання позивача на те, що з порушенням наведених вище вимог чинного законодавства відповідач здійснив захід державного нагляду (контролю) не за місцезнаходженням/місцем провадження господарської діяльності чи відокремлених підрозділів ТОВ «АККОРД-ТУР».

Наведене свідчить про те, що під час здійснення спірного заходу державного нагляду (контролю) позивача відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законами України, та вказує на протиправність такої його поведінки.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції про те, що здійснений відповідачем спірний захід державного нагляду (контролю) позивача не є правомірним, у зв`язку з чим і спірне рішення, прийняте за результатами такого заходу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 380/23074/24 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська