Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №240/13773/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13773/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

01 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2025 №15/1601/с;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2025 №15/1601/с без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2022, починаючи з 01.02.2023, та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2023, та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2024 та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2025.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є отримувачем пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 17.04.2025 №2600-0202-8/68885 у перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2025 №15/1601/с позивачу було відмовлено. Також зазначив, що з 01.03.2023 позивачу здійснили індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». Зазначене підвищення до пенсії вважає має виплачуватися без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Крім того, з 01.03.2024 позивачу на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» нараховано підвищення до пенсії, але не виплачено через накладення відповідачем обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також, з 01.03.2025 відповідач мав здійснити індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», проте хоч сума підвищення і була нарахована, але так і виплачується, оскільки пенсія була обмежена десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XІІ (далі - Закон №2262-Х).

У квітні 2018 року позивачу перераховано пенсію з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, на підставі довідки, виданої уповноваженим органом.

У зв`язку з визнанням протиправними та скасування пунктів 1, 2 та 6 Постанови КМУ №103, а відповідно і відновленням попередньої редакції пункту 4 Постанови КМУ №704 та пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, тобто у зв`язку зі змінами в законодавстві, позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити та надіслати до ГУ ПФУ в м. Києві для перерахунку його пенсії нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до Постанови КМУ №704, у зв`язку з визнанням не чинним пункту 6 Постанови КМУ №103, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення надбавки, доплати, підвищення) та премії, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023.

ІНФОРМАЦІЯ_2 оформив та надіслав до ГУ ПФУ в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача 11.02.2025 №15/1601/c для перерахунку пенсії.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, проте відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивачу на підставі зазначеної довідки.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 17.04.2025 №600-0202-8/68885 у перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що після проведеного перерахунку пенсій, на виконання постанови КМУ №103 та постанови КМУ №704, Уряд не приймав рішень щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Крім того, позивач зазначив, що з 01.03.2023 йому здійснили індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”. Зазначене підвищення до пенсії має виплачуватися без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

01.03.2024 позивачу на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” було нараховано підвищення до пенсії, але не виплачено через накладення відповідачем обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

01.03.2025 позивачу повинні були здійснити індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, проте хоч сума підвищення і була нарахована, але так і виплачується, оскільки пенсія була обмежена десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, ГУ ПФУ в м. Києві зазначило, що у нього відсутні підстави для перерахунку пенсії Позивача на підставі довідки від 11.02.2025 №15/1601/с.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011).

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262 встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з положеннями статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704, якою було встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, та яка набрала чинності 01 березня 2018 року.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.

Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Також додатки 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103, якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14” (пункт 6 Постанови № 103).

Постанова №103 набула чинності 24 лютого 2018 року.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

У зв`язку з цим позивач вважає, що після набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 від 29 січня 2020 року, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, необхідно керуватися положеннями попередньої редакції пункту 4 постанови №704, відповідно до якого розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому порядок дій, які здійснюються під час перерахунку пенсії, не змінився.

Зокрема, пунктом 3 Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з абзацами другим та четвертим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року № 937, на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей” (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Відповідна довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, як було вказано вище, була видана Управлінням державної охорони України.

Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Щодо збереження основного розміру пенсії позивача у відсотках від суми грошового забезпечення, слід зазначити таке.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95 %.

Як вже було зазначено вище, позивачу була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VII (надалі - Закон №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу ІІ Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII ( надалі - Закон №1166-VII, який набрав чинності з 1 травня 2014 р., до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІI було внесено зміни та цифри “90” замінено цифрами “ 80” та цифри “ 80” замінено цифрами “ 70” відповідно.

Тобто зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині другій статті 13 Закону №2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018.

Внесені Законом №3668-VII та Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІI щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХII у редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.

Згідно з частиною 3 статті 1-1 Закону №2262-XII встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).

Однак, Законом №2262-ХII та Законом №1058-IV також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Також варто зауважити, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-XII, а стаття 13 цього Закону регулює лише порядок призначення пенсій. Відповідно зміни до статті 63 Закону №2262-ХII, які б давала підстави для зменшення основного розміру пенсії позивачу, не вносилися.

Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (№ П3/9901/58/18).

Таким чином, дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % до 70 % від сум грошового забезпечення буде протиправними.

При цьому в цій частині право позивача щодо перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення порушене з 01.01.2018, незважаючи на це, позивач, розпоряджаюсь своїми правами щодо обрання предмета спору на власний розсуд та вибору належного способу захисту своїх інтересів, як вважає за необхідне, просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення саме з 01.02.2023.

Визначаючись щодо протиправності відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2025 №15/1601/с, то колегія суддівзазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №2262-ХII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно з частиною четвертою статті 63 вказаного Закону передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. При цьому сам по собі перерахунок може проводитися як за рішенням Уряду, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і за відповідною заявою пенсіонера.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.12.2018 у справі №686/15836/16-а та від 27.02.2019 у справі №753/23503/16.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з пунктом 2 вказаної постанови було встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Згідно з пунктом 10 цієї Постанови вона набирала чинності з 01.03.2018.

Отже, з 01.03.2018 з набранням чинності Постановою КМУ №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Водночас, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 103.

Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №103 Уряд України постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХII до 01.03.2018, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоява або до форва ними органів на підприємства в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до

Постанови КМУ №704. Постановою КМУ №103 було внесено зміни до Порядку №45.

Так, зокрема, у пункті 5 Порядку №45 грошове забезпечення зменшено до таких наступних видів як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років. У свою чергу додаток 2 до Порядку N? 45 викладено в новій редакції, зокрема, з форми довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії було виключено додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі №826/3858/18 було визнано протиправними нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Варто наголосити, що Окружним адміністративним судом міста Києва було визнано нечинними саме зміни до п. 5 і додатку 2 згаданого вище Порядку, а не безпосередньо п. 5 і додаток 2 такого Порядку.

Тобто нечинним визнано положення нормативно-правового акту, яким вносилися зміни до основного нормативно-правового акту. Таким чином, з моменту набрання рішенням законної сили застосуванню підлягає та редакція основного нормативно-правового акту, яка була чинною до внесення до нього змін, які визнані судом протиправними й нечинними.

Відтак, станом на час звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок пенсії чинними були норми постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції від 01.01.2016 (із останніми змінами до неї згідно з постановою Кабінету Міністрів України №847 від 28.10.2015), тобто в редакції, що діяла до внесення до неї змін Постановою КМУ №103, які визнані судом протиправними і нечинними.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Враховуючи вищезазначене, перерахунок пенсії позивача має бути здійснений з 01.02.2023, як місяця наступного за місяцем, в якому виникли обставин, що стали підставою для перерахунку його пенсії.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у рішенні від 17.12.2019 у зразковій адміністративній справі №160/8324/19 (Пз/9901/20/19), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 (провадження №11-20за20).

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, обов`язок здійснити перерахунок пенсії виникає лише після отримання органом пенсійного фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Факт отримання відповідачем довідки від 11.02.2025 №15/1601/с про розмір грошового забезпечення позивача підтверджується матеріалами справи та листом відповідача.

Натомість перерахунок пенсії позивача відповідачем не було здійснено, оскільки, як зазначив Відповідач, у нього відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі нової довідки.

У цьому контексті слід звернути увагу, що Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не наділений правом чинити перешкоди у реалізації законного права Позивача на пенсію у розмірі, що визначений Законом.

Варто зауважити, що перерахунок пенсії є однією з гарантій соціального захисту пенсіонерів, а також достойного рівня життя.

У свою чергу нездійснення перерахунку пенсії у випадках передбачених чинним законодавством, призводить до порушення майнових прав позивача.

За таких обставин, відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2025 №15/1601/с є протиправною.

Визначаючись щодо обмеження пенсії максимальним розміром, то колегія суддів зазначає таке.

Так, з нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2025 №15/1601/с, що загальний розмір грошового забезпечення позивача для обчислення (перерахунку) пенсії складає 48654.5 грн.

Відтак, беручи до уваги, що позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення, при правильному перерахунку розмір його щомісячної пенсії з 01.01.2023 має становити близько грн. (90 % від 48654.5 грн.), що перевищує 10 (десять) прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.01.2023, момент виникнення підстави для перерахунку пенсії.

Згідно із законами України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2022 -2093,00 грн. Відповідно максимальний розмір пенсії Позивача з 01.01.2023 - 20 930,00 грн. (2093,00 грн. х 10).

Тобто розмір пенсії позивача у вказані періоди відповідачем підлягає обмеженню певною сумою, що є меншою від тієї, на яку позивач має право, на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІI та статті 2 Закону №3668-VI. Проте, положення вищезазначеної норми не можуть застосовуватись до нього.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII (у редакції Закону до 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7 рп/2016 у справі №1238/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Так, Конституційний Суд України визнав, що положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХII щодо обмеження максимального розміру пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не відповідає статті 17 Конституції України та є не конституційним.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України наголосив, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, яке є обов`язковим до виконання на території України та не може бути оскаржене.

Таким чином, з 20.12.2016 по цей час частина сьомої статті 43 у Законі №2262-XII відсутня, а тому вказаний Закон не передбачає обмежень щодо максимального розміру пенсії.

Разом з тим, як вбачається Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набув чинності з 01.01.2017, внесено зміни, зокрема, до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, а саме: слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Однак внесення в подальшому змін до вказаного Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Таким чином, буквальне розуміння внесених Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262- XI відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Наведене означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XІI не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Тобто внесені Законом України від 06 грудня 2016 року №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Поруч з цим, після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7рп/2016 діяла аналогічна за змістом норма статті 2 Закону №3668-VI, відповідно до якої максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХII не може перевищувати 10 740,00 грн.

Поруч з цим, після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7рп/2016 діяла аналогічна за змістом норма статті 2 Закону №3668-VI, відповідно до якої максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону N? 2262-ХII не може перевищувати 10 740,00 грн.

Однак, приписи Закону №3668-VI, що обмежують максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом №2262, зокрема особам, на яких поширено приписи частини п`ятої етапі 17 Конституції України, не відповідають сутності соціальних гарантій високого рівня для таких осіб.

До аналогічних висновків дійшов Конституційний Суд України у Рішенні від 12.20.2022 №7-p(II)/2022 (справа №3-102/2021) та яким приписи статті 2 Закону України забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, оскільки не відповідають приписам статей 1, 3, 8, частин першої, другої, п`ятої статті 17, частини першої етапі статті 46, частини першої статті 65 Конституції України в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Таким чином у відповідача немає законних підстав для накладення обмеження максимального розміру пенсії при її нарахуванні та виплаті позивачу.

Також необхідно враховувати особливий статус та особливі умови соціального захисту осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно з пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згодом відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

З огляду на вказане, слідує висновок, що протягом 2017-2020 років стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом №1774-VІІІ до частини сьомої 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 21.12.2021 №120/3552/21-а, та від 26.01.2022 у справі №569/2950/17.

Щодо доводів пенсійного органу про те, що правомірно здійснено виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону №3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, суд зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Цим Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Разом з тим положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20 та від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, а тому в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин та вірно враховані судом першої інстанції.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії відповідача в частині обмеження максимальним розміром пенсії є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.

Визначаючись щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням індексації, то колегія суддів зазначити таке.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що пунктом 1 постанова КМУ №118 передбаченого з 01.03.2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.

У свою чергу пунктом 2 постанови КМУ №118 установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2021 відповідно до Закону №2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, крім перерахунк025.

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2021 відповідно до Закону №2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01.01.2021 до 28.02.2022 за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.

Пунктом 3 Постанови КМУ №168 установлено, що з 01.03.2023 розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім частини першої статті 22 Закону №2262-XII, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови - 1,197.

Згідно з частиною 2 пункту 10 постанови КМУ №168 передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Підвищення пенсії, передбачене цими постановами, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII. На підставі постанови КМУ №118 з 01.03.2022 позивачу здійснено перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону №2262-XII з урахуванням підвищення до пенсії, визначеного постановою КМУ №118. На підставі постанови КМУ №168 з 01.03.2023 позивачу здійснено перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону №2262-XII з урахуванням підвищення до пенсії, визначеного постановою КМУ №168. На підставі постанови КМУ №185 з 01.03.2024 позивачу здійснено перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону №2262-XІI з урахуванням підвищення до пенсії, визначеного постановою КМУ №185. На підставі постанови КМУ №209 з 01.03.2025 позивачу здійснено перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІI з урахуванням підвищення до пенсії, визначеного п. 2 постанови КМУ №209.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що пенсію позивачу слід виплачувати без обмеження максимального розміру в тому числі із урахуванням підвищень, передбачених постановою КМУ №118, постановою КМУ №168, постановою КМУ №185, постановою КМУ №209 починаючи з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, з 01.03.2025.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині не є предметом апеляційного оскарження.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.