Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №240/18774/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18774/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

30 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.05.2024 № 063550006053 та від 31.07.2024 № 063550006053, якими йому відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та учасником бойових дій.

2.2 Досягнувши віку 54 роки, у травні 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою та відповідним пакетом документів про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій та за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2.3 Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.05.2024 № 063550006053 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому зазначено, що документами підтверджено факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 тривалістю 4 роки 10 місяців 11 днів, однак до загального страхового стажу не зараховано період проходження служби з 01.07.2000 по 19.08.2002, а для визначення права на призначення пенсії як учаснику бойових дій не враховано довідку № 6891 від 26.04.2023, видану військовою частиною НОМЕР_1 .

2.4 У липні 2025 року повторно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій та за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2.5 Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.07.2024 № 063550006053 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатами розгляду документів до загального страхового стажу заявника зараховано всі періоди роботи.

2.6 Вважаючи рішення пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.05.2024 та від 31.07.2024 та відмови відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.06.2024 та в призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку, на умовах, визначених статтею Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку на 6 років у відповідності 13 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, постійно проживала в зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01 січня 1993 року прожила в цій зоні не менше 3-х років;

- зобов`язано відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років, на умовах, визначених статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку на 6 років , як особі, яка постійно проживала в зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01 січня 1993 року прожила та пропрацювала в цій зоні не менше 3-х років, з 24 травня 2024 року.

3.2 Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки має страховий стаж понад 25 років, статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, статус учасника бойових дій та підтверджений період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 понад 3 роки.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись з ухваленим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення питання.

4.2 Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.2 Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

1.3 Спірні правовідносини регулюються Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV) та Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796-XII).

1.4 Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

1.5 Відповідно до абзацу першого частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

1.6 Пунктом 5 частини другої статті 55 Закону №796-XII передбачено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи – особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. При цьому початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

1.7 Частиною третьою статті 55 Закону №796-XII передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

1.8 Системний аналіз наведених норм свідчить, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться згідно з нормами Закону №1058-IV з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII.

1.9 Як встановлено судом першої інстанції, позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та учасником бойових дій.

1.10 Матеріалами справи підтверджено факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 – 4 роки 10 місяців 11 днів.

1.11 Вказані обставини сторонами не заперечуються.

1.12 Водночас, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 31.05.2024 №063550006053 до загального страхового стажу заявника не зараховано період проходження служби (трудової діяльності) з 01.07.2000 по 19.08.2002 згідно з довідкою №138 від 24.05.2024, оскільки була відсутня довідка, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року №3-1.

1.13 Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до запису в трудовій книжці позивача, у період з 07.04.1993 по 19.08.2002 він проходив військову службу в Прикордонних військах України.

1.14 Вказаний запис засвідчений підписом посадової особи та печаткою військової частини з посиланням на накази про прийняття та звільнення. Крім того, вказаний період служби підтверджено довідкою №138 від 15.05.2024, виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 про службу в Збройних Силах.

1.15 Отже, з урахуванням наведених документів страховий стаж позивача на день звернення до пенсійного органу про призначення пенсії становить понад 25 років.

1.16 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, маючи страховий стаж 25 років, статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, статус учасника бойових дій та період проживання станом на 01.01.1993 не менше 3 років, має право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років на умовах, визначених статтею 55 Закону №796-XII.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.