Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №560/1422/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1422/26

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем протиправно не здійснено йому нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 06.07.2022 по 25.08.2022, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач проходив військову службу на посаді командира першого стрілецького взводу 14-ї стрілецької роти 4 стрілецького батальйону Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (станом на 2022 рік – 32 полк Національної гвардії України).

2.2 04.04.2022 ОСОБА_1 на виконання вимог бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 №1320т, розпорядження командувача Національної гвардії України від 27.03.2022 №612т, начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 03.04.2022 №6/2/1-1044т, посвідчення про відрядження від 04.04.2022 №415 та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 04.04.2022 №84 для виконання бойових завдань, захисту Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації відбув у відрядження з міста Полтава до міста Харків.

2.3 У посвідченні про відрядження від 04.04.2022 №415 зазначено місце відрядження: Національна академія Національної гвардії України (м. Харків), строк відрядження – з 04.04.2022, мета відрядження – для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

2.4 Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 04.04.2022 №84 позивач вважається таким, що вибув з 04.04.2022 у службове відрядження до Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) для відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

2.5 Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України по стройовій частині від 25.08.2022 №235 позивач вважається таким, що прибув із службового відрядження 25.08.2022, в яке відбув за наказом від 04.04.2022 №84.

2.6 Згідно з довідкою про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) №846 від 25.04.2023 позивач у періоди з 26.08.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 31.10.2022, з 07.11.2022 по 26.12.2022, з 26.12.2022 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 28.03.2023 приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах з національної безпеки, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення.

2.7 Позивач вважає, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень за період з 06.07.2022 по 25.08.2022, а тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2026 позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 06.07.2022 по 25.08.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 06.07.2022 по 25.08.2022 із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач фактично і документально підтвердив свою безпосередню участь у бойових діях та заходах з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у період з 06.07.2022 по 25.08.2022, у зв`язку з чим має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Відповідач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2026 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що суд першої інстанції не з`ясував обставин, що мають значення для справи, та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

4.2 Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

1.1 Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.2 На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої (в первинній редакції) передбачено, установити на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

1.3 Відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці: 1) беруть безпосередню участь у бойових діях; 2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

1.4 Порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, відповідно до Постанови №168 визначався Інструкцією з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженою наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 (далі - Інструкція №89).

1.5 Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 зазначив, що Наказ командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89 (як і затверджені ним нормативні акти) не були опубліковані, проте, як зазначено у наказі, мали бути оголошені особовому складу Національної гвардії України в частині, що його стосується.

1.6 Наказ № 89 виданий до того, як була ухвалена Постанова № 793, а редакція п. 1 (абзац другий) Постанови № 168 (на дату видання Наказу № 89) передбачала, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

1.7 Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що Командувач Національної гвардії України відповідальний за очолюване ним військове формування і Наказ № 89, який він видав в умовах дії воєнного стану на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 і № 69 та Постанови № 168, має правову основу, Наказ № 89 був чинним у спірний період з 06.07.2022 по 25.08.2022 та регулював виконання п. 1 Постанови № 168.

1.8 Отже, враховуючи висновки Верховного Суду, з 29.03.2022 для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів підлягають застосуванню положення Інструкції № 89 та Порядку №89.

1.9 Відповідно до п.2 Інструкції №89 на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень (у розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах.

1.10 Згідно із п.3 Інструкції №89 виплата додаткової винагороди здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження військової служби на підставі наказів командирів (начальників) (далі - командири) органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я та установ (далі - військові частини), а командирам військових частин - на підставі наказів командирів вищого рівня.

1.11 Відповідно до п. 4 Інструкції №89 підставою включення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди є рапорт командира (начальника) підрозділу, що має містити інформацію про військове звання, прізвище ім`я та по-батькові, кількість днів та дати участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця та підстави залучення цих військовослужбовців до бойових дій або заходів із зазначенням реквізитів конкретних документів, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.

1.12 Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій підтверджується відповідно до Порядку підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, затвердженого наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 (далі по тексту - Порядок №89).

1.13 Відповідно до п.1 Порядку №89 під терміном «безпосередня участь військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів» (далі бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії в районах ведення воєнних (бойових) дій, що визначаються Головнокомандувачем Збройних Сил України; бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими розпорядженнями, із всебічного забезпечення військових частин (підрозділів) в районі ведення воєнних (бойових) дій; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях України; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів в разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань із знешкодження (знищення) незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), диверсійно-розвідувальних сил та інших збройних формувань агресора (у т.ч. поза межами районів ведення бойових Дій); виконання завдань підрозділами артилерії з вогневого ураження противника; виконання завдань підрозділами протиповітряної оборони з ураження повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій; ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання групами розмінування завдань з розмінування або робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях.

1.14 Згідно із п.2 Порядку №89 для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або заходах використовуються такі документи: журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби нарядів та подій, що відбувалися або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад або довідка командира військової частини про підтвердження безпосередньої участі відряджених (прикомандированих) військовослужбовців у бойових діях або заходах. Рапорт (донесення) командира підрозділу про участь у бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (виконання бойових або спеціальних завдань). До рапорту долучаються списки особового складу (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих (прикомандированих) підрозділів, військовослужбовців), які брали участь у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, періодів участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

1.15 Згідно з п.3 Порядку №89 облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, здійснюється штабами військових частин.

1.16 Тобто, підставою для виплати підвищеної додаткової грошової винагороди є документально підтверджений факт здійснення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за фактичний час виконання ними цих службових обов`язків або коли об`єкти, що охороняються піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника.

1.17 Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 06.07.2022 по 25.08.2022 перебував у службовому відрядженні до Національної академії Національної гвардії України (м. Харків) на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 НГУ по стройовій частині від 04.04.2022 №84, виданого на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.03.2022 №1320т, розпорядження командувача Національної гвардії України від 27.03.2022 №612т та розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.04.2022 №6/2/1-1044т.

1.18 Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що довідкою про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони №846 від 25.04.2023 р. підтверджено безпосередню участь позивача у бойових діях та заходах з національної безпеки і оборони лише у періоди з 26.08.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 31.10.2022, з 07.11.2022 по 26.12.2022, з 26.12.2022 по 28.02.2023 та з 01.03.2023 по 28.03.2023.

1.19 Водночас, період з 06.07.2022 по 25.08.2022, за який позивач просить здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або заходах, зазначеною довідкою не підтверджується.

1.20 Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про підтвердження безпосередньої участі позивача у спірний період на підставі наказу про службове відрядження, посвідчення про відрядження, бойового розпорядження та наказу про прибуття з відрядження, та вказаної довідки, однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки, як вже зазначалося вище, зі змісту пункту 2 Порядку №89 та положень Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29 вбачається, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця здійснюється на підставі визначених у відповідних нормативних актах документів, зокрема журналів бойових дій, бойових донесень, рапортів командирів підрозділів, довідки командира військової частини про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах.

1.21 При цьому надана позивачем довідка №846 від 25.04.2023 р. не містить відомостей про його безпосередню участь у бойових діях або заходах у період з 06.07.2022 по 25.08.2022, а інших належних та допустимих доказів, відповідно до вимог пункту 2 Порядку №89 та положень Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29, які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії саме у спірний період, матеріали справи не містять.

1.22 Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди з розрахунку до 100 000 гривень на місяць, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 06.07.2022. по 25.08.2022.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення.

2.2 У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

2.3 Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.