Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №686/10675/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/10675/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Колієв С.А.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом в якому просила скасувати постанову серії ЕНА №6961503 від 03.04.2026 року якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 та 4 ст.126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 20 400,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03 квітня 2026 року поліцейським УПП в Хмельницькій області було винесено постанову серія ЕНА №6961503 про притягнення її до адміністративної відповідальності за частинами ч.2 ст.122 та 4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 20 400,00 гривень.

Вважає вказану постанову незаконною, а висновки стосовно порушення нею вимог ПДР, за викладеним у цій постанові обставин є надуманими та таким, що не відповідають фактичним обставинам. Просила врахувати, що про факт винесення постанови у справі №686/24562/25, якою вона була притягнута до адміністративної відповідальності та позбавлена права керування транспортними засобами вона дізналася лише під час винесення поліцейським постанови у цій справі, а копію постанови суду отримала лише 07.04.2026 року. Також просила врахувати, що жодних виконавчих проваджень стосовної неї згідно постанови суду у справі №686/24562/25 не відкривалося, посвідчення водія у неї не вилучалося і станом на 03.04.2026 року було у неї у наявності. За таких обставин вважала, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовлено:

-постанову поліцейського УПП в Хмельницькій області Карпова Володимира Володимировича серія ЕНА №6961503 від 05.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн. за частиною 2 ст.122 та 4 ст.126 КУпАП залишено без змін.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

12 серпня 2026 року відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом правильно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. Також відповідач просив розглядати справу без його участі.

25 вересня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02.09.2025 року у справі №686/24562/25 ОСОБА_1 була визнана винною та притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановою судді Хмельницького апеляційного суду від 18.05.2026 року (справа №686/24562/25) було поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження; постанову Хмельницького міськрайонного суду від 02.09.2025 року відносно ОСОБА_1 було залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

03.04.2026 року інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Карповим В.В. було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 гривень. Згідно з постановою ОСОБА_1 була визнана винною в тому, що вона 03.04.2026 року о 20 год. 45 хв., позбавлена права керування транспортними засобами, керувала транспортним засобом марки Мерседес Бенц Е200 н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись у м. Хмельницькому по проспекту Миру, 61/2, під час здійснення маневру поворот праворуч не увімкнула відповідний світловий покажчик повороту, чим порушила вимоги п.2.1а та п.9.2 (б) ПДР України.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пп. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду встановлено, що підставою для винесення інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Карповим В.В. оскаржуваної постанови стало встановлення в діях позивача порушення вимоги п.2.1а та п.9.2 (б) ПДР України під час керування транспортним засобом, позбавлена права керування транспортним засобом.

Вчинення ОСОБА_1 вищевказаних адміністративних правопорушень (порушення вимог п.9.2б ПДР та неувімкнення світлового покажчику при здійсненні маневру поворот праворуч, а також п.2.1а ПДР щодо керування транспортним засобом, позбавлена права керування транспортними засобами згідно з рішенням суду) підтверджується долученим відповідачем відеозаписом події, а також матеріалами справи.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02.09.2025 року у справі №686/24562/25 ОСОБА_1 була визнана винною та притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 317 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Таким чином, при притягненні особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

Після апеляційного перегляду справи зазначена постанова набрала законної сили 18.05.2026.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що на момент винесення інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Карповим В.В. оскаржуваної постанови від 03.04.2026 року постанова Хмельницького міськрайонного суду від 02.09.2025 року у справі №686/24562/25 позивачем оскаржена не була.

Як зазначалось позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі, про ухвалення постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02.09.2025 року у справі №686/24562/25 вона дізналась під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 та ч. 4 ст. 126 КУпАП інспектором поліції.

При цьому, наведені обставини були підставою для поновлення захиснику позивача процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02.09.2025 року у справі №686/24562/25.

Отже, враховуючи передбачений десятиденний строк оскарження постанови у справі про вчинення адміністративного правопорушення з моменту її проголошення, відсутність станом на 03.04.2026 поданих апеляційних скарг, слід вказати, що на момент винесення оскаржуваної постанови від 03.04.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, позивач була позбавлена права керування транспортними засобами в силу постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02.09.2025 року у справі №686/24562/25.

Стосовно доводів апелянта про відсутність доказів інформування його про прийняття судового рішення про позбавлення права керування транспортним засобом колегія суддів зазначає, що положення ст. 317 КУпАП пов`язують факт позбавлення особи права керування транспортним засобом саме із набранням законної сили відповідним рішенням суду.

Зі змісту постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02.09.2025 року у справі №686/24562/25 встановлено, що позивач про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, до судового засідання не прибула, причини неявки суду не повідомила.

Також, згідно з вказаною постановою позивач була обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та його направлення для розгляду до Хмельницького міськрайонного суду.

Слід враховувати, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, позивач не була позбавлена можливості проявляти зацікавленість та вчиняти активні дії з метою отримання інформації щодо стану розгляду матеріалу щодо притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Об`єктивних причин, що перешкоджали позивачу користуватись своїми процесуальними правами, дотримуватись відповідних обов`язків останньою не повідомлено.

Отже, у ході судового розгляду матеріалами справи та долученими доказами підтверджується факт керування позивачем транспортним засобом, позбавленим права керування.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова є правомірною на скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги із зазначених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.